Перейти до вмісту

Пристроми

Координати: 50°13′31″ пн. ш. 31°25′52″ сх. д. / 50.22528° пн. ш. 31.43111° сх. д. / 50.22528; 31.43111
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Пристроми
Прапор
Храм св. Архістратига Михаїла
Храм св. Архістратига Михаїла
Храм св. Архістратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Тер. громада Студениківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040150060067911
Основні дані
Засноване XVII ст.
Населення 1689 (станом на 16 грудня 2011 року)
Площа 4,16 км²
Густота населення 451,92 осіб/км²
Поштовий індекс 08410
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°13′31″ пн. ш. 31°25′52″ сх. д. / 50.22528° пн. ш. 31.43111° сх. д. / 50.22528; 31.43111
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 08421, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Студеники, вул. Переяславська, 19
Карта
Пристроми. Карта розташування: Україна
Пристроми
Пристроми
Пристроми. Карта розташування: Київська область
Пристроми
Пристроми
Мапа
Мапа

CMNS: Пристроми у Вікісховищі

Пристро́ми — село Бориспільського району Київської області. Входить до складу Студениківської сільської громади.

Географія

[ред. | ред. код]
Річка Трубіж

Село Пристроми розташоване на правому березі річки Трубіж за 20 км на північний захід від міста Переяслав на 7 км від автомагістралі М03 Київ — Харків. Відстань до районного центру — шосейним шляхом 46 км.

Територія

[ред. | ред. код]

Всього 3831,0 га в тому числі: земель державної власності — 359.9 га, земель комунальної власності — 646,1 га, земель приватної власності — 2825 га. Площа населених пунктів — 662,1 га, у тому числі: державна власність — 9 га, комунальної власності — 430,1 га, приватна власність — 223 га.

Історія

[ред. | ред. код]
Вітряк в селі Пристроми

Згадується у писемних джерелах від 1610 р. Існує декілька версій походження села. Одна з версій походження назви села говорить, що приїжджі купці погано поставились до жителів села, за що були піймані за селом біля річки Трубіж і побиті — «пристромлені» до дна річки. З того часу село і дістало назву «Пристроми», а жителів села стали називати пристромчанами.

Можливо село заснували представники роду Пристром. Семен Пристроменко зафіксований як козак сотні Івана Коваленка в 1649 р., а майже через століття у 1726 році тут проживав козак Єрофій Пристром, а в 1732 році — Гордій Пристроменко із синами Василем і Мартином.[1]

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшли і Пристроми.[2]

За описом Київського намісництва 1781 року село Пристроми відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому 109 хат виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків. Також у селі були 2 шляхтичі, і різночинець, 1 духівник та ще 1 церковник.[3]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 390 душ. У той час Пристроми були у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського, бунчукового товариша Степана Ілляшевського і майорши Анни Роздеришеної.[4]

Є на мапі 1800 року[5]

З ліквідацією Київського намісництва Пристроми, як і увесь Переяславський повіт, перейшло до складу Полтавської губернії.

Наприкінці ХІХ ст. Пристроми увійшли до Дем'янської волості Переяславського повіту.

Могили Голодомору 1933 року на сільському цвинтарі

Рік створення першого колгоспу — 1930 р. Під час примусової колективізації було розкуркулено 12 родин. В 1930 р. в с. Пристроми проживало 2280 осіб. Масштаби штучного масового голоду в селі засвідчують документи тієї пори, що збереглись у державному архіві Київської області. Згіно з цими записами у Пристромах під час Голодомору померло 235 чол. 10 квітня 1995 року на місці масових поховань встановлений пам'ятний знак.[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1805 96.01%
російська 64 3.40%
вірменська 3 0.16%
румунська 2 0.11%
болгарська 2 0.11%
білоруська 1 0.05%
інші/не вказали 3 0.16%
Усього 1880 100%

Промисловість та об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]

У Пристромах діють дошкільний навчальний заклад «Малятко», Пристромська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Також у селі Храм на честь святого Архістратига Михаїла[8], видроджений у 90-х роках ХХ століття.

Підприємства:

  • з виробництва м'ясних продуктів — ВКФ «Укрпромпостач 95» ЛТД,
  • з розведення свиней — ТОВ «Стейкагро»,
  • з вирощування зернових культур — селянські фермерські господарства.

Нема кращого села, як рідні Пристроми.
Хай ця пісня пролунає у кожному домі,
Хай почують її всі мої односельці,
Хай навік залишиться у кожному серці.
(Микола Андрійович Ігнатенко)

Культура

[ред. | ред. код]
Братська могила воїнів РСЧА і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки німецько-радянської війни, село Пристроми, біля будинку культури
Братська могила воїнів РСЧА і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки німецько-радянської війни, біля будинку культури с. Пристроми

В селі організований фольклорно-етнографічний ансамбль «Вербиченька», який 2014 року взяв участь у Всеукраїнському фестивалі народних талантів, де здобув найвищу ступінь перемоги цього конкурсу — гран-прі[9].

Відомі пристромчани

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Сільський цвинтар.
Сільський цвинтар.

На північно-західній околиці села Пристроми знаходяться рештки городища, які, за однією із версій, можуть належати літописному городищу Бронькняж.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. — С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
  2. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 187—188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100
  4. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 267
  5. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський область. — «Буква», 2008. — С. 710
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  9. «Вербиченька» привезла із Сорочинського ярмарку гран-прі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2014.
  10. СПІВЧУТТЯ. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ! Студениківська громада
  11. Батьки воїна Юрія Саврася приїхали з Херсонщини побачитися з ним, а син у той день загинув.

Джерела

[ред. | ред. код]