Весела Люцканова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Весела Люцканова
болг. Весела Люцканова
Народилася21 серпня 1935(1935-08-21) (89 років)
Софія
ГромадянствоБолгарія Болгарія
Діяльністьпрозаїк, видавець, публіцист
Мова творівболгарська
Роки активності1971
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання, детективні твори
Magnum opus«Клонінги» (цикл творів)
ДітиLyudmila Androvskad
ПреміїПремія «Гравітон» (1994), Єврокон (1989)

Весела Люцканова (болг. Весела Люцканова, 21 серпня 1935, Софія) — болгарська письменниця-фантастка, авторка детективних творів та видавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася майбутня письменниця у 1935 році в Софії. До 3 років вона жила разом із своїми біологічними батьками, проте в 1938 році її мати померла від туберкульозу, а батька ув'язнили за його комуністичні переконання. Після цього майбутня письменниця із сестрою виховувались у сирітському притулку разом із 5-річною сестрою. Там вони пережили найбільше бомбардування Софії літаками антигітлерівської коаліції 10 січня 1944 року, проте у Весели внаслідок цього з'явилась часткова амнезія. Її усиновила родина Люцкана Люцканова з Ловеча. У підлітковому віці до Весели почала повертатися пам'ять.[1] Росла і началась майбутня письменниця в Ловечі. Після закінчення школи навчалась у Вищому інженерно-будівельному інституті в Софії. Після закінчення інституту працювала проектантом, пізніше перейшла на літературну діяльність, працювала заступником директора Літературного фонду Спілки болгарських письменників, редактором видання «Строител» та видавництва «Народна младеж». У 1992 році Люцканова заснувала власне приватне видавництво «Весела Люцканова».

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Перший роман Весели Люцканової «Клонінги» був написаний у 1971 році, проте вийшов друком лише в 1975 році. Вважається, що саме в цьому романі вперше вжито термін «клон». У 1996 та 2004 роках письменниця опублікувала продовження цього роману «Повернення клонів» (болг. Клонингите се завръщат) та «Клони йдуть геть» (болг. Клонингите си отиват). У 1986 році Люцканова опублікувала детективний роман «Вина невинних» (болг. Вина за невинните), а в 1993 році роман «Калі Юга» (болг. Кали Юга). У 1986 році вийшла друком збірка письменниці «Обличчя Горгони» (болг. Лицето на горгоната). У 1988 році вийшов друком нефантастичний роман письменниці «Лелеки на льоду» (болг. Щъркели на леда).

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

У 1989 році Весела Люцканова отримала премію Єврокону за загальний творчість.[2] У 1994 році письменниця отримала болгарську премію «Гравітон» за велику уяву.[3] У 1993 році письменниця отримала Міжнародну премія престижу та якості «American Golden Star».

Твори

[ред. | ред. код]

Цикл Клонинги

[ред. | ред. код]
  • 1975 — Клонинги
  • 1996 — Клонингите се завръщат
  • 2004 — Клонингите си отиват

Збірки

[ред. | ред. код]
  • 1986 — Лицето на горгоната

Романи

[ред. | ред. код]
  • 1993 — Кали Юга
  • 1986 — Вина за невинните
  • 1988 — Щъркели на леда

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Весела Люцканова е първата българка с престижната «Златна звезда» на САЩ (болг.)
  2. ESFS Awards (англ.)
  3. Премия «Гравитон» (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]