Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/11 серпня 2018

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 20 лютого 21 лютого 22 лютого 23 лютого 24 лютого 25 лютого 26 лютого	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Школа медіаосвіти на Кінбурні

Увага: Статтю перероблено. 

• Поставив:
•  За

1. Виглядає на піар чи самопіар. Єдине більш-менш авторитетне російськомовне джерело каже про початок ідеї у 2014 чи 2015 році, ніяк не 2004. Група у Фейсбук, яка позиціюватися як віртуальний варіант школи немає елементарного опису. У наукової школи мав би за 20 років вже бути певний науковий продукт. Отже, або неадекватні вживаються терміни, або предмет не є значимим. --Anntinomy^обг 17:26, 11 серпня 2018 (UTC)

   Піар чи самопіар? Ганна Онкович має високі наукові звання, авторитет серед вітчизняних та зарубіжних медіаосвітян, багаторічний досвід роботи. Вона що кандидат у депутати до ВР? Аня, познайомся, будь ласка, детальніше з біографією професорки. Всім би таку))) --Учитель ^Обг 20:30, 26 серпня 2018 (UTC)

2. ВП:КЗ не відповідає абсолютно. Вікторія III (обговорення) 11:06, 13 серпня 2018 (UTC)
3. Зі статті не зрозуміло - чи то наукова школа, чи то гурток за інтересами. Наукова школа має мати відповідним ознакам, - у першу чергу, мають бути спільні наукові погляди, тематика досліджень і методологічні підходи до вирішення наукових завдань). Наукова школа має кілька рівнів визнання: міжнародний, національний (напр., Австрійська школа чи Berkeley school of political theory) та університетський. У перших двох - можливе створення самостійної статті, якщо існуватимуть публікації про наукову школу поза групою цієї школи, представниками інших шкіл чи університетів, країн тощо. Якщо ж є факт заяви від університету про наукову школу - можна згадати про неї у розділах відповідних факультетів та окремих науковців. Проте жодної з цих базових ознак наукової школи не показано.
   Якщо мова йде про групу за інтересами ("круглий стіл"), то тут ми маємо керуватись ВП:КЗО, а вони вимагають для підтвердження значимості широкого висвітлення у незалежних авторитетних джерел, які не пов'язані із цією організацією. У статті ж ми бачимо 3 публікації (дві російськомовні у російських виданнях) самої очільниці цієї школи, а також ще 2 від однієї з учасниць. Також не можна сприймати за авторитетне джерело і фейсбук-групу цієї "школи". Всі наведені джерела не відповідають поняттю незалежних авторитетних джерел для підтвердження значимості цієї школи. Немає жодних інших незалежних авторитетних джерел щодо факту існування цієї школи, немає якогось визнання внеску через публікації про неї у засобах масової інформації, а тим більше у наукових публікаціях авторів, які не пов'язані з участю у цьому круглому столі, або пов'язані, але такі публікації про школу наявні у найвідоміших наукових виданнях (для істориків такими виданнями є УІЖ чи Україна Модерна). Також очевидно, що стаття є рекламою та просуванням школи. Не відповідає ані загальним ВП:КЗ, ані ВП:КЗО. Інформацію перенести до статті про Ганну Онкович, а цю статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 17:27, 13 серпня 2018 (UTC)
4. поки не буде показано висвітлення згідно з ВП:КЗО--Чорний Кіт ^Обг. 19:11, 13 серпня 2018 (UTC)
5. Немає висвітлення у ЗМІ, інтервікі, тощо... Видалити.--Парус (обговорення) 14:24, 15 серпня 2018 (UTC)
6. ВП:КЗ не відповідає. Висвітлення у ЗМІ щорічного немає, таких шкіл влітку для школярів, студентів безліч. Дякуємо, що залучили до Вікіпедії 5 нових користувачів, які тут висловилися. --Сергій Липко (обговорення) 10:26, 25 серпня 2018 (UTC)
7. Жодного висвітлення у незалежних авторитетних джерелах, звідки взятий перелік цих людей, як це перевірити? Добре, що є багато запрошених для голосування, але також говоріть їм, що тут не голосування. По суті — стаття вводить в оману. Перечитав навіть тексти за посиланнями, там повно ОД та домислів, або відсутні згадки про цю школу. Гурт по інтересам? Наукова школа? Реєстрація? ГО? Довго думав, між Утримуюсь/За, але, мабуть тут, НМД це гурт по інтересам, ознак наукової школи не видно. — Alex Khimich 23:05, 28 серпня 2018 (UTC)

   До Користувач:Alex Khimic. Ну це ж треба! Перебуваєте у віківідпустці, але прийшли вводити в оману людей. Прочитайте Наукова школа. Прочитали? Побачили, що ніякої реєстрації така школа не проходить (це рудимент радянського минулого). Ретельно перечитайте: "Наукова школа — неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера." Щоб писати "наукової школи не видно" треба хоч щось знати про саме поняття "наукова школа", треба тривіально відкрити очі, вуха, включитися і перечитати що там цей неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера зробив. І треба бути вкрай заангажованим щоб не побачити десятки захищених дисертацій (перечитайте внизу: "захищених кандидатів наук поки що 22"!!!), написаних і виданих монографій, посібників і підручників (тут взагалі важко перерахувати). Та нема ради на таких "цінителів" українських наукових шкіл. Хто вони такі? Звідки беруться? Чого їм треба? Щоб ніхто нічого ніколи не знав про нині сущі наукові школи в Україні? І не тільки наукові школи, напевно. --Білецький В.С. (обговорення) 13:13, 29 серпня 2018 (UTC)

8. Дійсно схоже на самопіар.--Анатолій (обг.) 19:51, 3 вересня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Треба прочитати саму статтю. Там подано прізвища учасників Школи - їх близько 50. Зокрема, серед них прізвища дисертантів, які "вийшли" з цієї школи і є аспірантами Г.Онкович. Це Янишин Ольга Каролівна (Івано-Франківськ), канд. пед.наук, зав. каф. Борко Тетяна (Миколаїв), канд. пед. наук Бужиков Роман Петрович та Бужикова Раїса Іванівна (Миколаїв), канд. пед. наук Балабанова Катерина Євгенівна (Донецьк-Київ), канд. пед. наук Донець Зоя Федорівна (Київ), Духаніна Наталя Марянівна (Львів-Київ). Їх дисертації, статті, монографії - і є значимим науковим продуктом Школи. Остання працює не 20 років, як Ви зазначили, а 14 - з 2004 року. --Білецький В.С. (обговорення) 09:06, 13 серпня 2018 (UTC)
2. Проти видалення. Це один з тих випадків неофіційних шкіл, що змушують мене підтримувати думку про те, що всі школи значимі, а критерії загальної значущості посилювати не варто. Такі школи також варті статті. Maksym Ye. (обговорення) 11:34, 13 серпня 2018 (UTC)
3. Я проти видалення статті. Сама учасник трьох шкіл (2016, 2017. 2018 рр.), бачу яку корить вона приносить: ми не тільки спілкуємося один з одним, а й проводимо семінари у Покровській школі, надаємо методичну допомогу, літературу (зазвичай це наші власні книги), потім ще й цілий рік допомагаємо. Тож ця школа результативна, реально діє! Подивіться, які учасники у школі, їх знає вся Україна. Школа значима і працює творчо й неформально. Отже, статтю не можна вилучати! --Irina Stetsenko (обговорення) 15:33, 13 серпня 2018 (UTC)
4. "Ломати - не будувати". Давайте все спишемо на рекламу і т.п. Повидаляємо ще декілька неважливих статей. Подумаєш...--Педагог Світлана (обговорення) 18:35, 13 серпня 2018 (UTC)
5. Проти вилучення статті! Яка реклама? Школа безкоштовна!!! Ця школа унікальна - науковий осередок, який збирає однодумців, відомих докторів та кандидатів наук з усієї країни! Для молодих науковців перебування в школі - це поштовх, мозговий штурм, підтримка та супровід досвідчених професорів у неформальній обстановці! -- Катерина Балабанова (обговорення) 00:53, 15 серпня 2018 (UTC)
6. Цікава, може навіть унікальна штука. Статтю, думаю, можна доповнювати кожен рік. Тому проти вилучення. --Yukh68 (обговорення) 11:28, 15 серпня 2018 (UTC)
7. Стаття про школу медіаосвіти на Кінбурні дуже актуальна і своєчасна. Об'єднує освітян, науковців! ЇЇ не можна вилучати, треба активно поширювати, щоб долучалися нові імена!--Тетяна Дніпро (обговорення) 13:45, 15 серпня 2018 (UTC)
8. Проти видалення. Наукова школа на Кінбурні під керівництвом Г.Онкович уже багато років збирає науковців зі спільними інтересами та науковими поглядами щодо впровадження медіаосвітніх технологій та медіадидактики на теренах України. Школа поєднує науково-дослідну роботу з проведенням практиччних тренінгів, програми яких регулярно оприлюднювалися. А щодо реклами скажу таке: суть реклами - продати товар. Участь в цій школі абсолютно безкоштовна, а ще й проживають там науковці за кошт господарів. Це місце, де небагаті наші аспіранти, пошукачі та педагоги, які прагнуть нового, можуть зібратися під час канікул поблизу моря і обговорити свої ідеї. Сама, коли була аспіранткою, приїжджала туди в 2010-2012 роках. Окрім наукових дискусій, ми допомагали один одному у написанні дисертацій,які стосувалися власне медіаосвіти, а пізніше були захищені(див. вище). Тому дивно читати про відсутність продукту: це ж наукова школа, а не Голівуд, тому продукт - науковий доробок учасників школи, а не серіали чи блокбастери. Два роки (2013 і 2014) у роботі школи брала участь відома медіапедагогиня з Росії Ірина Жилавська, зав. кафедри ЮНЕСКО з медіа-інформаційної грамотності та медіаосвіти громадян (це щодо сумнівної авторитетності згадування про школу в закордонних джерелах). Тоді за кордоном і з'явився допис про школу на Кінбурні. Про ефективність роботи медіапедагогів на чолі з Г.В.Онкович, згадує А. В. Федоров, стаття якого цитована 38 разів (Медиаобразование в России и Украине: сравнительный анализ современного этапа развития (1992-2008) // Медиаобразование. 2008. №4. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/mediaobrazovanie-v-rossii-i-ukraine-sravnitelnyy-analiz-sovremennogo-etapa-razvitiya-1992-2008). Разом із тим він акцентує, що в Україні медіаосвіта упродовж десятиріч не мала державного фінансування, а розвивалася завдяки ентузіазму. Складається враження, що ті, що хочуть видалити цю статтю бояться просування медіаосвіти та критичного мислення в Україні. А хто, до речі, виніс на вилучення? Не бачу. В інших статтях є. Я проти видалення!!! --Karolinaok (обговорення) 17:04, 15 серпня 2018 (UTC)
9. Проти видалення статті!!! Школа медіаосвіти на Кінбурні – це унікальний науковий осередок, який не має аналогів в Україні. Я, Борко Тетяна, підтверджую кожне вище написане слово колегами про плідну, цікаву, кропітку, безперервну, БЕЗКОШТОВНУ роботу наукової школи на чолі з проф. Г.В.Онкович, а головне – НЕ рекламовану, бо на сьогодні, мабуть, незвична для суспільства.--TatusyaTatusya ( обговорення) 23:56, 20 серпня 2018 (UTC)
10. Ну що ж, візьму і я участь в цьому обговоренні і долучусь до тих, кого "легко мобілізувати в обговореннях про вилучення". (Жартую). Стаття має право на існування, додала матеріал, який засвідчує значимість даного об"єкта обговорення. Дійсно, ламати - не будувати. Важче зробити статтю значимою, потрудившись над її доповненням. Й ще: відчуваю упережденість. А це дозволено основним правилом "толерантність" у спілкуванні між вікіпедистами???--Учитель ^Обг 20:05, 26 серпня 2018 (UTC)
11. Унікальне для України явище, а ви усе під одну гребінку — «не знаю, не розумію — значить фігня» Підтримую Yukh68 і Maksym Ye. --Павло (обговорення) 10:07, 27 серпня 2018 (UTC)
12. Я проти вилучення статті.Вона актуальна. Висвітлює діяльність наукової спільноти. Самопіар - це не те, що потрібне пані професорці.-Наталія Рудніцька (обговорення) 13:05, 27 серпня 2018 (UTC)
13. Я проти вилучення статті. Вікіпедія — загальнодоступна вільна онлайн-енциклопедія, де повинна бути стаття про Школу медіаосвіти на Кінбурні. Я точно знаю, що Школа - унікальна, єдина така, як є, українська, креативна і дуже потрібна сучасному вчителю. -Топчій Ірина Вікторівна (обговорення) 20:35, 27 серпня 2018 (UTC)
14. Почуваюсь дуже ніяково.. Переконувати тих, хто виконує чиєсь завдання, відпрацьовує чиєсь замовлення?... Марна справа… Доводити перспективність такої форми роботи, як наша Школа медіаосвіти на Кінбурні?... «Ми просто йшли…» Часи були важкі. Зарплати-стипендії мізерні. Мої аспіранти (більшість – заочники, викладачі у вищій школі) і здобувачі працювали з надзвичайним напруженням. Хата на Кінбурні стала для нас дарунком долі. За проживання ніхто нікому не сплачував… Тут ми працювали над дисертаціями, писали статті, обмінювались думками, обговорювали, сперечались… Спілкувалися… Й могли трохи перепочити – свіже повітря, море, небо… Харчувалися гуртом, готували по черзі. Були у нас екскурсії, виставки, конкурси, концерти «дитячої філармонії»… Про перший період нашої Кінбурнської школи ідеться у кількох статтях наукових видань. Чутки про таку форму роботи з аспірантами набували поширення… Доброзичливі колеги відзначали її новітність, небуденність… Філософи згадували уроки Давньої Греції… Це було несподіванкою для мене – ми просто працювали влітку в нових умовах, поєднували приємне з корисним… Науковці (доктори наук) рекомендували ділитися досвідом, розповідати про нього на конференціях, в статтях... От, наприклад, що писала мені доктор психологічних наук Lyubov Naydonova: «Немає нічого більш довговічного, ніж те, що люди роблять самі для себе, бо є така потреба. Медіаосвітній рух - це те, що ми самі робимо з любов'ю і радістю. Вірю в перспективи Кінбурнського волонтерського! культурно-освітнього проекту. Він міждисциплінарний… Якою й має бути медіаосвіта сьогодні. Обов’язково обговоримо на лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти. Дякую»… Аспіранти «закінчилися» - сьогодні вони молоді доценти (захищених кандидатів наук поки що 22), керівники підрозділів у вишах по всій Україні. Ми змінили формат віртуально-реальної Школи на Кінбурні й допомагаємо вчительському колективу сільської школи. Серед наших «відпочивальників» чимало цікавих людей – спілкування з ними збагачує і професорів, і батьків, котрі приїжджають на Кінбурн із дітьми… Цей досвід – теж унікальний - ще не описано. Для того, щоб підтримувати зв’язок в позалітній період, колишніми аспірантами було створено сторінку в мережі Фейсбук – «Школа медіаосвіти на Кінбурні», наразі там понад 2000 користувачів. Згодом, коли я працювала з учителями в інституті післядипломної педагогічної освіти, прийшло розуміння, що педагогам слід допомагати в інший спосіб, не так, як аспірантам. Від першої сторінки, назву якої придумала Катерина Балабанова, виокремились інші сторінки – «Медіашкола професора Ганни Онкович» (предметна медіаосвіта), «Медіадидактика професора Ганни Онкович» (медіаосвітні технології у навчальному процесі), «Педагогічна блогодиактика» (передовий досвід педагогів-предметників), «Вікідидактика» та ін. З’являлися нові терміни – вони були узагальненням передового українського педагогічного досвіду… НАШОГО, українського, унікального… Вони набували поширення через публікації, участь у конференціях. За нами прискіпливо стежили колеги з інших держав… Відповідників більшості з нових понять не було – практикам не до цього, а науковці ще не зовсім знали, що таке медіаосвіта, вважали її «журналістикою для всіх»… (Цим новим поняттям, до речі, теж було оголошено війну. Поставили на вилучення - у Вікіпедії росіян нема, то й в Україні не має бути… Хтось виконує чиєсь завдання, правда? І ми навіть по цьому обговоренню бачимо – хто, кому, для чого)… Безапеляційність деяких вікі-адміністраторів вражає. Розмахують шаблюками – а самі й не відають, про що мова… Не компетентні. Але так приємно – принизити старшу людину, професора… Я не хотіла брати участь у цьому обговоренні-приниженні… У мене надто мало часу попереду, а я знаю і бачу, де і чим можу бути корисною. Колегам. Освіті. Україні. Тим, кого шаную й люблю. Наступного літа в Школі медіаосвіти на Кінбурні зреалізуємо нові ідеї – вони є. А інтриги маленьких – то їхнє життя. Вони поки що не знайшли себе. Шукають. Є й приховані вороги - ними керують, вони відпрацьовують. То так… Для розвитку критичного мислення…--Ганна Онкович (обговорення) 19:07, 27 серпня 2018 (UTC)

    Браво,пані Ганно! Я б уже із сорому згоріла за таку номінацію....--Учитель ^Обг 22:24, 27 серпня 2018 (UTC)

15. Я проти вилучення статті! Школа медіаосвіти на Кінбурні - унікальне явище в сучасному освітньому процесі в Україні. Шкода, але поки аналогів їй у нас немає. Це - прекрасна можливість об'єднання однодумців, освітян, науковців, всіх тих, кому не байдуже майбутнє нашої освіти та культури. Треба ще додати, що це безкоштовна можливість. Для багатьох її учасників це суттєво. Ольга. 17:47, 27 серпня 2018 (UTC)
16. --SitizenX (обговорення) 10:22, 4 вересня 2018 (UTC)
17. --Olga Loboda 0806 ПРОТИ: Стаття не відповідає критеріям статей на вилучення. Мала значимість? Ні, бо надважливо сьогодні давати знання з медіаграмотності. Цього бракує і дорослим, і юним. Наша школа - учасник Всеукраїнського експерименту з медіаграмотності, і я рада була б навчатись у Школі Ганни Онкович! Невірогідність? Але ж маємо і живих свідків, і джерела! Словниковість? Давайте допрацюємо статтю! Порушено авторські права? Ні! Це адреса медійного досвіду - збережіть! "Кожна людина має вільний доступ до всіх накопичених людством знань. Це те, чого ми прагнемо"!!!Оlga Loboda 20:41, 4 вересня 2018 (UTC)
18. Згоден з Павло. --ROMANTYS (обговорення) 06:28, 5 вересня 2018 (UTC)

• Особлива думка

1. достатньо цікавим у цьому обговоренні є те, що 4 з 8 голосів - це голоси новачків, які після номінування цієї статті на вилучення зареєструвались в укр-вікі та своє перше редагування зробили саме на цій сторінці. Не хочеться говорити погано про людей, але є підозра на певний "флешмоб" з метою завалити кількістю з метою залишення статті. Я дуже хочу помилятись у цьому. Нагадаю, що тут обговорення відбувається відповідно ВП:ВИЛ і слід зважати на аргументацію відповідно до правил і настанов Вікіпедії. --Kharkivian (обг.) 19:20, 15 серпня 2018 (UTC)

   Для ВВП і іже було дуже дивним явище виникнення українського добровольчого війська "нізвідки" і його спроможність чинити реальний опір... А все дуже просто. Треба читати історію українського народу. Вивчати стереотипи його поведінки в різних ситуаціях, зокрема, ворожого нападу. Коли, приміром, на українські землі приходив ворог, то в козацьку добу (а може й раніше) на узвишшях сторожові пости запалювали тривожні вогні. Козаки (по суті всі чоловіки-українці) побачивши тривожний сигнал самомобілізувалися - нікого нічого не питаючи сідлали коня, брали свою зброю і прямували на Січ. Там прибували до свого Куреня і Провід Січі (Кошовий, Отамани, Сотники) вели їх проти ворога. Такий стереотип поведінки при нападах у нас здавна. Більше того, Лєх Валенса, здається, хотів розказати ВВП (напевно через нього всім) кого він затронув і що з того буде.--Білецький В.С. (обговорення) 06:55, 16 серпня 2018 (UTC)

2. Ситуція, котра виникла з вилученням цієї та багатьох інших статей за останні тижні, добре ілюструється роздумами Маріу ді Андраді(Сан-Паоло, 1893-1945) - поета, письменника, есеїста, музикознавця, одного із засновників бразилійського модернізму: «Я порахував свої роки і виявив, що у мене лишилося менше часу на життя, ніж я прожив. Я відчуваю себе такою дитиною, яка виграла коробку цукерок, перші з’їла із задоволенням, а коли зрозуміла, що лишилося декілька, то починає по справжньому їх смакувати. Я не маю часу на безкінечні конференції, присвячені статутам, законам, процедурам і внутрішнім правилам, знаючи, що нічого не буде досягнуто. В мене немає часу терпіти абсурдних людей, поведінка яких не відповідає їхньому вікові.У мене немає часу на боротьбу з посередністю. Я не хочу бути на зборах, де помпується его. Я не можу терпіти маніпуляторів і опортуністів. Мене тривожать заздрісні люди, які дискредитують більш здібних, щоб привласнити їх позиції, таланти і досягнення. Мені лишилося надто мало часу, щоб обговорювати заголовки. Я не бажаю цього, бо моя душа поспішає. Надто мало лишилось цукерок в коробці. Я хочу жити з людьми, які несуть в собі людяність. Люди, які можуть сміятися зі своїх помилок, які досягли свого успіху. Люди, які розуміють свій поклик і не ховаються від своїх обов’язків. Ті, які захищають людську гідність і прагнуть бути на боці істини і праведності. Це те, що робить життя вартим життя. Я хочу оточити себе людьми, які знають, як торкатися сердець інших. Люди, які через важки удари життя навчилися рости і зберігати ніжні доторки душі. Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може подарувати тільки зрілість. Я стараюсь не витрачати даремно жодну з цукерок, які лишили для мене. Я впевнений, що вони будуть більш смачними, ніж ті, які я вже з’їв. Моя мета – дійти кінця у згоді з самим собою, з моїми близькими і моїм сумлінням.Ви гадали, що у вас два життя, і раптом ви розумієте, що у вас було і є тільки одне.» Вражена бездіяльністю адмінкорпусу Української Вікіпедії, який не може зупинити очевидні, по суті безглузді й некомпетентні намагання вилучити з Вікіпедії статті про проривні методи та явища, котрі віддзеркалюють сучасну українську педагогічну думку. --Ганна Онкович (обговорення) 19:27, 27 серпня 2018 (UTC)
3. Для чого тут проголосували учасники цієї школи? Їхні голоси тут нічого не варті, бо вони нічого не зробили для Вікіпедії. Нехай напишуть хоча б кількасот статей та зроблять 10000 редагувань для початку. Якось негарно виходить.--Парус (обговорення) 14:53, 28 серпня 2018 (UTC)

   А з якого боку вас ця стаття "покусала"? За статтю голосують і досвідчені редактори...--Учитель ^Обг 22:53, 28 серпня 2018 (UTC)

   При чому тут "покусала"? Я ненавиджу коли люди, які не дали абсолютно нічого Вікіпедії, використовують її для власного піару та як згадку напам'ять про себе!--Парус (обговорення) 09:30, 1 вересня 2018 (UTC)

   @Парус: яка самовпевненість Якщо тут пісюнами вже міряються — номінацію слід закрити достроково: Білецький В.С. створив три відсотки цієї енциклопедії. І не всякого бла-бла мотлоху про кінушки та півичок, а академічного контенту! Краще вибачся --Павло (обговорення) 18:31, 3 вересня 2018 (UTC)

   @Pavlo1: А хіба внесок користувача дає йому якісь привілеї?--Анатолій (обг.) 19:53, 3 вересня 2018 (UTC)

   Це ти мене питаєш? Жодних! З повагою, --Павло (обговорення) 19:58, 3 вересня 2018 (UTC)

   Якщо жодних привілеїв, тоді яка різниця, скільки відсотків енциклопедії написав Білецький?--Анатолій (обг.) 20:13, 3 вересня 2018 (UTC)

   Павло Не зрозумів. За що вибачитися? За твоє хамство? Не знав, що ми вже перейшли на хамство та матюки. Про оту "півічку" написано на 49 мовах, в музичних колах вона вважається зіркою світового рівня! Що, невігластво заважає зрозуміти це? Мабуть, крім Кобзонів та Кругів нікого більше не чув? Номінуй всі мої сторінки на вилучення, раз вони не значимі. Або вистав скільки зможеш. До чого тут самовпевненість? Я спокійно відреагую на вилучення моїх сторінок і не буду распатякувати як дехто.--Парус (обговорення) 05:50, 4 вересня 2018 (UTC)

   Павло Я виставив перший десяток своїх статей, які не ціную. Можеш проголосувати. Я чекаю від тебе номінацій на вилучення.--Парус (обговорення) 06:11, 4 вересня 2018 (UTC)

   Тю... Навіщо? Ну написав так написав. Хай будуть, місця хвате. Зла в тому не бачу. І порушення правил --Павло (обговорення) 07:32, 5 вересня 2018 (UTC) P.S. раз вже за порушення завели, а от давати комусь перекладати шматки тексту, а потім тиснути їх в статті як власні — грубе порушення ВП:АП. Так не роби, тут все публікується під CC BY-SA. В описах редагувань слід вказувати автора перекладу, а ще краще давай диф

   Павло Перш ніж поливати брудом, ти не помітив, що зі 101 000 байтів тексту у статті про співачку, я звернувся за допомогою у перекладі до Дядька Ігора лише 4100 байтів, до яких я також вніс свої корективи. 97000 байтів були мною перекладені! Я чекаю номінацій на вилучення, інакше це буде розцінюватися як пустий тролінг!--Парус (обговорення) 09:59, 5 вересня 2018 (UTC)

4. Пояснення до тих, хто голосує проти — Вікіпедія не оцінює значимість явища самого по собі, а його відбиття у джерелах, згідно основних правил Вікіпедії — Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень, Вікіпедія:Посилання на джерела, Вікіпедія:Нейтральна точка зору, Вікіпедія:Перевірність. Цілком можливо, що певна школа є значимою, важливою, корисною, проте поки цього не відображено детально у незалежних джерелах — стаття у Вікіпедії не може існувати, і це неіснування жодним чином не зазіхає на важливість явища. Так само і будь-які твердження лише у просторі Вікіпедії (наприклад на цій сторінці у розділі проти) про важливість явища не мають до питання значимості явища у Вікіпедії ніякого стосунку, на відміну від таких тверджень у незалежних авторитетних джерелах.

Наприклад, у статті Дрозд Юрій Анатолійович є твердження, що "Ю. А. Дрозд створив відому наукову школу з теорії зображень". Імовірно, вона важлива і значима, проте лише твердження "X створив відому наукову школу з Y" достатнє для згадки у статті про X, але недостатнє для окремої статті про наукову школу з Y.

Дивимося далі — знаходимо таке твердження:

Овсієнко Сергій Адамович був одним із провідних представників добре відомої в математичному світі Київської школи з теорії зображень. Разом із Ю. Дроздом і В. Футорним він увів новий клас зображень – зображення Харіш–Чандри, а разом з В. Футорним, А. Молевим і В. Мазорчуком розробив теорію таких зображень для повної лінійної алгебри Лі, а також для обмежених алгебр струмів та янґіанів. Зокрема, він встановив існування зображень Харіш–Чандри з довільним характером.

Дуже добре, названо ще принаймні дві-три енциклопедично значимі особи, про яких можна сказати, що вони є членами школи, перелічені конкретні наукові результати.

Дивимося далі — "отримав Премією АН України ім. М. М. Боголюбова за цикл робіт «Нові напрямки в теорії зображень та її застосуваннях»", серед лауреатів названі ще значимі люди які разом ці результати отримали — Григорчук Ростислав Іванович, доктор фізико-математичних наук, заслужений професор Техаського університету A&M, Яковенко Володимир Мефодійович, академік НАН України, почесний директор Інституту радіофізики і електроніки імені О. Я. Усикова НАН України

Чудово — є незалежне підтвердження важливості і значення цих робіт.

Насправді, можливо краще пошукати джерела на "зображення Харіш–Чандри" і написати статтю про них, тоді буде інформація власне про доробок школи. Наприклад, Ландау отримав Нобелівську премію з фізики за теорію надплинності гелію, в укрвікі є добра стаття про Надплинний гелій-4, і мабуть ще є статті про інші досягнення Ландау та його школи. Однак наче в жодній Вікіпедій немає статті саме про школу Ландау, хоча вона безумовно дуже важлива і про неї можна написати статтю за наявними джерелами. Це жодним чином не применшує досягнень Ландау і його школи.

Зацитую Онкович Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор. До 70-річчя від дня народження : біобібліографія:

	Тепер, із нагоди славного 70-річного ювілею знаного в Україні та поза її межами науковця працюємо над монографією «Концептуальні засади укладання біобібліографії доктора педагогічних наук, професора Ганни Володимирівни Онкович як наукова проблема. До 70-річчя від дня народження», а також над упорядкуванням ювілейної збірки матеріалів «Наукова школа доктора педагогічних наук, професора Ганни Володимирівни Онкович. До 70-річчя від дня народження» – із серії «Ювіляри НАПН України», які, сподіваємося, скоро побачать світ
— http://lib.iitta.gov.ua/704724/1/Onkovich_all%2B.pdf

Якби збірка матеріалів про наукову школу Ганни Онкович була опублікована, тоді, імовірно, на базі цих матеріалів можна було би написати статтю наукову школу у Вікіпедії. --Ілля (обговорення) 07:08, 4 вересня 2018 (UTC)

@Ilya:Ремарка. Значимості явищу надають і "енциклопедично значимі особи, про яких можна сказати, що вони є членами школи" (ваша фраза вище). У цьому випадку це, зокрема, докт. філософ. наук Лутай Владлен Степанович (Київ), д.і.н. Шип Надія Андріївна (Київ), доктори наук з соціальних комунікацій Балаклицький Максим (Харків) та Шевченко Вікторія Едуардівна (Київ), професор Михайлик Анатолій Григорович. Ці особи енциклопедично значимі за критеріями ЕСУ. --Білецький В.С. (обговорення) 10:23, 4 вересня 2018 (UTC)

Я думав у когось виникне питання, чому я спочатку писав про джерела, а потім взяв твердження просто зі статей Вікіпедії, які джерелами не підтверджені. Що ж, ніхто не помітив, але виправляюсь. У статті Дрозд Юрій Анатолійович є твердження, що "Ю. А. Дрозд створив відому наукову школу з теорії зображень". Шукаємо джерела.

Джерело 1:

4 грудня 2007 року відбулося розширене засідання алгебраїчного семінару Інституту математики НАН України, присвячене 70-річчю видатного українського математика Андрія Володимировича Ройтера (1937–2006), засновника й багаторічного лідера Київської школи теорії зображень. Доповідь про наукову спадщину А.В.Ройтера зробив Ю.А.Дрозд. Він розповів про основні напрямки наукової творчості А.В.Ройтера, про вплив, який справили його роботи на розвиток теорії зображень та інших розділів алгебри, зокрема, про ті результати А.В.Ройтера, які ще чекають на гідну оцінку та розвиток.

Джерело 2:

Андрій Володимирович Ройтер -- засновних київської школи з теорії зображень та теорії матричних задач.

Джерело 3

В роботах А.В.Ройтера, Ю.А. Дрозда, Л.А.Назарової, В.В.Сергейчука, та В.М.Бондаренко протягом 1972-2000 було створено принципово нову теорію, яка ґрунтується на поєднанні методів класичної лінійної алгебри з сучасною технікою теорії категорій і гомологічної алгебри. Розвинена теорія та її застосування привели до істотної перебудови усієї теорії зображень алгебр.

Як бачимо, текст без посилань на джерела у Вікіпедії та у джерелах досить суттєво відрізняється. До чого такий приклад?

Не було наведено жодного джерела, що докт. філософ. наук Лутай Владлен Степанович (Київ), д.і.н. Шип Надія Андріївна (Київ), доктори наук з соціальних комунікацій Балаклицький Максим (Харків) та Шевченко Вікторія Едуардівна (Київ), професор Михайлик Анатолій Григорович є членами наукової школи пані Онкович, не було наведено жодного джерела на те, які наукові результати вони отримали у рамках цієї школи. Твердження у Вікіпедії про їхній стосунок до цієї наукової школи не мають ваги, поки це не буде підтверджено незалежними авторитетними джерелами. --Ілля (обговорення) 05:21, 5 вересня 2018 (UTC)

@Ilya:Я розумію, що ви живете в світі правил Вікі. Але це не весь світ. Світ будь-якої наукової школи не потребує реєстрації. Якщо ми пишемо "Іваненко належав (належить) до наукової школи Петренка" то це як правило не оформлюється ніякими документами. Це просто оцінка приналежності до (увага) НЕФОРМАЛЬНОЇ спільноти вчених. Ми не в СРСР де треба все підтвердити папірцем. Наукова школа (рос. научная школа, англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f, Richtung f) — форма організації колективної наукової праці співробітників НДІ, ВНЗ, наукового центру тощо під керівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого. Характеризується єдиною дослідною програмою, спільністю наукових поглядів і стилю наукової діяльності в конкретній галузі. Лідер є автором програмної концепції — основи для вирішення наукових задач. І НІЧОГО З ЦЬОГО НЕ ОФОРМЛЮЄТЬСЯ ЮРИДИЧНО. В практиці спільності наукових поглядів і стилю наукової діяльності в конкретній галузі цілком достаньо, щоб ідентифікувати вченого (вчених) як приналежного до наукової школи. І далі: Наукова школа — неформальний творчий колектив. (ви хоча б перечитуйте Вікіпедію з предмету розмови). --Білецький В.С. (обговорення) 12:37, 5 вересня 2018 (UTC)

Підсумок

Ситуація склалася вкрай неприємна з багатьох причин. Найбільше мені не сподобалося те, що люди, які професійно займаються медіаосвітою, більш того, Ганна Онкович, судячи із статті про медіаосвіту, робила доповідь про вікідидактику (файл), — вони у цьому обговоренні не демонструють розуміння базових принципів функціонування Вікіпедії.

А базові принципи Вікіпедії дуже прості: якщо явище значиме, про нього напишуть. Причому напишуть сторонні люди, а не ті, хто безпосередньо до явища причетний. Так з'являються незалежні, вторинні джерела. Якщо про явище не пишуть сторонні люди, явище швидше за все нікому не цікаве, а відтак на статтю не заслуговує. Бо ми мали б тисячі статей про гуртки та організації, які нікому не цікаві, проте ведуться тільки їх учасниками. Вікіпедія має інструменти, щоб цьому протидіяти, і завдяки цим інструментам, цим базовим принципам, працює.

Другий неприємний висновок — це джерела. Наразі їх практично немає. Те, що наведене ниині у статті (а я доклав зусиль щоб пошукати інші джерела, і не знайшов їх) — це джерела, написані самими учасниками школи на Кінбурні, а відтак вони ангажовані (див: ВП:Авторитетні джерела). Але хай би джерела були лише від пов'язаних зі школою осіб, — так вони ж навіть не дуже схожі на вторинні. Тобто там немає аналізу, узагальнень, структурного викладу. Ось це джерело:

• Ганна Онкович, Медиашкола на Кинбурне(рос.) (дзеркало) // Медиаобразование. Media Education: рос. журн. истории, теории и практики медиапедагогики. — 2015. — № 3. — С.55-64.

більше схоже на монолог, на опис власних вражень, на виклад емоцій. Тобто його треба кваліфікувати як первинне джерело. Джерела від Ірини Стеценко містять багато фотографій та емоцій, але хіба це якісне джерело, якщо стоїть задача висвітлити діяльність школи медіаосвіти?

Третій неприємний висновок — це аргументи про безкоштовність, звідки робиться висновок про нерекламність. Шановні, те що школа — безкоштовна не значить, що стаття не може бути рекламною. Неякісно написана стаття може скласти хибне враження у читача, надати більшої (чи меншої) ваги, авторитету та значимості згаданим у статті особам. Цей фактор і може бути рекламним.

Тим не менше, повернемося до нашої задачі — питання вилучення статті. Відкриваємо Вікіпедія:Критерії значимості/Організації. Бачимо, що не виконані основні критерії, оскільки організація або група [сама] інформує про свою діяльність

Ми переходимо до розділу неприбуткових організацій:

• робимо припущення, що організація діє у національному масштабі (хоча без незалежних джерел ми не маємо змоги перевірити це);
• беремо до уваги, що відбувається якась міжнародна діяльність (хоча незалежних джерел на це також не наведено);
• беремо до уваги додатковий фактор про нагороду «Засвіти вогонь»—2015 від видання «Освіта» за діяльність якраз у розрізі школи медіаосвіти, про що повідомила Олена Анатоліївна Щербакова.

Зважаючи на ці міркування, а також на те, що статтю переписано мною у нейтральному ключі, без гучних формулювань, статтю в такому вигляді залишено. --VoidWanderer (обговорення) 12:54, 6 вересня 2018 (UTC)

@VoidWanderer: Чи можете Ви прокоментувати підсумок: Ви визнаєте, що у статті бракує джерел як таких взагалі, але цей "проект" значимий, бо його керівниця має відзнаку від профільного видання за створення цього проекту? То може тоді залишити лише ту інформацію, яка підтверджена джерелами, а не підтверджену вилучити? Це було б логічно для переробленої статті, приведеної у відповідність до АД, щоби не було зайвих питань щодо правомірності підсумку, оскільки половина статті не підтверджена належним чином інформація. --Kharkivian (обг.) 17:22, 6 вересня 2018 (UTC)

У Вікіпедії є така річ як шаблони запиту джерел. Використовуються вони суто емпірично — коли немає особливих сумнівів щодо правдивості наведених тверджень. Я залишив твердження про Покровську школу, відмітивши їх відповідними запитами у надії, що рано чи пізно джерела з'являться. --VoidWanderer (обговорення) 17:30, 6 вересня 2018 (UTC)

@VoidWanderer: А щодо иншого питання: Ви визнаєте, що у статті бракує джерел як таких взагалі, але цей "проект" значимий, бо його керівниця має відзнаку від профільного видання за створення цього проекту??
Та й відповідно до правил за два тижні після встановлення на твердження шаблону саме твердження можна вилучити, якщо не буде додано посилання на джерело інформації. --Kharkivian (обг.) 17:52, 6 вересня 2018 (UTC)

Усі міркування щодо значимості виклав вище. Вилучення тверджень без джерел правилам не суперечитиме, проте у даному випадку особливого зла я не бачу, саме тому й залишив ті твердження під шаблонами, а не вилучив їх. --VoidWanderer (обговорення) 17:56, 6 вересня 2018 (UTC)

Перший Світовий Конгрес українських юристів

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 17:41, 11 серпня 2018 (UTC)

Увага: Статтю перероблено. 

•  За:

1. У такому вигляді не стаття, оскільки про конгрес оповідає лише одне речення. Все інше наповнення статті - то текст розпорядження Президента України щодо підтримки Першого Світового Конгресу українських юристів. Також у статті не показано важливість та перебіг самої події. А серед джерел - лише, по факту, один офіційний документ. Зважаючи, що стаття порушує ВП:ЧНЄВ, зокрема, ВП:НЕСЛОВНИК, статтю вилучити, а текст указу можна перенести українські Вікіджерела. --Kharkivian (обг.) 17:41, 11 серпня 2018 (UTC)

   У нинішньому вигляді - це більше схоже на добірку з протоколу ніж енциклопедичну статтю. Не виключаю, що конрес може бути значимим, але у статті, на превеликий жаль, цього абсолютно не показано. --Kharkivian (обг.) 18:51, 17 серпня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Світові Конгреси значимі. А необхідність доробити сторінку - не причина для вилучення.--Білецький В.С. (обговорення) 09:38, 13 серпня 2018 (UTC)
2. Світові Конгреси значимі. Стаття започаткована з метою доробити - не причина для вилучення.-- Шутов Ілля Якимович (обговорення) 15:35, 13 серпня 2018 (UTC)

   @Шутов Ілля Якимович: Стаття започаткована місяць тому (я саме тому продивляюсь достатньо давно започатковані статі, щоби автори могли час доробити їх і показати значимість особи). Навіть наявність шаблону {{пишу}} дає відстрочку на виставлення на вилучення лише 3 дні для доопрацювання статті. У цій статті такого шаблону не було. Більше того, після її створення у ніч на 14 липня її не редагували. У Вас є час для доопрацювання статті. Якщо Ви зможете висвітлити детально перебіг конгресу і показати, що його перебіг висвітлювався у тодішніх всеукраїнських газетах, то нема питань - я зніму номінацію. --Kharkivian (обг.) 09:59, 14 серпня 2018 (UTC)

3. Думаю, слід ставити на доробку. Подія сама по собі значима, навіть марка випущена на відзначення. Залишити. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:21, 15 серпня 2018 (UTC)
4. Такі конгреси треба залишати, тому що це наша історія. --Yukh68 (обговорення) 11:28, 15 серпня 2018 (UTC)
5. --Л. Панасюк (обговорення) 18:55, 17 серпня 2018 (UTC)
6. Світові конгреси мають бути в Українській Вікіпедії! --Ганна Онкович (обговорення) 20:18, 27 серпня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Безперчно значима подія, але... статтю необхідно доповнити. У такому вигляді вона надто схожа на витяг з протоколу чи стенограми, хоча це краще, ніж було до переробки. Можливо, у автора є друковані джерела (енциклопедії чи довідники, де написано про конгрес), які необхідно додати. З інтернет-джерелами є певна проблема, їх дуже мало і вони не розкривають цю подію належним чином. Буду чекати доповнення. Пропоную статтю відправити на поліпшення (ВП:ПОЛ) --Net Last (обговорення) 16:47, 18 серпня 2018 (UTC)
2. Такий був, переріс у ГО, але стаття у перспективі не доповниться. Мабуть, варто статтю переробити у статтю про ГО — Alex Khimich 23:19, 28 серпня 2018 (UTC)

Підсумок

Переписав статтю, змінивши її тему. Додано незалежних джерел. Залишено. --VoidWanderer (обговорення) 13:48, 6 вересня 2018 (UTC)

Каськів Михайло Володимирович

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 17:59, 11 серпня 2018 (UTC)
•  За:

1. Значимість особи не показана та не розкрита. Серед заслуг - знак Відмінник освіти, який не дає автоматичної значимості, депутат райради, що не дає значимості, та Почесний громадянин невеликого міста у 30 тисяч осіб. У нас міські голови таких міст не значимі, а тут почесні громадяни. Не відповідає жодному пункту ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 17:59, 11 серпня 2018 (UTC)
2. Давайте кожен буде писати статті про своїх земляків, на що тоді перетвориться Вікіпедія!--Парус (обговорення) 11:18, 14 серпня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Це добре чи погано, що "у вас міські голови таких міст не значимі", а у нас - "почесні громадяни"!? До речі, Чортків - місто обласного значення! Але ж вам видніше... ви тут ого-го, скільки статей поставили на видалення))) А я тут на захист Відмінника освіти Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича виступаю!--Педагог Світлана (обговорення) 19:54, 11 серпня 2018 (UTC)

   Бачте пані Педагог Світлана, існує деякий консенсус спільноти, що відмінники освіти (насправді це лише відомча відзнака - жодна відомча відзнака не дає автоматичої значимості, - до того ж ця відзнака ще й не найвищого рівня, оскільки найвагомішою відзнакою МОН є ось ця) не мають автоматичної значимості. Хіба що доктори наук. Відповідно до цього наявного консенсусу я й номінував цю статтю. А щодо міст, то у нас значимість - не за статусом, бо серед міст обласного значення є й таке маля чи навіть отакий привид-рекордсмен, а за кількістю населення - тобто економічною, політичною, культурною тощо вагою, а він відповідно до ВП:КЗП - 50 тисяч. І, ясна річ, почесні громадяни міста мають менший рівень значимості ніж міський голова, який є керівником міста і виступає від його імені. --Kharkivian (обг.) 09:02, 12 серпня 2018 (UTC)

2. Позор Українській Вікіпедії, яка не шанує українців!--Максим Огородник (обговорення) 04:14, 12 серпня 2018 (UTC)
3. За сукупністю значимий. Упродовж 30 років був директором Чортківської гімназії імені Маркіяна Шашкевича. За його керівництва навчальний заклад зайняв 44 позицію за рейтингом «100 кращих шкіл України»--Білецький В.С. (обговорення) 09:50, 13 серпня 2018 (UTC)
4. А якщо місто до 30 тис. населення, то його почесні громадяни незначимі? Сам хочу створити кілька статей про почесних громадян свого міста. Надіюсь, що статтю ще можна доповнити, тому що значимість почесних громадян вища за статус мера міста або депутатів. --Yukh68 (обговорення) 11:28, 15 серпня 2018 (UTC)
5. Як вище - за сукупністю значимий. Доопрацьовувати можна. --Ганна Онкович (обговорення) 20:22, 27 серпня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Не кожен зможе вивести школу на 44 місце в своїй країні. На мою думку це заслуговує на залишення статті. Крім цього більше значимості не бачу і я сумніваюсь, що стаття в майбутньому буде розширена і доповнена. --Чорний Кіт ^Обг. 19:15, 13 серпня 2018 (UTC)
2. Я схиляюся до того, щоб залишити статтю. Погоджуюсь з аргументами Користувач:AlexKozur, хоча слід наголосити, що без твердження про 44 місце школи в країні особа не є значимою, але і цей аргумент можна у майбутньому оскаржити. --Net Last (обговорення) 17:42, 18 серпня 2018 (UTC)

Підсумок

Значимий за сукупністю, основний аргумент — досягнення школи, інші лише додають значимості. В іншому випадку статтю слід було б вилучити, тому я прошу утриматись від пафосних коментарів, які не беруться до уваги при підбитті підсумку, і зосередитись на наведенні аргументів. Статтю залишено.--Piramidion 14:24, 9 вересня 2018 (UTC)

Грицьків Стефан Петрович

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 18:11, 11 серпня 2018 (UTC)
•  За:

1. Значимість особи не показано та не розкрито. Серед досягнень: заслужений лікар України, проведення у районі першої за багато років операції із заміни суглобів, а також почесний громадянин містечка у 30 тисяч (у нас мери міст до 50 тис. не значимі, а тут почесний громадянин). Доробку як публіциста та краєзнавця не показано та не розкрито. Пошуку у гуглі також не дав нічого. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 18:11, 11 серпня 2018 (UTC)
2. от таке-то діло, що в КЗП значимі лише заслужені митці. На жаль.--Чорний Кіт ^Обг. 19:27, 13 серпня 2018 (UTC)
3. Давайте кожен буде писати статті про своїх земляків, на що тоді перетвориться Вікіпедія!--Парус (обговорення) 11:19, 14 серпня 2018 (UTC)
4. Критерія значимості не відповідає. Заслужені лікарі не є значимими. --Net Last (обговорення) 17:43, 18 серпня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Стаття має залишитися, і згодом вона доповниться. — Це написав, але не підписав користувач Максим Огородник (обговорення • внесок) 18:44, 11 серпня 2018‎ (UTC).
2. Стаття про Заслуженого!!! Як можна вилучати??? Думаю, варто допрацювати і залишити!!! Нехай знають, що і з села можуть бути відомі і важливі особи!!!--Педагог Світлана (обговорення) 20:07, 11 серпня 2018 (UTC)

   Може ще будемо писати статті про лікарів вищої категорії?--Парус (обговорення) 07:02, 15 серпня 2018 (UTC)

   Бачте пані Педагог Світлана, існує деякий консенсус спільноти, що люди, які мають звання почесного автоматичного не мають значимості, крім осіб зі званням "народного" чи "заслужених артистів". Відповідно до цього наявного консенсусу я й номінував цю статтю. Особи з села можуть бути значимі: напр., оцей чи оцей, чи навіть оцей. Давайте все ж будемо йти згідно з тим, що у нас прописано у ВП:КЗП. Тому якщо Ви зацікавлені у збереженні статті та її доопрацюванні - наведіть досягнення, які б підтвердили її значимість. --Kharkivian (обг.) 08:49, 12 серпня 2018 (UTC)

3. Заслужений лікар України--Білецький В.С. (обговорення) 09:53, 13 серпня 2018 (UTC)
4. Аргументи вище. --Yukh68 (обговорення) 11:28, 15 серпня 2018 (UTC)
5. Стаття має залишитися, згодом вона доповниться. Заслужений лікар України! З глибинки! --Ганна Онкович (обговорення) 20:25, 27 серпня 2018 (UTC)
6. --Л. Панасюк (обговорення) 19:25, 15 серпня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

За ВП:БІО не проходить, але проходить за загальними критеріями значимості: Заслужений лікар України, згадування в регіональному енциклопедичному словнику. Згадувані статті цього автора в газетах є на сайті Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, але посилання на сукупність творів навести не можу — той сайт працює якось неправильно. Шукати тут, за запитом «Грицьків, Стефан» або «Грицьків, С.» Інакше кажучи, значимість перебуває десь на межі, а в таких невизначених випадках краще зберегти статтю, аніж її вилучати. Залишено.--Piramidion 14:46, 9 вересня 2018 (UTC)

Левкович Михайло Романович

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 18:19, 11 серпня 2018 (UTC)
•  За:

1. Значимість особи не показана та не розкрита. Серед досягнень - керівник благочиння УПЦ КП (по нашому це район), почесний громадянин містечка 30 тисяч. Згадки у довідниках церков та одненьке інтерв'ю. Не відповідає жодному пункту ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 18:19, 11 серпня 2018 (UTC)
2. Джерела відсутні, звичайний самопіар. Вікторія III (обговорення) 11:07, 13 серпня 2018 (UTC)
3. Давайте кожен буде писати статті про своїх земляків, на що тоді перетвориться Вікіпедія!--Парус (обговорення) 11:19, 14 серпня 2018 (UTC)
4. Критеріям значимості не відповідає. Як і в попередніх обговореннях я виступаю категорично проти написання статтей про духовенство без підтвердження значимості особи, а почесні громадяни міст - не є значимими. --Net Last (обговорення) 17:46, 18 серпня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Стаття має залишитися, і згодом вона доповниться. До речі, інтерв'ю було надруковано у газеті "Вільне життя плюс" в якій тираж близько 50 тис. екземплярів. — Це написав, але не підписав користувач Максим Огородник (обговорення • внесок) 18:43, 11 серпня 2018‎ (UTC).
2. Аргументи вище. --Yukh68 (обговорення) 11:28, 15 серпня 2018 (UTC)
3. Почесний громадянин міста Чорткова--Білецький В.С. (обговорення) 12:47, 15 серпня 2018 (UTC)
4. --Л. Панасюк (обговорення) 19:26, 15 серпня 2018 (UTC)
5. Аргументи вище. --Ганна Онкович (обговорення) 20:28, 27 серпня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Діяльність священника не висвітлена в численних надійних незалежних джерелах. Не відповідає критеріям значимості. Вилучено.--Brunei (обговорення) 17:14, 1 жовтня 2018 (UTC)

Вулиця Бічна Юридика (Броди)

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 19:40, 11 серпня 2018 (UTC)
•  За:

1. Значимість вулиці не показана та не розкрита. Невелика тупикова вуличка у невеликому містечку трохи більше 20 тич. Інформація дублює статтю Вулиця Юридика (Броди). Інформацію про єдине відгалуждження прилучити до тієї статті, а цю статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 19:40, 11 серпня 2018 (UTC)
2. Навіть в обласних центрах дрібні вулиці вилучали.--Анатолій (обг.) 19:28, 15 серпня 2018 (UTC)

   У Херсоні нещодавно шукав дрібну вуличку. Знайшов завдяки Вікіпедії. Слава Богу що "недовилучили".--Білецький В.С. (обговорення) 07:00, 16 серпня 2018 (UTC)

   Я був би проти, якби не було прецедентів. Свого часу дрібні вулиці Хмельницького, Кіровограда, не кажучи вже про дрібні міста, вилучали. Тож за прецедентом і ця має бути вилучена.--Анатолій (обг.) 18:30, 18 серпня 2018 (UTC)

•  Проти:

1. Це наявна вулиця в українському місті описана в Українській Вікіпедії. Категорично проти вилучення. Вікторія III (обговорення) 11:09, 13 серпня 2018 (UTC)
2. Як вище. Кому воно муляє?--Білецький В.С. (обговорення) 12:48, 15 серпня 2018 (UTC)
3. Згоден з колегами --Professor Senkler (обговорення) 16:05, 17 серпня 2018 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. краще перенести до Вулиця Юридика (Броди), якщо не буде достатньо АД для відповідності з КЗ--Чорний Кіт ^Обг. 19:29, 13 серпня 2018 (UTC)
2. Погоджуюсь з Користувач:Kharkivian та Користувач:AlexKozur, що статтю треба перенести до Вулиця Юридика (Броди). У випадку, якщо хтось з обговорення вище, хто виступив проти доробить статтю, зніму свій голос. --Net Last (обговорення) 17:51, 18 серпня 2018 (UTC)

Підсумок

Окремої значимості не встановлено. Інформацію зі статті приєднано до статті Вулиця Юридика (Броди), створено перенаправлення.--Brunei (обговорення) 17:11, 1 жовтня 2018 (UTC)