Пригожин Ілля Романович

Пригожин Ілля Романович
Пригожин Ілля Романович
рос. Илья́ Рома́нович Приго́жин; фр. Ilya Romanovich Prigogine
Народився	12 (25) січня 1917 або 25 січня 1917; Москва, Російська імперія
Помер	28 травня 2003[…] (86 років); Брюссель[d]
Країна	Бельгія; Російська імперія
Діяльність	філософ, фізик, викладач університету, хімік, письменник-документаліст
Alma mater	Вільний університет Брюсселя
Галузь	хімія і фізика
Заклад	Техаський університет; Вільний університет Брюсселя; Чиказький університет
Науковий керівник	Théophile de Donderd
Відомі учні	Pierre M. V. Résiboisd
Аспіранти, докторанти	Radu Bălescud; Adi Bulsarad; Manuel García Velarded; Harry Friedmannd; Grégoire Nicolisd; Zili Zhangd; Michael Vladimirovich Rosenbergd; Werner Horsthemked; Leon Brenigd; Bernard Lavendad; Francisco de Assis Boscod; Dilip Kumar Kondepudid; Alexandre Serge François Pomposod; Alkis P. Grecosd; André de Palmad; Paul Mandeld; Ping Chend
Членство	Леопольдина; North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd; Академія наук СРСР; НАНУ; Румунська академія; Академія наук НДР; Американська академія мистецтв і наук; Російська академія наук; Міжнародна академія історії науки; Національна академія наук США
Відомий завдяки:	теорія дисипативних систем
Нагороди	Francqui Prized (1955) honorary doctor of the University of Poitiersd (1966) Bourke Awardd (1972) Медаль Котеніуса (1975) медаль Румфорда (1976) Honda Prized (1983) Q111363583? (1986) honorary doctorate from the University of Nice-Sophia Antipolisd (29 березня 1991) Kampé de Fériet Awardd (1994) Honorary doctorate from the National Polytechnic Institute of Lorrained (12 липня 1994) honorary doctorate of the University of Valladolidd (1995) почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (1995) Премія імені Н. Н. Боголюбоваd Почесний доктор Ягеллонського університетуd
	Пригожин Ілля Романович у Вікісховищі

Пригожин Ілля Романович (25 січня 1917, Москва — 28 травня 2003, Брюссель) — бельгійський хімік єврейського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України.

Біографія

Пригожин народився в Москві за кілька місяців до російської революції 1917 року у єврейській родині. Його батько, Роман (Рувим Абрамович) Пригожин, був інженером-хіміком в Імператорській Московській технічній школі; його мати — Юлія Віхман була піаністкою. Його батьки емігрували спочатку до Німеччини у 1921 році, а потім — до Бельгії в 1929 році, де Пригожин отримав громадянство у 1949 році.

Пригожин вивчав хімію у Вільному університеті Брюсселя, 1941 року закінчив докторантуру, а після війни, в 1950 році став професором.

Оскільки і він, і його перша дружина (нар. Йофе) були записані як православні, їм вдалося уникнути антисемітських репресій під час німецької окупації. Проте в 1943 році його з дружиною заарештували за звинуваченням у зв'язку з Рухом опору, але їх було звільнено завдяки хабару та втручанню королеви-матері.

У 1959 році він також був призначений професором Техаського університету в місті Остіні (США).

У 1961 році одружився вдруге — з польським хіміком Мариною Прокопович. Від 1961 до 1966 року був професором у Чиказькому університеті.

У 1989 році отримав аристократичний титул віконта від короля Бельгії. Також мав ступінь доктора археології.

Сім'я

Перша дружина (шлюб 1943 — розлучилися у 1950-ті рр.) — поетеса Олена Йофе (Елен Жофе, Hélène Jofé, 1921—1988), син Ів Пригожин (1945), залишилася у Бельгії після розлучення;
Друга дружина (шлюб 1961 у США) — хімік Марія Прокопович (Maria Prokopowicz), син Паскаль Пригожин (1970).

Праці

Гленсдорф П., Пригожин И. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций. — М. : Мир, 1973. — 280 с.
Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. — М. : Мир, 1990. — 358 с.
Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации. — М. : Мир, 1979. — 512 с.
Пригожин И. Введение в термодинамику необратимых процессов. — М. : ИЛ, 1960. — 150 с.
Пригожин И. Конец определенности. — Ижевск : РХД, 2001. — 216 с.
Пригожин И. Молекулярная теория растворов. — М. : Металлургия, 1990. — 344 с.
Пригожин И. Неравновесная статистическая механика. — М. : Мир, 1964. — 314 с.
Пригожин И. Определено ли будущее. — Ижевск : ИКИ, 2005. — 240 с.
Пригожин И. От существующего к возникающему: Время и сложность в физических науках. — М. : Наука, 1985. — 328 с.
Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск : Наука, 1966. — 510 с.
Пригожин И., Кондепуди Д. Современная термодинамика. От тепловых двигателей до диссипативных структур. — М. : Мир, 2002. — 464 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Время. Хаос. Квант. — М. : Прогресс, 1994. — 266 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. — М. : Прогресс, 1986. — 432 с.

Див. також

11964 Пригожин — астероїд, названий на честь науковця.

Література

Пригожин Ілля Романович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 518. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ Пригожин Илья Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ https://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm

Посилання

Автобіографія Пригожина

Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/80668_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-2] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Пригожин_Илья_Романович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-3] Пригожин Илья Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Ilya-Prigogine_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-4] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-5] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[[https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/_https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-7] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[[https://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm_https://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]

[7]

[8]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · MusicBrainz · Tabakalera · Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · Bibliopoche · Bibliothèque interuniversitaire de Santé · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · LibraryThing · Open Library · The Unz Review · Архів преси XX століття
Наука	Dimensions · Dimensions · Dimensions · Mathematical Reviews · nLab · NobelPrize.org · zbMATH Open Database · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах · Quora
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Загальний каталог Diamond · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · NobelPrize.org · Namuwiki
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1296258 · BanQ: 0000324049 · BIBSYS: 90111740 · BLBNB: 000278065 · BNC: a10140451 · BNE: XX1077477 · BNF: 11920651t · CANTIC: 981058514035706706 · CiNii: DA00140859 · CONOR.BG: 9413477 · CONOR.SI: 18807395 · CUT: 70425 · EGAXA: vtls001105373 · ERRR: 11217819, 11216505 · FAST: 34383 · Freebase: /m/01jls4 · GND: 11883567X · ICCU: CFIV012023 · ISNI: 0000000081693793 · J9U: 987007278324805171 · KRNLK: KAC199622172 · LCCN: n79045078 · LIH: LNB:V*59279;=BS · LNB: 000031892 · MAK: 9810621214205606 · NDL: 00453344 · NKC: jn19981002038 · NLA: 1289353 · NLI: 000419068 · NLP: a0000002714449 · NSK: 000096161 · NTA: 068407513 · NUKAT: n95002484 · PTBNP: 50997 · PUSC: 64408 · PUST: 91078 · RERO: 02-A003712095 · SHARE: 12655, 543418 · SNK: 149080 · SUDOC: 059782579 · UPSA: 44940 · VIAF: 99876969 · РНБ: 7731710, 7731715

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)