Вігабатрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

 

Вігабатрин
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-4-aminohex-5-enoic acid
Класифікація
ATC-код N03AG04
PubChem 5665
CAS 68506-86-5
DrugBank DB01080
KEGG D00535
Торгівельне
найменування 		Sabril, others
Хімічна структура
Формула C6H11NO2 
Мол. маса 129,159 г·моль −1 г/моль
Синоніми γ-Vinyl-GABA
Фізична характеристика
Темп. плавлення 171–177 °C (340–351 °F)
Фармакокінетика
Біодоступність 80–90%
Метаболізм Не метаболізується
Період напіввиведення 5-8 годин
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Сабрил, Sanofi, Франція

UA/19774/02/01

від 05/12/2022 наказ №1362 від 02/08/2024

Вігабатрин — лікарський засіб з групи протисудомних препаратів, структурний аналог ГАМК, вибірковий необоротний інгібітор ГАМК-трасферази, який використовується для лікування резитентної парціальної епілепсії з вторинною генералізацією або без неї, для лікування інфантильних спазмів і рефрактерних комплексних парціальних нападів та інших видів погано контрольованої епілепсії, при непереносимості або неефективності інших протисудомних засобів.

Механізм дії полягає в пригніченні розпаду γ-аміномасляної кислоти (ГАМК). Вігабатрин також відомий як γ-вініл-ГАМК, є структурним аналогом ГАМК, але не зв’язується з рецепторами ГАМК.[1]

Вігабатрин зазвичай використовується лише у випадках резистентної до лікування епілепсії через ретинотоксичність, що в тяжких випадках може призвести до постійної втрати зору.[2]

Медичне використання

[ред. | ред. код]

Епілепсія

[ред. | ред. код]

У Канаді вігабатрин схвалений для використання як допоміжіний препарат в комбінації з іншими препаратами при резистентній до лікування епілепсії, комплексних парціальних нападах, вторинних генералізованих нападах і для монотерапії інфантильних спазмів при синдромі Веста.[1]

Станом на 2003 рік вігабатрин використовується у Мексиці для лікування епілепсії, яка погано контролюється за допомогою інших методів, або для пацієнтів з нещодавно діагностованим діагнозом, які не пробували інші препарати (монотерапія).[3]

Вігабатрин також показаний для монотерапії при вторинно генералізованих тоніко-клонічних судомах, парціальних нападах та інфантильних спазмах, спричинених синдромом Веста. Але переважно, є препаратом для додаткової терапії, як доповнення до основного протиепілептичного засобу.[3]

Використання в інших цілях

[ред. | ред. код]

Вігабатрин зменшував симптоми панічного розладу, спричинені тетрапептидом холецистокініну, на додаток до підвищених рівнів кортизолу та АКТГ у здорових добровольців. Проте, для лікування розладів тривожного спектру офіційно схвалений не був.[4]

Вігабатрин також використовується для лікування судом при дефіциті бурштинової напівальдегіддегідрогенази (SSADHD).[5]

Побічні ефекти

[ред. | ред. код]

Центральна нервова система

[ред. | ред. код]

Сонливість (12,4%), головний біль (3,8%), запаморочення (3,8%), тривожність (2,7%), депресія (2,5%), порушення пам'яті (2,3%), диплопія (2,2%), агресивність та збудження (2,0%), атаксія (1,9%), запаморочення (1,9%), гіперактивність (1,8%), втрата зору (1,6%) (див. нижче), сплутаність свідомості (1,4%), безсоння (1,3%), порушення концентрації уваги (1,2%), декомпенсація розладів особистості ( 1,1%). З 299 дітей 33 (11%) стали гіперактивними.[1]

У деяких пацієнтів під час терапії вігабатрином можуть розвиватись психотичні стани[6], які частіше зустрічаються у дорослих, ніж у дітей. Розвиток психотичної симптоматики може розвиватись навіть за умов відсутності психіатричних розладів в анамнезі.[7][8] Інші рідкісні побічні ефекти з боку ЦНС включають тривогу, емоційну лабільність, дратівливість, тремор, аномальну ходу та розлади мови.[1]

Шлунково-кишковий тракт

[ред. | ред. код]

Біль у животі (1,5%), закреп (1,4%), блювота (1,4%) та нудота (1,4%). Диспепсія та підвищений апетит спостерігалися менш ніж у 1% пацієнтів у клінічних дослідженнях.[1]

Загальні побічні ефекти

[ред. | ред. код]

Втома (9,2%), збільшення маси тіла (5,0%), астенія (1,1%).[1]

Тератогенність

[ред. | ред. код]

Тератологічні дослідження, проведені на кроликах, показали, що доза 150 мг/кг/день викликала розщеплення піднебіння у 2% дітей, тоді як доза 200 мг/кг/день спричиняла це у 9% випадків.[1] Згідно з дослідженням, опублікованим у березні 2001 року, ризик тератогенних ефектів може бути пов’язаним із зниженням рівня метіоніну.[9] У 2005 році було опубліковано дослідження, проведене в Університеті Катанії, яке показало, що щури, чиї матері вживали 250-1000 мг/кг/день мали нижчу продуктивність у водному лабіринті та завданнях на відкритому повітрі. Щури, які отримуавли дози в 750мг/кг/день мали недостатню вагу при народженні та не наздогнали контрольну групу, а щури при дозах 1000 мг/кг/день не пережили вагітності.[10]

Контрольованих тератологічних даних у людей на сьогодні немає.

Вплив на зір

[ред. | ред. код]

У 2003 році Фрізен і Мальмгрен дослідили, що вігабатрин може викликати необоротну дифузну атрофію шару нервових волокон сітківки в ретроспективному дослідженні 25 пацієнтів.[11] Це найбільше впливає на зовнішню область (на відміну від макулярної або центральної області) сітківки.[12] Про дефекти поля зору повідомляли ще в 1997 році Том Еке та інші у Великобританії. Деякі інші автори вважають, що втрата поля зору та електрофізіологічні зміни можуть бути помітні у 50% пацієнтів, які отримують лікування препаратом.

Токсичність вігабатрину для сітківки можна пояснити дефіцитом таурину.[13]

Взаємодії

[ред. | ред. код]

Згідно дослідження, опублікованого в 2002 році, було виявило, що вігабатрин спричиняє статистично значуще збільшення плазмового кліренсу карбамазепіну.[14]

У 1984 році доктори Ріммер і Річенс з Уельського університету під час досліджень повідомили, що застосування вігабатрину з фенітоїном знижує концентрацію фенітоїну в сироватці крові у пацієнтів із резистентною до лікування епілепсією.[15]

Фармакологія

[ред. | ред. код]

За механізмом дії вігабатрин є вибірковим необоротним інгібітором ГАМК-трансферази - ферменту, відповідального за катаболізм ГАМК. Інгібування ГАМК призводить до підвищення рівня ГАМК у мозку.[1][16] Вігабатрин є рацемічною сполукою, фармакологічно активним є його [S]-енантіомер[17][18].

Кристалічна структура (pdb:1OHW), що демонструє зв’язування вігабатрину зі специфічними залишками в активному центрі GABA-AT, на основі експериментів Storici et al . [19]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

У більшості препаратів період напіввиведення є показником графіків дозування та часу, необхідного для досягнення рівноважних концентрацій . Але у випадку вігабатрину було виявлено, що період напіврозпаду набагато довший, ніж період напіввиведення.[20]

Прямої кореляції між концентрацією в плазмі та ефективністю немає. Тривалість дії препарату залежить від швидкості ресинтезу ГАМК-трансамінази.[18]

Історія

[ред. | ред. код]

Вігабатрин був розроблений у 1980-х роках з конкретною метою підвищення концентрації ГАМК у мозку для контролю над епілептичними нападами. Для цього препарат був розроблений таким чином, щоб необоротно інгібувати ГАМК-трансаміназу, яка руйнує субстрат ГАМК. Препарат був схвалений для лікування у Великій Британії в 1989 році. Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США двічі відкладало прийняття рішення про дозвіл на санкціоноване використання вігабатрину в Сполучених Штатах до 2009 року. У 1983 році при випробуваннях на тваринах, було виявлено випадки розвитку інтрамієлінічного набряку, але ефект не був очевидним у випробуваннях на людях, тому розробка препарату була продовжена. У 1997 році випробування були тимчасово призупинені через численні повідомлення про побічні ефекти з боку зору.[21]

Суспільство і культура

[ред. | ред. код]

Правовий статус

[ред. | ред. код]

Вігабатрин (Sabril) був схвалений для медичного застосування в США у серпні 2009 року.[22][23]

У квітні 2017 року Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило перші генеричні пакети порошку для пероральної версії розчину вігабатрину.[24] У січні 2019 року FDA було схвалнено найпершу генеричну версію вігабатрину в таблетках для перорального застосування.[25]

Торгові марки

Вігабатрин продається під торговими марками Sabril, Vigafyde, і Vigpoder.

Вігабатрин присутній на рикнках як Sabril у Канаді,[26] Мексиці,[3] Великобританії[27]. Україні[28] Торгова марка в Данії – Sabrilex.

Випускається у вигляді таблеток по 0,5 г.

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Vigabatrin. Drug Monograph. Internet Mental Health. 2003. Архів оригіналу за 23 квітня 2006.
  2. ↑ Sabril (vigabatrin) Tablets for Oral Use, Powder for Oral Solution. Full Prescribing Information (PDF). Lundbeck.
  3. ↑ а б в DEF Mexico: Sabril. Diccionario de Especialdades Farmaceuticas. 2003. Архів оригіналу за 14 вересня 2005.
  4. ↑ Zwanzger P, Baghai TC, Schuele C, Strohle A, Padberg F, Kathmann N, Schwarz M, Moller HJ, Rupprecht R (2001). Vigabatrin decreases cholecystokinin-tetrapeptide (CCK-4) induced panic in healthy volunteers. Neuropsychopharmacology. 25 (5): 699—703. doi:10.1016/S0893-133X(01)00266-4. PMID 11682253.
  5. ↑ Succinic Semialdehyde Dehydrogenase Deficiency. GeneReviews. University of Washington. 5 травня 2004. PMID 20301374. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  6. ↑ Sander JW, Hart YM (1990). Vigabatrin and behaviour disturbance. Lancet. 335 (8680): 57. doi:10.1016/0140-6736(90)90190-G. PMID 1967367.
  7. ↑ Chiaretti A, Castorina M, Tortorolo L, Piastra M, Polidori G (1994). [Acute psychosis and vigabatrin in childhood]. La Pediatria Medica e Chirurgica: Medical and Surgical Pediatrics (італ.). 16 (5): 489—90. PMID 7885961.
  8. ↑ Sander JW, Hart YM, Trimble MR, Shorvon SD (1991). Vigabatrin and psychosis. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 54 (5): 435—9. doi:10.1136/jnnp.54.5.435. PMC 488544. PMID 1865207.
  9. ↑ Abdulrazzaq YM, Padmanabhan R, Bastaki SM, Ibrahim A, Bener A (2001). Placental transfer of vigabatrin (gamma-vinyl GABA) and its effect on concentration of amino acids in the embryo of TO mice. Teratology. 63 (3): 127—33. doi:10.1002/tera.1023. PMID 11283969.
  10. ↑ Lombardo SA, Leanza G, Meli C, Lombardo ME, Mazzone L, Vincenti I, Cioni M (2005). Maternal exposure to the antiepileptic drug vigabatrin affects postnatal development in the rat (PDF). Neurological Sciences. 26 (2): 89—94. doi:10.1007/s10072-005-0441-6. PMID 15995825. Архів (PDF) оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 3 вересня 2019. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  11. ↑ Frisén L, Malmgren K (2003). Characterization of vigabatrin-associated optic atrophy. Acta Ophthalmologica Scandinavica. 81 (5): 466—73. doi:10.1034/j.1600-0420.2003.00125.x. PMID 14510793.
  12. ↑ Buncic JR, Westall CA, Panton CM, Munn JR, MacKeen LD, Logan WJ (2004). Characteristic retinal atrophy with secondary "inverse" optic atrophy identifies vigabatrin toxicity in children. Ophthalmology. 111 (10): 1935—42. doi:10.1016/j.ophtha.2004.03.036. PMC 3880364. PMID 15465561.
  13. ↑ Gaucher D, Arnault E, Husson Z, Froger N, Dubus E, Gondouin P, Dherbécourt D, Degardin J, Simonutti M, Fouquet S, Benahmed MA, Elbayed K, Namer IJ, Massin P, Sahel JA, Picaud S (November 2012). Taurine deficiency damages retinal neurones: cone photoreceptors and retinal ganglion cells. Amino Acids. 43 (5): 1979—1993. doi:10.1007/s00726-012-1273-3. PMC 3472058. PMID 22476345.
  14. ↑ Sánchez-Alcaraz A, Quintana MB, López E, Rodríguez I, Llopis P (December 2002). Effect of vigabatrin on the pharmacokinetics of carbamazepine. Journal of Clinical Pharmacy and Therapeutics. 27 (6): 427—430. doi:10.1046/j.1365-2710.2002.00441.x. PMID 12472982.
  15. ↑ Rimmer EM, Richens A (1984). Double-blind study of gamma-vinyl GABA in patients with refractory epilepsy. Lancet. 1 (8370): 189—90. doi:10.1016/S0140-6736(84)92112-3. PMID 6141335.
  16. ↑ Rogawski MA, Löscher W (July 2004). The neurobiology of antiepileptic drugs. Nature Reviews. Neuroscience. 5 (7): 553—564. doi:10.1038/nrn1430. PMID 15208697. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  17. ↑ Sheean G, Schramm T, Anderson DS, Eadie MJ (1992). Vigabatrin--plasma enantiomer concentrations and clinical effects. Clinical and Experimental Neurology. 29: 107—116. PMID 1343855.
  18. ↑ а б Gram L, Larsson OM, Johnsen A, Schousboe A (1989). Experimental studies of the influence of vigabatrin on the GABA system. British Journal of Clinical Pharmacology. 27 (Suppl 1): 13S—17S. doi:10.1111/j.1365-2125.1989.tb03455.x. PMC 1379673. PMID 2757904.
  19. ↑ Storici P, De Biase D, Bossa F, Bruno S, Mozzarelli A, Peneff C, Silverman RB, Schirmer T (January 2004). Structures of gamma-aminobutyric acid (GABA) aminotransferase, a pyridoxal 5'-phosphate, and [2Fe-2S] cluster-containing enzyme, complexed with gamma-ethynyl-GABA and with the antiepilepsy drug vigabatrin (PDF). The Journal of Biological Chemistry. 279 (1): 363—373. doi:10.1074/jbc.M305884200. PMID 14534310.
  20. ↑ Browne TR (November 1998). Pharmacokinetics of antiepileptic drugs. Neurology. 51 (5 Suppl 4): S2—S7. doi:10.1212/wnl.51.5_suppl_4.s2. PMID 9818917.
  21. ↑ Ben-Menachem E (2011). Mechanism of action of vigabatrin: correcting misperceptions. Acta Neurologica Scandinavica. Supplementum. 124 (192): 5—15. doi:10.1111/j.1600-0404.2011.01596.x. PMID 22061176.
  22. ↑ Drug Approval Package: Sabril (Vigabatrin) Tablets NDA #020427. U.S. Food and Drug Administration. 23 листопада 2009. Процитовано 8 вересня 2024.
  23. ↑ Bresnahan R, Gianatsi M, Maguire MJ, Tudur Smith C, Marson AG (July 2020). Vigabatrin add-on therapy for drug-resistant focal epilepsy. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2020 (7): CD007302. doi:10.1002/14651858.CD007302.pub3. PMC 8211760. PMID 32730657.
  24. ↑ Sabril (vigabatrin) – First-time generic (PDF). OptumRx.
  25. ↑ Kotulska K, Kwiatkowski DJ, Curatolo P, Weschke B, Riney K, Jansen F, Feucht M, Krsek P, Nabbout R, Jansen AC, Wojdan K, Sijko K, Głowacka-Walas J, Borkowska J, Sadowski K, Domańska-Pakieła D, Moavero R, Hertzberg C, Hulshof H, Scholl T, Benova B, Aronica E, de Ridder J, Lagae L, Jóźwiak S (February 2021). Prevention of Epilepsy in Infants with Tuberous Sclerosis Complex in the EPISTOP Trial. Annals of Neurology. 89 (2): 304—314. doi:10.1002/ana.25956. PMC 7898885. PMID 33180985.
  26. ↑ Vigabatrin Drug Information. Drugs.com. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 січня 2018.
  27. ↑ Treatments for Epilepsy - Vigabatrin. Norfolk and Waveney Mental Health Partnership NHS Trust. Архів оригіналу за 11 лютого 2002. Процитовано 26 березня 2017.
  28. ↑ Сабрил таблетки: інструкція, ціни, аналоги, як приймати — все про препарат. Compendium (укр.). Процитовано 16 жовтня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вігабатрин&oldid=43705279