Перейти до вмісту

Вулиця Грицька Чубая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулиця Павлова (Львів))
Вулиця Грицька Чубая
Львів
Початок вулиці
Початок вулиці
Початок вулиці
МісцевістьПогулянка
РайонЛичаківський
Назва на честьГрицька Чубая
Колишні назви
Домаґаличів, Академіка Павлова
польського періоду (польською)Domagaliczów
радянського періоду (українською)Академіка Павлова
радянського періоду (російською)Академика Павлова
Загальні відомості
Протяжність188 м.
Координати початку49°50′9.61″ пн. ш. 24°2′21.16″ сх. д. / 49.8360028° пн. ш. 24.0392111° сх. д. / 49.8360028; 24.0392111
Координати кінця49°50′5.01″ пн. ш. 24°2′27.01″ сх. д. / 49.8347250° пн. ш. 24.0408361° сх. д. / 49.8347250; 24.0408361
поштові індекси79005[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1—12[2]
Архітектурні пам'ятки№ 1—5, 7—9[3]
Поштові відділенняВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудовавіденська сецесія, конструктивізм[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2044827
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Грицька Чубая у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ву́лиця Грицька́ Чуба́я — вулиця у Личаківського районі міста Львова[5][6], в місцевості Погулянка. Прямує від вулиці Кониського на південний схід до вулиці Тершаковців. Прилучається вулиця Михайла Павлика[7].

Історія

[ред. | ред. код]
  • 19071944 роки — Домагалічів, на честь львівської патриціанської родини XVI століття.
  • 19442022 роки — вулиця Академіка Павлова, на честь російського та радянського фізіолога Івана Павлова.
  • Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Академіка Павлова перейменовано на вул. Грицька Чубая, на пошану видатного українського поета, перекладача, художника, мистецтвознавця Григорія Чубая[8].

Забудова

[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Грицька Чубая переважають віденська сецесія та конструктивізм[4]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З непарного боку вулиці

[ред. | ред. код]

№ 1 — кам'яниця, збудована за проєктом Тадея Обмінського фірмою Івана Левинського у 19051906 роках на замовлення братів Юзефа та Александера Ельстерів, у стилі орнаментальної сецесії. Фасад оздоблено ліпним сецесійним декором та майоліковими керамічними плитками[9][10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 220-м[3].

№ 3 — кам'яниця, збудована за проєктом Тадея Обмінського фірмою Івана Левинського у 19051906 роках на замовлення братів Юзефа та Александера Ельстерів, у стилі орнаментальної сецесії. Фасад декоровано гротесковими маскаронами та ліпним рослинним орнаментом[9][10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 221-м[3].

№ 5 — триповерховий житловий будинок, збудований у 19111912 роках за проєктом архітектора Ігнатія Віняжа у стилістиці «раціональної» сецесії з елементами неокласицизму для Озіаша Ґольдаппера[11], власника будівельного підприємства[12][13]. У 1935 році будинок належав Натану Шапірі[14]. До вересня 1939 року будинок перебував у власності купця Арнольда Бардаха[15]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 223-м[3].

№ 7 — триповерховий житловий будинок, збудований у 1911-1912 роках за проєктом архітектора Ігнатія Віняжа у стилістиці «раціональної» сецесії з елементами неокласицизму для Вольфа Зандауера[16]. У 1935 році будинок належав Нахуму та Юлії Ціммерманам[14]. До вересня 1939 року будинок перебував у власності купця Марка Ціммермана[15]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 228-м[3].

№ 9 — житловий будинок (колишня адреса — вул. Домагалічув, 9) збудований у 19131914 роках за проєктом Романа Фелінського чи Аби (Альберта) Корнблюта на замовлення Ришарда Гауснера. Фасад виконано зі стилізованими мотивами Львівського ренесансу, що найбільш виражено в обрамлені вікон[17]. В будинку у 19161944 роках мешкав видатний український історик Іван Крип'якевич[18], про що свідчить меморіальна таблиця встановлена на фасаді будинку[19]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 230-м[3].

З парного боку вулиці

[ред. | ред. код]

№ 2 — житловий будинок збудований за проєктом Тадея Обмінського фірмою Івана Левинського у 19051906 роках на замовлення колишнього власника Яна Лянґе у стилі орнаментальної сецесії. Фасад будинку декоровано керамічним панно із зображенням дерев[9][10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 653-м[3].

№ 4 — кам'яниця, збудована на замовлення архітектора Адольфа Піллера фірмою Івана Левинського у 19051906 роках. Будинок виконаний у стилі орнаментальної сецесії. Можливо, Адольф Піллер брав участь у проєктуванні деталей фасаду та інтер'єру. Сходову клітку прикрашає вітражне панно[9][10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 222-м[3].

№ 8 — житловий будинок, на фасаді котрого встановлено меморіальну таблицю, яка сповіщає, що у цьому будинку мешкали художники Марія та Роман Сельські. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 229-м[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 1 травня 2024.
  3. а б в г д е ж и к Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 218.
  5. Список вулиць Личаківського районного суду м. Львова. lk.lv.court.gov.ua. Личаківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 17 червня 2024. Процитовано 19 грудня 2024.
  6. Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (П). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 19 грудня 2024.
  7. Вулиця Грицька Чубая. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2024.
  8. Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.
  9. а б в г Архітектура Львова, 2008, с. 474.
  10. а б в г Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів: Центр Європи, 2009. — С. 36. — ISBN 978-966-7022-81-5
  11. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 457.
  12. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 131.
  13. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 206.
  14. а б Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Wykaz domów w mieście Lwowie…dział IV… — S. 16.
  15. а б Jaroslaw Rokicki. Pełna lista majątków kresowych, adresy właścicieli domów Lwowa i ich ówczesnych właścicieli. jaroslawrokicki.com (пол.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 19 грудня 2024.
  16. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 458.
  17. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica «Atlas», 1925. — S. 193.(пол.)
  18. Катерина Поврозник (22 липня 2004). Традиції родини Крип'якевичів — «Ратуша», 22 липня. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 18 серпня 2022.
  19. Архітектура Львова, 2008, с. 494.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]