Володковичі
Зовнішній вигляд
Володко́вичі (інколи Володке́вичі) — шляхетські роди гербів Радван, Лебідь.
Колишній боярський рід, що походив з Вітебського воєводства чи Рудомінського повіту. Ймовірно, походять від Каспера Володковича, шляхтича Віленського повіту, сини якого, Мартин та Григорій в 1567 році виставили до війська Великого князівства Литовського двох озброєних кінних воїнів з маєтку Гераньони Ошмянського повіту. Мартин Володкович згадується серед шляхти Мінського повіту.
Можливо, до цього роду належали також Сенько з Мстиславського (кін. XV — поч.XVI ст.), Григорій з Полоцького воєводств (1582 р.) та інші.
- Мартин (бл. 1500 — до 1592) — дяк господарський (1559), писар земський мінський (з 1565), суддя земський мінський (з 1577), городничий мінський; перша дружина — Людмила Єсман (Єсманівна), друга (не пізніше 1560) — княжна Раїна Друцька-Горська.
- Мартин (бл. 1565 — бл. 1647) — підсудок, потім суддя земський мінський (з 27 серпня 1618); син попереднього від другого шлюбу; одружений з Доротою Дорогостайською, мав 4 синів і 3 дочок.
- Казимир (бл. 1621 — 5 серпня 1662) — в 1637 вступив у Вільні в орден єзуїтів, місіонер у війську Великого князівства Литовського (1655-1659).
- Мартин Казимир (? — 1701) — підстароста і городничий мінський з 1660-их, писар земський мінський з 1689.
- Домінік Алоїзій — стольник мінський, дружина — Тереза Янішевська, донька мінського гродського писаря, мав 6 синів
- Леон — стольник мінський, найстарший син попереднього, дружина — Констанція Цехановецька, старостянка опенська
- Феліціян Пилип (1697 — 1778) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 18 липня 1762 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, 3-й син Домініка Алоїзія
- донька мінського стольника Тереза - мати Тадеуша Рейтана
-
Мартин Володкович
-
Мартин Казимир Володкович
-
Криштоф Володкович
-
Домінік Володкович
-
Юзеф Володкович
-
Каспер Володкович
-
Тереза Володкович
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 578. (пол.)