ГЕС Олівоне
| ГЕС Олівоне | |
|---|---|
 | |
| 46°25′37″ пн. ш. 9°01′31″ сх. д. / 46.426888888889° пн. ш. 9.0253055555556° сх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Швейцарія |
| Стан | діюча |
| Річка | Бренно та її притоки |
| Каскад | гідровузол Бленіо |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 70 (запланована модернізація до 121) МВт |
| Середнє річне виробництво | 198 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 545 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 20 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова бетонна |
| Висота греблі | 225 м |
| Довжина греблі | 600 м |
| Власник | Alpiq Group |
  ГЕС Олівоне | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Олівоне — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Становить середній ступінь у гідровузлі Бленіо, розташованому на південному схилі хребта Лепонтинські Альпи в долині Вал-Бленіо, яка вміщує сточище річки Бренно (ліва притока Тічино, що через По належить до басейну Адріатичного моря).
Ресурс для роботи станції постачається з водосховища Luzzone об'ємом 108 млн м3 (до модернізації у 1990-х роках — 87 млн м3), створеного на лівій притоці Бренно Riale di Luzzone за допомогою аркової бетонної греблі висотою 225 метрів (після нарощування на 17 метрів у 1990-х) та довжиною 600 метрів, на яку витратили 1,33 млн м3 матеріалу.[1] До сховища окрім прямого стоку надходить вода, відпрацьована на верхньому ступені гідровузла ГЕС Luzzone. Остання своєю чергою живиться від спорудженого на лівій притоці Бренно Рі-де-Карассіно водосховища Карассіно та через дериваційний тунель із правобережжя Бренно (басейн річки Бренно-дель-Лукоманго).
Від водосховища Luzzone до розташованого у гірському масиві лівобережжя Бренно підземного машинного залу веде головний дериваційний тунель, який забезпечує напір у 545 метрів. Первісно зал було обладнано двома турбінами типу Пелтон загальною потужністю 70 МВт. У 2017/2018 роках їх планується замінити на 2 турбіни по 60,5 МВт. Відпрацьована вода відводиться у водосховище Malvaglia, з якого живиться нижній ступінь гідровузла ГЕС Biasca.
Управління станцією Олівоне з 1976 року здійснюється дистанційно з центрального диспетчерського пункту в Локарно.[2][3][4]
- ↑ Luzzone Dam (Olivone, 1963) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ User, Super. Capacità produttiva. www.ofible.ch (it-it) . Процитовано 2 липня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ User, Super. Processi di produzione. www.ofible.ch (it-it) . Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Olivone. www.andritz.com (English) . 28 листопада 2016. Процитовано 2 липня 2017.