Вербовецька волость (Кременецький повіт)
| Вербовецька волость | ||||
| Центр | Вербовець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 382 (1885) | |||
| Населення | 7908 осіб (1885) | |||
| Густота | 63.6 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Вербовець | |||
| Гміна Вербовець | |
| 1921-1933 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Вербовець |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 10 |
Вербовецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Вербовець.
Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 7908 осіб (3498 чоловічої статі та 3410 — жіночої), 786 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8023 | 5752 |
| Приватної власності | 2426 | 1356 |
| Казенної власності | 573 | — |
| Іншої власності | 360 | 240 |
| Загалом | 11382 | 7348 |
- Вербовець — колишнє власницьке село біля яру Дуброва за 35 верст від повітового міста, 750 особа, 124 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, водяний млин.
- Великий Раковець — колишнє власницьке село, 470 осіб, 65 дворів, православна церква, постоялий будинок, школа.
- Гнидава — колишнє власницьке село, 420 осіб, 40 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
- Лопушне — колишнє власницьке село, 885 осіб, 102 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок.
- Малий Раковець — колишнє власницьке село, 363 особи, 41 двір, православна церква.
- Мосурівці (Мусуровець) — колишнє власницьке село, 442 особи, 57 дворів, православна церква, школа, водяний млин.
- Решнівка — колишнє власницьке село, 600 осіб, 80 дворів, православна церква.
- Чайчинці — колишнє власницьке село, 550 осіб, 54 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Куськівці Великі — колишнє власницьке село, 509 осіб, 52 двори, православна церква, палац, водяний млин, гуральня, фільварок, ставок.
- Шили — колишнє власницьке село біля яру Дуброва, 342 особи, 43 двори, 2 водяних млини.
Волость існувала у ХІХ ст. — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії.
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі і Вербовецька волость існувала як ґміна Вєжбовєц Кременецького повіту Волинського воєводства. В 1921 р. складалася з 18 населених пунктів, налічувала 8 747 жителів (8 232 православних, 477 римо-католиків, 2 греко-католики і 36 юдеїв)[2].
1 жовтня 1933 року ґміну Вєжбовєц ліквідовано, а села включені до ґмін:
- Ґміна Колодне — села Гнидава, Чайчинці,Коханівка і Мусурівці;
- Ґміна Вішньовєц — село Оришківці;
- Ґміна Вишогрудек — села Вербовець, Лопушне, Корначівка, Шили і Пахиня[3]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
