Двірківщина
| село Двірківщина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Тер. громада | Яготинська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32040210080080749 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1684 | ||||
| Населення | 390 | ||||
| Площа | 0,5 км² | ||||
| Густота населення | 780 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07740 | ||||
| Телефонний код | +380 4575 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°15′17″ пн. ш. 31°52′37″ сх. д. / 50.25472° пн. ш. 31.87694° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
133 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 07700, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 67 | ||||
| Карта | |||||
  Двірківщина | |||||
 Двірківщина | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Двіркі́вщина — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 390 осіб.
|
Райківщина ~ 12 км | Кайнари ~ 5 км | Божки ~ 3 км |
|
| Яготин ~ 9 км | Пн | Сулимівка ~ 8 км | ||
| Зх Двірківщина Сх | ||||
| Пд | ||||
| Воронівщина ~ 3 км | Фарбоване ~ 16 км | Черняхівка ~ 7 км |
На місці сучасного села Двірківщина багатий козак Двірко заснував хутір у 1684 році[1]. Хутір називався за іменем козака-засновника — Двірка, згодом хутір переріс у село, і село почало називатися Двірківщина.
Хутір є на мапі 1868 року як х. Дворків.[2]
У 1911 році на хуторі Двірківщина жило 108 людей (53 чоловічої та 55 жіночої статі)[3]
1912 році на у Двірківщині відкрито початкову школу, яка існувала до 1989 року[4]. Приміщення першої школи збереглося дотепер.
У 1989 році школу реорганізували у восьмирічну і в 1990 році було збудоване нове приміщення середньої школи, у якій навчаються учні із сіл Двірківщина, Воронівщина, село Кайнари та селище Черняхівське.
У Двірківщині і у сусідніх селах, а також у м. Яготин проживають нащадки козаків Яготинської сотні (Дикий, Калита, Розум, Ройко, Рубан, Непорожній, Настенко, Двірко та чимало інших) Переяславського полку.
Окремі роди козаків Яготинської сотні досліджували науковці-українознавці Кривошея В. В., Кривошея І. І.[5].
Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. На початку 1930-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Встановлено 35 імен померлих від голоду односельців, які поховані на місцевому кладовищі. Документального підтвердження про занесення села на «чорну дошку» немає[6].
Опис герба[7]:
Щит розсічено і пересічено, у першому червоному чверть полі перехрещені дві срібні козацькі шаблі, над якими – золотий лицарський хрест. Козацькі шаблі й хрест – згадка про козака Двірка, засновника хутора Двірківщина. У другому золотому чверть полі – чорний крокуючий ворон із піднятими крилами у червоному озброєнні. Ворон – символ хутора Воронівщина, символ життєвої мудрості та довголіття. У другому золотому чверть полі – чорні розірвані кайдани. У четвертому червоному чверть полі – увінчана золотим лицарським хрестом срібна підкова. Підкова з хрестом – елемент герба козацького старшини Черняхівського, засновника хутора Черняхівка.
Щит накладено на бароковий картуш, що увінчаний золотою хлібною короною[8].
- Пономаренко Сергій Іванович — український військовий, Герой України, учасник російсько-української війни.
- Бойко Іван[уточнити]
- Шевченко Андрій Миколайович — український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонський «Челсі», колишній головний тренер збірної України з футболу.
- ↑ Село Шеви. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 31 серпня 2016.
- ↑ Трехверстовка Киевской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 264 з 562.
- ↑ Історія школи. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- ↑ Кривошея В. В., Кривошея І. І. НАРИСИ ІСТОРІЇ КИЇВЩИНИ ПЕРІОДУ КОЗАЦТВА. ЯГОТИН КИЇВ «Стилос» 2002 р.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1136
- ↑ О. В. Желіба. Історичні основи сучасного сільського герботворення в Лівобережній Україні на прикладі символів населених пунктів Яготинського району Київської області
- ↑ Ґречило А. Б. Основи системи української муніципальної геральдики // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. — 1995. — Березень. — С. 10–11.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |