ГЕС Кілфорсен
| ГЕС Кілфорсен | |
|---|---|
| 63°32′44″ пн. ш. 16°45′42″ сх. д. / 63.54555556002777195° пн. ш. 16.76166667002777899° сх. д.Координати: 63°32′44″ пн. ш. 16°45′42″ сх. д. / 63.54555556002777195° пн. ш. 16.76166667002777899° сх. д. | |
| Країна |  Швеція |
| Стан | діюча |
| Річка | Ф'єлльшеельвен, Факсельвен через Венгельельвен |
| Каскад | каскад на Ф'єлльшеельвен |
| Початок будівництва | 1947 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 296 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1120 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 99 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | від 157 до 350 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 23 м |
| Власник | Vattenfall |
  ГЕС Кілфорсен | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Кілфорсен — гідроелектростанція у центральній частині Швеції у лені Вестерноррланд. Знаходячись після ГЕС Sil, становить нижній ступінь у каскаді на Ф'єлльшеельвен, правій притоці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.
Ресурс для роботи станції надходить із водосховища, створеного на Ф'єлльшеельвен за допомогою греблі висотою 23 метри. Особливістю цієї водойми є впадіння у неї Венгельельвен, яка утворюється внаслідок біфуркації іншої правої притоки Онгерманельвен річки Факсельвен. При цьому Венгельельвен завдяки прокладеному тунелю може також приймати надлишковий ресурс із водосховища, створеного на Факсельвен нижче від точки біфуркації для роботи ГЕС Storfinnforsen.
Із водосховища по лівобережжю Ф'єлльшеельвен прямує дериваційний канал завдовжки до 2 км. Він переходить у тунель довжиною 3,7 км з шириною 13 та висотою 16,75 метра (площа перетину 208 м2), котрий виводить до відкритого балансуючого резервуару. Звідси вода подається у підземний машинний зал, обладнаний трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 296 МВт. При напорі у 99 метрів вони забезпечують виробництво 1120 (за іншими даними — лише 970) млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода через відвідний тунель довжиною 2,7 км з перетином 176 м2 потрапляє в Онгерманельвен дещо вище від місця впадіння Ф'єлльшеельвен (та вище від однієї зі станцій каскаду на Онгерманельвен — ГЕС Немфорсен).[1][2][3][4][5][6]
Електростанцію спорудили поблизу потужного лісопромислового району, в якому Ф'єлльшеельвен використовувалась для сплаву 100 тисяч деревин на рік. Після відбору ресурсу для роботи ГЕС Кілфорсен у руслі річки вже не залишалось достатньо води для здійснення цих транспортних операцій, тому підвідні канал та тунель були спроектовані з урахуванням можливості лісосплаву по них. А від балансуючого резервуару до Онгерманельвен проклали окремий канал довжиною 3,1 км, котрий завершував систему транспортування деревини.[7]
- ↑ Схема каскаду на Онгерманельвен.
- ↑ Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
- ↑ Våra kraftverk: Kilforsen - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ IngvarJanelid THE SWEDISH METHOD for rock-drilling and tunnelling (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.
- ↑ Miljöförbättrande åtgärder för vattenkraft – värdering av ekologiska effekter och verksamhetspåverkan – EXTERN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.
- ↑ Kilforsen Hydroelectric Power Plant Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ 569 (Teknisk Tidskrift / Årgång 84. 1954). runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
