Вовчків (Бориспільський район)
село Вовчків | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Київська область | ||
Район | Бориспільський район | ||
Тер. громада | Переяславська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA32040110030089968 ![]() | ||
Основні дані | |||
Населення | 589[1] | ||
Площа | 3,16 км² | ||
Густота населення | 249,05 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 08411 | ||
Телефонний код | +380 4567 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
94 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Вовчкі́в — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 589 осіб.
Легенда про заснування цього села — з часів Київської Русі. Дикі заболочені нетрі заплав річки Трубіж рятували русичів від набігів кочівників і татаро-монгольських полчищ.
За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.
29 липня 1689 року полковник Леонтій Полуботок надав полковому хорунжому Олександру Сулимі села Вовчків і Строкову.[2] Селом володів осаул Іван Данилович Кирпич універсалом від 11 травня 1717 року

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Вовчків.[4]
З 1779 року церква св. Параскеви П'ятниці[5]
За описом Київського намісництва 1781 року село Вовчків відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 11 хат — виборних козаків, 9 хат — козаків підпомічників, 9 хат — посполитих коронних, у тому числі рангових, 33 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 62 хати.[6]
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 112 душ. У той час Вовчків був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського і полковника Луки Лукашевича.
Є на мапі 1787 року[7]
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.
За радянської влади в 1930 році у селі організовано колгосп ім. Будьонного. Тоді, у селі нараховувалось 352 двори, проживало 1691 чоловік. За спогадами очевидців розкуркулили спершу трьох заможних селян, а потім і тих, хто не записався в колгосп. Загальна кількість убитих голодом 1932—1933 рр. 100 чоловік. До наших днів збереглись лише офіційні дані про смерть у селі в 1932 році 40 жителів. Для порівняння, у с. Виповзки в 1932 році також померло всього 43 жителі, зате у 1933-му — 424.

1993 на сільському кладовищі встановлено хрест пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр.[8]
Найбільшим спортивною та медійною подією сучасності є футбольне дербі колективів Вовчківа та Дівичок. Зазвичай ці матчі розпочинаються та закінчуються ММА-спарингами, а знайти суддів для цих змагань дедалі частіше все складніше та складніше. Однако накал страстєй того вартий!
- Коломієць Володимир Родіонович (1935, Вовчків - 24.08.2017 р.) — український поет.
- ↑ Історія села Вовчків
- ↑ Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ РГАДА, ф.124, о.5, д.57
- ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |