Темирівці
| село Темирівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Галицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040090250091933 |
| Основні дані | |
| Населення | 285 |
| Площа | 13,387 км² |
| Густота населення | 21,29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77161 |
| Телефонний код | +380 3431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°6′27″ пн. ш. 24°35′44″ сх. д. / 49.10750° пн. ш. 24.59556° сх. д. |
| Водойми | р. Лімниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1 |
| Карта | |
  Темирівці | |
 Темирівці | |
| Мапа | |
| |
Теми́рівці [1]— село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Галицької міської громади.
Згадується 10 січня 1452 року в книгах галицького суду[1].
13 лютого 1546 року король Сигізмунд I Старий надав село відомому польському письменнику та релігійно-політичному діячу Миколаєві Рею[2]. У 1634 році село посідав відомий вояк Станіслав Гурський (Stanisław Górski) гербу Побог, чоловік Анни Збідневської[3].
Як варіант у деяких джерелах (в тому числі офіційних) зустрічається написання «Темерівці».
1 серпня 1934 в межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із тогочасних сіл було створено ґмін з центром у Блюдниках та складався з наступних сіл: Дорогів, Залуква, Колодіїв, Крилос, Курипів, Острів, Перлівці, Пукасівці, Селище, Суботів, Святий Станислав і Темирівці. [4]
17 січня 1940 р. ґміну ліквідували, а територія увійшла до новоствореного Галицького району.[5] Ґміна була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р. Станом на 01.03.1943 населення ґміни становило 4 146 осіб.[6]
1 червня 2018 року відбулося відкриття наметового містечка при спортивно-оздоровчому комплексі Галицької ДЮСШ.[7]
- Барановський Ярослав — український націоналіст, з 1933 — секретар Проводу ОУН, довірена особа Євгена Коновальця.
- Олекса Дубельовський «Олень» — керівник служби безпеки куреня «Скажені»[8].
- Умриш Зеновій — «Юрко», «Партизан») — український націоналіст, 1921—1945 р. Старший булавний УПА сотня «Летуни» та «Хорти»[9][10].
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.216, № 2506 (лат.)
- ↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 281. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu stanisławowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie (пол.) . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 9 січня 2024.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості. Нова Зоря. 2001. с. 29.
- ↑ |Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 12 (нім.) . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 9 січня 2024.
- ↑ У селі Темирівці відбулось відкриття наметового містечка.
- ↑ Бойові шляхи Олекси Дубельовського, «Галичина», 13 жовтня 2016 року
- ↑ Лесів , Ганцюк., Степан, Петро. (2016). Курінь УПА "Промінь" (Українська) . Калуш- Івано-Франківськ: Історичний клуб "Магура". с. 288.
- ↑ Звитяжці Галицької землі. galslovo.if.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
- Temerowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 290. (пол.). — S. 290. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
