Дієта

Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування», інколи раціон) — раціон, режим та сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом.

Значення дієти

Дієта впливає на здоров'я людини, тому перш ніж вибрати дієту, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом або лікарем-гастроентерологом.

Дієта передбачає врахування хімічного складу, фізичних властивостей, калорійності, ступеню кулінарної обробки їжі, часу, тривалості та інтервалів вживання їжі.

Дієта як спосіб дієтотерапії в медицині застосовується як компонент лікування, терапії чи реабілітації, чи покращення стану пацієнта, який має професійні і/або хронічні захворювання. При харчовій алергії дієта передбачає виключення з харчуванні їжі чи елементів їжі, які викликають алергічні реакції.

Раціон харчування населення деяких африканських та азійських племен та країн по своїй суті може вважатися дієтою. Разом з тим, дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування, що пов'язано з віруваннями, релігією та традиціями.

Види дієт

Дієти поділяються на медичні та популярні.

Медичні дієти

Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається лікар дієтолог, опираючись на знання з дієтології — науки про лікувальне харчування. Допомагає лікарю медична сестра з дієт (розм. дієтсестра). Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив.

Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона сприяє швидшому одужанню, зменшує або унеможливлює загострення хронічного захворювання, затримує перехід гострих захворювань у хронічні, у рідких випадках є основним або єдиним методом впливу на захворювання.

Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію і/або одужання) хворих.

Столи за Певзнером

У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовували (до 2014 р) номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах цілковито замінений поділом дієт за допомогою визначення індексу маси тіла, та за нормами харчування на одного хворого на день у відділеннях залежно від профілю:

• терапевтичні, хірургічні відділення
• у дитячих лікарнях та відділеннях
• на одну вагітну жінку для пологових відділень
• на одну породіллю для пологових відділень
• для онкологічної лікарні (відділення)
• для гастроентерологічного відділення.

Дієта за Певзнером — система дієт по групах захворювань, розроблена терапевтом М. І. Певзнером у 1920-х роках.

За наказом МОЗУ № 931 від 2013 року система дієт за Певзнером (столи за номером) не є обов'язковою у закладах охорони здоров'я.

Загальна характеристика:

Дієта	Покази
Стіл № 1	Затихання загострення виразкової хвороби, протягом 6-12 місяців після загострення, гастрити з підвищеною кислотністю
Стіл № 1а	Перші 3-7 днів загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, опік шлунку та стравоходу
Стіл № 1б	Другий тиждень загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, хронічного гастриту.
Стіл № 2	Хронічні гастрити зі зниженою кислотністю, хронічні коліти (поза загостреннями)
Стіл № 3	Атонічні закрепи
Стіл № 4	Гострі захворювання кишківника і загострення в період проносу, що триває
Стіл № 4а	Коліти з переважанням процесів бродіння
Стіл № 4б	Хронічні коліти в стадії затухаючого загострення
Стіл № 4в	Гострі захворювання в період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні захворювання кишківника в період затухання загострення, а також поза загостреннями
Стіл № 5	Захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовидільних шляхів поза стадією загострення
Стіл № 5а	Хронічні панкреатити
Стіл № 6	Подагра, сечокам'яна хворобо з відходженням каміння, що складається переважно з уратів
Стіл № 7	Хронічні захворювання нирок з відсутністю проявів хронічної ниркової недостатності
Стіл № 7а	Гострі ниркові захворювання (нефрит гострий чи його загострення)
Стіл № 7б	Затухання гострого запального процесу в нирках
Стіл № 8	Ожиріння як основне захворювання чи супутнє при інших хворобах, які не потребують спеціальних дієт
Стіл № 9	Цукровий діабет середнього чи легкого ступеня
Стіл № 10	Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу І-ІІА ступеню
Стіл № 11	Туберкульоз легень, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів при нерізкому загостренні чи затуханні, виснаження після інфекційних захворювань, операцій, травм
Стіл № 12	Функціональні захворювання нервової системи
Стіл № 13	Гострі інфекційні захворювання
Стіл № 14	Сечокам'яна хвороба (фосфатурія)
Стіл № 15	Різні захворювання, що не потребують спеціальних лікувальних дієт

Популярні дієти

Популярні дієти виникли як частина масової культури.

Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення  :

• Індивідуальна непереносимість.
• Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
• Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
• Дієти не формують навички раціонального харчування.

Популярні дієти іноді називають за місцем виникнення, авторством, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.

Порівняння немедичних дієт

Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями, науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.

Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.

Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси, у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.

Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. Ця дієта корисна при ревматичних хворобах, оскільки сприяє зменшенню навантаження на суглоби.

Періодична дієти (інтервальне голодування) багатообіцяльні, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються суперечливими.

Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному режимі харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, який вимагає дисципліни, терпіння та зміну звичного способу життя.

Табу їжі в деяких культурах

У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження - табу у вживанні їжі. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.

Тип харчування	М'ясоїдність	Всеїдність	Веганська їжа	Вегетаріанська їжа	Халяль (іслам)	Кошерна їжа (юдаїзм)
Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки
М'ясо птиці
Риба (яка має луску)
Морепродукти (окрім риби)
Яловичина
Свинина
Молочні продукти

Див. також

• Раціон
• Дієтотерапія
• Раціональне харчування
• Модна дієта
• Дієтологія
• Дієтолог

Джерела

• Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
• Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с. ^{[сторінка?]}
• Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)

Література

• Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.

Посилання

• ДІЄТА [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
• ДІЄТА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // ФЕ
• (рос.)Диеты [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Дієти [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]