Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/9 грудня 2011

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 6 лютого 7 лютого 8 лютого 9 лютого 10 лютого 11 лютого 12 лютого	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Кременчуцька агломерація

• Поставив: NickK 01:12, 9 грудня 2011 (UTC)
•  За:

1. Оригінальне дослідження без джерел. Знайшов інформацію про цю агломерацію в статті Кременчук, вперше почув про існування такої, спитав автора статті, у відповідь отримав посилання на книгу про Кременчук, не заспокоївся і став шукати далі. Виявляється, межі агломерації встановлені абсолютно зі стелі, не відповідають ні географічним, ні економічним, ні транспортним закономірностям (заради чого я зробив мапу агломерації, яка скоріше спростовує наявність агломерації, ніж підвтерджує її). Всі джерела, які пишуть про цю агломерацію, запозичили ці дані з Вікіпедії, де це ОД знаходиться з 2006 року. Схоже, таких статей про агломерації у нас іще чимало, така ж доля вже була в статті Чернівецька агломерація з випадковим набором районів і також без джерел — NickK 01:12, 9 грудня 2011 (UTC)

   Ось ще знайшов [1], хоча там і є посилання на укр вікі, але наврядчи це основне джерело.--KuRaG 08:16, 9 грудня 2011 (UTC)

   Дані слово в слово скопійовані з укрВікі — NickK 08:53, 9 грудня 2011 (UTC)

   Тут і тут повинно щось бути, якщо є доступ до цих книг, перевірти будь ласка.--KuRaG 08:44, 9 грудня 2011 (UTC)

   На жаль, доступу до цих книг немає — NickK 08:53, 9 грудня 2011 (UTC)

   Ви пишете, що малюнок зроблений Вами скоріше спростовує наявність агломерації, поясніть чим саме спростовує.--KuRaG 10:14, 9 грудня 2011 (UTC)

   1) Дуже добре видно повну нерівномірність відстаней від Кременчука до населених пунктів агломерації. Я ніколи не бачив моноцентричних агломерацій, які з одного боку мали б розмір у 25 км, а з іншого в 60 км. Тобто межі агломерації явно підігнані під адміністративні кордони. 2) Мережа транспортного сполучення показує, що щонайменше частина населених пунктів зовсім не тяжіє до Кременчука. Наприклад, мешканець села Зубані не їхатиме 71 км до Кременчука, якщо від нього є пряма дорога до Глобиного, яка займає лише 32 км, і вже точно він не їхатиме на залізничний вокзал Кременчука, бо такий самий є в значно ближчому Глобиному. Ще від його села йде пряма дорога до Миргорода, куди їхати всього 59 км, а за 17 км від села лежить автошлях Київ—Полтава—Харків. Так само й мешканець села Аудиторівка ні за що не поїде 65 км околицями до Кременчука, якщо від його села йде прямий шлях, яким усього 29 км до Олександрії. Такі самі приклади є для села Липового (Золотоноша з Черкасами на тій же дорозі та на тій же відстані), а мешканцю Буняківки взагалі до Полтави ближче. 3) Ніяк не обґрунтовані економічні зв'язки. Той же Глобинський район суцільно сільськогосподарський і не має ніяких економічних зв'язків з Кременчуком, а його мешканці навряд чи їздять до Кременчука на роботу, бо розташування тому не сприяє. Втім, це лише моє ОД, і я не можу його підкріпити якимись джерелами, бо ніяких джерел на існування цієї агломерації, відмінних від Вікіпедії, я не знайшов — NickK 12:30, 9 грудня 2011 (UTC)

   1)Нерівномірність обумовлена перед усім розміщенням вздовж Дніпра та адміністративним знаходженням у двох областях (приклад, гуляли ми з друзями у смт Власівка, 10-15 км від Кременчука, але це вже інша область. Друг зламав руку, швидка повезла до Світловодська, у світловодську наклали гібс і сказали їхати до Кременчука, бо такі операції в них не роблять.). 2) Окреме село не може відповідати за весь район. А якщо вже так хочете запросто поясню: Збудь-якого села спершу везуть у район, а з району вже у область, але у цьому разі до Кременчука ближче, а якість і можливості не поступаються обласним, особливо у приватному секторі. 2б) Дочка з онуками моїх знайомих з Мозоліївки живе у Полтаві. Але прямого сполучення нема. Найдешевше ы наближче було приїхати у Кременчук, а вже звідти пересісти на автобус до Мозоліївки, що вони і робили. 2в) З Аудиторівки пересічний мешканець з медичних питань завжди поїде у район (Світловодськ), а вже звідти або у область (Кіровоград) або ближчий Кременчук. Якщо у навчанні, то звісно до вузу (якщо обирати з Олександрії та Кременчука) більшість подадуться до Кременчука 2г) Про Золотоношу взагалі ніхто не говорив. 3) Ще як мешканці їздять з Глобинського району, особливо по трасі Київ-Дніпропетровськ, адже гарної стабільної роботи у наш час, тим більше на селі знайти важко. Повторюсь про м"ясокомбінат, який розвивається шаленими темпами, а спеціалістів у районі не вистачає. Вони їздять навіть не дивлячись на те, що проїзд в одну сторону з Комсомольська, Світловодська, Градизька, Глобиного коштує 10-15 гривень.

   Ви поставили статтю на видалення тільки через недостатню кількість літератури, хоча стаття висить вже 5 років, в рос вікі існує. Можливо термін агломерація занадто гучний і може використовуватись частково, але термін "Кременчуцький промисловий вузол" [2] [3] [4] досить поширене поняття і має ще радянські коріння. Також прошу не забувати про те, що автодорогами до найближчого міста подібного за розмірам (територією, населенням) біля або більше 100 кілометрів, що призводить до централізації навколо Кременчука як економічно так і культурно. Так вагомим є той факт, що як Світловодськ так і Комсомольськ створювались початково як частини міста Кременчука (Кремгес якщо пам"ятаєте), а Комсомольськ взагалі біля року був частиною міста, але під тиском Полтави був відокремлений, бо за кількістю населення область виявлялась меншою (джерело якщо потрібно знайду згодом). --KuRaG 13:28, 9 грудня 2011 (UTC)

   Ось ще приклад економічних зв"язків [5].--KuRaG 15:09, 9 грудня 2011 (UTC)

   Версія про Кременчуцький промисловий вузол у складі Кременчука, Комсомольська та сусідніх населених пунтків цілком реальна. Щодо Кременчуцької агломерації — сумнівно, а якщо й так, то точно не в такому складі. Все, про що ви пишете далі, є цілком типовою картиною тяжіння мешканців до райцентру/обласного центру, коли вони їздять з навколишніх сіл до найближчого великого міста. Так само й з хлібозаводом, цілком нормально, що постачання хлібу відбувається за географічним, а не адміністративним принципом, і з великого міста завжди постачають хліб до населених пунктів, де власного хлібозаводу немає. І знайомі з Мозоліївки праві, бо через Кременчук дорога гарна, а через Глобине великий крюк, та й дороги переважно сільські. Але нагадаю, що міська агломерація — це дещо відмінне поняття, в статті про це написано детальніше. Там зазначено, що просто близькі підлеглі поселення не входять до агломерації, а саме за цим принципом цю агломерацію і намалювали: взяли Кременчуцький район і всі сусідні райони та назвали це агломерацією за виключно адміністративним принципом. Агломерація ж не може відповідати межам районів, і зазвичай вона не може мати 100% збігу з межами районів. На прикладі того ж Києва можна сказати, що Боярка, від якої 14 км до околиць Києва, входить до агломерації, а Осещина, від якої 4 км до околиць Києва, туди не входить, бо ніяких зв'язків з Києвом практично не має. Тож треба навести хоча б одне джерело на виділення такої агломерації в таких межах, інакше це суцільне ОД — NickK 19:49, 9 грудня 2011 (UTC)

   Ви поставили на голосування не межі агломерації, а взагалі її наявність, так, з межами я можу помилятись, автори до мене також, джерел не занадто багато, але така агломерація є і це факт! в незалежності від того наскільки він описаний у літературі. Більше 15 тис. жителів з навколишных населених пунктів щоденно працюють у Кременчуці. ДЖерела по обмеженню навколишніми районами більшою мірою можливо взяті з цієї конференції, але заперечувати існування такого поняття - це помилка.--KuRaG 22:06, 9 грудня 2011 (UTC)

   Наразі в нас підтверджене існування лише промислового вузла. З конференції дані походити не можуть, бо стаття з'явилася на рік раніше. Я поставив під сумнів конкретно статтю в її поточному стані, бо там нема підтверджених джерелами даних, і знайти такі джерела мені не вдається. Якщо ви знайдете підтверджені джерелами дані, то вам треба буде переписати заново статтю, тобто все одно її нинішня версія буде вилучена — NickK 22:42, 9 грудня 2011 (UTC)

2. Відповідно до арґументації. Джерела недоступні або їх узагалі нема. Це правда, що «таких статей про агломерації у нас іще чимало». --Friend 09:08, 9 грудня 2011 (UTC)
3. підтримую попередніх --AnatolyPm 17:19, 9 грудня 2011 (UTC)

   Конкретніше можна?--KuRaG 22:06, 9 грудня 2011 (UTC)

•  Проти:

1. Думаю, в джерелі статті Міські агломерації України буде вказано і література до Кременчуцької. --KuRaG 06:51, 9 грудня 2011 (UTC)

   Та стаття так само без джерел і написана тим же автором, тобто, найімовірніше, він просто узагальнив ряд ОД щодо окремих агломерацій, написавши загальне ОД щодо всіх агломерацій зразу — NickK 08:53, 9 грудня 2011 (UTC)

   Можу підказати авторитета з агломерацій України, доктора географічних наук Київського університету — Гладкий Олександр Віталійович. Є й підручники суспільної географії за його участю. --Dim Grits 16:11, 9 грудня 2011 (UTC)

2. Згадується тут; тут і тут (не знаю, хто з них перший) вказано, що агломерація виходить за межі області. Тут йдеться про те, що Кременчуцька агломерація входить до числа 16 найбільших агломерацій України. Отже, сумнівів про її існування бути просто не може, проблема лише з межами. --Lexusuns 12:45, 10 грудня 2011 (UTC)

   Дякую за джерела. Паламарчука достатньо. Агломерація існує. Тепер потрібно привести вміст статті згідно джерел (конкретно посилаються на ось це — Реформа для людини: Збірник матеріалів про шляхи реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні / Секретаріат Кабінету Міністрів України. – К., 2005. – с. 57 – 71].), чи навести джерела, що включають сільське населення районів до складу міських агломерацій (можливо хтось вже виділяє й агломерації сільських поселень, наприклад Підколомийсько-хутірська).--Dim Grits 16:50, 10 грудня 2011 (UTC)

3. Для мене Паламарчука достатньо для доведення існування такої агломерації, але як на мене, її треба звести до Кременчука,Ж Світловодська, Комсомольська, Власівки та Павлиша. Все ж таки, ми говоримо про міські агломерації. З повагою, --Kharkivian 22:18, 11 грудня 2011 (UTC)

   Джерело? — NickK 23:01, 11 грудня 2011 (UTC)

   Цього мені достатньо. Вона то і справді існує, але територіальне поширення ну занадто вже велике. З повагою, --Kharkivian 10:57, 12 грудня 2011 (UTC)

   Мене цікавило джерело на треба звести до Кременчука,Ж Світловодська, Комсомольська, Власівки та Павлиша — NickK 17:24, 13 грудня 2011 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Потрібні джерела. Така агломерація може виділятись сучасними українськими географами. Але може й бути оригінальним дослідженням (віднесення районів до міської агломерації). Здається, вже зустрічалась колись у Вікіпедії міська агломерація на Поділлі розмірами з область і переважно сільським населенням. :)--Dim Grits 04:01, 9 грудня 2011 (UTC)

   Мабуть, то і була Чернівецька агломерація, щоправда, вона мала розмір із півтори області — NickK 08:53, 9 грудня 2011 (UTC)

Підсумок

Обговорення було складне, тому підсумок зі скрипом.
Протягом обговорення було доведено певними джерелами (підсумок спирається виключно на аргументи користувачів) існування цієї агломерації. Певні дані зі статті підкріплюються вказаними тут джерелами, але не всі. Але основною претензією були безпосередні сумніви в існуванні агломерації (тобто припущення, що це ОД, і агломерації не існує), які мали бути усунуті протягом обговорення. Але ці сумніви не остаточні, пошук авторитетності вказаних тут джерел, перевірка вказаних в статті фактів потребують ще значних зусиль і часу. Але поки що стаття все ж таки залишається для того, щоб вищезазначене можна було проробити. --Oloddin 13:37, 25 грудня 2011 (UTC)

Боднарюк Фрізіян Миколайович

• Поставив: --Friend 09:10, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: крім написання 4 підручників, досягнень не показано. Якщо ці підручники затверджені МОН і мають широке використання в Україні, тоді інша справа, але зараз стаття взагалі без джерел
•  За:

1. --Friend 09:10, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Підтримую! --Kibeee 11:30, 9 грудня 2011 (UTC)
3. підтримую попередніх --AnatolyPm 17:19, 9 грудня 2011 (UTC)

•  Проти:

1. 130 наукових праць, є винаходи. Критеріям значимості науковців відповідає. Моя позиція незмінна. З повагою, --Kharkivian 12:16, 9 грудня 2011 (UTC)
2. голосую проти. Як за ВИНАХІДНИКА--Albedo 21:02, 16 грудня 2011 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. У кожного доцента в Україні сотні праць, але це через те що кожен кожного дописує. Це ні про що не говорить. Скільки з цих праць у закордонних реферованих журналах. Але 65 запатентованих винаходів. Хоча стаття взагалі без джерел, не знаю чи можна цьому вірити.--Krystofer 16:11, 9 грудня 2011 (UTC)

Підсумок

1. В одному підручнику вказано, що листом Міносвіти цей посібник рекомендовано для студентів вишів (а я дуже сильно сумніваюсь, що подібні написи нічого не значать), те саме з іншим підручником. Тому визнання підручників може записати «до заслуг».
2. Авторитетність сайту кафедри хімії навчального закладу може вважатися достатньою (недостовірну інформацію там навряд чи викладуть, як правило, вона лише дублює інформацію, доступну в самому ВНЗ.
3. Тому на основі аргументів проти і на основі чинних правил (з великим скрипом проходить за №№2, 4, 5) стаття все ж таки залишається. --Oloddin 16:41, 23 грудня 2011 (UTC)

Вулиця Валова, 11 (Львів)

• Поставив: --Friend 11:28, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: значимість будинку серед близько 1000 інших пам'яток архітектури та містобудування м. Львова не показана
  • Та власне показана. Гляньте ще раз.--Сергій (oбг.) 11:36, 9 грудня 2011 (UTC)

  Звичайний столітній будинок, яких сотні у Львові. --Friend 11:38, 9 грудня 2011 (UTC)

•  За:

1. Додати до статті про вулицю. --Friend 11:28, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Ваша аргументація, Френде про «столітній будинок, яких сотні у Львові» не має відношення до значимості будинку як пам'ятки. Можливо треба трохи орієнтуватись в історії мистецта, зокрема українського і зокрема львівського, щоб це усвідомити. Так вже сталось, що саме у Львові надзвичайна концентрація таких будинків і це не применшує значимості кожного окремо взятого. Власне ця концентрація — одна з причин, через яку центр внесено до списку ЮНЕСКО. Навіть якщо підійти формально — дім має охоронний номер (пам'ятка місцевого значення). А в деяких наших містах будинки в стилі модерн, будучи в кількох лише екземплярах, часом можуть мати статус і пам'яток нац. значення (такий от парадокс). Тим не менше голосую за вилучення. Оскільки тут інша проблема — не тягне на окрему статтю за об'ємом опублікованих джерел. Не спромоглись наші дослідники описати понад тисячу пам'яток на належному рівні, хоч Львів і надалі залишається одним із найбільш досліджених у цьому плані міст. До статті про вулицю не переносити. Просто видаляти. Оскільки усе, що є в АД — уже є в статті про вулицю і складає кілька рядків (Лемка і Мельника за АД не вважаю, навіть якщо в них щось є). SЕО-шний сайт, поданий як джерело — зовсім не АД.--Сергій (oбг.) 14:13, 9 грудня 2011 (UTC)

•  Проти:
•  Проти Сотні у Львові?! А я й не знав. А хтось би вже й і не дізнався. Дивина, виявляється у Львові є ще щось окрім Криївки та Кам'яниці Венеційської.--Dim Grits 16:17, 9 грудня 2011 (UTC)
•  Утримуюсь:

 Утримуюсь Переглянув Вулиця Валова (Львів). Погоджуся з Friend — об'єднання тільки покращить статті. P.S. Не можна ставити статті на вилучення з метою об'єднання. Чи я не правий? --Pavlo1 09:20, 10 грудня 2011 (UTC)

Я ще раз кажу - об'єднанувати статті не варто. Інформація у номінованій статті походить із неавторитетних джерел.--Сергій (oбг.) 15:14, 10 грудня 2011 (UTC)

Я не фахівець, але те що такому красивому будинку присвячено всього дві строчки (половина про "Київстар") — це теж неподобство. І фото цікаве, можна теж перенести. --Pavlo1 15:59, 10 грудня 2011 (UTC)

1. не обманка, тому проти. Не знаю, чи більше міститиме історії, але… будинок перейшов 100-літній рубіж, і якщо є що про нього написати, чому вікіпедія має про це мовчати7?--Albedo

Підсумок

Через те, що русло обговорення перейшло в простір «об'єднання», то (можливо, інформація з цієї статті стане в нагоді при перенесенні інформації в іншу статтю) поки що стаття все ж таки залишається (крім питання самостійної значимості, інших питань немає). Якщо за місяць інформацію ніхто не перенесе в статтю про вулицю, ця стаття може бути знову номінована сюди. Але шаблон про об'єднання висить, тому обговорюйте об'єднання. --Oloddin 13:25, 25 грудня 2011 (UTC)

Хвороби шлунково кишкового тракту

• Поставив: --Kibeee 11:38, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: Назва статті не відображає зміст. Крім того у нас є гарна стаття Пептична виразка, яка більш повно розкриває тему вмразки.
•  За:

1. Описує чому саме --Kibeee 11:38, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Назва не відповідає вмісту. --Friend 11:40, 9 грудня 2011 (UTC)
3. Фактично з усіх хвороб шлунково-кишкового тракту описана лише одна - виразкова хвороба. В такому вигляді назва не відповідає змісту. Сергій 17:41, 9 грудня 2011 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Стаття містить лише надто погано оформлений текст і це зовсім не перелік захворювань шлунково-кишкового тракту. За тиждень обговорення статтю покращено не було, тому стаття вилучається. --Oloddin 11:59, 20 грудня 2011 (UTC)

Буряк Андрій Віталійович

• Поставив: --Kharkivian 12:17, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: Значимості особи не розкрито. Нагород та досягнень не показано. Входження до ради директорів холдингу — не означає значимість людини.
•  За:

1. Не відповідає ВП:БІО --Kharkivian 12:17, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Значимість посади не показана. --Friend 10:08, 10 грудня 2011 (UTC)
3. Реклама. --ValeriySh 16:37, 13 грудня 2011 (UTC)
4. --Albedo

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Є однозначний консенсус щодо невизнання входження до Ради директорів критерієм значимості особи, що в цілому не підтверджується даними ВП:БІО. Тому стаття вилучається за рішенням спільноти. --Oloddin 12:04, 20 грудня 2011 (UTC)

Луговський Владислав Володимирович

• Поставив: --Kharkivian 12:19, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: Значимості особи не розкрито. Нагород та досягнень не показано. Входження до ради директорів холдингу — не означає значимість людини.
•  За:

1. Не відповідає ВП:БІО --Kharkivian 12:19, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Значимість посади не показана. --Friend 10:08, 10 грудня 2011 (UTC)
3. Тут цілий сімейний підряд і всі генеральні, чи виконавчі директори. (Вибачаюся, забув підписатися. --ValeriySh 07:24, 14 грудня 2011 (UTC)
4. --Albedo

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Ситуація повністю аналогічна попередній, аргументи ті самі. Вилучити. --Oloddin 12:10, 20 грудня 2011 (UTC)

Гута Микола Іванович

• Поставив: --Kharkivian 12:20, 9 грудня 2011 (UTC)
• Причина: Ідентично до попередніх номінацій. Значимості особи не розкрито. Нагород та досягнень не показано. Входження до ради директорів холдингу — не означає значимість людини.
•  За:

1. Не відповідає ВП:БІО --Kharkivian 12:20, 9 грудня 2011 (UTC)
2. Значимість посади не показана. --Friend 10:08, 10 грудня 2011 (UTC)
3. Те ж саме. --ValeriySh 16:52, 13 грудня 2011 (UTC)
4. з файлами--Albedo

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Ситуація аналогічна попереднім. Значимість особи не розкрито і не показано, існує консенсус за аналогічність ситуації і незначимість посади. Тому стаття вилучається. --Oloddin 12:17, 20 грудня 2011 (UTC)