Перейти до вмісту

Дієта

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування», інколи раціон) — раціон, режим та сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом.[1]

Значення дієти

[ред. | ред. код]

Дієта впливає на здоров'я людини, тому перш ніж вибрати дієту, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом або лікарем-гастроентерологом.[2]

Дієта передбачає врахування хімічного складу, фізичних властивостей, калорійності, ступеню кулінарної обробки їжі, часу, тривалості та інтервалів вживання їжі.

Дієта як спосіб дієтотерапії в медицині застосовується як компонент лікування, терапії чи реабілітації, чи покращення стану пацієнта, який має професійні і/або хронічні захворювання.[1] При харчовій алергії дієта передбачає виключення з харчуванні їжі чи елементів їжі, які викликають алергічні реакції.

Раціон харчування населення деяких африканських та азійських племен та країн по своїй суті може вважатися дієтою.[3] Разом з тим, дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування, що пов'язано з віруваннями, релігією та традиціями.

Види дієт

[ред. | ред. код]

Дієти поділяються на медичні та популярні.

Медичні дієти

[ред. | ред. код]

Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається лікар дієтолог, опираючись на знання з дієтології — науки про лікувальне харчування. Допомагає лікарю медична сестра з дієт (розм. дієтсестра). Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив.

Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона сприяє швидшому одужанню, зменшує або унеможливлює загострення хронічного захворювання, затримує перехід гострих захворювань у хронічні, у рідких випадках є основним або єдиним методом впливу на захворювання.

Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію і/або одужання) хворих.

Столи за Певзнером

[ред. | ред. код]

У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовували (до 2014 р) номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах цілковито замінений[4][5] поділом дієт за допомогою визначення індексу маси тіла, та за нормами харчування на одного хворого на день у відділеннях залежно від профілю:

  • терапевтичні, хірургічні відділення
  • у дитячих лікарнях та відділеннях
  • на одну вагітну жінку для пологових відділень
  • на одну породіллю для пологових відділень
  • для онкологічної лікарні (відділення)
  • для гастроентерологічного відділення.[4]

Дієта за Певзнером — система дієт по групах захворювань, розроблена терапевтом М. І. Певзнером у 1920-х роках.

За наказом МОЗУ № 931 від 2013 року[4] система дієт за Певзнером (столи за номером) не є обов'язковою у закладах охорони здоров'я.

Загальна характеристика:

Дієта Покази
Стіл № 1 Затихання загострення виразкової хвороби, протягом 6-12 місяців після загострення, гастрити з підвищеною кислотністю
Стіл № 1а Перші 3-7 днів загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, опік шлунку та стравоходу
Стіл № 1б Другий тиждень загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, хронічного гастриту.
Стіл № 2 Хронічні гастрити зі зниженою кислотністю, хронічні коліти (поза загостреннями)
Стіл № 3 Атонічні закрепи
Стіл № 4 Гострі захворювання кишківника і загострення в період проносу, що триває
Стіл № 4а Коліти з переважанням процесів бродіння
Стіл № 4б Хронічні коліти в стадії затухаючого загострення
Стіл № 4в Гострі захворювання в період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні захворювання кишківника в період затухання загострення, а також поза загостреннями
Стіл № 5 Захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовидільних шляхів поза стадією загострення
Стіл № 5а Хронічні панкреатити
Стіл № 6 Подагра, сечокам'яна хворобо з відходженням каміння, що складається переважно з уратів
Стіл № 7 Хронічні захворювання нирок з відсутністю проявів хронічної ниркової недостатності
Стіл № 7а Гострі ниркові захворювання (нефрит гострий чи його загострення)
Стіл № 7б Затухання гострого запального процесу в нирках
Стіл № 8 Ожиріння як основне захворювання чи супутнє при інших хворобах, які не потребують спеціальних дієт
Стіл № 9 Цукровий діабет середнього чи легкого ступеня
Стіл № 10 Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу І-ІІА ступеню
Стіл № 11 Туберкульоз легень, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів при нерізкому загостренні чи затуханні, виснаження після інфекційних захворювань, операцій, травм
Стіл № 12 Функціональні захворювання нервової системи
Стіл № 13 Гострі інфекційні захворювання
Стіл № 14 Сечокам'яна хвороба (фосфатурія)
Стіл № 15 Різні захворювання, що не потребують спеціальних лікувальних дієт

Популярні дієти

[ред. | ред. код]

Популярні дієти виникли як частина масової культури.

Докладніше: Модна дієта

Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення [6] :

  • Індивідуальна непереносимість.
  • Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
  • Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
  • Дієти не формують навички раціонального харчування.

Популярні дієти іноді називають за місцем виникнення, авторством, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.

Порівняння немедичних дієт

[ред. | ред. код]

Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями[7], науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.

Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.

Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси[8], у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.

Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. Ця дієта корисна при ревматичних хворобах, оскільки сприяє зменшенню навантаження на суглоби.[9]

Періодична дієти (інтервальне голодування) багатообіцяльні, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються суперечливими.[10] [11]

Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному режимі харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, який вимагає дисципліни, терпіння та зміну звичного способу життя.[12]

Табу їжі в деяких культурах

[ред. | ред. код]

У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження - табу у вживанні їжі. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.[13]

Тип харчування М'ясоїдність Всеїдність Веганська їжа Вегетаріанська їжа Халяль (іслам) Кошерна їжа (юдаїзм)
Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки
М'ясо птиці
Риба (яка має луску)
Морепродукти (окрім риби)
Яловичина
Свинина
Молочні продукти

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ДІЄТА. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 17 січня 2025.
  2. Харчові розлади можуть мати непередбачувані наслідки для здоров’я. www.ukrinform.ua (укр.). 14 січня 2022. Процитовано 17 січня 2025.
  3. Пища в хрупком мире: как выживают голодающие в Африке. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 17 січня 2025.
  4. а б в Наказ МОЗ України від 29 жовтня 2013 року № 931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» Станом на 2023 р чинний.
  5. Лист від 06.06.2014 № 3.18/15834 Щодо застосування наказу МОЗ України від 29.10.2013 № 931 Про удосконалення лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні ligazakon.net
  6. Три способи, як дієта може зашкодити здоров'ю. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 17 січня 2025.
  7. Koliaki C, Spinos T, Spinou Μ, Brinia ΜE, Mitsopoulou D, Katsilambros N. (2018). Defining the Optimal Dietary Approach for Safe, Effective and Sustainable Weight Loss in Overweight and Obese Adults (англійська) . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 27 жовтня 2021.
  8. Михалик, Марина (30 Серпня 2021). Як уникнути втрати м'язової маси з віком. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  9. Середземноморська дієта — чому її варто дотримуватись. revmo.com.ua (укр.). Процитовано 17 січня 2025.
  10. Інтервальне голодування. Чи дійсно воно корисне. BBC News Україна (укр.). Процитовано 17 січня 2025.
  11. Infobae, Por Newsroom (25 квітня 2022). Чому переривчасте голодування не допомагає схудненню, згідно з наукою. infobae (es-ES) . Процитовано 17 січня 2025.
  12. Топ-5 порад, що допоможуть вам схуднути та утримувати результат. espreso.tv (укр.). Процитовано 17 січня 2025.
  13. Кулінарні традиції основних релігій світу. nubip.edu.ua. Процитовано 17 січня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
  • Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с. [сторінка?]
  • Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.

Посилання

[ред. | ред. код]