Перейти до вмісту

Вільям Гаґґінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гаґґінс.
Вільям Гаґґінс
англ. William Huggins Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 лютого 1824(1824-02-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Сполучене Королівство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 травня 1910(1910-05-12)[2][5][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Сполучене Королівство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняҐолдерс-Ґрін (крематорій)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство
 Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, фізик, астрофізик, фотограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materШкола Лондонського Сіті Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія[6], астрофізика[6] і спектроскопія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Геттінгенська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
Національна академія дей-Лінчей
Російська академія наук
Прусська академія наук
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМаргарет Ліндсей Хаггінс[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Вільям Гаґґінс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сер Вільям Гаґґінс (англ. Sir William Huggins; 7 лютого 1824(18240207) — 12 травня 1910) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1865), його президент в 1900—1905.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні. Освіту здобув під керівництвом приватних викладачів. У 1842—1854 роках вів торгові справи своєї сім'ї. У 1854 році переїхав у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), де в 1856 році обладнав власну обсерваторію. Там працював до кінця життя.

Один з піонерів астроспектроскопії. Почав регулярні заняття астрономією зі спостережень планет (1858—1860). Гаґґінс одним з перших оцінив значення відкритого Г. Р. Кірхгофом і Р. В. Бунзеном в 1859 році методу спектрального аналізу для вивчення небесних тіл; сконструював спектроскоп і почав спостереження зоряних спектрів на 8-дюймовому телескопі. Після великих спостережень лабораторних і зоряних спектрів показав у 1863 році, що яскраві зорі мають подібну до Сонця будову і що їхнє спостережуване випромінювання випускається гарячою речовиною і проходить через вищерозташовані шари поглинаючих газів. У 1864 році вперше спостерігав спектри світлих туманностей, які складалися з окремих емісійних ліній, і таким чином довів, що ці туманності є газовими. Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі — Нової Північної Корони 1866 — і виявив існування навколо неї газової оболонки, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, що належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір за зсувом ліній поглинання в їхніх спектрах. У 1868 році виміряв променеву швидкість Сіріуса. Починаючи з 1875 року виконав численні фотографічні спектральні спостереження зір, планет, Місяця; удосконалив методику астрофотографії.

Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1901), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1876—1878).

Премії Паризької АН, Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1866), дві медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1867, 1885), медаль Румфорда (1880) та медаль Коплі (1898) Лондонського королівського товариства.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117054720 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 626. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Хеггинс Уильям. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.) (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Гаґґінс&oldid=42289432