Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 32

Множина в статтях з хімічної тематики

Виникла проблема в розбіжності між кластером назв вікіпедійних статей з хімії і правилом іменування таких статей. Останнє наголошує на використанні однини, тоді як більшість статей зараз перейменовані на множину (функціональні групи, кислоти, ізотопи тощо). Дослідження іншомовних статей, вітчизняних довідників не допомогло, а лише більш заплутало. Короткий висновок з власного аналізу джерел: радянські хімічні довідники концентруються на класах сполук і тому, майже виключно, використовують множину після 1950-х років. У Опейди присутня і множина, і однина (наприклад, гасло кислота, означення в однині й далі класи кислот в множині). У рекомендаціях ІЮПАК теж чітке розрізнення між кислотою і кислотами (перша в глосарії термінів, другі в глосарії класів сполук). Користувач Олег Н. не зміг дати кваліфікованої відповіді, більш того, не зацікавлений в розгляді загальноенциклопедичних принципів нашого проекту, тому виношу питання на загал. Можливо хтось в змозі ґрунтовно пояснити необхідність саме множини, бо, за аналогією в картографії, я не бачу проблеми використання однини у Вікіпедії для таких самих груп термінів, що в однині можуть існувати лише теоретично. Проблему цю потрібно вирішити. Шляхів для цього декілька (вітаються будь-які пропозиції).

1. Розділити статті, де можливо, на окремі поняття про явище, предмет і групи, класи таких явищ, предметів (як це робить ІЮПАК).
2. Дописати в правило іменування статей примітку про особливість української хімічної термінології, щоб в неспеціалістів не виникало питань. Найпростіший спосіб.
3. Перейменувати усі статті в множину згідно великої кількості хімічних довідників. Гума → гуми, мастило → мастила, клей → клеї. Встановити межі для застосування такого правила (тобто, наприклад, не глибше молекули — бозон, а не бозони, протон, а не протони, йон… і так ділі).
4. Повернути назви статей і визначення в статтях в однину (де для цього існують джерела), і не розділяти окремо поняття про явище, предмет і групу таких явищ, предметів (наприклад, вибрана стаття про президентів Гваделупи має гасло в однині, поєднує в собі визначення посади і докладний опис цієї групи осіб).

Обговорімо тут це питання і приймемо спільне рішення.--Dim Grits 15:28, 18 липня 2016 (UTC)

Думаю, що нічого міняти не треба. Такі збірні поняття описуються в множині не лише в хімічній тематиці, напр. Знаки зодіаку. --yakudza 16:21, 18 липня 2016 (UTC)

• Дякую за участь в дискусії. Щоб не писати зайвих літер, задам питання. Ваше перейменування ізоліній на ізолінія вважаємо за помилкове? Наприклад, ізогіпси в однині не мають жодного змістовного сенсу, на відміну від знака зодіаку. Ну може, якщо вона замкнена. Хоча окремі ізогіпси й не мають іншої самостійної назви, як, знов таки, з випадком множини знаків зодіаку. Якщо так, то підняте питання очевидне. Потрібно дати якесь визначення, щоб унеможливити у майбутньому «вірне переназивання» хіміками картографічних статей, а картографами хімічних. Особливо у випадках наявності розбіжностей в джерелах.--Dim Grits 18:04, 28 липня 2016 (UTC)

• Хімія у сенсі різноманіття ближче до біології, де широкі групи-таксони (класи, ряди, родини) мають множину в назві (примати, комахи, водорості), а вузькі (види, роди) - однину (бджола, макака, дуб пухнастий). Десь так, на мою думку, можна вирішити й у хімії. Я не сильний в хімічній номенклатурі, але для мене ясно, що великі групи на кшталт кислоти, етери, нуклеозиди, фосфопірени гарно виглядають у множині, а більш вузькі - сахараза (хоч їх багато різних), бутанол (хоч є ізомери). --Brunei (обговорення) 16:26, 18 липня 2016 (UTC)

  Дякую за участь в дискусії. Але зовсім не зрозуміло де проводити межу. Саме це ми й намагаємось встановити. Питання назви не стоїть так гостро для дуб-дубові, бджола-бджолині, як для, знов таки, кислота-кислоти, нуклон-нуклони, ізомер-ізомери, тощо. --Dim Grits 18:04, 28 липня 2016 (UTC)

  Якщо відкрити підручник з хімії за 8 клас авторів П.П. Попель та Л.С. Крикля, то побачимо в змісті та в предметному покажчику "Кислоти", "Солі", "Оксиди" тощо. Але всередині відповідних розділів дано означення поняття "Кислота", "Сіль", "Оксид" тощо. Аналогічно з назвою розділів та параграфів у підручниках "Біологічна хімія" Ю.І. Губського та "Органічна хімія" авторію Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Можливо слід зважити на традицію в українській науковій літературі, переглянути ще кілька джерел, підручників, енциклопедій, словників. Хоча загалом певна тенденція вимальовується навіть вже зараз. Наведу приклад з математики. В математичній літературі так само. В підручнику "Математичний аналіз" М.І. Шкіля пункти та підпункти, в яких мова йде про класи об'єктів, іменуються "Монотонні функції", "Парні та непарні функції", але якщо мова йде про щось, що для кожного окремого об'єкту визначається однозначно, то маємо "Графік функції", "Обернена функція", "Границя числової послідовності" того. Також однина використовується, коли розділ присвячено саме поняттю, наприклад, "Функція", "Числова послідовність" тощо. Можливо, такої логіки слід дотримуватися і в цьому випадку. Якщо стаття просвячена лише поняттю і не розглядаються окремі об'єкти чи підгрупи об'єктів, а всі властивості наведено як властивості деякого абстрактного об'єкту (деякої "кислоти"), то назва статті може бути в однині. Але якщо в статті окрім означення мова йде про різні підгрупи чи їх представники, а в самій статті мова йде не про абстракту "кислоту", а про клас речовин загалом, то логічніше було б, коли назва буде в множині. Хоча щодо цього ще можна дискутувати --Микола Мороз (обговорення) 14:10, 19 липня 2016 (UTC)

• Небезпідставно вважаю пропозицію передчасною:
  1. користувач не зміг пояснити принципову відмінність терміну Кислоти від згаданого у виключеннях до ВП:ІС Аероби;
  2. на даний момент користувач не висловив свого бачення стосовно відмінності між статтями Кислота і Кислоти (це типу ми перейменуєм, а шо воно буде потім — то інша історія?);

  П.С. Я вже свою відповідь давав — ці терміни не мають ніякої різниці. І це кваліфікована відповідь (яжхімік ) --Олег.Н (обговорення) 17:30, 18 липня 2016 (UTC)

  Маленька ремарка, як сказано десь у правилах "Обговорюйте не авторів, а зміст статей". В даному випадку пропозицію, а учасників обговорення. Як показує досвід, це значно полегшує знаходження консенсусу. --yakudza 18:55, 18 липня 2016 (UTC)

Маю аналогічне питання (чи аналогічну проблему) в астрономічних статтях.

• З одного боку, є статті про класи астрономічних об'єктів, названі в однині (спіральна галактика, лінзоподібна галактика), у той же час є статті про такі самісінькі класи, однак у множині (еліптичні галактики, карликові галактики).
• Начебто, за вікіпедійним правилом, всі вони мають бути в однині (а не в множині). Однак, з уніфікацією не дуже виходить. Біда в тому, що багато класів названо за назвою типового представника у множині: Алголь — алголі, Фуор — фуори, Міра — міриди та ін. Звісно, статтю про алголі можна назвати «зорі типу Алголя» (власне, у нас вона так і називається), і статтю про міриди можна перейменувати на однину (буде «мірида»), проте з фуорами цього вже не вийде. А далі постає питання про уніфікацію (хоча вже з іншого боку): чому статтю про фуори названо в множині, а статтю про міриди — в однині?
• Зауважу, що в Астрономічному енциклопедичному словнику всі статті про класи об'єктів названо у множині. Можна сказати, що це суперечить вікіпедійним правилам, але своя логіка в цьому є.

--Olvin (обговорення) 14:17, 19 липня 2016 (UTC)

• Дякую за участь в дискусії. У вашому випадку все доволі ясно. Алголь — це самостійна назва для окремої зорі, алголі — назва класу за іменем одного з представників. Роза → Розові → Розоцвіті.--Dim Grits 18:04, 28 липня 2016 (UTC)

Сільради та громади

Натрапив на такі редагування користувача Вальдимара ред.№ 17712093, ред.№ 17712081. Не аналізував скільки є таких, справа у підході. На мою думку подібні перенаправлення та перейменування порушують ВП:КЗГО, що не правило, не викликає яке заперечень. Вилучення інформації або статей про колишні сільради є небажаним. Статті про них мають існувати, інформація про склад, географічні та статистичні дані мають значення. Інформація про керівний склад ради, депутатів має бути вилучена. Хотілося б почути думки. --Basio (обговорення) 06:19, 26 липня 2016 (UTC)

@Basio: навіщо вилучати інформацію про керівний склад?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:08, 28 липня 2016 (UTC)

Керівництво сільських рад значимості не надає. Зазначення чинного керівника має інформативну роль. Згадування всіх керівників немає сенсу, бо вони є не у всіх статтях, та й реально інформацію про них знайти важко. При зникненні сільради зникне згадка про них на сайті ВРУ. Звичайно, якщо є стаття про особу, то можна написати у статті, що керівником сільради був такий-то. --Basio (обговорення) 04:02, 29 липня 2016 (UTC)

Я з Вами не згоден. Звичайно без інших якихось досягнень вони не заслуговують на окремі статті, але заслуговують на згадки в статті про сільраду, з якого по який рік були керівниками, і є частиною історії сільрад. Подібно до того як в історії воєводств пишуть списки воєвод. Тільки воєводи заслуговують на окремі статті, а голови сільрад ні. Керівників сільрад просто не треба вікіфікувати. Інформацію про них зацікавленій людині не важко знайти, вони всі є в районних газетах, скільки завгодно. Поки що ці газети не оцифровані, але зацікавлений краєзнавець може піти в бібліотеку. Я не кажу про депутатів, але голова - це одна людина принаймні на тисячу, на кілька років а то й більше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:07, 29 липня 2016 (UTC)

Тут мова йде про адміністративно-територіальну одиницю. Статті про самі населені пункти лишаються такими як вони є. Тут нічого не мінялося. Змінилася ситуація лише з адміністративно-територіальним устроєм: об'єднали сільські та селищні ради в одну громаду. Маю на увазі, що варто розділяти статті та поняття населених пунктів та адмін.одиниць. Якщо дані одиниці перестали існувати, то можливо варто лишити з них перенаправлення на статтю про нову адмін.одиницю, а в нову статтю перенести всю цінну інформацію про попередні одиниці: керівництво, статистику, які села входили до тієї чи іншої колишньої ради тощо. Безсумнівно варто мати статтю про теперішні дійсні адмін.одиниці, але тоді який сенс і логіка тримати статті про колишні вже не існуючі, якщо по факту це статті про одне і те ж, тільки інакше, бо раніше було 5 статтей про сільські ради, а тепер одна про селищну громаду, наприклад. Логічно буде написати нові статті, де це потрібно, та внести до них корисну інформацію з попередніх статтей, можливо додати в розділі "Історія" відомості про колишні ради, а самі статті лишити з перенаправленнями. Але знову ж таки, питання спірне --Микола Мороз (обговорення) 07:29, 26 липня 2016 (UTC)

>Вікіпедія:Проект:Населені пункти України--Albedo (обговорення) 16:45, 26 липня 2016 (UTC)

Вже обговорювали цю тему. Ліквідовані сільради мають таке ж право на існування, як і ліквідовані волості: їх нема, але джерела про них є — NickK (обг.) 18:08, 26 липня 2016 (UTC)

Усе відкочувати. Для цього існують не перенаправлення, а окремий розділ «Дивитись також». Навіть якщо на якийсь момент інформація буде лише дублем. А то так і статті про колишні повіти будуть вести кудись на майбутні префектури. Перенаправлення виправдані лише для червоних посилань. Допоки хтось не напише окремої статті.--Dim Grits 18:14, 28 липня 2016 (UTC)

Там ще присутня проблема з шаблонами Адміністративний устрій Н-ського району. Потрібно на основі старих редакцій цих шаблонів зробити окремі — {{Адміністративний устрій Н-ського району до 2014 року}}. А то так за нашими вікіпедійними полум’яними більшовиками від колишніх енциклопедичних храмів й цури на залишиться. А що то воно таке за селищна громада вони ні нам не розкажуть, ні самі не знать.--Dim Grits 18:21, 28 липня 2016 (UTC)

Я продивився назад до початку цього року. @Вальдимар: створив такі перенаправлення лише на одну громаду, статтю про яку написав він сам. Я згоден, що треба категорично заборонити вилучення таких статей. Це ж зовсім різні географічні й історичні об'єкти. Посилання лише все заплутують. Я колись трохи займався історичними адміністративними утвореннями і зрозумів, що в деяких випадках треба окремо створювати статті навіть якщо кордони адміністративної одиниці залишаються однаковими, але вона належить вже до іншої держави, тому що її сусіди могли змінити кордони. Ради і громади це різні історичні об'єкти, бо Сільради торкаються більшої частини історії радянського Союзу, а громади торкаються лише історії незалежної України. От був собі такий Берездівський район, який увійшов до складу Славутського. Сільські ради утворилися ще за часів того району. І якщо ми зробимо перенаправлення, то зі статті про Берездівський район люди потраплятимуть на громади, які ніякого стосунку до такого поняття як Берездівський район не мають. Це заплутує і викреслює цілі шматки історії. І треба придумати як грамотно сформулювати речення про об'єднання таких селищних рад у громади. Щоб в кожній статті за одним зразком було написано, коли утворилась сільська рада, яка була територіальна одиниця до неї і в яку громаду влилась. Я думаю, це навіть ботом якось можна було б повносити. Не знаю стосовно депутатів, але голів треба обов'язково залишити. В цих статтях зазвичай інформація про передостаннього і останнього голову, а треба ще навести про попередніх, ще за радянських часів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:38, 28 липня 2016 (UTC)

З вашою думкою важко не погодитися. Напевно дійсно варто наприкінці інформації про історію сільської ради внести речення про те, що такого-то числа такого-то року вона була об'єднана з іншими сільськими радами в селищну громаду і навести посилання на відповідну статтю. А в тій статті вже буде нова інформація. --Микола Мороз (обговорення) 08:26, 29 липня 2016 (UTC)

ВП:ПОЛ

Статті там залежуються по року деякі. Потрібно якимось чином регламентувати підведення там підсумків. І ще було б добре зробити автоматичний гаджет для виставлення статей на покращення (накшталт того, що існує для номінації на вилучення)--DegoleX (обговорення) 13:16, 31 липня 2016 (UTC)

Нобелівські лауреати

Вітаю! Питання щодо класифікаторів статей у вигляді графічних іконок на початку тексту, перед самим терміном. Шаблон {{Нобелівська Премія}} та й інші. Можливо, краще зробити такі шаблони у вигляді шаблону добра стаття і додавати його наприкінці статті, або хай залишається й спочатку, але без зайвої плашки внизу самої статті, або й з нею з додатковим поясненням, наприклад, про отруйність грибів, тощо. Щоб виглядало достойно (не врозріз зі стилем інших статей) і не породжувало вал таких самих «теж хочу», «а чому їм можна» та інші «жовті кульки».--Dim Grits 17:44, 28 липня 2016 (UTC)

Взагалі ніяких шаблонів не потрібно. У Вікіпедії є правило «Нобелівська премія — не велика цяця». Аби не виникало «теж хочу», треба прибрати те, що там зараз висить. --Yakiv Glück 12:33, 2 серпня 2016 (UTC)

Критерії значимості наукових та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань

Доброго дня. Нині назріла дуже важлива тема для обговорення - критерії значимості наукових та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань. Активно зараз це обговорюється тут і ось тут. Причиною цьому стала відсутність критеріїв єдиних критерії значимості для даного типу видань. В ході обговорення виникали суперечки чи є однозначно значимим фахове видання з переліку ВАК. Зазаначу, що таких більше 1400. Але як відомо, певна кількість з цих наукових видань не є цінними навіть в науковому плані, є неякісними і служать лише для заробляння грошей на публікаціях (аналогічно, як діє ринок дисертацій), а тому лише наявність такого видання в переліку ВАК не гарантує його цінності як наукової, так і енциклопедичної (хоча безсумнівно, там є багато достойних журналів, про які необхідно написати хороші статті до Вікіпедії). При цьому існує низка наукових чи науково-популярних видань, професійних (за фахом) тощо, які не присутні в переліку ВАК ("досі не" або "вже не" через формальні причини), які при цьому не є менш значими за інші. Про це також йшлося в вище згаданих обговореннях. Тобто офіційне визнання ВАКом того чи іншого видання не є а ні необхідною, а ні достатньою умовою значимості цього видання.

Раніше це питання вже обговорювалося ось тут. Але ситуація вже 2-3 роки нікуди не рухається. Тим паче, що окрім наукових видань є науково-популярні видання, які наче й не наукові в плані публікації оригінальних досліджень, але публікують статті на наукову тематику. Ситуація з ними туманна, адже не визначено до якого класу видань їх відносити і за якими критеріями визначати їх значимість (звичайних періодичних видань, наукових чи розробити окремі невеличкі критерії для них).

Тим паче не хотілося б мати 1400 статтей, з яких 1000 була б на 1 абзац, в якому будуть лиш відомості про період випуску видання та організацію-видавця. Якщо вже створювати, то якісно (з відомостями про редколегію, рубриками, можливо з відомостями про значні роботи, що опубліковані на їх сторінках тощо). Критерії необхідно мати, зокрема такі, що передбачають значимість для видань різного типу, зокрема не обов'язково ВАКівських. Наприклад, чи має значимість журнал для вчителів з певного предмету, який видається вже 10 років (близько 500 випусків) і який виписує ледь не кожна школа країни? Поміж тим це радше наукове видання, ніж просто періодичне, можна сказати "професійне" (до речі, з цим теж не все ясно, як класифікувати подібні "професійні" журнали).

Тому зараз пропонується грунтовно обговорити та визначити остаточно такі критерії для наукових періодичних видань, в основі яких було б кілька різних показників, за якими можна було б визначити значимість видання для Вікіпедії. Можливо для цього доведеться поділити такі видання на групи і прописати для кожної свої специфічні критерії. Сподіваюся, спільнота підтримає дане починання, і що цього разу все ж вдасться досягнути консенсусу та затвердити необхідні критерії значимості --Микола Мороз (обговорення) 11:04, 2 серпня 2016 (UTC)

Особисто мені хотілося б мати і 1400 і 140 000 статей (і в один абзац) про усі такі видання. Саме на цьому проекті, а не на іншому, який хтось десь створить. Мені до інших діла нема. Ми збираємо знання саме тут... Ті, хто збирає. І якщо, хтось щось створює, то це вже визнання відносної значимості такого об'єкта. А якщо він створює саме на цьому проекті, за безмежних можливостей створювати на інших, то дякувати за те. Дякувати і допомагати приводити його працю до стандартів інших статей на проекті. А тим, кому не подобається зовнішній авторитет (НБУВ, ВАК, тираж, думка «професійної» спільноти, щось нововигадане завтра) завжди знайдуть причини городити власний внутрішній ВікіВАК, створювати власні критерії, щоб власноруч займатись «оригінальними дослідженнями» зі значимості-незначимості предмета.--Dim Grits 20:53, 2 серпня 2016 (UTC)

Якщо слідувати настановам Вікіпедії, а саме критеріям значимості, то прочитаємо там таке: "У випадку, коли за темою може бути написано і підтверджено джерелами лише кілька речень, вона не може претендувати на висвітлення в окремій статті, і її має бути об'єднано у ширшу статтю або відповідний список". Якщо потенційно є змога чи необхідність зробити статтю повною, то її можна поставити на доопрацювання. Але може трапитися і таке, що об'єктивно статтю наповнити інформативно на даний час не є можливим і не відомо коли це стане можливо. Так само ми не пишемо статті про всі надруковані книги, про всі написані картини чи пісні, всі побудовані будинки, про всіх людей тощо. Кожен з них є по своєму значимим, але ж не про кожного писати статтю. Але їх можна згадати в інших статтях, які їх стосуються, якщо це все ж важливо. До того ж раніше ця тема вже піднімалася, кілька разів й різними користувачами, просто так і не було прийнято з цього приводу рішення. А нині це не дозволяє дійти консенсусу стосовно кількох питань. Тому, гадаю, питання варто знову підняти. --Микола Мороз (обговорення) 21:34, 2 серпня 2016 (UTC)

Знов за рибу гроші. Як це не писати про всіх?! А чому це? Хто це вирішує? Якщо про всі будинки написані статті, видані книжки, чого це той Хтось вирішив у вільній Вікіпедії вирішувати за інших про що їм можна, а про що не можна писати, вводити якісь заборони на збір і поширення вільних знань? :) Не забагато він на себе бере, той Хтось? От якщо у Вас відсутня інформація, то правила проекту забороняють висотувати її з пальця. Якщо вона у Вас наявна, то немає різниці, як її додати, окремою статтею, чи розділом до більш загальної. Тут проблеми ніякої немає. Проблема з Хтосем, якщо він вилучає чиюсь працю, замість об’єднати, приєднати до чогось. Такий собі маленький Цахес, який вирішує що пущать, що не пущать. І не важливо якими навигадуваними (часто-густо ним самим) критеріями він прикривається.--Dim Grits 22:35, 2 серпня 2016 (UTC)

Скажіть мені, так а в чому проблема? Запропонуйте наступний критерій значимості: "Пишемо про всі існуючі наукові видання, в тому числі ті, за зміст яких ніхто не відповідає". Спільнота обговорить і прийме це як правило Вікіпедії. В тому то й справа, що будь-хто може запустити видання газети чи журналу, назве його науковим, а хтось видасть в ньому статтю і скаже, що його робота тим самим визнана науковою спільнотою. Думаєте, що так не буває. Так було з Рибніковим Ю.С., поцікавтеся в гуглі (особливо в ютубі) хто це. Він стверджує, що швидкість світла рівна нулю, що таблиця множення хибна і все таке... В нього на цю тему є публікації у "науковому" виданні, яке за гроші офіційно публікує будь-що, при цьому абсолютно легально не відповідає за зміст статтей. Але апелюючи до своєї публікації, автор розповідає всім, що частина науковців все ж підтримують хибність таблиці множення!!! Він веде семінари, де своїм студентам розповідає "правильну" науку. А переглядів його лекцій на ютубі десятки тисяч. Чи має бути у Вікіпедії статття про це видання як про НАУКОВЕ видання? Щоб у людей, які наживаються на невігластві інших людей нашими руками з'явилися додаткові інструменти для поширення антинаукових знань і затуманювання розумів людей? Критерії мають бути не тому, що хтось буде дозволяти чи забороняти писати на якусь тему статтю, а тому, щоб за ними ми визначили, чи можна називати у Вікіпедії це видання науковим. Якщо Вам все зрозуміло з ВАКівськими виданнями, то що робити з іншими виданнями? Як визначити, що вони справді наукові, а за їх зміст хоч хтось відповідає? Наприклад, хтось написав статтю про приватне видання, яке не має жодного стосунку до наукових установ. Мало що хто там пише. Але наприклад той факт, що видання затверджується Вченою радою, а примірники розсилаються по бібліотекам вже додає впевненості в його змісті. Не думайте, що хтось хоче щось контролювати. Просто ми маємо вберегти користувачів від недостовірної інформації. --Микола Мороз (обговорення) 06:51, 3 серпня 2016 (UTC)

Напис

Чи можна сумістити поруч такі два речення, наприклад:

Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Адміністрації Президента України.

Усі ці матеріали розміщені на умовах Creative Commons із зазначенням авторства, якщо в конкретній публікації не зазначено інакше.

--Perohanych (обговорення) 16:06, 8 серпня 2016 (UTC)

Вважаю, що можна. Такий напис буде несумісний тільки з CC-0 або PD. Перший напис стверджує, що авторські права належать АПУ, другий ж дає дозвіл на поширення. Це чимось схоже із текстом дозволу, де спочатку заявляють про приналежність прав, а далі іде дозвіл. --Максим Підліснюк (обговорення) 18:22, 8 серпня 2016 (UTC)

Там же написано не «авторські права», там написано «усі». Хіба «усі» не включає також виключне право копіювання? --Yakiv Glück 19:39, 8 серпня 2016 (UTC)

Якою, все-таки має бути перша частина напису, щоб не обмежувала дію його другої частини: «матеріали розміщені на умовах Creative Commons із зазначенням авторства, якщо в конкретній публікації не зазначено інакше»? --Perohanych (обговорення) 10:42, 9 серпня 2016 (UTC)

Як варіант:

• Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Адміністрації Президента України, якщо в конкретній публікації не зазначено інакше.
• (у конкретній публікації) Ця публікація розповсюджується на умовах Creative Commons із зазначенням авторства.

Втім, навіть у такому випадку залишається питання з зображеннями в публікаціях. Адже зображення — це окремі твори, і на них має бути окремо зазначено, на яких умовах розповсюджується са́ме зображення. Проте далеко не всі сайти підтримують атрибуцію зображень (окремо від web-сторінок) Зокрема, на сайті президента атрибуції зображень я не знайшов. Отже, на зображення поширюватиметься перше (загальне) правило, і без дозволу їх копіювати не можна. --Olvin (обговорення) 10:44, 10 серпня 2016 (UTC)

IMHO можна. Це як мультиліцензія для софта. АПУ володіє всім і з доброї волі публікує під CC. Завтра передумає, й опублікує вже під GNU FDL, а стару версію можна буде продовжувати шарити як CC. Також майте на увазі, що 4.0 на відміну від 3.0 вимагає обов'язкове зазначення змін. В англовікі для цього є спеціяльні шаблони, натомість укрвікі за традицією на авторське право кладе. artem.komisarenko (обговорення) 11:16, 10 серпня 2016 (UTC)

@Olvin: мова про те, як звільнити переважну більшість усіх матеріалів сайтів державних органів. Тому зазначати CC BY саме для окремих конкретних публікацій не продуктивний підхід.У Обами це так:

… government-produced materials appearing on this site are not copyright protected. The United States Government may receive and hold copyrights transferred to it by assignment, bequest, or otherwise. Except where otherwise noted, third-party content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License. Visitors to this website agree to grant a non-exclusive, irrevocable, royalty-free license to the rest of the world for their submissions to Whitehouse.gov under the Creative Commons Attribution 3.0 License.

Стосовно зображень, то, наприклад сайт Президента України стверджує що права на матеріали сайту належать АПУ. Як вони отримують дозволи у авторів фото — нас не повинно обходити. При завантаженні їх до Вікісховища ми будемо зазначати що АП на фото належать АПУ. В чому проблема? --Perohanych (обговорення) 11:18, 10 серпня 2016 (UTC)

Так Зроблено! Див. Вікіпедія:Кнайпа (різне)#CC BY вже є на сайті Президента України! --Perohanych (обговорення) 17:24, 11 серпня 2016 (UTC)

Нагородний лист - вільне зображення?

Шановно спільното! Чи є вільним зображення (скан) нагородного листа, що вільно зберігається на сайті "Подвиг народу" (http://podvignaroda.mil.ru) серед мільйонів інших архівних документів архіву Міноборони РФ? В. Николов (обговорення) 15:17, 12 серпня 2016 (UTC)

Якщо сам об'єкт скану є вільним, то і його скан є теж вільним. Якщо нагородний лист є офіційним документом виданим органами РФ чи СРСР, то і документ, і його скан не захищаються АП і можуть бути викладені на Вікісховищі під ліцензією {{PD-RU-exempt}}.--Andriy.v (обговорення) 15:53, 12 серпня 2016 (UTC)

А чи є нагородний лист офіційним документом? ІМХО таким документом є указ про нагородження, а не лист.--Анатолій (обг.) 21:43, 16 серпня 2016 (UTC)

Уніфікація статей про футбольні клуби

Звернув увагу, що в нас нема уніфікації в частині статей про футбольні клуби. В деяких випадках статті відповідають юридичним критеріям і кожна нова юридична особа має окрему статтю. Наприклад Львів (футбольний клуб) та Львів (футбольний клуб, 1992), або Скала (Стрий, 2004) та Скала (Стрий, 1911). З іншого боку клуби Металург (Запоріжжя, 1935) (існував у 1935—2016) та Металург (Запоріжжя, 2009) (існує з 2009 року під назвою «Росо Неро» і зараз змінив назву та грає у Другій лізі) мають спільну статтю Металург (Запоріжжя). Аналогічна ситуація з клубом Зірка (Кропивницький). Одна команда була створена у 1911 році і існувала до 2006 року, після чого була розпущена. Паралельно з 2000 року існувала команда Олімпік (Кіровоград), яка 2008 року змінила назву на «Зірка». І якимось дивом вся її подальшга історія описується у статті старого неіснуючого клубу. Кардинальна відмінність від статей про «Скалу» та «Львів». Ще є третій варіант — клуби ПФК «Олександрія» та ПФК «УкрАгроКом» об'єднались в НОВУ команду ФК «Олександрія», але історія йде в старий клуб. Або статті Поділля (Хмельницький), з окремою історію про клуб Динамо (Хмельницький), та навіть з частиною історії клубу «Поділля» у статті Красилів (футбольний клуб). І це все приклади сучасні, а скільки було замін і змін клубів у буремні 90-ті. Там навіть чорт ногу зламає. Є такі ж приклади і по іноземних клубах, наприклад КС Університатя (Крайова) та Університатя (Крайова). Тому, як на мене, треба визначити чіткі критерії коли ми створюємо окрему статтю про клуб, а коли продовжуємо стару. --YarikUkraine (обговорення) 16:37, 8 серпня 2016 (UTC)

Тож є обговорення про найменування спортивних клубів і щось прийняли чи не прийняли я так і не зрозумів. Тож схоже, що треба вдосконалити цю політику і причому в найкоротші терміни. Бо є купа клубів вже в Африці та додались в Азії та Океанії. --Jphwra (обговорення) 18:26, 8 серпня 2016 (UTC)

YarikUkraine я навіть не звернув увагу на головний аспект даного питання: «юридичний» але бачу там внизу НіКк все прояснив. У нас взагалі з історією клубів дурниці виходять через зміну власників, он взяти до прикладу луганську «Зорю», яка колись ще була і МАЛСом, київський СКА змінював назви, як не знаю що. Пригадаю він навіть був ЦСКА-Борисфен (Бориспіль). Це треба фахових спеців з ФФУ залучати. --Jphwra (обговорення) 19:17, 9 серпня 2016 (UTC)

@Jphwra: ФФУ самі багато наплутали: вони мають певну спадкоємність клубів в архіві змагань, але деякі речі там не дуже відповідають дійсності («Арсенал» з Києва вони виводять з «Ниви» з Миронівки, наприклад, «Сталь» з Кам'янського — з дніпродзержинського «Прометея», а ФК «Севастополь» — з «Чайки»). Не думаю, що нам це підійде: якщо київський «Арсенал» ще теоретично може вийти з миронівської «Ниви», хоча його так ніхто не описує («Нива» → «Нива-Борисфен» → «Борисфен» → «ЦСКА-Борисфен» → ЦСКА → «Арсенал»), то «Сталь» точно не є «Прометеєм», бо вони існували паралельно. Я пригадую, що в особливо клінічному випадку з трьома одеськими СКА ми зверталися до одеського футбольного статистика, можливо, варто виокремити ці найбільш клінічні випадки та розібратися по кожному окремо — NickK (обг.) 21:43, 9 серпня 2016 (UTC)

Виходить, що треба працювати з статистиками, інакше «клініка» так і лишиться. --Jphwra (обговорення) 04:12, 10 серпня 2016 (UTC)

• Ох, тут один чорт ногу зломить. Не думаю, що тут може бути якийсь єдиний критерій. Якщо коротко, то найпростішими критеріями можуть бути:
  • Правонаступництво. Якщо клуби чітко заявляють, що вони не є правонаступниками один одного, то про них мають бути дві окремі статті. Це, зокрема, ситуація з Львів (футбольний клуб) та Львів (футбольний клуб, 1992) (принаймні, до того, як у 2012 році «Львів» 2006 року вирішив відсвяткувати 20-річчя). Якщо ж клуби вважають один одного правонаступниками (як-от ПФК «Олександрія» вважає, що приєднала ПФК «УкрАгроКом», при цьому змінивши назву на ФК «Олександрія», але зберігши історію виступів, а ПФК «УкрАгроКом» вважається зниклим), то, мабуть, їх варто залишити в окремій статті.
  • Сумісність історії. Наприклад, зараз статті Зірка (Кропивницький) та Олімпік (Кіровоград) викладають сумісну версію, яка відповідає всім авторитетним джерелам: «Олімпік» сезон провів у другій лізі та після цього подарував місце відродженій «Зірці» і продовжив виступати в аматорах. При цьому ніхто не веде відлік історії «Зірки» від року створення «Олімпіка», і не вважає сучасний «Олімпік» перезапущеним. А от у Скала (Стрий, 2004) та Скала (Стрий, 1911) мала місце несумісність: у 2009 році вони виступали одночасно, перша як «Моршин», друга як «Скала».

  Щодо юридичної чистоти, то в нас, мабуть, нема юридично чистих клубів з юридичною особою відповідного року реєстрації: майже всі клуби перереєстровували за часів незалежності, а деякі взагалі по кілька разів. Наприклад, нинішня юридична особа Динамо (Київ) (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ДИНАМО" КИЇВ", ЄДРПОУ 00305981) заснована 11.03.2008 року, а ніяк не 1927 року.

  Та й взагалі юридично чистий підхід в Україні не працює: не можна юридично передати місце у вищій лізі посеред сезону, як у випадку з Арсенал (Київ), не можна юридично відродити зниклий футбольний клуб, як у випадку з Верес (футбольний клуб), не можна юридично замінити один клуб на інший, як у випадку з Ратуша (футбольний клуб). Не можна, але так відбувається, тож треба дивитися, як це описується в джерелах, і обирати найбільш адекватний варіант — NickK (обг.) 19:58, 8 серпня 2016 (UTC)

А це не юридично?

1. Припинити членство в ПФЛ ФК „Арсенал” Харків (відповідно ст.6 п.1.14 Статуту ПФЛ).

2. Надати членство в ПФЛ „ФК Харків” на правах правонаступництва (відповідно ст.9 Статуту, ст. 20 Регламенту).[1] --Анатолій (обг.) 21:37, 16 серпня 2016 (UTC)

• P.S. З «Університатями» ще веселіше. CS Universitatea навіть судилася з FC Universitatea за те, щоб визначити, кому мають належати трофеї. Досудилися до такого:

  • У 1948 році була заснована CS Universitatea Craiova
  • У 1994 році CS Universitatea Craiova передала свою футбольну секцію новоствореному FC Universitatea Craiova
  • У 2011 році FC Universitatea Craiova була дискваліфікована
  • У 2013 році FC Universitatea Craiova оскаржила дискваліфікацію та заявилася до Ліги II. Паралельно, CS Universitatea Craiova вирішила відновити свою футбольну секцію та заявилася до тієї ж таки Ліги II, сформувавши таким чином дербі двох «Університать»
  • У 2014 році FC Universitatea Craiova була дискваліфікована знову
  • У 2016 році суд остаточно ліквідував FC Universitatea Craiova та постановив, що усі виграні до 1994 року трофеї мають перейти до CS Universitatea Craiova.

  Отак, два однойменні клуби судяться за свою історію. Сподіваюся, наші клуби про це не дізнаються... — NickK (обг.) 20:14, 8 серпня 2016 (UTC)

  Щось я все-одно не зрозумів різниці між «Зіркою» і «Скалою». Стара «Скала» на професійному рівні перестала виступати з 2006 року, на її місці виник «новий» ФК «Львів» (і отримав в нас окрему статтю). Згодом якась ліва команда «Моршин», як і там «Олімпік», змінює свою непримітну назву на назву відомого в минулому, але нині неіснуючого клубу. Проте в одному випадку ми продовжуємо писати історію в статті нової команди, а в іншій повертаємо історію старій. Сюди ж і Металург Запопріжжя з Росо Неро. Власники другого клубу, який існував з 2009 року, в кінці 2015 року хотіли перекупити права на помираючий Металург, але не вистачило грошей (вони самі про це говорили), натомість просто внаглу перейменували свій клуб у схожу назву, взяли схожу форму і емблему. Знову ж таки самі говорили, що вони інший клуб і не можуть лишити стару емблему через юридичні особливості, тобто вони себе ідентифікують окремим клубом. Але ми їх продовжуємо писати у статті про старий Металург. Я не проти. Але не бачу чим Скала гірше в цьому плані І думаю не лише Скала, таких клубів багато. Я вже не кажу про МЛС, так клуби з однаковою назвою по 2-3 рази стабільно виникають. Американці їх розділяють. --YarikUkraine (обговорення) 20:52, 8 серпня 2016 (UTC)

  Розберемося по черзі:

  • «Зірка» / «Олімпік». «Зірка» вважає себе заснованою в 1911 році та вважає, що в 2007—08 році вона ніде не виступала, а в 2008 році була відроджена. «Олімпік» не вважає «Зірку» своїм правонаступником, а як існував собі з 2000 роком заснування, так і існує надалі. Операція темна, але наче проблем не виникло, в обох клубів виходять адекватні історії.
  • «Металург» / «Россо Неро». «Металург» вважає себе заснованим у 1935 році та відродженим у 2016 році на базі «Россо Неро». «Россо Неро» просто забув про своє існування та зник з публічного простору. Теж темна операція, але знову в обох клубів вийшли адекватні історії
  • «Скала» / «Моршин». А ось тут виникли проблеми... Оригінальна «Скала» 1911 року багато разів зникала, востаннє відродилася 2007 року відродилася під назвою «Скала-Екран». У 2009 році ж відбулася якась зовсім дивна махінація, в рамках якої на область та в ААФУ заявили «Скалу» 1911 року заснування, а в другу лігу заявили вже «Моршин» 2004 року заснування, який офіційно вважав себе новим клубом (вони описували себе ось так). Потім «Моршин» став називатися «Скала» (Моршин), і їх історія лишилася такою ж. А потім вони вирішили стати «Скалою» (Стрий) і назвали себе заснованими в 1911 році. Але поїзд уйшов (с). Операція темна і проблематична, бо описати історію гібрида в 2004—2009 роках надто вже складно, бо виходить, що вони існували одночасно. Це визнають і засновники: Якщо дивитися на всі атрибути, то нам 102 роки. Хоч ми й прийшли з іншого клубу, але ФК Скала був завжди – і на рівні першої-другої ліг, і на обласному. Поки була команда Газовик-Скала – у нас був ФК Моршин. Але коли Скала могла зникнути через фінансові проблеми, ми підхопили цю справу, змінили кольори, переїхали в інше місто й прагнемо розвивати її історію. Таке не можна вписати вже до однієї статті: надто вони вже багато наплутали в 2009—11 роках — NickK (обг.) 22:18, 8 серпня 2016 (UTC)

  До речі, в «Металурга» старого і нового явно спільна історія виступів у ДЮФЛ: дитячо-юнацькі команди не припиняли виступів та перейшли від старого «Металурга» до нового фактично без змін — NickK (обг.) 22:43, 8 серпня 2016 (UTC)

  Так і Металург тоді визнає, що це два різних клуби: «Ребрендинг стал вынужденной мерой - у новой команды нет прав на прежнюю символику, поэтому, чтобы избежать претензий со стороны правообладателей логотип пришлось изменить» та «Директор любительской команды «Россо Нерро» сообщил, что его клуб сменит юридическое название на Общество с ограниченной ответственностью «Футбольный клуб «Металлург» (Запорожье) и начнет выступать во второй профессиональной лиге.»[2], а також «Хотелось бы, пользуясь случаем, через СМИ обратиться к собственникам ПФК «Металлург-Запорожье». Вячеслав Александрович, Александр Вячеславович, пойдите на встречу запорожцам — передайте права на прежнюю клубную символику болельщикам «Металлурга».» [3] Фактично це і значить, що ми окремий клуб з іншою емблемою, просто хочемо підмазатись і вкрасти чужу історію. А на додачу дайте нам ще й ваш логотип ) Один в один зі словами Президента Скали, написані Вами вище («Поки була команда Газовик-Скала – у нас був ФК Моршин. Але коли Скала могла зникнути через фінансові проблеми, ми підхопили цю справу, змінили кольори»). Крім того, це звернення до власника значить, що старий ПФК «Металлург-Запорожье» з президентом Богуслаєвим нікуди не дівся, просто не виступає зараз. А якщо Богуслаєв на наступний рік вирішить заявитись назад, то вийде, що його клубу створять нову статтю, а «Росо Неро» вкрало всю його історію.

  А зі Скалою, спираючись на інформацію на їх сайті, ще простіше, я так зрозумів, що стара «Скала» у 2009 році була фармом «Моршина». «Знову повернулися до звичної назви «Скала» 2009 року, коли команду взяв під опіку колектив однодумців з Моршина, співзасновників ФК «Моршин», який бере свій початок з 2004 року.» [4] Тому, як на мене, нічого не заважає зробити статтю Скала (Моршин) накшталт Олімпік (Кіровоград) про оці кілька років, а потім все продовжити у єдиній статті.

  Іншими словами що я хочу: припустимо, я створюю футбольний клуб «Блаблабла» (Київ), чекаю, поки «Динамо» (Київ) не збанкротує, а потім перейменовую свій клуб у «Динамо». Я отримаю від вікіпедії усі Кубки кубків, Суперкубки УЄФА та інші трофеї? Чи дістанеться лише якась убога стаття з роком створення? Ми все переходимо на конкретні ситуації, а варто все ж мати якісь єдині критерії. --YarikUkraine (обговорення) 22:47, 8 серпня 2016 (UTC)

  У «Металурга» не було періоду співіснування двох «Металургів»: старий ще 2 березня визнаний банкрутом. Тобто «Металург» Богуслаєва з 2 березня 2016 вже просто не може виступати, мало місце банкрутство, клуб зник. А вже 28 березня «Металург» був відроджений з новим керівництвом. Наче все прямолінійно. У статті можна списати історію «Росо Неро»: сам клуб незначимий, можна лише згадати, що такий був і на його основі відродили, як це пише історія статті

  Єдиним справді чітким критерієм може бути такий: якщо джерела розглядають як один і той самий клуб, то ми пишемо так само, якщо джерела розглядають як різні клуби, то і в нас має бути так. Нічого чіткішого сформулювати, мабуть, не вийде, бо український футбол не є прямолінійним — NickK (обг.) 14:52, 9 серпня 2016 (UTC)

  Ну і нехай. Єдине, що цікаво, що нові власники звераються до президента неіснуючого клубу. Певно, на паперах він все ж існує. --YarikUkraine (обговорення) 16:16, 9 серпня 2016 (UTC)

  Він тепер пожиттєво власник ліквідованої юридичної особи — NickK (обг.) 16:23, 9 серпня 2016 (UTC)

@NickK: Тим часом, як я і казав, проблема і надалі буде існувати. Створили статтю Металіст 1925, проте Чемпіонат України з футболу серед аматорів 2016—2017 все-одно посилається на «старий» Металіст (Харків). І знову невідомо де правда. Клуб ніби інший, але забрав академію старого клубу, вкрав назву з датою заснування у 1925 році ітд... І знову виникають питання: одна стаття чи дві. Тому я і казав, що варто уніфікувати ці питання і прибрати подібні проблеми назавжди, бо для нашого футболу це є постійним явищем. --YarikUkraine (обговорення) 21:07, 16 серпня 2016 (UTC)

@YarikUkraine: Довго шукав інформаці на форумах та в соцмережах, попередній висновок такий. Є «Металіст» Курченка, який заявився на чемпіонат Харківської області як СК «Металіст» і хотів заявитися на ААФУ (невідомо, чи заявився), і є «Металіст» Ярославського, який мав заявитися на ААФУ під назвою «Авангард», але під тиском вболівальників заявився як «Металіст 1925». Перший є правонаступником того «Металіста», який заснований 1925 року, другий заснований у 2016 році. З часом розберемося, що й до чого, бо наразі більшість інформації не з АД, але попередньо ситуація вимальовується саме така, і статті в такому разі виходять правильні — NickK (обг.) 21:45, 16 серпня 2016 (UTC)

На сайті ААФУ є «Авангард» і «Металіст-1925» (в анонсі справа), щоправда невідомо звідки той «Авангард».--Анатолій (обг.) 21:49, 16 серпня 2016 (UTC)

На сайті ААФУ взагалі дали інформацію лише про групу 1. А хто грає у другій - таємниця. Цирк, одним словом, а той Авангард (Невідомозвідки) у гостях грає, а харківський клуб «Соллі Плюс». Як то кажуть - Мало ли в Бразилии донов Педров Украине «Авангардов». Єдине, що може бути, так це те, що «Металіст 1925» — це Курченка, бо використовує академію старого «Металіста», та і гравці у заявці деякі із завяки СК Металіст на область. Тоді «Авангард» може бути і Ярославського. --YarikUkraine (обговорення) 22:04, 16 серпня 2016 (UTC)

Просто трапилася ось така новина (ультрас «Металіста» відомо як ставляться до Курченка), з чого вже випливає, що «Металіст 1925» не Курченка. Тут стверджують, що «Металіст 1925», скоріш за все, є колишнім «Авангардом». А звідки той «Авангард», який таки заявився, не знає навіть господар поля — «Соллі Плюс» (колишній ЕТМ), от так і представляють: ФК "Авангард" — NickK (обг.) 23:36, 16 серпня 2016 (UTC)

О, інформація знайшлася у Врадіївці. Це буде Авангард (Корюківка). Тобто харківський «Авангард» таки поховали — NickK (обг.) 23:45, 16 серпня 2016 (UTC)

І по іншгим командам навіть Групи 1 не все так просто. ФК «Львів» — це той самий Львів, чи може інший, або взагалі новий? І тернопільська ТПФК «Нива» має мало спільного з колишньою Нива (Тернопіль)...от що їм заважає взяти нові назви і нема ніякої мороки. --YarikUkraine (обговорення) 22:09, 16 серпня 2016 (UTC)

З ФК «Львів» весело. Як можна прочитати тут, наразі на папері існують два ФК «Львів»: один 1992 року (Заремби) та інший 2006 року (Кіндзерського-Михайлова). На щастя, на Львівщині футболом цікавляться та ведуть гарний щотижневий огляд, і там на 12-й хвилині зрозуміло, що ФК «Львів» грав на «Соколі» (стадіон клубу 2006 року, бо 1992 грав на «Юності») та президентом Михайловим і логотипом Львова-2006. Виходить, це однозначно Львів (футбольний клуб).

З «Нивою» все просто, але криво. Там «Нива» добровільно вилетіла з першої ліги та заявилася до аматорів новою юридичною особою, але фактично тим самим складом. Це криво з юридичної точки зору, але очевидно з практичної точки зору (закінчилися гроші), але таке в нас буває: у нас так свого часу «Зірка», «Десна» і «Суми» добровільно опускалися до другої ліги — NickK (обг.) 23:36, 16 серпня 2016 (UTC)

А з новими назвами що не треба гадати? «Чортків-Педуніверситет» — це правонаступник «Кристала» чи ні? Так само теперішній «Ковель-Волинь» і старий ФК «Ковель-Волинь-2».--Анатолій (обг.) 22:26, 16 серпня 2016 (UTC)

У «Ковеля-Волині» все добре, вони не припиняли грати на область. У тому ж львівському футбольному огляді президент клубу каже, що вони вперше за 12 років грають на всеукраїнському рівні, наче питань нема. А от звідки «Чортків-Педуніверситет» — питання складніше, бо футбол в таких містах у нас погано висвітлений. Наче очевидно, що це правонаступник ФК «Чортків», а от що було в буремні 1990-ті — сказати важко. Зазвичай у нас вважається, що в таких містах команда одна, але регулярно перейменовується в залежності від зміни спонсора, і за такою логікою це правонаступник «Кристала». Якусь іншу логіку тут застосувати важко, бо в нас нема способу відслідкувати історію таких клубів з року в рік — NickK (обг.) 23:36, 16 серпня 2016 (UTC)

Ви ще кілька клінічних випадків не згадали: «Арсенал» (Харків), який вийшовши до вищої ліги перейменувався на «Харків», а в другу лігу тим часом заявився «Арсенал»; «Нива» Вінниця і ФК «Вінниця» (один рік одночасно грали в різних лігах клуби з такими назвами); краснопільський «Явір» і сумські команди; «Факел»/ФСК «Прикарпаття»/НФК «Прикарпаття»/«Спартак».--Анатолій (обг.) 21:30, 16 серпня 2016 (UTC)

«Ниву» й ФК «Вінницю» я вже розібрав, зараз вони Нива-В та Нива-2, там усе було адекватно. А от краснопільський «Явір» — це таки клінічно — NickK (обг.) 21:45, 16 серпня 2016 (UTC)

А була ж іще «Довіра-Нива», про яку не задано ні в Нива-В, ні в Нива-2.--Анатолій (обг.) 21:52, 16 серпня 2016 (UTC)

А ось версія сайту ААФУ: «Попередньо в числі інших про своє бажання прийняти участь в чемпіонаті заявили ФК Львів, відроджена симферопільська Таврія (буде виступати в Херсонській області) та правонаступник харківського Металіста.» [5]. Вони вважають «Таврію-Скіф» відродженою «Таврією», а «Металіст 1925» — правонаступником «Металіста».--Анатолій (обг.) 12:04, 18 серпня 2016 (UTC)

«Таврія-Скіф» точно не може бути правонаступником сімферопольської «Таврії»: той клуб заснований 1995 року та ніякого стосунку ні до Сімферополя, ні до Херсонщини, ні до Куніцина, не має. Тож, як я розумію, не склалося. Щодо правонаступника «Металіста», то в оцій версії таки був СК «Металіст», який є правонаступником того самого «Металіста», але його вже нема, тож, схоже, теж не склалося — NickK (обг.) 13:23, 18 серпня 2016 (UTC)

Удосконалити ВП:ІС (2)

Раз вже розійшовся на цій сторінці, то поверну до життя і попередню свою ініціативу по «канонізації» назв статей про угорців, японців і представників деяких інших пострадянських національностей. Більшість користувачів ідею підтримали, проте в підсумку все зажували і статті так і надалі називаються «криво».

Див. попереднє обговорення: Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 29#Удосконалити ВП:ІС. Може все ж таки доб'ємо з н-ного разу? — Це написав, але не підписав користувач YarikUkraine (обговорення • внесок). 19:47, 8 серпня 2016‎

По-батькові раніше було неприродним для українців і було нам накинуте росіянами. Думаю що з часом відпаде. --Perohanych (обговорення) 05:25, 10 серпня 2016 (UTC)

Розберемося по порядку:

• Угорці. Повністю підтримую: не знаю жодного випадку, коли угорців україномовні джерела називали б в порядку ІП по тексту. Зараз це просто неприродньо
• Японці. Підтримую для сучасних, але не підтримую для давніших, треба встановити межу. Наприклад, усталено Мацуо Басьо, але Ясунарі Кавабата
• Прибалти та інші пострадянські. Підтримую для сучасних, які мають нерадянські імена та йдуть у форматі ІП, не підтримую для радянських, які реально вживалися з по батькові. Наприклад, усталений Пуго Борис Карлович, але Вайра Віке-Фрейберга. Критерієм може бути вживаність варіанту з по батькові в джерелах — NickK (обг.) 13:33, 18 серпня 2016 (UTC)

Більшість користувачів ідею підтримали, проте в підсумку все зажували… — Процитована дискусія пішла в архів без будь-якого підсумку. Як і останнє велике обговорення Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/Архів 29#Канонічні назви статей. — ɪ 16:16, 18 серпня 2016 (UTC)

Правила вживання навігаційних шаблонів у статтях категорії Російсько-української війни

Шановна громадо, я хочу винести важливий спектр питань на обговорення.

Мене хвилює упорядження циклу статей про російсько-українську війну. Наявні зараз статті створюють враження, що їх зміст не переглядався з часу їх додання до статей. В результаті статті зазвичай мають неструктурований вигляд, часто це просто хронологічне (якщо пощастить) нагромадження інформації, в них побіжно згадані різні аспекти (і бойові дії, і політичні рішення, і цивільна проблематика побутового характеру, і реакція соцмереж, і процеси у суспільстві).

Навігацію серед статей про бої створюють два навігаційні шаблони: {{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}} та {{Військові дії на сході України}}

Окрім двох вищезгаданих, часто зустрічається шаблон {{Російсько-українські битви}}

Приклад: Бої за Широкине.

Проблематика

0. Об"ємність самого питання нинішньої російсько-української війни у своїй багатогранності та численності аспектів не дозволить створити єдиний навігаційний шаблон. Він буде надто переобтяжений інформацією.

1. 2 перші шаблони переважно дублюють один одного. В результаті, по-перше, важко підтримувати обидва у належному стані, розсинхронізація - типове явище. По-друге, дублювання інформації саме по собі демонструє структурну ваду у загальному підході.

2. 2 перші шаблони неявно розділяють простір російсько-української війни на "агресію вцілому" і "військові дії на сході".

3. 2 перші шаблони намагаються показати усі аспекти російсько-української війни: персоналії, окремі бойові підрозділи, окремі події як військового так і цивільного чи дипломатичного плану. Це значить що шаблон добре підходить в якості ознайомчого, але ні в якому разі не підходить для спеціалізованих статей.

4. Шаблон загальних "російсько-українських битв" очевидно не приносить жодної користі в контексті вжиття у статтях про війну на Донбасі. Навряд чи комусь, читаючи про бої під Лутугиним, буде конче необхідний перехід на статтю Веприцька оборона.

5. Окрім банальної недоречності шаблону загальних "російсько-українських битв", перестає адекватно працювати інструмент для статті "Посилання сюди", видаючи посилання на численні битви минулого замість бажаного результату з пошуку справді референтних значень. Приклад: Спеціальна:Посилання_сюди/Бої_за_Широкине

Що пропонується

0. Значно більш вдалим підходом у навігації має бути рознесення навігаційних шаблонів за змістом. Тобто мають бути окремі шаблони на тему: про битви війни, про персоналії, про військові підрозділи, що брали участь у війні (дефакто вже існує, принаймні для Сухопутних військ України).

1. Для переходу між статтями про бої я створив кампейнбокс {{Битви_російсько-української_війни_(2014-т.ч.)}}. Таким чином, кожна стаття про бій цієї війни має містити такий кампейнбокс і, навзаєм, має бути зазначена у ньому.

2. З двох навігаційних шаблонів про "Російську збройну агресію" та "Військові дії на сході" створити єдиний шаблон.

3. У статтях загального характеру (наприклад, про мінські домовленості, чи терористичну діяльність диверсантів, чи окрему іншу статтю що стосується російсько-української війни) вживати цей єдиний об"єднаний у пункті (2) шаблон, що дасть читачу можливість перейти за будь-яким напрямком, хоча й без поглиблення в деталі.

4. Шаблон "російсько-українських битв" при бажанні вжити лише у головних оглядових статтях на тему війни. Тобто з усього циклу статей про нинішню війну цей шаблон має бути лише в Російська_збройна_агресія_проти_України_(2014—2016). Аналогічно і для війн старовини.

Дякую за увагу. --VoidWanderer (обговорення) 15:18, 16 серпня 2016 (UTC)

• Мені подобається об'єднання битв у єдиний {{Битви російсько-української війни (2014-т.ч.)}}, дуже зручна структура. Шаблон російсько-українських битв переобтяжений: краще зробити з нього шаблон російсько-українських війн та окремі шаблони битв на кожний окремий конфлікт — NickK (обг.) 18:28, 16 серпня 2016 (UTC)

Так, структура справді зручна - я таку побачив на англомовній вікі і відмітив її легкість, зручність і наочність. Щодо другої пропозиції про історію російсько-українських битв - теж підтримую. --VoidWanderer (обговорення) 21:37, 16 серпня 2016 (UTC)

Загалом так і має бути щодо всіх конфліктів. Навбокс щось загальне, а битви кожної війни через кампейнбокс, тобто {{військова кампанія}}.--PsichoPuzo (обговорення) 07:29, 17 серпня 2016 (UTC)

Теж підтримаю пропозицію NickK'а. Ну й загалом, тут наче всі про одне й те саме говорять; найважче — вдало переробити те, що є зараз. --Yakiv Glück 14:02, 22 серпня 2016 (UTC)

Оригінальні дослідження з топонімики у Вікіпедії

Перенесено з Обговорення користувача:Dim Grits#Гаяна/Гайана

Доброго дня. Звертаю вашу увагу, що ваші дії щодо статті Гаяна мають ознаки війни перейменувань, через що я захистив статтю від перейменувань. Я розумію, що ви маєте аргументи щодо доцільності перейменування цієї статті на Гайана, але вже було одне обговорення на цю тему: Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана, в якому пропозиція щодо перейменування була відхилена. Якщо ви маєте нові аргументи, будь ласка, відкрийте нове обговорення (наприклад, Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана (2)) та викладіть у ньому ваші аргументи. Будь ласка, не продовжуйте перейменувань попри захист статті: це може розглядатися як зловживання правами адміністратора. Сподіваюся, що цей конфлікт буде вирішено конструктивно через обговорення на ВП:ПС, а не через війну редагувань. Дякую — NickK (обг.) 11:35, 23 серпня 2016 (UTC)

Доброго! Спочатку покажіть на чому засновувались перейменування з Ґайана на Гайана, Гайана на Гаяна. Вікіпедія не експеримент з демократії. Розпочніть обговорення з першого перейменування. Потім з другого. А допоки не зловживайте власними правами адміністратора. Не перетворюйте власними безграмотними діями проект на ярмарок марнославства. --Dim Grits 11:40, 23 серпня 2016 (UTC)

Якщо Ви продовжите перейменовувати попри результати обговорення, на які Вам вказали, я номіную Вас на позбавлення статусу адміністратора через зловживання адмінправами.--Piramidion 11:43, 23 серпня 2016 (UTC)

Не відволікайте. Влаштували тут казна що. Вам здається прямо вказали на ваші цензорські замашки на проекті. Не будіть лиха, поки воно зайнято роботою. Нема чим зайнятись — займіться на що придатні, наприклад, голосуванням. А допоки, невігласи, геть від статей! Палець о палець для статті не вдарили, але вже стільки часу чужого відняли, томи понаписували, лапутисти доморощені.--Dim Grits 11:49, 23 серпня 2016 (UTC)

Вимушений приєднатись до прохання NickK. Це саме та ситуація, де слід забути про права адміністратора і діяти на загальних підставах. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:50, 23 серпня 2016 (UTC)

Поясніть по якому праву один адміністратор встановив захист на статтю, щоб відстоювати невірну назву? Ще й у Вас, третього спитаю, де обговорення з двох попередніх неузгоджених перейменувань. Чому це паплюження праці досвідчених українських професорів у Вікіпедії стало нормою, а відстоювання їхніх наробок якимось порушенням правил. Поясніть, хто тут з глузду з’їхав?--Dim Grits 11:58, 23 серпня 2016 (UTC)

@Dim Grits: Попередження через порушення ВП:НО--Piramidion 11:55, 23 серпня 2016 (UTC)

Так ви не тільки та людина, що так і не вибачилась переді мною, ви ще й нахаба.--Dim Grits 11:58, 23 серпня 2016 (UTC)

Оскільки ваша аргументація при перейменуванні звелася до одного слова «Вандал», це стала очевидно неконструктивна війна, тож я втрутився як адміністратор, захистивши статтю на доконфліктній версії. Сподіваюся, ви не будете заперечувати, що доконфліктною назвою статті була Гаяна, і що востаннє, коли це питання обговорювалося, було вирішено залишити назву Гаяна, а не перейменовувати на Гайана. Я не беруся оцінювати правильність того підсумку: можливо, з того часу змінився вжиток, можливо, ви маєте нові, не враховані тоді аргументи, але це потрібно вирішувати обговоренням. Тож якщо ви хочете конструктивного вирішення цього конфлікту, а не взаємних образ, будь ласка, відкрийте заявку на перейменування та викладіть свої аргументи — NickK (обг.) 12:42, 23 серпня 2016 (UTC)

@NickK:Тоді розберіться хто змінив Гайану двічі і хто знов змінює Гайану на Гаяну. Я там стороння особа того конфлікту, але не одна, були до мене, прийдуть і після мене. От пан Білецький додав тексти за єдиним шаблоном до всіх статей про держави, з використанням єдиної системи назв. А от вандал в конкретній статті там один. Займається лише змінами назв, як деякі борцуни за-проти Ґ. І те що він робить на проекті ні в які ворота не лізе, бо зветься вінегрет. Може бути й Гаяна, але поруч і Пуерто-Ріко, або Бельґією, або ще казна-чим, але з конкретного єдиного джерела. Цей проект приваблює тролів, що вибірково обирають цілі й завжди перемагають: або створюючи неавторитетний вінегрет, вказуючи на неспроможність національної спільноти користуватись власним академічним надбанням, або марно витрачають час інших. Якщо ж ви ще й підставляєте туди якісь правила, обговорення, кулуарні рішення п’яти осіб (половина з яких зовсім не спеціалісти) по кожній конкретній назві, то це вже зовсім сором такому проекту. Проблема тут не в Гайані. І виходи з такої кризи прості: або позбавляємось якісного наповнення і творення авторитетної енциклопедії (я маю на увазі наповнювачів, від новачків, до старичків), або позбавляємось зайвого баласту, що заважає іншим творити таку енциклопедію і присутній на проекті заради втіхи власної пихи, якогось соціального гешефту. Якщо вже так наполягаєте і не можете не заважати, то я можу облишити країнознавчу тематику й зайнятись конкретними особами, що заважають нею займатись. Мені однаково буде цікаво витрачати свій час. Ну може 24 серпня й товариш Х-ло вам прислужиться. А якщо ще жевріє у вас бажання займатись саме -педією, то ось конкретні тези:

1. Одну статтю у Вікіпедії Ви вже вкрали. Особисто Ви. Це по-перше.
2. Авторитет може бути лише зовнішній, а не внутрішній (5 основ). В суспільстві існують авторитети з будь-яких питань на зарплаті цього суспільства, або як волонтери. Усі(!) вони ззовні, у Вікіпедії жодного.
3. У Вікіпедії не місце для ОД з будь-якими настановами, правописами, катехизисами в долонях.
4. Ніяких вибіркових експериментів з демократії, лише прийняття загальної програми, якої системи дотримуватись: харьківський правопис, поліванівка, номенклатура за УРЕ, чи ЕСУ, чи конкретним атласом.
5. Вікімедія забезпечує наявність у вільному доступі таких матеріалів. Конкретно з болючого питання географічної номенклатури в якому, як у футболі й погоді, кожен чомусь спец. Хоча в країні існують заклади, де азам цієї справи вчать мінімум 5 років. От там був конкурс, можете придбати за мій рахунок до бібліотеки на OLX 3 томи УГЕ, яка відсутня у вільному доступі, чи й атлас світу. Як не вистачить замовимо вам самотужки. Штатний працівник з доступом до бібліотеки, здається, у вас вже є. Тож вирішити більшість вікіпедійних питань, що постійно виникають на порожньому місці, зможе дуже швидко.
6. Жодна внутрішня група з декількох осіб не може узурпувати «погляд Вікіпедії» на те чи інше питання. Будь-які авторитетні погляди мають право на висвітлення, чи то у вигляді статті, чи то у згадці в статті. Там, де альтернатива технічно не можлива, потрібно дотримуватись системи: назви статей, апостроф, латинка, тощо. Будь-які обговорення не якої системи дотримуватись, а яку конкретно застосувати в кожному випадку — просте обговорення, пшик. Повторюсь, у Вікіпедії авторитети відсутні, усі вони ззовні.
7. Вандалам і тролям, які не приймають участь в розвитку енциклопедії, а також тим, хто їх захищає не місце на проекті.--Dim Grits 13:55, 23 серпня 2016 (UTC)

Назва Гаяна походить з 2007 року, коли була в моді уніфікація за УЛІФом (а в словнику УЛІФ справді є Гаяна та нема Гайани). Це теж уніфікація, можливо, погана уніфікація, але для 2007 року це був уже прорив. Загальна програма є, а саме ВП:ІГО, у 99% випадках вона працює добре. Вона не працює лише тоді, коли є кілька варіантів назви, і це саме той випадок: у словниках і енциклопедіях є різні варіанти. От в обговоренні Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана і вирішили не перейменовувати.

Щодо решти, то ви, мабуть, знаєте, що вікіпедійна спільнота не є ідеальна. Тут конфлікт на рівні прихильників словників проти прихильників енциклопедій. Єдиним способом вирішити цей конфлікт у цьому конкретному випадку є обговорення. Не емоційне обговорення про вандалів і тролів, а раціональне обговорення про те, чим Гайана краща за Гаяну. Ви досвідчений вікіпедист і вмієте аргументувати свою думку, тож, будь ласка, відкрийте обговорення про перейменування. Особисто я з задоволенням подивлюся вашу аргументацію та в залежності від цього визначуся — NickK (обг.) 15:55, 23 серпня 2016 (UTC)

По-перше, УЛІФ — це з настанови, а є правило іменування топонімів. По-друге, в УЛІФі відсутня Ґренландія, але присутнє Янисъярві, наприклад. По-третє, Ґренландія ніде з Гаяною, окрім як на сторінках Вікіпедії, не зустрічається разом. І це не питання окремо взятої Гайани, чи Гаяни, чи Британської Західної Гвінеї. Це питання конкретних особистостей проекту, політики, або її відсутності. Цілей усіх редакторів проекту, й, найголовніше, адміністраторів. Ми творимо й далі енциклопедію, чи вже створили Вікіпедію й окопуємось, встаючи на самозахист власних маєтків. Я щось прогавив (чи як тепер кажуть — прослоупочив), цирк поїхав, а я, як той клоун, ще сюди пишу?--Dim Grits 16:49, 23 серпня 2016 (UTC)

Яке саме правило іменування топонімів? Якщо ви про ВП:ТОП, то там мова лише про те, що Топоніми записуємо відповідно до правопису географічних назв[1], написання яких згідно із Законом України «Про географічні назви»[2] також повинно узгоджуватись із авторитетними джерелами (словниками, енциклопедіями тощо). Назва Гаяна не суперечить правопису та є в словнику, тож очевидної суперечності немає.

Якщо вас не влаштовує лише Ґренландія (інший наслідок старих обговорень на ВП:ПС), то можете відкрити обговорення щодо перейменування статті Ґренландія, я підтримав би таку пропозицію. Це вирішило б конфлікт? — NickK (обг.) 17:07, 23 серпня 2016 (UTC)

@NickK: при усій повазі (без сарказму) алгоритм Ваших думок та дій інколи вводе мене у ступор. Є офіційна назва країни, затверджена на законодавчому рівні. Які, до біса, рішення спільноти?--SitizenX (обговорення) 16:07, 23 серпня 2016 (UTC)

1. Але у Вікіпедії є спільнота, яка може вирішувати суперечливі питання. Було обговорення на ВП:ПС, там вирішили, що має бути Гаяна. Якщо ви перейменовуєте інакше, значить ви дієте всупереч рішення спільноти. нащо тоді сторінки типу ВП:ПС, ВП:ВИЛ, якщо ви дієте на свій розсуд все одно?--Анатолій (обг.) 14:49, 23 серпня 2016 (UTC)

   Два посилання на обговорення спільноти згідно ваших війн перейменувань. Спочатку Ґ → Г, потім йа → я. --Dim Grits 15:20, 23 серпня 2016 (UTC)

Так як проблема стала більшою за країну, стало цікаво. 238 чи 328 тут. Дякую.--SitizenX (обговорення) 13:38, 23 серпня 2016 (UTC)

Вітаю! Там проблема взагалі не в країні. Проблема в тому, що власне ми творимо і хто тут диверсанти. Як виокремити їх від цивільних.--Dim Grits 13:55, 23 серпня 2016 (UTC)

Так є ж державний реєстр географічних назв. В чому проблема? Прийнято за патріотично-анімаційного персонажа ющенко. Які питання? --SitizenX (обговорення) 14:02, 23 серпня 2016 (UTC)

Проблема в тому, що вже було обговорення спільнотою і вирішили, що має бути Гаяна. Не можна діяти всупереч рішення спільноти, а адміністраторам і поготів. Користувач може мати свою думку, але він має погоджуватися з рішенням спільноти, якщо кожен буде перейменовувати на свій розсуд, то буде хаос і постійні війни. Ми зараз говоримо не про правильність назви, а про неприпустимість перейменування статті.--Анатолій (обг.) 14:51, 23 серпня 2016 (UTC)

Два посилання на обговорення спільноти згідно ваших перейменувань. Спочатку Ґ → Г, потім йа → я. --Dim Grits 15:20, 23 серпня 2016 (UTC)

Ну. А ви перейменовуєте всупереч їм.--Анатолій (обг.) 16:03, 23 серпня 2016 (UTC)

Словоблуддя якесь. Всупереч чому? Де посилання? Якщо я всупереч, то, вочевидь, ви згідно. Де посилання? Згідно з чим ви особисто?--Dim Grits 17:30, 23 серпня 2016 (UTC)

констатую. Вдруге за останній місяць у мене постає питання - це справді те місце, де я хочу бути? Натовп, який вже рік елементарно не в змозі впоратися з неактивністю функціонерів... дружньо зміню офіційну назву країни... Треба їм щиро подякувати за те, що вони не змінили назву англійською (у цих діячів розуму й на це вистачить)... Мабуть, я щось не те роблю.--SitizenX (обговорення) 15:41, 23 серпня 2016 (UTC)

Ви про що? Який рік? Стаття носить таку назву ще з 2007 року.--Анатолій (обг.) 16:03, 23 серпня 2016 (UTC)

Це про обговорення неактивності адмінів.--SitizenX (обговорення) 16:09, 23 серпня 2016 (UTC)

@SitizenX: Ви там вище мене питаєте про офіційну назву, тож відповім одразу тут. Вікіпедія не зобов'язана використовувати назви, визначені кимось як офіційні. В українській Вікіпедії є правило про використання офіційних назв на території України, але за межами України воно не діє. Якщо ви вважаєте, що Вікіпедія має використовувати лише офіційні назви, спочатку переконайте перейменувати en:Kiev на офіційну назву Kyiv. Допоки це нікому не вдалося, можливо у вас вийде — NickK (обг.) 16:10, 23 серпня 2016 (UTC)

Зобов'язують як раз прийняті правила Вікіпедії. --Dim Grits 16:49, 23 серпня 2016 (UTC)

…Хоча, до біса! Почалось алогічне словоблуддя, софістика, гра словами, відверте перекручування правил, уникання від відповідей на прямі запитання. Тож — до Кнайпи!--Dim Grits 16:49, 23 серпня 2016 (UTC)

@Dim Grits: Якої мети ви хочете досягти?

• Якщо ви хочете багато галасу даремно, то ви обрали правильний шлях, у Кнайпі буде ще більше галасу
• Якщо ви хочете перейменування статті Гаяна на Гайана, то вам потрібно відкрити обговорення на ВП:ПС — NickK (обг.) 16:53, 23 серпня 2016 (UTC)

Я хочу писати статті, а не 6 годин слухати, що Мартон був і не географ, і не француз, і взагалі дурень, і нічого в орографії не розумів. І після того в статтях ніц не додалося. #%$#*&! Чи як одна людина завжди перед або кому ліпить й іншим настирливо радить, чи про відшукування прикладок. Або як ви захищаєте вандалізм, заради букви офіційних правил, які ви особисто не підтримали, але які були прийняті, але які, як ви стверджуєте, у нас відсутні. Визначиться вже нарешті — Крим з Донбасом, то Україна, чи теж, як з Арцахом, потрібно з'їздити і спитати якої топоніміки вони дотримуються. Я розумію, що в нас діє Вікі-ВАК, а тепер, от і Вікі-ГУГК з'явився. Тільки не завжди зручно до вас питатись, як саме вірно у тому чи іншому випадку застосувати конкретне правило. Статті холонуть...--Dim Grits 17:30, 23 серпня 2016 (UTC)

Це обговорення було не про правильність написання, а якраз про дотримання правил. Ви перейменовуєте статтю всупереч прийнятому рішенню спільноти, і вам пояснюють, що так не можна робити, ви ж відповідаєте, що вважаєте, що так правильно, тому перейменовуєте. Ми не відстоюємо назву Гаяна, ми відстоюємо дотримання правил Вікіпедії, якби спільнота вирішила, що має бути Гайана, то була б Гайана, але ОБГОВОРЕННЯ НЕ ПРО ЦЕ. Обговорення про те, що не можна перейменовувати статті всупереч рішення спільноти.--Анатолій (обг.) 18:23, 23 серпня 2016 (UTC)

Ну так, спільнота вирішила повернути Цей список у статті і де воно @Ahonc:?? А то, де вигідно, то там біле є біле, а де невигідно, то біле є чорне. Вас Dim Grits просить дати Два посилання на обговорення спільноти згідно перейменувань. Спочатку Ґ → Г, потім йа → яю. От, і все, дайте посилання. Але, Dim Grits, повір мені, вони не дадуть ніяких посилань, тому що їх немає. І тому такого не може буть, тому що такого не може буть. На жаль, це реалії Вікіпедії. І тут хоч головою бийся у ці замкнені двері, тебе все одно не почують, бо вигідно і зручно не чути... --ДмитрОст 18:39, 26 серпня 2016 (UTC)

NickK у першому повідомленні дав посилання на обговорення (потім ще раз!), якщо вам вдалось його не побачити, то напишемо ще раз: Обговорення, за результатами якого спільнота вирішила залишити назву Гаяна. Сподіваюсь, що тепер видно буде всім. --Lexusuns (обговорення) 18:49, 26 серпня 2016 (UTC)

О! Lexusuns, якраз ярий проффесор з'явився! Спочатку було так ред.№ 19406. Так-от мислителю, Lexusuns (бо у вашій українській ще немає кличного відмінка), де посилання, чому перейменоване на Гаяну без обговорення?? --ДмитрОст 19:53, 26 серпня 2016 (UTC)

Чи підходить до Вікісховища?

Книга вийшла друком у 1926 в СРСР.

Редактор і основний автор помер в 1942. Про інших — невідомо.

Сканована невідомо коли і невідомо ким (якимось котом із нержавіючої сталі). До речі, чи є сканування творчою роботою?

--Perohanych (обговорення) 14:35, 31 серпня 2016 (UTC)

Так, підходить. Сканування не вважається творчою роботою.--Andriy.v (обговорення) 14:39, 31 серпня 2016 (UTC)

Про місце народження

Ось тут обговорюють питання, чи варто писати місце народження людини, яка народжена у, наприклад, 1942-му в Києві, - райхскомісаріат Україна, а не СРСР чи УРСР?

Які у нас в українській Вікіпедії з цього приводу правила? --Perohanych (обговорення) 15:49, 30 серпня 2016 (UTC)

Це лише факти. Не думаю, що їх замовчування (приховування) додасть укрвікіпедії авторитетності. (Можна написати навіть, що Котляревський народився в Україні, направлений рух електронів усе стерпить. І що це змінить? Будемо робити вигляд, що Російської імперії або СРСР не існувало?) --AMY (обговорення) 16:16, 30 серпня 2016 (UTC)

Мова не про замовчування фактів. А про те, щоб у місці народженні вказувати не лише тогочасне місце, а й теперішнє.Якщо на прикладі Котляревського: Полтава, Полтавський полк, Російська імперія - суч. Полтава, Полтавська область, Україна. Чому? Інший приклад. Людина народилася у Києві у 1942-му році. Якщо писати по факту, то треба зазначати: Райхскомісаріат Україна, Київ? Наразі пишуть або УРСР, або СРСР ;-) Це стосується і більшості західноукраїнських зеиель. У кожній статті наразі по-різному. Ось така точка зору правильна чи хибна?— Це написав, але не підписав користувач В'ячеслав Митрога (обговорення • внесок).

У картці це зайве. --Yakiv Glück 19:07, 30 серпня 2016 (UTC)

Тобто, якщо людина народилася у 1942-му в Києві, то писати Райхскомісаріат Україна, Київ? Чи вважати це тимчасово окупованою територією та писати УРСР? --В'ячеслав Митрога

моя думка: треба писати назву тієї територіальної дільниці, держави, що існувала на той час. А у розділі біографія першим реченням написати: Той-то народився Там-то (зараз територія сучасної/го Тої/того).--DegoleX (обговорення) 19:24, 30 серпня 2016 (UTC)

Тут мова йде про те чи писати країну що на той час володіла територією де-юре чи де-факто? Якщо де-юре — СРСР, якщо де-факто — Райхскомісаріат. Я, чесно кажучи, прихильник того щоб були згадані обидва варіанти.--Andriy.v (обговорення) 19:36, 30 серпня 2016 (UTC)

З цікавості глянув у польську вікі. Кілька статей про народжених у 1942. Зазначають лише місто: Варшава, Москва. Без згадки про країну. Погортаю ще))). --В'ячеслав Митрога

• Вже було декілька обговорень, а віз і нині там. Було обговорення щодо якогось німецького політика, який народився у Третьому Рейху, було ще декілька. Вікіпедія має використовувати у цьому питанні загальні стандарти енциклопедій, давайте подивимось, як це писалось в ЕУ, УРЕ та ін., а не видумувати велосипеда (точніше копіювати його з руспедії). --yakudza 20:35, 30 серпня 2016 (UTC)
  • А який у москалів ровер? --Yakiv Glück 21:26, 30 серпня 2016 (UTC)
    • Православний. --yakudza 16:48, 31 серпня 2016 (UTC)
      • Ну я серйозно запитав. Раптом побачу тут, то буду знати, звідки скопійовано. --Yakiv Glück 17:00, 31 серпня 2016 (UTC)
• Для України буде достатньо вказати УРСР. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 06:01, 31 серпня 2016 (UTC)

  Не певен, що для народжених на території сучасної України в часи, коли вона була зайнята Німеччиною, буде достатньо вказати УРСР. Цікаво, що будуть вказувати через 20-30-50 років про народжених в 2015 році в Криму чи в Донецьку? --Perohanych (обговорення) 07:20, 31 серпня 2016 (UTC)

Карти різні й дивні

Не знаю, чи сюди, але: шукав карту Чернівецької області у поєднанні з прапором області у commons:Category:Flag maps of oblasts of Ukraine. Не знайшов. Але там є чимало якихось дивних файлів одного автора (наприклад Flag-map of the Crimean People's Republic.svg отут).
А питання наступне: на коммонз можна завантажувати взагалі будь-що чи зображення має базуватися на чомусь, окрім уяви автора? А якщо останнє, то хто може вилучити оті плоди бурхливої фантазії? --Fessor (обговорення) 10:36, 10 серпня 2016 (UTC)

@Fessor: Якщо файл зовсім нічим не підкріплений і не може бути використаним узагалі ніяк (наприклад, у статті про теорію змови), зі Сховища його теж можуть бути вилучити — NickK (обг.) 18:24, 2 вересня 2016 (UTC)

Сторінки у ВК і ОК

Більше двох років Росія веде військові дії на Донбасі, окупувала Крим, а ми ведемо групи/сторінки Вікіпедії у російських соцмережах ВКонтакте та Одноклассники, які повністю підконтрольні владі країни-агресора. Пропоную спільності висловитись у доцільності існування таких пабліків, оскільки це можна інтерпретувати як офіційну позицію Вікімедіа Україна. Присутність у них окремих українців — справа кожного, у той же час вести там сторінки Української Вікіпедії, на мою думку, недопустимо і я  Проти існування таких. --Lexusuns (обговорення) 14:52, 6 серпня 2016 (UTC)

ВП:НЕТРИБУНА. Тепер фактово. За ОК не скажу нічого, ранувато мені ще туди, а от за ВК скажу, оскільки маю права редактора у групі Вікіпедії в ВК. За допомогою цієї групи вдалось декілька разів блокувати вандалів, попереджати створення сторінок, які б згодом були вилучені як явно незначимі, постійно звертаються люди за допомогою щодо того чи іншого питання про редагування статей. Хочете ви того чи ні, але вікова категорія 14-25 (а, напевно, і 30) зараз найактивніша у ВК. У Фейсбуці молодь не сидить, бо незручно і музики немає, а про Однокласники я промовчу. Не можу нічого сказати про підконтрольність, але жодних проблем з адміністрацією ніколи не було. Публікуємо пости, які заводять цільову аудиторію у статті. Адміністрація ВК допомагає (дали офіційний статус, проводили флешмоб до дня української мови). Ну і раз вже така пісня - то от вам одна офіційна позиція, от вам друга, і от вам третя. Обирайте. --Максим Підліснюк (обговорення) 15:11, 6 серпня 2016 (UTC)

Сторінки політичних одиниць не є показовими, а тим паче авторитетними, і взагалі це їхня справа, ми ж маємо відповідати за себе. Звісно, групу ніхто силоміць не закриє, але ми маємо чітко для себе визначити: чи буде Вікіпедія і Вікімедіа Україна офіційно підтримувати спільноту у російській соціальній мережі, скільки б там не сиділо 20-річних українців (до речі, звідки вся статистика?). На тлі мало не щоденних сумних новин з фронту аргументи про те, що ви попередили створення незначимої сторінки виглядають, м'яко кажучи, несерйозними. Тому обирайте, чи попереджати вандалізм на сторінках Вікіпедії шляхом підтримки окупанта та агресора. --Lexusuns (обговорення) 05:30, 7 серпня 2016 (UTC)

• За існування груп на території ворога, у Вк у нас багато підписників, читають і росмовні, і з окупованих територій, і з Росії, тому це проукраїнська пропаганда (ватні ж боти спамлять на американських, європейських сайтах), тобто максимум, що Ви можете добитися - зняти офіційну "галочку" (я проти), що не заважатиме подальшій просвітницькій діяльності, яка теж відбирає вільний час, тож майте повагу до чужої роботи...-Сергій Липко (обговорення) 10:40, 8 серпня 2016 (UTC)

  А хто забороняє вам вести просвітницьку діяльність не у соцмережах окупанта та агресора? --Lexusuns (обговорення) 18:47, 8 серпня 2016 (UTC)

  Мені треба пояснювати, що Вк - 2-ий за відвідуваністю сайт в Україні? Це вимушена дія, як не можемо позбутися повністю залежності від рос. газу.-Сергій Липко (обговорення) 08:23, 9 серпня 2016 (UTC)

  Було би непогано, перш ніж оперувати такими фактами, перевіряти їх… --Lexusuns (обговорення) 18:51, 9 серпня 2016 (UTC)

Хех, в нас часто статті містять сотні посилань на ру-вікі (приклад: ред.№ 18585179) а ви переживаєте що одна сторінка у вконтакті попіарить якийсь російський ресурс. --Буник (обговорення) 11:22, 8 серпня 2016 (UTC)

Питання не в одному посиланні, а в тому, чи є прийнятним для української вікіспільноти вести інформаційну діяльність в інтернет-ресурсах ворога. --Lexusuns (обговорення) 18:47, 8 серпня 2016 (UTC)

Я б сказав, навіть що необхідно. Особливо в "однокласниках", давно шукаю когось, хто б допоміг із адмініструванням, а то втомився вже блокувати тролів https://ok.ru/group/52034583265445 --yakudza 23:23, 8 серпня 2016 (UTC)

Аргументуйте свою позицію. --Lexusuns (обговорення) 18:51, 9 серпня 2016 (UTC)

ВП:НТЗ --Максим Підліснюк (обговорення) 19:10, 8 серпня 2016 (UTC)

А це не тільки моя ТЗ: чимало політиків називають це саме так, інше питання, що в більшості випадків — заради популізму. --Lexusuns (обговорення) 18:51, 9 серпня 2016 (UTC)

• Я не помічав якоїсь централізованої українофобії вконтакті, на відміну наприклад від фейсбука, де наших громадських активістів блокують постійно. Та і в самих вікіпедійних групах українофобних дописів не помічав (окремих тролей вправно блокують). Тому нехай існують і несуть світ у маси. Ось де треба боротися з українофобами, так це в самій українській Вікіпедії - вони постійно борються з її українським змістом. --A1 (обговорення) 08:45, 9 серпня 2016 (UTC)

  Не займайтесь окозамилюванням, про українофобію у цих мережах не йшлося. Якщо для вас особисто є прийнятним вести свої особисті сторінки на вказаних ресурсах, це ваша справа. Кожна активна дія у російських мережах йде на руку ворогу, і не хочеться, щоб до цього була причетна і Вікіпедія.

  Хотілося б почути думку @Ilya:, @Юрій Булка:, @Olena Zakharian:, @NickK:, @Pavlo1:, @Friend:, @Helgi: як членів правління ГО Вікімедіа Україна. --Lexusuns (обговорення) 18:51, 9 серпня 2016 (UTC)

  1. Як член правління ВМУА: «Вікімедіа Україна» має офіційні власний блог на wordpress; сторінки в Фейсбуці і Твіттері, а також на google+. Будь які інші аккаунти не мають стосунку до ВМУА і не відображають її позицію. 2. Моя особиста позиція співпадає з ось цим закликом: СБУ звертається до всіх громадян, видалити російські аккаунти до 1 серпня. 3. Сумніваюсь, що у активних вікіпедистів, які прийшли сюди писати статті, є ще час на ведення груп/сторінок Вікіпедії у російських соцмережах. А до тих хто прийшов у вікі «тусуватись» мені глибоко байдуже — це не енциклопедисти, а базікали. Чим більше їх буде в соцмережах, тим менше вони заважатимуть працювати реальним дописувачам. Десь так. Lexusuns, сподіваюсь я відповів на ваш запит. --Павло (обговорення) 20:02, 9 серпня 2016 (UTC)

  Я маю іншу позицію з цього питання, але моя позиція не є офіційною позицією ГО «Вікімедіа Україна». 1) Вікімедіа Україна не веде сторінок у ВКонтакті чи Однокласниках, але члени Вікімедіа Україна можуть на власний розсуд вести будь-які сторінки в цих мережах. 2) Вважаю існування цих сторінок корисним, допоки в них є живі підписники: якщо серед користувачів ВКонтакті та Однокласників є люди, зацікавлені в інформації про українську Вікіпедію, ми маємо надавати їм таку інформацію. Зараз такий попит є: руВікі має 110 тисяч підписників ВКонтакті, укрВікі — 370 тисяч. Якщо вилучити цю сторінку, гадаю, більшість дописувачів підпишуться не на нас у Фейсбуку (вони й так могли б це зробити вже зараз), а на російську Вікіпедію. Грубо кажучи, ми маємо йти за споживачем: якщо споживач хоче отримувати інформацію від нас у ВКонтакті, ми маємо бути там. 3) Особисто я не маю акаунтів ні ВКонтакті, ні в Однокласниках, тому я не слідкую за діяльністю цих груп. Однак якщо серед вікіпедистів є такі, хто хоче підтримувати ці групи — нехай роблять це — NickK (обг.) 21:24, 9 серпня 2016 (UTC)

  Pavlo1, NickK, ВМ Україна як громадська організація може розглянути це питання на зборах, враховуючи зокрема аргументи користувачів у цьому обговоренні? --Lexusuns (обговорення) 04:31, 10 серпня 2016 (UTC)

  @Lexusuns: Я не зовсім розумію, яке саме питання ви хочете розглянути. Сторінки у ВК та ОК не належать ГО «Вікімедіа Україна», то організація й не може впливати на ці сторінки. На зборах можна обговорити хіба два питання: 1) доцільність створення сторінок ГО «Вікімедіа Україна» у ВК і ОК, 2) заборону членам ГО «Вікімедіа Україна» редагувати ці сторінки (можна прийняти лише рішенням зборів, яке в такому разі буде обов'язковим до виконання). Втім, жодне з цих рішень не може вплинути на те, що волонтери, які не є членами ГО «Вікімедіа Україна», можуть і надалі продовжувати вести ці сторінки — NickK (обг.) 07:05, 10 серпня 2016 (UTC)

  Lexusuns, це не входить в повноваження ВМУА: wmua:Статут#Завдання Організації. Вікімедіа-Україна не формує політики Української вікіпедії — це прерогатива вікіспільноти. --Павло (обговорення) 17:30, 11 серпня 2016 (UTC)

  Pavlo1, NickK, ось в мене (наскільки я зрозумів, у Павла теж) є сумніви чи розгортання інформаційної дільності в російських соцмережах є правильним рухом розвитку проекту Вікіпедія, який підтримує Вікімедіа. Окрім обговорення на сторінках самої Вікіпедії, вважаю за доцільне проведення такого і членами ГО ВМ Україна. --Lexusuns (обговорення) 18:11, 12 серпня 2016 (UTC)

  ГО «Вікімедіа Україна» не визначає напрямків розвитку Вікіпедії — NickK (обг.) 18:26, 12 серпня 2016 (UTC)

  «Вікімедіа Україна» підтримує розвиток своїх проектів. Якщо це досить сумнівний розвиток, на що вказують користувачі цих самих проектів, ГО повинна відреагувати. --Lexusuns (обговорення) 18:44, 12 серпня 2016 (UTC)

  Ні, ГО «Вікімедіа Україна» не може і не має впливати на дії спільноти — NickK (обг.) 18:52, 12 серпня 2016 (UTC)

  ГО «Вікімедіа Україна», як мінімум, не має підтримувати сумнівний розвиток проектів. --Lexusuns (обговорення) 18:59, 12 серпня 2016 (UTC)

  Які є ознаки того, що ГО «Вікімедіа Україна» як організація підтримує сумнівний розвиток проектів? Якщо ви про сторінки у ВК і ОК, то повторю ще раз, ГО «Вікімедіа Україна» до них не має стосунку, вони ведуться без участі організації — NickK (обг.) 23:10, 12 серпня 2016 (UTC)

  Сторінки у ВК і ОК є досить суперечливим напрямком розвитку Вікіпедії, якщо ГО «Вікімедіа Україна» відмовляється це коментувати, це є опосередкованою допомогою (невтручанням та ігноруванням факту розгортання діяльності в російському інформаційному просторі свого дочірнього проекту) такому «розвитку». --Lexusuns (обговорення) 04:40, 13 серпня 2016 (UTC)

  Яких дій ви очікуєте від ГО «Вікімедіа Україна»? Організація має рівно такий самий вплив на сторінку української Вікіпедії ВКонтакті, як і на сторінку Петра Порошенка ВКонтакті, тобто може говорити, але не може нічого зробити. Якщо ви хочете конкретних дій, потрібно або прийняти рішення обговорення спільнотою (як-от тут), або переконати адміністраторів тієї сторінки — NickK (обг.) 09:20, 16 серпня 2016 (UTC)

  Порівняння вважаю геть недоречним, бо ГО «Вікімедіа Україна» має безпосередній зв'язок і тому не може не мати впливу на свій дочірній проект. Власне це обговорення і розпочиналось з метою зібрати думки активних користувачів з приводу ведення офіційних сторінок Вікіпедії в російських соцмережах. Від членів «Вікімедіа Україна» хотілося б почути конкретну позицію з цього питання, а що для цього їм потрібно, провести обговорення на сторінках проекту, чи живу зустріч, чи можливо ще щось, вирішувати членам ГО. --Lexusuns (обговорення) 18:33, 16 серпня 2016 (UTC)

• 3—4 вересня в Києві всеукраїнське збіговисько вікіпедистів wmua:Вікіконференція 2016. Реєструйтеся, приїжджайте, піднімайте питання, переконуйте, шукайте однодумців -- з повагою, Павло (обговорення) 18:46, 12 серпня 2016 (UTC)

  Одного, бачу, вже знайшов --Lexusuns (обговорення) 04:40, 13 серпня 2016 (UTC)

кнопки-посилання на ворожі соціальні майданчики повинні бути видалені однозначно. тут немає про що розсюсюкувати. хто собі де шариться і яким месією себе уявив не повинно жодним чином стосуватися спільноти.  За вилучення! --Pohorynsky (обговорення) 11:36, 13 серпня 2016 (UTC)

А нічого, що Вікіпедія поза політикою? --Максим Підліснюк (обговорення) 11:50, 13 серпня 2016 (UTC)

(персональний випад приховано) --Pohorynsky (обговорення) 16:46, 13 серпня 2016 (UTC)

Цей пост я приховав. Максиме, Pohorynsky в емоційній формі хотів тобі пояснити, що перш ніж ляпати язиком енциклопедисту слід думати. Якщо ти під політикою маєш на увазі державну політику, тобто діяльність органів державної влади і державного управління, що відображає суспільний лад і економічні відносини то дійсно, вікіпедія жодним чином не може вплинути на прийняття політичних рішень (навіть законопроект про свободу панорами просунути не може) — в цьому сенсі ми поза політикою. Якщо ж ти під цим терміном розумієш загальне поняття — людську діяльність, що пов'язана з прийняттям і проведенням у життя рішень, уповноважених з боку суспільства, для якого вони приймаються, то ти зовсім-зовсім неправий. Поза політикою бути неможливо. Це або свідома брехня з метою приховати певні цілі, або самообман. --Павло (обговорення) 06:43, 16 серпня 2016 (UTC)

Хто чим користується — приватне життя. У чому тут політика? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:13, 15 серпня 2016 (UTC)

Судячи з вашого запитання, ви неуважно читали початок теми: «Присутність у них окремих українців — справа кожного, у той же час вести там сторінки Української Вікіпедії … недопустимо». --Lexusuns (обговорення) 04:48, 16 серпня 2016 (UTC)

Це офіційна політика Вікіпедії? Чи ми можемо це заборонити? Ведемо — добре. Може, хтось зацікавиться і зайде хоча б почитати наші статті. А якщо напише статтю — тим більше буде чудово. Чи ми повинні зробити вигляд, що нас не існує? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:13, 16 серпня 2016 (UTC)

Зараз офіційних політик Вікіпедії щодо ведення сторінок немає (хіба я щось пропустив). Це обговорення і розпочато, щоб зрозуміти ставлення користувачів Вікіпедії до ведення офіційних сторінок проекту в соцмережах країни, яка окупувала Крим і вбиває наших громадян на Донбасі, та, за наявності консенсусу, таку політику розглянути. --Lexusuns (обговорення) 18:33, 16 серпня 2016 (UTC)

Забули важливу деталь. Це обговорення і про ставлення користувачів Вікіпедії до ведення сторінок проекту в двох найпопулярніших в Україні соцмережах. Бо, ніде правди діти, станом на січень 2016 двома найпопулярнішими соцмережами України є ВКонтакті та Однокласники — соцмережі країни, яка окупувала Крим і вбиває наших громадян на Донбасі. Більше того, Однокласники ще й на підйомі, бо ще в серпні 2015 на другому місці були не Однокласники, а Інстаграм — NickK (обг.) 15:35, 19 серпня 2016 (UTC)

Так такі вікіпедисти як Yakudza, A1, Максим Підліснюк, Сергій Липко своїми діями і сприяють розвитку соцмереж країни-ворога. --Lexusuns (обговорення) 18:12, 19 серпня 2016 (UTC)

NickK підводить до висновку, що боротьба з двома найпопулярнішими в Україні соцмережами — це боротьба з вітряками. Я є активістом ГР «Відсіч», який займається кампаніями «Не купуй російське!», «Бойкот російського кіно», але не відмовляється від таких великих інформаційних площадок, правда в ОК неактивні, бо там старше покоління переважно, совки.--Сергій Липко (обговорення) 19:05, 19 серпня 2016 (UTC)

@Сергій Липко: то що там у вас в «Відсічі» діє приницип «тут грати, тут не грати, тут рибу загортали» (© Володимир Винокур)? --Павло (обговорення) 09:20, 21 серпня 2016 (UTC)

Я наче все ясно пояснив свою позицію, не будемо по колу, Ви в шахи граєте? коли треба віддати у жертву пішака (моральні втрати через використання рос. продукції, причому безкоштовно!), щоб побити сильнішу фігуру (пропаганда і вплив на широкі маси більше 10 млн осіб)? Бандерівці під час війни не соромилися використовувати захоплену зброю і навіть співпрацювали з німцями заради неї (особливо в кінці війни — зброю в обмін на неперешкоджання відступу німців).--Сергій Липко (обговорення) 10:04, 21 серпня 2016 (UTC) І Вам не соромно тут піарити представників росмовної (СРСР і РФ) культури, причому неодноразово тут? Тож не нагадуйте тролів, підозрюю, що Ви значною мірою були/є росмовними в побуті/на роботі абощо.--Сергій Липко (обговорення) 10:12, 21 серпня 2016 (UTC)

@Pavlo1: у хлопчини шапка палає! він вже захоплює одноглазнікі))) він навіть співпрацює з кацапами заради того щоб йому дозволили кукурікати. --Pohorynsky (обговорення) 10:35, 21 серпня 2016 (UTC)

• @Lexusuns: Підняв питання на конференції. Далі хай вирішує спільнота. --Павло (обговорення) 12:11, 3 вересня 2016 (UTC)

  Дякую, будемо сподіватись на більш активне обговорення цього питання. --Lexusuns (обговорення) 17:36, 4 вересня 2016 (UTC)

  Я б сказав, що перший підняв це питання одразу під час доповіді по соцмережам, показавши статистику відвідування сайтів в Україні, заперечень на існування вікісторінок у рос. соцмережах не було.--Сергій Липко (обговорення) 20:45, 7 вересня 2016 (UTC)