ГЕС Айморес

ГЕС Айморес
19°29′54″ пд. ш. 41°01′25″ зх. д.
Країна	Бразилія
Адмінодиниця	Айморесd
Стан	діюча
Річка	Ріо-Досі
Каскад	каскад на Ріо-Досі
Початок будівництва	2001
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2005
Основні характеристики
Установлена потужність	330  МВт
Середнє річне виробництво	1678  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	25,8  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан
Кількість та марка турбін	3 Voith
Витрата через турбіни	3х475  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3 по 115 МВА
Потужність гідроагрегатів	3х112,3  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна (у руслі), кам’яно-накидна (на каналі)
Висота греблі	18 (у руслі), 25 (на каналі)  м
Довжина греблі	265 (у руслі), 1015 (на каналі)  м
ЛЕП	230
Власник	Aliança Energia
Оператор	Aliança Geração de Energiad
ГЕС Айморес
Мапа

ГЕС Айморес (порт. Usina Hidrelétrica de Aimorés) – гідроелектростанція в Бразилії на межі штатів Мінас-Жерайс та Еспіриту-Санту. Знаходячись між ГЕС Багуарі (вище по течії) та ГЕС Машкареньяш, входить до складу каскаду на річці Ріо-Досі, котра впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від Віторії.

Для відведення води річку перекрили земляною греблею висотою 18 метрів та довжиною 565 метрів, яка потребувала 345 тис м³ матеріалу. Вона спрямовує ресурс у створений на лівобережжі дериваційний канал загальною довжиною 11,9 км, початкова частина якого протягом 6,6 км становить переважно штучну споруду, тоді як наступна ділянка створена з використанням рел’єфу і більше схожа на русло річки з островами та численними затоками. У трьох місцях утримувати канал допомагають дамби – найбільша з них, що має висоту 19 метрів та довжину 276 метрів, виконана як кам’яно-накидна споруда, тоді як дві інші (висотою 10 та 8 метрів і довжиною 112 та 130 метрів відповідно) є земляними. На завершальному етапі канал по всій ширині перекриває друга, на цей раз кам’яно-накидна, гребля, котра за своїми параметрами перевершує зведену в руслі річки – вона має висоту 25 метрів, довжину 1015 метрів і потребувала 741 тис м³ матеріалу.

Зазначені вище споруди утримують витягнуте по долині річки на 90 км водосховище з площею поверхні 30,9 км² (у випадку повені до 36,6 км²) та об’ємом 185 млн м³, максимальний операційний рівень поверхні якого становить 90 метрів НРМ (на випадок повені цей показник збільшується до 92 метрів НРМ). При цьому у нижньому б’єфі нормальним вважається коливання рівня води між позначками 60,5 та 62,5 метра НРМ, хоча у випадку повені можливий підйом до 71 метру НРМ.

На оберненій у бік річки стороні каналу облаштували бетонну водозабірну споруду та машинний зал. В останньому встановлено три турбіни типу Каплан потужністю по 112,3 МВт, які розраховані на роботу з напором від 18,75 до 29,35 метра (номінальний напір 25,8 метра). За проектом вони повинні виробляти майже 1,7 млрд кВт-год електроенергії на рік. Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 0,2 км та шириною 77 метрів.

Під час спорудження комплексу загальний обсяг земляних робіт склав 2,8 млн м³, вибірка скельних порід досягла 1,6 млн м³, на зведення земляних та кам’яно-накидних споруд пішло 1,54 млн м³ матеріалу, крім того, використали 152 тис м³ бетону.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.

Комплекс обладнаний рибоходом, який забезпечує нормальну міграцію риби через греблю.