Вібгадж'явада

Ранній буддизм

Письмові джерела

Тапітака Агами Гандгара

собори

1-й буддійський собор 2-й буддійський собор 3-й буддійський собор 4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм └ Махасамґіка     ├ Екавіавахаріка         └ Локоттаравада     ├ Кайтіка         ├ Апарашайла         └ Уттарашайла     └ Гокуліка         ├ Бахушрутія         ├ Праджняптівада         └ Четьявада └ Стхавіравада     ├ Сарвастівада         ├ Вайбхашики         ├ Саутрантіка         └ Муласарвастівада     ├ Вібгадж'явада         ├ Тгеравада         ├ Махішасака         ├ Каш'япія         ├ Дгармагуптака     └ Пуґґалавадін         └ Ватсіпутрія             ├ Дхармоттарія             ├ Бгадраянія             ├ Самматія             └ Шаннагаріка

Вібгадж'явада (палі: Vibhajjavāda, санскрит: Vibhajyavāda) — школа буддизму, що ставить за мету вироблення початкових технік для внутрішнього розвитку. Назва походить від «вібгадж'я» (аналіз) і «вада» (ведення, вчення). Згідно вібгадж'яваді перший шлях всередину повинен поєднуватися з аналізом досвіду і критичним дослідженням замість сліпої віри. 

Третій Буддійський Собор схвалив цей аналітичний підхід. Ті підшколи тхеравади, які прийняли цей підхід, перегрупувалися і стали іменувати себе Вібгадж'явадою. З послідовників Вібгадж'явади виросли школи Махішасака, Каш'япа, Дгармагуптака, Тамрапарнія. Найпізнішою школою була Тхеравада з Шрі-Ланки.

За сингальскою традицією буддизм вібгадж'явади спочатку був принесений на Шрі-Ланку Махіндою в 246 до н. е., його вважають сином Ашокі, саме він приніс на Шрі-Ланку палийський канон.

Не брали участі в соборі Вібгадж'явади представники Махасангхіки, Сарвастівади та Самматії, ці напрямки вважалися єретичними представниками Вібгадж'явади (згідно твору Катхаваттху).

Школа Тхеравада, яка виникла від цієї школи часто згадується в творі Магавібгаша сарвастівади, де ведеться також жорстка полеміка з твором Катхаваттху.

Посилання

• The Buddhist Council
• The Pali Text Society's Pali-English Dictionary [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Lance Cousins, «On the Vibhajjavādins», Buddhist Studies Review 18, 2 (2001)