Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 грудня 2012
Найсвіжіший коментар: NickK у темі «Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник» 11 років тому
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
| ||||||||||
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!
| ↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
|---|
- Поставив: NickK (обг.) 07:50, 20 грудня 2012 (UTC)
За:
- Некоректна категорія. По-перше, назва: складається враження, що йдеться про футболістів районного масштабу, які за межами Мукачівського району чи то невідомі, чи то не футболісти. По-друге, наповнення: жоден із двох зазначених футболістів не грав у жодному клубі Мукачівського району: обоє почали свою кар'єру та склалися як футболісти в Ужгороді та більше не поверталися в Мукачівський район. Тому ще й питання критерію: кого ж сюди включати? Сам факт народження на Мукачівщині позначений Категорія:Уродженці Мукачівського району, а проживання в районі — Категорія:Персоналії:Мукачівський район, але за жоден клуб району зазначені гравці не грали, тобто саме як футболісти з ним пов'язані не були — NickK (обг.) 07:50, 20 грудня 2012 (UTC)
- Не бачу сенсу так подрібнювати категорії. --Олег (обговорення) 21:00, 20 грудня 2012 (UTC)
- Per above. --Neon Knight (обговорення) 13:33, 21 грудня 2012 (UTC)
Проти:
Утримуюсь:
Підсумок
[ред. код]вилучити за аргументами «за» --アンタナナ 10:34, 31 грудня 2012 (UTC)
- Поставив: --Єлисаветградець (обговорення) 19:40, 20 грудня 2012 (UTC)
- За:
- не значимий --Єлисаветградець (обговорення) 19:40, 20 грудня 2012 (UTC)
- Значимість не розкрито, джерел немає. --Олег (обговорення) 21:00, 20 грудня 2012 (UTC)
- --Blak Joker (обговорення) 18:23, 26 грудня 2012 (UTC)
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок
[ред. код]вилучити за аргументами «за» (значимість нерозкрито, відсутні АД) --アンタナナ 10:34, 31 грудня 2012 (UTC)
- Поставив: --Cepгій (oбг.) 20:49, 20 грудня 2012 (UTC)
- За:
- На жаль ОД. Продовження традиції написання статей про книги на базі цих же книг.--Cepгій (oбг.) 20:49, 20 грудня 2012 (UTC)
- справді ОД. один розділ "Галерея української архітектури, що не увійшла у видання" чого вартий. --Bulka UA (обговорення) 17:09, 30 грудня 2012 (UTC)
- per Olvin «Для опису змісту книги інші джерела справді не потрібні. Але для визначення її значимості вони обов'язкові. Без висвітлення книги у вторинних незалежних джерелах окрема стаття існувати не може». для окремої статті не показано значимості видання. а уся інформація про саме видання (тобто та, яка не потребує підтвердження джерелами) уже міститься у його бібліографічному описі… --アンタナナ 10:34, 31 грудня 2012 (UTC)
- Проти:
- На жаль, пан Сергій плутає поняття ОД і первинного джерела. До речі там же корисно почитати «Коли не потрібні джерела»: «У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також відеоіграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в самому предметі статті.» Мені б видавалася б парадоксальною ситуація, якби ми визнавали авторитетним джерелом книгу, на основі якої були написані статті про низку значимих осіб 1, 2, 3 ... і не визнавали авторитетності книги відносно самої себе. Особливо враховуючи той факт, ким вона написана, та те, що за неї автор отримав Державну премію. До того ж, вступне слово про видання (по суті — відгук) написав не автор, а Головний архітектор Києва, заслужений архітектор України, професор Міжнародної Академії архітектури. --Олег (обговорення) 22:08, 20 грудня 2012 (UTC)
- 1. При прочитанні складається враження, що це стаття "Історія української архітектури", а не стаття про книгу. Є галереї фотографій, які жодним чином не характеризують книгу. 2. А мали би бути хоч основні характеристики довідника: якої термінології і періодизації притримувався автор, оцінка джерел. І головне — оцінка праці загалом: новизна, повнота, точність, порівняння з аналогами (за другим, третім, четвертим довідник серйозно кульгає). Які з поданих там фактів вже спростовано на момент рецензування (тобто оцінка актуальності). Хотілось би побачити порівняння з подібними роботами на тему нашої архітектури (цей довідник не зовсім перший і як не дивно — місцями є справжнім «кроком назад» у своїй галузі). Порівняння з подібними довідниками інших країн (є з чим порівняти). Як виглядає на їх тлі робота Тимофієнка? 3. Щодо премії, то ваші джерела хиблять найпримітивнішим чином. Можливо через подібність звучання назви книги і тексту указу (який ви очевидно вже прочитали). Замість того, щоб підганяти дійсне під бажане, гляньте перелік праць Тимофієнка. 4. Щодо відгуку, то він складається із трьох абзаців, перші два — не в тему (почитайте), другий — це перелік категорій митців, які увійшли у книгу. І жодної оцінки. Жодного порівняння, ніякого аналізу. Єдине, що я виловив у тому «відгуку», це перше речення третього абзацу: «...праця ляже в основу». Це абсолютна пустка, а не рецензія. Якщо ви не бачили порядних рецензій на праці з історії архітектури, я вам можу вислати кілька для порівняння із цим відгуком. Ви дуже в тему звернули увагу на посаду автора відгуку — так, він шеф однієї з установ, яка власне причетна до видання довідника. 5. «На жаль, пан Сергій плутає…» [і далі] — пан Сергій нажаль не уявляє, як можна плутати слонів і моркву, думайте, що інкримінуєте людям:) 6. «Мені б видавалася б парадоксальною ситуація…» [і далі] — не слід чекати від книги критичної оцінки самої себе, оцінки роботи автора (я думав це банально). Незалежними рецензіями часом на друзки розбивають чудові на перший погляд праці, тож почекаймо справжню рецензію. 7. Ваша цитата правила — це наш точний переклад абзацу з РуВікі. Почитайте більш однозначний розділ англійського [1] (починаючи з третього речення другого абзацу).--Cepгій (oбг.) 08:02, 21 грудня 2012 (UTC)
- 1,2, — я готовий частково погодитись з Вашими претензіями до статті, але ці її вади не підпадають під критерії видалення, то ж можна продовжити дискусію на СО статті. 3. Я не підганяю дійсне під бажане, а навожу цілком авторитетні джерела, які репрезентують думку колективу співробітників інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України — в першому випадку, і чотирьох академіків НАН України — в другому, які пишуть «Доктора мистецтвознавства В.І.Тимофієнка удостоєно Державної премії України в галузі архітектури за працю "Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: Біографічний довідник" (2002).» При всій безумовній повазі до Вас, Сергію, Вашу фразу про «... джерела хиблять найпримітивнішим чином» сприймаю, як банальне ОД. Напишіть офіційного листа про хиби, і підпишіться: «Президент АН України, який пише до Вікіпедії під ніком Aeou» — тоді, можливо, я визнаю, що Ваші «підлеглі» напартачили :) 4. Де я писав про рецензію від Бабушкіна? Я ж написав «відгук». Хоча, можливо, Ви праві — на відгук він теж не тягне. До речі, він складається з чотирьох абзаців. Мабуть Ви його не помітили, то ж не вловили, що «Видання стане вкрай потрібно також головним архітекторам...» Втім, враховуючи «заслуги» самого колишнього головного архітектора Києва з врахування, продовження і розвитку традицій, закладених попередниками — можемо ним знехтувати, я не просто так поставив його на останнє місце. 5. Мабуть тут я був не правий. Напевно Ви навели дві причини на видалення — я спийняв друге речення, як продовження першого. Прошу мене вибачити. 6. Слушне зауваження у випадку невідомого автора. У випадку коли праця написана Заслуженим діячем науки і техніки України, відзначеним двома Державними преміями України — вимагати ще підтвердження авторитетності і значимості зайво. Я теж думав, що це банально. 7. Там же написано «Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії.» До чого тут англійська і російська? Не подобається наше правило — не мені Вас вчити, що потрібно робити в цьому випадку. --Олег (обговорення) 18:10, 21 грудня 2012 (UTC)
- 1-2. Так, вони не стали. Просто якщо відсіяти ці речі, то залишиться тривіальна частина. Тривіальна не в сенсі образи, а в тому, що вона не може вийти за межі книги — не містить незалежних оцінок, незалежних думок. Я вам ще раз пропоную глянути хоч одну фахову рецензію, щоб побачити як це виглядає — лише скажіть «так» і я вам вишлю хороший приклад. 3. Ну так. Ви шукали джерела на підтвердження цієї думки і два знайшли. А скільки джерел при цьому стоять на стороні «Указу» — ніби й не важливо. Можете вважати такий підхід об'єктивним, якщо хочете. Зверну увагу ще на одну «дрібничку». Вчитайтесь: «МОЙСЕЄНКО З. В., ЧЕПЕЛИКУ В. В., ТИМОФІЄНКУ В. І. — за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України ХVІІІ — початку ХХ століть» Яким чином у Тимофієнка «довідник», а у решти двох — «дослідження». Перефразую прислів'я — «у колективу співробітників інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України і чотирьох академіків НАН України — дитя без ока». Навіть не певен, чи увесь колектив не те що писав — чи читав ту статтю. Я вам ще раз кажу — гляньте бібліографію Т. Ви побачите, що там не лише довідник, там половина праць про різні регіони та аспекти архітектури XVIII — поч. XX ст. І речення указу однаковим чином трактується щодо усіх трьох номінантів. 4. Ок. Називаймо це відгуком. Так, я недорахувався абзацу:) Але суть — ми маємо лише два речення, де Бабушкін говорить про саму книгу. Багато ми напишемо на цій базі? Ну і повторюсь — не напишемо взагалі нічого, оскільки сама незаангажовність Бабушкіна у даному випадку під сумнівом. Про авторитетність згідний, але ви самі розумієте — ОД, тож не беремо до уваги. 6. Здається ви не прочитали або не зрозуміли сам аргумент («не слід чекати…» і далі). Він актуальний за будь-якого рівня авторитетності. Один з основних принципів: АД — це джерела (до всього) ще й незалежні. Про яку незалежність може йти мова, коли автор оцінює власну ж працю? (вже згадана «тривіальна» частина писана переважно на цій оцінці самого Т.). Авторитетність Т. у його галузі знань я ніде не ставив під сумнів. Про значимість — це взагалі якась помилка. Де я про неї писав? 7. Можна багато написати про випадковість, недолугість і легітимність того розділу. Про наслідки. Було би кумедно зробити спробу написати статтю без джерел про якийсь глибоко символічний твір мистецтва:)) Але ви хочете формального підходу? Чудово:) Це не «твір мистецтва», і не гра. Це довідник, тож пункт не релевантний. Ідемо далі з формальностями: у ВП:ОД (теж офіційне) у реченнях «стаття містить описові…» та «стаття не містить аналітичних…» описана інструкція — як повинна виглядати стаття на базі первинних джерел. У нашому випадку це вийде пустка із тривіальними даними (відсотків 80 треба буде прибрати). П. С. В обговоренні ВП:ПАТ мені видалось, що ви «ідейний радикальний пурист» у плані джерел (ваших статей ніколи не читав, тому лише припускав). Нажаль ви усе розвінчали:) Можете вважати це персональним випадом.--Cepгій (oбг.) 22:14, 21 грудня 2012 (UTC)
- 3. Ви так сперечаєтесь, наче формулювання «за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України ХVІІІ — початку ХХ століть» заперечує «за працю "Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть"». Ви ж розумієте, що не Президент, і навіть не Комітет із Державної премії України в галузі архітектури висуває того чи іншого автора і тому не визначає, за що конкретно його висувають. В Положенні про премію написано «Висунення творів на здобуття Державної премії провадиться ... проектними і науково-дослідними інститутами та підприємствами, установами і організаціями...» То ж чотирьом академікам, а особливо колективу співробітників інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України все ж видніше, за яку саме роботу був висунутий завідувач відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу цього інституту. Я не розумію, чому Ви їх звинувачуєте в тому, що вони не знають, про що пишуть. Вони Вас чимось образили? Назва праці не фігурує дослівно в Указі, бо інші троє не були її співавторами — у них свої праці. Загалом суперечка по цьому пункту не відноситься до теми цього розділу, бо Ви і статтю про книгу Нобелівського лауреата висунули б на видалення за відсутності в ній рецензій. Не заперечую їх бажанності, але в чому їх необхідність саме в цьому випадку? Що вони мають довести? Якщо автор невідомий, вони мають довести значимість його твору. Інформацію про тему твору, автора, наклад, об'єму і т. ін. можна взяти з самої книги. Стосовно значимості у Вас же немає заперечень. Без рецензій, відгуків, оцінок стаття про твір не може бути доброю, але ж не видалятись. 6. «Ці вторинні та третинні джерела використуваються для перевірки значимості теми, а також для того, щоб запобігти новим інтерпретаціям первинних джерел...». Із значимістю питання наче закрили. Видаліть із статті, те що вважаєте інтерпретацією — залишиться інформація про тему твору, автора, наклад, об'єм і т. ін., яка не може бути інтерпретована. 7. Правила якісь потрібні хоча б для того, щоб уникати таких довгих суперечок. Маємо, те що написали і прийняли. І я згоден, що вони далекі від досконалих. Те що Ви мене підловили на тому, що під книгами тут розуміються лише твори мистецтва, тільки підтверджує це. P.S. Теж вважав себе радикальним у плані джерел, але бачу, що до Вас мені ще далеко, тож знімаю свою корону і увінчую нею Вас — заслужили :) P.P.S. Приємно, що не тільки в мене коротка пам'ять :) --Олег (обговорення) 08:40, 22 грудня 2012 (UTC)
- 1-2. Так, вони не стали. Просто якщо відсіяти ці речі, то залишиться тривіальна частина. Тривіальна не в сенсі образи, а в тому, що вона не може вийти за межі книги — не містить незалежних оцінок, незалежних думок. Я вам ще раз пропоную глянути хоч одну фахову рецензію, щоб побачити як це виглядає — лише скажіть «так» і я вам вишлю хороший приклад. 3. Ну так. Ви шукали джерела на підтвердження цієї думки і два знайшли. А скільки джерел при цьому стоять на стороні «Указу» — ніби й не важливо. Можете вважати такий підхід об'єктивним, якщо хочете. Зверну увагу ще на одну «дрібничку». Вчитайтесь: «МОЙСЕЄНКО З. В., ЧЕПЕЛИКУ В. В., ТИМОФІЄНКУ В. І. — за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України ХVІІІ — початку ХХ століть» Яким чином у Тимофієнка «довідник», а у решти двох — «дослідження». Перефразую прислів'я — «у колективу співробітників інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України і чотирьох академіків НАН України — дитя без ока». Навіть не певен, чи увесь колектив не те що писав — чи читав ту статтю. Я вам ще раз кажу — гляньте бібліографію Т. Ви побачите, що там не лише довідник, там половина праць про різні регіони та аспекти архітектури XVIII — поч. XX ст. І речення указу однаковим чином трактується щодо усіх трьох номінантів. 4. Ок. Називаймо це відгуком. Так, я недорахувався абзацу:) Але суть — ми маємо лише два речення, де Бабушкін говорить про саму книгу. Багато ми напишемо на цій базі? Ну і повторюсь — не напишемо взагалі нічого, оскільки сама незаангажовність Бабушкіна у даному випадку під сумнівом. Про авторитетність згідний, але ви самі розумієте — ОД, тож не беремо до уваги. 6. Здається ви не прочитали або не зрозуміли сам аргумент («не слід чекати…» і далі). Він актуальний за будь-якого рівня авторитетності. Один з основних принципів: АД — це джерела (до всього) ще й незалежні. Про яку незалежність може йти мова, коли автор оцінює власну ж працю? (вже згадана «тривіальна» частина писана переважно на цій оцінці самого Т.). Авторитетність Т. у його галузі знань я ніде не ставив під сумнів. Про значимість — це взагалі якась помилка. Де я про неї писав? 7. Можна багато написати про випадковість, недолугість і легітимність того розділу. Про наслідки. Було би кумедно зробити спробу написати статтю без джерел про якийсь глибоко символічний твір мистецтва:)) Але ви хочете формального підходу? Чудово:) Це не «твір мистецтва», і не гра. Це довідник, тож пункт не релевантний. Ідемо далі з формальностями: у ВП:ОД (теж офіційне) у реченнях «стаття містить описові…» та «стаття не містить аналітичних…» описана інструкція — як повинна виглядати стаття на базі первинних джерел. У нашому випадку це вийде пустка із тривіальними даними (відсотків 80 треба буде прибрати). П. С. В обговоренні ВП:ПАТ мені видалось, що ви «ідейний радикальний пурист» у плані джерел (ваших статей ніколи не читав, тому лише припускав). Нажаль ви усе розвінчали:) Можете вважати це персональним випадом.--Cepгій (oбг.) 22:14, 21 грудня 2012 (UTC)
- 1,2, — я готовий частково погодитись з Вашими претензіями до статті, але ці її вади не підпадають під критерії видалення, то ж можна продовжити дискусію на СО статті. 3. Я не підганяю дійсне під бажане, а навожу цілком авторитетні джерела, які репрезентують думку колективу співробітників інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України — в першому випадку, і чотирьох академіків НАН України — в другому, які пишуть «Доктора мистецтвознавства В.І.Тимофієнка удостоєно Державної премії України в галузі архітектури за працю "Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: Біографічний довідник" (2002).» При всій безумовній повазі до Вас, Сергію, Вашу фразу про «... джерела хиблять найпримітивнішим чином» сприймаю, як банальне ОД. Напишіть офіційного листа про хиби, і підпишіться: «Президент АН України, який пише до Вікіпедії під ніком Aeou» — тоді, можливо, я визнаю, що Ваші «підлеглі» напартачили :) 4. Де я писав про рецензію від Бабушкіна? Я ж написав «відгук». Хоча, можливо, Ви праві — на відгук він теж не тягне. До речі, він складається з чотирьох абзаців. Мабуть Ви його не помітили, то ж не вловили, що «Видання стане вкрай потрібно також головним архітекторам...» Втім, враховуючи «заслуги» самого колишнього головного архітектора Києва з врахування, продовження і розвитку традицій, закладених попередниками — можемо ним знехтувати, я не просто так поставив його на останнє місце. 5. Мабуть тут я був не правий. Напевно Ви навели дві причини на видалення — я спийняв друге речення, як продовження першого. Прошу мене вибачити. 6. Слушне зауваження у випадку невідомого автора. У випадку коли праця написана Заслуженим діячем науки і техніки України, відзначеним двома Державними преміями України — вимагати ще підтвердження авторитетності і значимості зайво. Я теж думав, що це банально. 7. Там же написано «Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії.» До чого тут англійська і російська? Не подобається наше правило — не мені Вас вчити, що потрібно робити в цьому випадку. --Олег (обговорення) 18:10, 21 грудня 2012 (UTC)
- 1. При прочитанні складається враження, що це стаття "Історія української архітектури", а не стаття про книгу. Є галереї фотографій, які жодним чином не характеризують книгу. 2. А мали би бути хоч основні характеристики довідника: якої термінології і періодизації притримувався автор, оцінка джерел. І головне — оцінка праці загалом: новизна, повнота, точність, порівняння з аналогами (за другим, третім, четвертим довідник серйозно кульгає). Які з поданих там фактів вже спростовано на момент рецензування (тобто оцінка актуальності). Хотілось би побачити порівняння з подібними роботами на тему нашої архітектури (цей довідник не зовсім перший і як не дивно — місцями є справжнім «кроком назад» у своїй галузі). Порівняння з подібними довідниками інших країн (є з чим порівняти). Як виглядає на їх тлі робота Тимофієнка? 3. Щодо премії, то ваші джерела хиблять найпримітивнішим чином. Можливо через подібність звучання назви книги і тексту указу (який ви очевидно вже прочитали). Замість того, щоб підганяти дійсне під бажане, гляньте перелік праць Тимофієнка. 4. Щодо відгуку, то він складається із трьох абзаців, перші два — не в тему (почитайте), другий — це перелік категорій митців, які увійшли у книгу. І жодної оцінки. Жодного порівняння, ніякого аналізу. Єдине, що я виловив у тому «відгуку», це перше речення третього абзацу: «...праця ляже в основу». Це абсолютна пустка, а не рецензія. Якщо ви не бачили порядних рецензій на праці з історії архітектури, я вам можу вислати кілька для порівняння із цим відгуком. Ви дуже в тему звернули увагу на посаду автора відгуку — так, він шеф однієї з установ, яка власне причетна до видання довідника. 5. «На жаль, пан Сергій плутає…» [і далі] — пан Сергій нажаль не уявляє, як можна плутати слонів і моркву, думайте, що інкримінуєте людям:) 6. «Мені б видавалася б парадоксальною ситуація…» [і далі] — не слід чекати від книги критичної оцінки самої себе, оцінки роботи автора (я думав це банально). Незалежними рецензіями часом на друзки розбивають чудові на перший погляд праці, тож почекаймо справжню рецензію. 7. Ваша цитата правила — це наш точний переклад абзацу з РуВікі. Почитайте більш однозначний розділ англійського [1] (починаючи з третього речення другого абзацу).--Cepгій (oбг.) 08:02, 21 грудня 2012 (UTC)
- На жаль, не маємо в минулому ( і не маємо досі ) розвиненої української мистецтвознавчої літератури, як Росія. Вимога очільників Укрвікі використовувати якамога більше українських джерел — не може бути виконана через брак саме українських джерел. Тому так вимушено ми використовуєм джерела переважно російські, німецькі, італійські, досить далекі від наших потреб, але вже напрацьовані.
Давайте викинем і «Життєписи» Джорджо Вазарі через їх неточність, через білетристику в життеписах багатьох митців і коментарі( і відсутність звернень до архівів), через написані на основі твору Джорджо Вазарі коментарі, до того ж неповні, неточні і без порівнянь ( який смертний гріх !) з аналогами ! Так, твір "Історія української архітектури" не позбавлений недоліків. Давайте його залишим в УкрВікі, доки не напишуть бездоганну "Історію української архітектури", доки не створять бездоганну Укрвікі, а тоді викинем і цей твір, і цю УкрВікі, неповну, що місяцями топчеться на 14-му місті, теж не позбавлену і недоліків, і агресії --Lorry (обговорення) 16:28, 21 грудня 2012 (UTC).
- Lorry, про що взагалі мова? Я ніколи в житті не ратував за те, щоб джерела були суто українськими (смішно і нереально). І не неточності книги є причиною номінації. Які ще звернення до архівів? До чого це? Причина номінації одна — немає незалежних вторинних джерел (рецензій), які описують цю книгу. Байдуже якою мовою. --Cepгій (oбг.) 17:03, 21 грудня 2012 (UTC)
- Проти: Згоден з аргументами наведеними вище. «Коли не потрібні джерела»: «У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також відеоіграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в самому предметі статті.» --Білецький В.С. (обговорення) 17:40, 21 грудня 2012 (UTC)
- Для опису змісту книги інші джерела справді не потрібні. Але для визначення її значимості вони обов'язкові. Без висвітлення книги у вторинних незалежних джерелах окрема стаття існувати не може. --Olvin (обговорення) 18:59, 28 грудня 2012 (UTC)
- Утримуюсь:
Додав розділ «Значення». --Олег (обговорення) 18:22, 31 грудня 2012 (UTC)
- Олеже! А чи не краще перенести тих кілька речень до статті про автора? --Bulka UA (обговорення) 18:38, 31 грудня 2012 (UTC)
Підсумок
[ред. код]До статті додано розділ «Значення», де дається стисла — але явно неупереджена — оцінка самому виданню. Крім того, мною було вилучено очевидні ОД з галереєю світлин того, що не потрапило до тексту, та інформацією про тогочасну архітектуру, яка не має стосунку до цієї конкретної книги. З урахуванням доповнення Mr.Rosewater та прибирання нерелевантного тексту видання мінімально відповідає ВП:КЗК (критерії «Видання вважається значимим по опитуваннях критиків» — з поправкою на те, що це сталося через 4 роки, та «Книга відзначена преміями» — Державна премія є безумовно значимою премією, і джерела підтверджують, що вона була присвоєна повністю або частково за цю працю), тож статтю залишено — NickK (обг.) 19:07, 31 грудня 2012 (UTC)