ГЕС Сомплаго
| ГЕС Сомплаго | |
|---|---|
46°20′34″ пн. ш. 13°04′01″ сх. д. / 46.342638888889° пн. ш. 13.067° сх. д.  | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Lumiei та інші притоки Tagliamento |
| Каскад | каскад у сточищі Tagliamento |
| Початок будівництва | 1955 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1957 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 172,8 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 280 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 66 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 59 м |
| ЛЕП | 130 / 220 |
| Власник | A2A |
  ГЕС Сомплаго | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Сомплаго (італ. CENTRALE DI SOMPLAGO) — гідроелектростанція на північному сході Італії. Становить нижній ступінь у гідровузлі, спорудженому в верхів'ях річки Тальяменто (впадає в Адріатичне море між Венецією та Трієстом).
Відпрацьована на верхньому ступені — ГЕС Ампеццо — вода потрапляє у нижній балансуючий резервуар, створений на правому березі Лум'єй (ліва притока Тальяменто, що дренує південну частину Карнійських Альп). До резервуару також подається додатковий ресурс, відібраний із середньої течії Lumiei, після чого він спрямовується до дериваційного тунелю довжиною 18 км. На своєму шляху тунель по акведуку перетинає долину Tagliamento, переходячи таким чином до Карнійських Передальп, та далі прямує по правобережжю цієї річки до озера Лаго-ді-Верценьїс. Останнє створене арковою греблею Амб'єста висотою 59 метрів[1] та має об'єм 3,4 млн м3. Отримавши тут істотне поповнення із додаткових водозаборів, вода через наступний тунель довжиною 8,5 км подається до машинного залу, розташованого далі по правобережжю біля озера Лаго-ді-Каваццо, при цьому створюється напір у 280 метрів.
Зал, споруджений у підземному виконанні, первісно обладнали трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 150 МВт. На початку 2010-х років усі три турбогенератори, введені в експлуатацію у 1957 році, замінили на нові, що дозволило збільшити потужність станції до 172,8 МВт.
Відпрацьована вода відводиться у згадане вище озеро Лаго-ді-Каваццо, з якого дренується до однієї з приток Тальяменто.
Для видачі продукції використовують ЛЕП, що працюють під напругою 130 та 220 кВ.[2][3]
- ↑ Gosschalk, Edward M. (2002). Reservoir Engineering: Guidelines for Practice (англ.). Thomas Telford. ISBN 9780727730992. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- ↑ Impianto Somplago. Drupal (італ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- ↑ ENERGIA PULITA SENZA CONFINI: Problematiche e prospettive degli impianti idro-elettrici nell’area Alpe-Adria (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2017.