Вулиця Гашека (Львів)
Вулиця Гашека Ярослава Львів | |
---|---|
Місцевість | Боднарівка |
Район | Сихівський |
Назва на честь | Ярослава Гашека |
Колишні назви | |
Броньова | |
радянського періоду (українською) | Броньова |
радянського періоду (російською) | Броневая |
Загальні відомості | |
Протяжність | 550 м |
Координати початку | 49°47′38.1″ пн. ш. 24°01′12.3″ сх. д. / 49.793917° пн. ш. 24.020083° сх. д. |
Координати кінця | 49°47′55.3″ пн. ш. 24°01′16.1″ сх. д. / 49.798694° пн. ш. 24.021139° сх. д. |
поштові індекси | 79058[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—15, 2а, 15а, 16—20, 20а, 22, 22а, 24[2] |
Державні установи | Кафедра онкології і радіології ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького[3] |
Навчальні заклади | Львівська середня загальноосвітня школа № 32[4] |
Медичні заклади | Львівський обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр[5], МЦ «Вітар Н», МЛ «Ескулаб»[6] |
Поштові відділення | ВПЗ № 58 (вул. Скорини, 44)[1] |
Аптеки | «Подорожник»[7] |
Забудова | двоповерхова барачна, п'ятиповерхова 1960-х років[8] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2277465 |
Мапа | |
Вулиця Ярослава Гашека — вулиця у Сихівському районі міста Львова[9], в місцевості Боднарівка. Розташована паралельно до вулиці Стрийської, сполучає вулиці Скорини та Максимовича[10][11].
Вулиця виникла у 1950-х роках. У 1958 році вона отримала назву Броньова, через розташований неподалік львівський бронетанковий завод[8]. У 1970-х роках мала неофіційну назву «бульвару Вареннікова», на честь радянського генерала Валентина Вареннікова, тогочасного командувача Прикарпатським військовим округом[12], адже в околицях вулиці селилися переважно військові та працівники бронетанкового заводу.
Сучасну назву вулиця має з 1993 року, на пошану чеського письменника Ярослава Гашека[13][14].
Забудова вулиці почалася 1957 року, коли її початок забудували типовими двоповерховими будинками барачного типу для потреб працівників державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»[15]. Друга половина вулиці, від № 15 з непарного боку та від № 20 з парного, забудована п'ятиповерхівками 1960-х років[8]. 8 липня 2011 року на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради прийняли рішення про прийом-передачу від державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» у власність територіальної громади міста Львова відомчих житлових будинків № 1—12, 14, 16, 18[15].
№ 2а — Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр[5]. Історія онкоцентру бере свій початок від 1946 року, коли у приміщенні колишньої жіночої гімназії імені королеви Ядвіги, що на тодішній вул. Пушкіна (нині — вулиця Чупринки), 45 за прикладом радянської системи охорони здоров'я було організовано протираковий диспансер. 1948 року при онкодиспансері було відкрито стаціонар, але вже в будівлі колишнього Українського товариства допомоги інвалідам, що на тодішній вул. Пушкіна (нині — вулиця Чупринки), 48. Оскільки товариство утримувало шпиталь, то будинок був пристосований до розгортання ліжкової мережі. У цій будівлі установа перебувала до середини 1960-х років, відколи була переведена у будівлю на тодішній вул. Карла Маркса (нині — вулиця Єфремова), 59, де до 2019 року розташовувалося поліклінічне відділення онкоцентру[16].
На початку функціонування онкодиспансер очолювали В. Кельман, О. Розуменко, В. Крамчанінова. У 1954—1981 роках посаду головного лікаря установи обіймав Анатолій Іванович Сек. За його каденції у 1965 році був успішно реалізований проєкт будівництва стаціонарного відділення на тодішній вулиці Броньовій (нині — вулиці Гашека). Комплекс споруд був розрахований на 130 ліжок. В окремій будівлі розташовувалася гістологічна лабораторія. Для радіологічного відділення було оснащено окремий блок приміщень із відповідним протирадіаційним захистом. У 1997 році онкологічний диспансер отримав статус регіонального онкологічного центру. У 2003 році було завершено будівництво нового, обладнаного сучасною апаратурою корпусу онкоцентру[16]. В приміщенні онкоцентру міститься також кафедра онкології і радіології факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького[3].
№ 13 — Львівська середня загальноосвітня школа № 32[4].
№ 15 — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. Одне з приміщень першого поверху займає ЛКП «Бондарівка»[17].
№ 15а — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. На першому поверсі будинку містяться аптечна крамниця мережі аптек «Подорожник»[7], солярій та продуктова крамниця.
№ 17 — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. На першому поверсі будинку містяться супермаркет «Наш Край»[18], крамниці електротоварів, будівельних матеріалів, крамниця парфумерії та косметики «Watsons», а також салон краси «Астері» та медична лабораторія «Ескулаб»[6].
№ 18а — одноповерховий будинок, в якому міститься медичний центр «Вітар Н»[19].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Кафедра онкології і радіології ФПДО. new.meduniv.lviv.ua. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ а б Львівська середня загальноосвітня школа № 32. school32lv.com. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Львівський обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. cancer.lviv.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Відділення МЛ «Ескулаб» у Львові. esculab.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ а б Аптека «Подорожник». tabletki.ua. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 282.
- ↑ Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Вулиця Гашека. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Вулиця Гашека. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 322.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 30.
- ↑ а б Місто прийняло у власність гуртожиток Бронетанкового заводу. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 8 липня 2011. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Онкологія та радіологія у Львові: від перших кроків до становлення / О. Н. Стадник, О. В. Тріль // Український радіологічний журнал. — 2015. — Т. ХХІІІ, вип. 3. — С. 13. — ISSN 1027-3204.
- ↑ ЛКП «Бондарівка» вул. Гашека, 15. nash.lviv.ua. Наш Львів. 28 червня 2012. Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ Супермаркет «Свій Маркет». sviymarket.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ Медичний центр «Вітар Н». vitar-n.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 22 березня 2023.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 30—31. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гашека вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 282. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 15, 76. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Околиці Галицького передмістя. Долиною Зубри // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 319—328. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 1/4) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гашека Я. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 березня 2023.
- Бульвар на вул. Гашека. youtube.com. YouTube. Процитовано 22 березня 2023.
- Проект алеї на вул. Гашека. lviv-online.com. 19 лютого 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
- Сквер на вулиці Гашека у Львові завершать до липня 2019 року. varianty.lviv.ua. Варіанти. 15 травня 2019. Процитовано 23 березня 2023.