ГЕС Сальто-Гранде (Ріо-Досі)
| ГЕС Сальто-Гранде (Ріо-Досі) | |
|---|---|
| 19°06′55″ пд. ш. 42°43′08″ зх. д. / 19.115277777778° пд. ш. 42.718805555556° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Стан | діюча |
| Річка | Санто-Антоніо, Guanhães |
| Каскад | каскад на Санто-Антоніо |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 102 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 95 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 2х31 + 2х35 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х24 + 2х27 МВт |
| Власник | Compahia Energetica de Minas Gerais (CEMIG) |
| Оператор | Companhia Energética de Minas Geraisd  |
  ГЕС Сальто-Гранде | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Сальто-Гранде — гідроелектростанція в Бразилії у штаті Мінас-Жерайс. Знаходячись вище від ГЕС Порто-Естрела, становить верхній ступінь у каскаді на річці Санто-Антоніо, що є лівою притокою Ріо-Досі (впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від Віторії).
Головний резервуар для накопичення ресурсу створили на лівій притоці Санто-Антоніо — річці Guanhães, яку за кілька сотень метрів від гирла перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 31 метр. Утворене нею водосховище має об'єм у 155 млн м3 (корисний об'єм у 58 млн м3) і нормальне коливання рівня поверхні між позначками 346 і 356 метрів НРМ. Окрім прямого притоку, воно поповнюється за рахунок деривації із Санто-Антоніо, для чого на останній за 2,5 км від сховища Guanhães звели ще одну бетонну гравітаційну греблю висотою 24 метри, яка утримує водойму з об'ємом 97 млн м3 (корисний об'єм 11 млн м3).
Від основного водосховища ресурс подається далі по головному дериваційному тунелю, прокладеному через лівобережний гірський масив до розташованого за понад 4 км машинного залу. Останній збудований на березі Санто-Антоніо та обладнаний чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 102 МВт, які працюють при напорі у 95 метрів.[1][2][3]
- ↑ http://www.cemig.com.br/en-us/Company_and_Future/Sustainability/Programs/environmental_programs/peixe_vivo/Pages/usinas_rio_doce.aspx. www.cemig.com.br (амер.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|title= - ↑ CAVITAÇÃO EM TURBINAS HIDRÁULICAS DO TIPO FRANCIS E KAPLAN NO BRASIL Cid Antunes Horta Carmo Gonçalves José Adalberto Lage Calainho Fernando Gillet Lomônaco (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2018.
- ↑ REAVALIAÇÃO DA SEGURANÇA DA BARRAGEM DE TERRA DA USINA HIDRELÉTRICA DO PIAU (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2018.