Вулиця Сергія Литвиненка (Львів)
| Вулиця Сергія Литвиненка Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Новий Львів |
| Район | Сихівський |
| Назва на честь | скульптора Сергія Литвиненка |
| Колишні назви | |
| Віленьска, Ґнезненьска, пл. Варшавська, Вілноєрґассе, Ґнессенерґассе, Віленська, Вільнюська, Гнезненська, Лінійна; Тореза | |
| польського періоду (польською) | Wileńska, Gnieznieńska, pl. Warszawski |
| радянського періоду (українською) | Віленська, Вільнюська; Гнезненська, Лінійна; Тореза |
| радянського періоду (російською) | Виленская, Вильнюсская; Гнезненская, Линейная; Тореза |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 450 м |
| Координати початку | 49°48′48.74″ пн. ш. 24°02′14.27″ сх. д. / 49.8135389° пн. ш. 24.0372972° сх. д. |
| Координати кінця | 49°48′49.57″ пн. ш. 24°02′35.48″ сх. д. / 49.8137694° пн. ш. 24.0431889° сх. д. |
| поштові індекси | 79048[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 16, 53[2] |
| Маршрутні таксі | № 13, 27[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Литвиненка»[2] |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—19[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 48 (вул. Угорська, 12)[1] |
| Забудова | чотириповерхова початку і середини 1960-х років, польський конструктивізм 1930-х років |
| Комерція | «Вопак» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Ву́лиця Литвиненка — вулиця в Сихівському районі міста Львова, місцевість Новий Львів, що є уявним продовження вулиць Панаса Мирного та Стуса, а також сполучає вулиці Тернопільську, Угорську з вулицями Героїв Крут та Віденською.
Вулиця з'явилася ще до 1934 року та складалася з двох менших вуличок — Гнезненської[4] та Віленської[5], що сполучалися між собою через вже неіснуючу площу Варшавську[6]. Під час німецької окупації вулички мали назви — Ґнессенерґассе та Вілноєрґассе. У 1944 році вуличкам повернули довоєнні назви і вже 1946 року Гнезненська стала вулицею Лінійною, а 1950 року Віленська стала вулицею Вільнюською. У 1958 році довжина вулиці Лінійної збільшилося завдяки приєднання до неї вулиці Вільнюської, а 1964 року вулицю Лінійну перейменовано на вулицю Тореза, а названо її так на честь діяча французького, міжнародного робітничого та комуністичного руху Моріса Тореза[7]. У 1993 році вулицю Моріса Тореза перейменовано на вулицю Литвиненка, на пошану Сергія Литвиненка, українського скульптора, автора першого прижиттєвого пам'ятника Митрополиту Андрею Шептицькому та надгробка Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові[8].
В архітектурному плані вулиці переважає чотириповерхова забудова початку і середини 1960-х років — так звані «хрущівки», а також зберігся один будинок, збудований в стилі польського конструктивізму 1930-х років[9]. На розі вулиць Литвиненка та Угорської у 2000—2016 роках збудована греко-католицька церква святих Кирила і Мефодія.
За Польщі, на розі сучасних вулиць Героїв Крут та Литвиненка розташовувався маєток Красуцьких або ж маєток Красучин[9].
№ 3 — чотириповерхова будівля, в якій за радянських часів містилися їдальня № 3 ВО «Полярон», а також ресторан «Берізка» — один з найпопулярніших львівських ресторанів 1970-х років. 1995 року, ухвалою ЛМР № 162, підприємство громадського харчування — ресторан «Берізка» було виставлене на приватизацію[10]. До початку 2010-х років в цій переобладнаній будівлі містилися відділення банку «Форум» та салон взуття. Нині тут міститься торгово-офісний центр.
№ 4 — чотириповерховий житловий будинок. За радянських часів нежитлові приміщення першого поверху будинку займав магазин «Канцтовари», у наш час там містився магазин «Продукти». На початку 2010-х років у цьому приміщенні відкрився магазин мережі супермаркетів «Вопак».
№ 5 — одноповерховий будинок, збудований у стилі польського конструктивізму 1930-х років.
№ 8 — чотириповерховий житловий будинок. За радянських часів одне з нежитлових приміщень першого поверху будинку займало підприємство громадського харчування — кафе «Експрес». 1995 року, ухвалою ЛМР, кафе «Експрес» виведене з числа об'єктів комунальної власності м. Львова та виставлене на приватизацію<[11]. Нині в цьому приміщенні міститься відділення «Нової пошти» № 30 — української компанії з експрес-доставки документів, вантажів та посилок[12].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 січня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 104.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
- ↑ Громов, 2001, с. 75.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 279.
- ↑ Про затвердження переліку державних підприємств для приватизації в 1995 році. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Про програму приватизації комунальної власності м. Львова на 1995 рік. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Відділення «Нової пошти» № 30. novaposhta.ua. Нова пошта. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2019.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 75. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Литвиненка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 279, 280. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 35, 77, 78, 85, 93, 104, 124. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 269. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Проект «Вулиці Львова»: вулиця Литвиненка С. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 січня 2021.