Координати: 49°48′48.74″ пн. ш. 24°02′14.27″ сх. д. / 49.8135389° пн. ш. 24.0372972° сх. д. / 49.8135389; 24.0372972
Очікує на перевірку

Вулиця Сергія Литвиненка (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Сергія Литвиненка
Львів
МісцевістьНовий Львів
РайонСихівський
Назва на честьскульптора Сергія Литвиненка
Колишні назви
Віленьска, Ґнезненьска, пл. Варшавська, Вілноєрґассе, Ґнессенерґассе, Віленська, Вільнюська, Гнезненська, Лінійна; Тореза
польського періоду (польською)Wileńska, Gnieznieńska, pl. Warszawski
радянського періоду (українською)Віленська, Вільнюська; Гнезненська, Лінійна; Тореза
радянського періоду (російською)Виленская, Вильнюсская; Гнезненская, Линейная; Тореза
Загальні відомості
Протяжність450 м
Координати початку49°48′48.74″ пн. ш. 24°02′14.27″ сх. д. / 49.8135389° пн. ш. 24.0372972° сх. д. / 49.8135389; 24.0372972
Координати кінця49°48′49.57″ пн. ш. 24°02′35.48″ сх. д. / 49.8137694° пн. ш. 24.0431889° сх. д. / 49.8137694; 24.0431889
поштові індекси79048[1]
Транспорт
Автобуси№ 16, 53[2]
Маршрутні таксі№ 13, 27[2]
Зупинки громадського транспорту«вул. Литвиненка»[2]
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 3—19[3]
Поштові відділенняВПЗ № 48 (вул. Угорська, 12)[1]
Забудовачотириповерхова початку і середини 1960-х років, польський конструктивізм 1930-х років
Комерція«Вопак»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа

Ву́лиця Литвиненка — вулиця в Сихівському районі міста Львова, місцевість Новий Львів, що є уявним продовження вулиць Панаса Мирного та Стуса, а також сполучає вулиці Тернопільську, Угорську з вулицями Героїв Крут та Віденською.

Назва

[ред. | ред. код]

Вулиця з'явилася ще до 1934 року та складалася з двох менших вуличок — Гнезненської[4] та Віленської[5], що сполучалися між собою через вже неіснуючу площу Варшавську[6]. Під час німецької окупації вулички мали назви — Ґнессенерґассе та Вілноєрґассе. У 1944 році вуличкам повернули довоєнні назви і вже 1946 року Гнезненська стала вулицею Лінійною, а 1950 року Віленська стала вулицею Вільнюською. У 1958 році довжина вулиці Лінійної збільшилося завдяки приєднання до неї вулиці Вільнюської, а 1964 року вулицю Лінійну перейменовано на вулицю Тореза, а названо її так на честь діяча французького, міжнародного робітничого та комуністичного руху Моріса Тореза[7]. У 1993 році вулицю Моріса Тореза перейменовано на вулицю Литвиненка, на пошану Сергія Литвиненка, українського скульптора, автора першого прижиттєвого пам'ятника Митрополиту Андрею Шептицькому та надгробка Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові[8].

Забудова

[ред. | ред. код]

В архітектурному плані вулиці переважає чотириповерхова забудова початку і середини 1960-х років — так звані «хрущівки», а також зберігся один будинок, збудований в стилі польського конструктивізму 1930-х років[9]. На розі вулиць Литвиненка та Угорської у 2000—2016 роках збудована греко-католицька церква святих Кирила і Мефодія.

За Польщі, на розі сучасних вулиць Героїв Крут та Литвиненка розташовувався маєток Красуцьких або ж маєток Красучин[9].

№ 3 — чотириповерхова будівля, в якій за радянських часів містилися їдальня № 3 ВО «Полярон», а також ресторан «Берізка» — один з найпопулярніших львівських ресторанів 1970-х років. 1995 року, ухвалою ЛМР № 162, підприємство громадського харчування — ресторан «Берізка» було виставлене на приватизацію[10]. До початку 2010-х років в цій переобладнаній будівлі містилися відділення банку «Форум» та салон взуття. Нині тут міститься торгово-офісний центр.

№ 4 — чотириповерховий житловий будинок. За радянських часів нежитлові приміщення першого поверху будинку займав магазин «Канцтовари», у наш час там містився магазин «Продукти». На початку 2010-х років у цьому приміщенні відкрився магазин мережі супермаркетів «Вопак».

№ 5 — одноповерховий будинок, збудований у стилі польського конструктивізму 1930-х років.

№ 8 — чотириповерховий житловий будинок. За радянських часів одне з нежитлових приміщень першого поверху будинку займало підприємство громадського харчування — кафе «Експрес». 1995 року, ухвалою ЛМР, кафе «Експрес» виведене з числа об'єктів комунальної власності м. Львова та виставлене на приватизацію<[11]. Нині в цьому приміщенні міститься відділення «Нової пошти» № 30 — української компанії з експрес-доставки документів, вантажів та посилок[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
  2. а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 січня 2021.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 104.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
  8. Громов, 2001, с. 75.
  9. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 279.
  10. Про затвердження переліку державних підприємств для приватизації в 1995 році. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  11. Про програму приватизації комунальної власності м. Львова на 1995 рік. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  12. Відділення «Нової пошти» № 30. novaposhta.ua. Нова пошта. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]