ГЕС Вербано
ГЕС Вербано | |
---|---|
![]() | |
46°07′59″ пн. ш. 8°43′06″ сх. д. / 46.133027777778° пн. ш. 8.7183611111111° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Стан | діюча |
Річка | Маджія та її притоки |
Каскад | гідровузол Маджія |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953–1973 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 181 МВт |
Середнє річне виробництво | 507 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 255 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 5 |
Витрата через турбіни | 57 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
Потужність гідроагрегатів | 4х25 + 1х50 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | арково-гравітаційна |
Висота греблі | 72 м |
Довжина греблі | 120 м |
Власник | Axpo Power AG / кантон Тічино / Alpiq та інші |
Мапа | |
![]() |
ГЕС Вербано — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Складає четвертий (останній) ступінь гідровузла Маджія, створеного в сточищі однойменної річки (права притока Тічино, що впадає у середню течію останньої — озеро Маджоре) на південному схилі Лепонтинських Альп.
Вода, відпрацьована на третьому ступені ГЕС Cavergno, а також отримана із четвертого рівня водозаборів на Маджії та її правій притоці Бавоні подається у дериваційний тунель. Він має довжину 24 км та на своєму шляху через гірський масив правобережжя Маджії отримує додатковий ресурс із водозаборів на її притоках Rovana-di-Campo, Ri-del-Boschetto, Ri-d'Alzasca, Ri-di-Dentro, а також із річки Isorno[1][2]. Остання є лівою притокою річки Melezza (права притока Маджії), на якій створений кінцевий пункт маршруту зазначеного дериваційного тунелю — водосховище Palagnedra площею поверхні 0,25 км2 з об'ємом 4,3 млн м3. Його утримує арково-гравітаційна гребля висотою 72 метри та довжиною 120 метрів, на спорудження якої витратили 65 тис. м3 матеріалу[3].
Зі сховища Palagnedra починається ще один дериваційний тунель до машинного залу на узбережжі озера Маджоре. Первісно основне обладнання станції складалось з чотирьох турбін типу Френсіс потужністю по 25 МВт, а в 1973 році до них додали п'яту такого ж типу потужністю 50 МВт. При середньому напорі у 255 метрів це забезпечує виробництво 507 млн кВт·год електроенергії на рік (найвищий показник у складі гідровузла Маджіо). Відпрацьована вода потрапляє до озера Маджоре[4][5].
Як і інші об'єкти гідровузла Маджія, Вербано керується дистанційно з диспетчерського центру Локарно[6].
- ↑ User, Super. Processi di produzione. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ User, Super. Das Kraftwerknetz. www.ofima.ch (de-de) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Palagnedra dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2018.
- ↑ User, Super. Capacità produttiva. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ AG, Tocco. EZG Tessin | SWV. www.swv.ch. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Joomla. OFIMA in breve. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 11 липня 2017.