Височанка
| село Височанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Галицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040090040024717 |
| Основні дані | |
| Населення | 478 |
| Площа | 3,6 км² |
| Густота населення | 132,78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77166 |
| Телефонний код | +380 3431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′33″ пн. ш. 24°35′19″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 24.58861° сх. д. |
| Водойми | Луквиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1 |
| Карта | |
  Височанка | |
 Височанка | |
| Мапа | |
| |
Височа́нка — село в Івано- Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Галицької міської громади.
Перша письмова згадка про село датована 1620 р., коли осадник Гнат Височан заснував село Слобода Височанська. Однак через конфлікт із галицьким старостою село проіснувало не довго, а сам Гнат переселився до Бондарова, де очолив озброєний загін селян у боротьбі з татарськими набігами. З 1658 р.є звістки про село Височанка.
Син Гната Семен сформував 15-тисячну армію в 1648 р. і очистив Прикарпаття від польських військ та фортець, підтримавши національно-визвольну боротьбу гетьмана Б.Хмельницького з Польщею, але з відступом козацьких військ змушений був відійти разом з ними.
За іншими даними село було засновано під назвою Слобода при Вікторові, "з 1635 р. носить назву Височанка, на честь Семена Височана, який заснував село в 1614 році на землях села Вікторів".[1]
Після захоплення Галичини 1772 року Австрійською монархією, згідно нового адміністративного поділу (1782—1786 рр.), територія Височанки відійшла до Станіславського округу Королівства Галичини та Володимирії з центром у місті Львові.
На зламі XIX століття селом володіли представники польських незаможних родів. На початку XX століття село належало Ігнатію Закревському (585 га.). Основні економічні об'єкти Височанки — водяний млин і крамниця тютюнових виробів також належали Закревському. Другий млин перебував у руках С. Берго.
За Польщі у Височанці діяли господарсько-споживча спілка «Воля» (1924 р.), гурток товариства «Сільський господар» (1924 р.), осередок товариства «Сокіл» (1926 р., голова Михайло Жиляк). Польська «Стража добровільна пожарнича» існувала з 1928 року. В 1921 році у складі села було 594 гектари землі, а в 1931 — 738 гектари.
З 8 вересня 1934 року село Височанка належало до гміни Боднарів. Загальна площа села становила 10,69 кілометрів квадратних, земельних ужитків було 4,46 кілометрів квадратних, орної землі — 2,54 кілометрів квадратних.
Рішенням Галицької районної ради 06.03.2020 закрита школа.[2][3]
- ↑ Сіреджукк, Петро (1998). Люстрація Галича і староства 1629 року // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції. Івано-Франківськ - Галич: "Плай". с. 101-105. ISBN 966-7365-30-1.
- ↑ Височанська загальноосвітня школа І ступеня. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Про реорганізацію закладів освіти Галицького району.
- Історія села Височанка [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]