Координати: 45°17′ пн. ш. 18°48′ сх. д. / 45.283° пн. ш. 18.800° сх. д. / 45.283; 18.800

Вінковці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Винковці)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінковці
Vinkovci
Герб
герб
Вінковці
Вінковці
Основні дані
45°17′ пн. ш. 18°48′ сх. д. / 45.283° пн. ш. 18.800° сх. д. / 45.283; 18.800
Країна  Хорватія
Регіон Вуковарсько-Сремська жупанія
Район муніципалітет
Площа 94 км²
Населення 32 029 (2011)
Агломерація 35 312
Висота НРМ 90 ± 1 м
Міста-побратими Охрид, Північна Македонія
Копривниця, Хорватія Хорватія
Широкі Брієг, Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Кампоногара, Італія Італія
Кенцинген, Німеччина Німеччина
Телефонний код (385) 032
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3187718
OSM r8827949  ·R
Поштові індекси 32100
Міська влада
Мер міста Младен Карлич (ХДС)
Вебсайт www.vinkovci.hr
Мапа
Мапа
Вінковці. Карта розташування: Хорватія
Вінковці
Вінковці
Вінковці (Хорватія)
CMNS: Вінковці у Вікісховищі
Не плутати з Віньківці.

Вінковці (хорв. Vinkovci, нім. Winkowitz, угор. Vinkovce) — місто в Хорватії, в області Славонія, належить до Вуковарсько-Сремської жупанії. Важливий транспортний вузол, особливо для залізничного сполучення. Більшість населення становлять хорвати (88,99%).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто Вінковці розташоване на північно-східному краю хорватської області Славонія і самої Хорватії, між Дунаєм та Савою, уздовж річки Босут.

Місто і його широка приміська зона розташовані на висоті 78-125 м над рівнем моря, займаючи площу 102,805 га, з яких 60,623 га — орні землі і 29 149 га — здебільшого дубові і ясенові ліси. Клімат — м'який, континентальний із достатньою кількістю і сприятливим розподілом опадів.

Місто простягається уздовж Босутської рівнини та автотраси і залізничної гілки, які з'єднують Західну Європу з Далеким Сходом і Центральну Європу з виходом до Адріатичного моря.

Історія

[ред. | ред. код]

Територія міста була безперервно заселена ще з доби неоліту, тому Вінковці можна з повним правом вважати одним з найдавніших поселень у цій частині Європи.

Праісторія

[ред. | ред. код]

Археологічні розкопки у Вінковцях показали існування ранньої фази Старчево культури неоліту 7000 років тому. У ранній Залізній добі район міста населяли іллірійці, а в пізній — кельти, які незабаром злилися з іллірійцями.

Антична доба

[ред. | ред. код]

За римлян місто було відоме як Colonia Aurelia Cibalae, а також як батьківщина римських імператорів Валентиніана I і Валента. Донині під землею збереглися римські терми, як і кілька інших римських будівель, розташованих неподалік центру сьогоднішніх Вінковців [1].

Середньовіччя і новий час

[ред. | ред. код]

Місто входило до складу Османської імперії з 1526 по 1687 рік і адміністративно підпорядковувалося Сремському санджаку, центром якого було місто Сремська Митровиця (тур. Dimitrofça), що в свою чергу входив у Будинський еялет.

У 1687 році Вінковці були захоплені Габсбурзькою імперією і залишалися там згідно з Карловицьким договором 1699 року. Під владою Габсбургів місто перебувало до 1918 року.

Новітня історія

[ред. | ред. код]

З 1941 по 1945 рік Вінковці були у складі Незалежної Держави Хорватія, адміністративно належачи до великої жупи Вука. З 17 квітня 1944 року місто сильно бомбили союзники через його важливе транспортне значення.[2]

Місто та його околиці неабияк потерпіло від хорватської війни за незалежність. Вінковці були близько до ліній фронту між Республікою Хорватія та сербськими заколотниками, але місту вдалось уникнути долі Вуковара (в сумновідомій битві за Вуковар). Східні дільниці міста було істотно пошкоджено обстрілами, а прилегле село Церич було майже повністю зруйновано. Найзначнішого руйнування в центрі міста зазнали міська бібліотека, яка згоріла дощенту, суди, католицькі і православні церкви, обидві лікарні, театр, два кінотеатри і безліч підприємств та заводів.

У грудні 1995 р. залізнична станція Вінковці служила базою розвантаження для 1-ї бронетанкової дивізії Армії Сполучених Штатів на її шляху до міста Жупаня для переправи через річку Сава в Боснію в рамках операції «Спільне зусилля».

У місцевих казармах «Босут» хорватські сухопутні війська розмістили штаб-квартиру своєї Гвардійської танково-механізованої бригади. Нинішню бригаду було сформовано в 2007 році і вона містить у собі дві колишні гвардійські бригади (3-ю і 5-у), а також низку інших підрозділів, утворених під час війни за незалежність.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 35 312 осіб[3], 4 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 32 029 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Винковці, до громади також входять Мирковці.

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,18 °C, середня максимальна – 25,59 °C, а середня мінімальна – -5,95 °C. Середня річна кількість опадів – 687 мм.[6][7]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,00 8,06 12,64 17,30 22,63 25,59 25,25 24,98 20,92 15,40 9,50 5,50
Середня температура, °C 0,04 2,08 6,66 11,31 16,65 19,62 21,27 21,03 16,95 11,42 5,54 1,54
Середній мінімум, °C −5,95 −3,9 0,68 5,34 10,66 13,64 17,32 17,06 12,99 7,45 1,57 −2,41
Норма опадів, мм 44 40 43 54 63 88 69 63 51 56 63 53
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.16 2.40 2.72 2.60 2.33 2.13 2.10 1.94 1.90 2.06 2.14 2.20
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4325 7019 11027 15558 19344 21448 22278 20442 15138 9535 4923 3643
Джерело: [6][7]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У поселенні народилися:

  • Валентиніан I (321 — 375) — римський імператор західної частини імперії з 26 лютого 364 року по 17 листопада 375 року.
  • Флавій Юлій Валент (328 — 378) — римський імператор з 28 березня 364 по 9 серпня 378 року.
  • Фердо Шишич (1869 — 1940)— видатний хорватський історіограф
  • Саша Дракулич (* 1972) — сербський футболіст

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ivana Iskra Janosic, Urbanization of Cibalae and development of centers for pottery production, Zagreb-Vinkovci 2001, 31-33, 147-150
  2. ↑ Marica Karakaš. Saveznička bombardiranja Srijema u Drugome svjetskom ratu (PDF) (Croatian (summaries in English and German)) . Zagreb, Croatia: Political Science Research Centre. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2013. Процитовано 12 серпня 2010.
  3. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
  4. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
  5. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
  6. ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  7. ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вінковці&oldid=37614097