Перейти до вмісту

Габелія Отар Амвросійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Отар Габелія
Особисті дані
Повне ім'я Отар Амвросійович Габелія
Народження 24 березня 1953(1953-03-24) (71 рік)
  Зугдіді, ГРСР, СРСР
Зріст 177 см
Громадянство СРСР СРСР → Грузія Грузія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
1970—1971 СРСР «Динамо» (Зугдіді) ? (?)
1972—1973 СРСР «Динамо» (Сухумі) ? (?)
1974—1976 СРСР «Торпедо» (Кутаїсі) 109 (?)
1977—1982 СРСР «Динамо» (Тбілісі) 129 (-116)
1983 СРСР «Торпедо» (Кутаїсі) 29 (-42)
1985—1989 СРСР «Динамо» (Тбілісі) 142 (-163)
Національна збірна
1979 СРСР СРСР 1 (-3)
Тренерська діяльність**
1990—1992 Грузія «Одіші»
1992—1993 Грузія «Алазані»
1993—1995 Грузія «Дуруджі»
1995—1997 Грузія «Алгеті»
1997—1999 Грузія ТГУ
2001—2002 Грузія «Мерані»
2001—2003 Грузія Грузія (асист.)
2003 Грузія «Сіоні»
2004—2005 Грузія «Торпедо» (Кутаїсі)
2009 Грузія «Боржомі» (консультант)
2009—2011 Грузія Грузія (мол.)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Отар Амвросійович Габелія (груз. ოთარ გაბელია, 24 березня 1953, Зугдіді, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський футболіст, воротар. Заслужений майстер спорту (1981).

Біографія

[ред. | ред. код]

Починав у дворовому футболі в Зугдіді. З 1966 року — вихованець школи «Динамо» (Зугдіді), брав участь у районних та міських змаганнях, грав у турнірі «Шкіряний м'яч». Починав як нападник, однак в силу декількох обставин став воротарем. Трохи пізніше захворів на плеврит, через що вирішив залишитися воротарем.

Виступав за «Динамо» (Зугдіді) — 1970-71, «Динамо» (Сухумі) — 1972-73, «Торпедо» (Кутаїсі) — 1974-76, 1983.

В 1977 році, відразу після весілля, відправився в «Динамо» (Тбілісі), де його чекав Нодар Ахалкаці. За клуб виступав 5 років. У 1978 році йому не вистачило двох ігор з необхідних 16-ти, щоб отримати медаль чемпіона країни.

У 1983 відіграв сезон в «Торпедо» (Кутаїсі). У 1985-86, 1988-89 знову грав за «Динамо». У 1987 грав за «Гурію» (Ланчхуті), одночасно був капітаном команди. У вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу провів 300 матчів (з них за «Динамо» Тбілісі — 271).

Перед фіналом Кубка володарів Кубків 1981 року був загублений багаж Габелії, в який входила вся форма воротаря: два тренувальних костюма, по два комплекти майок, трусів, гетр, п'ять пар рукавичок. За версією Габелії, багаж вкрали в Шереметьєво.

Після приїзду в Німеччину фірма «Адідас» виділила комплект для Габелії, але не повністю — без бутс. Бутси 43-го розміру довелося брати у Чівадзе, у якого були 2 пари.

Головний тренер «Одіші» (Зугдіді) — 1990-92 (червень), «Алазані» (Гурджаані) — 1992/93, «Дуруджі» (Кварелі) — 1993 (з липня)-95 (по  лютий), «Алгеті» (Марнеулі) — 1995/96, 1996/97, ТГУ (Тб) — 1997 (з липня), 1999 (1-ша половина). Тренер збірної Грузії — 1990, 1994, 2001—2003.

У 2001—2002 очолював «Мерані»[1][2].

У 2-й половині 2003 року працював головним тренером клубу «Сіоні»[3].

З 4 лютого 2004 року, після звільнення бразильського фахівця Жоао Пауло ді Кампуша, очолив «Торпедо» (Кутаїсі). За підсумками сезону команда зайняла 7-е місце (при знятті бразильця також йшла на 7-му місці). У сезоні 2004/05 «Торпедо» 1-у половину чемпіонату закінчило врівень з тбіліським «Динамо», однак під час зимової перерви кутаїська команда зазнала істотних кадрових втрат, втративши трьох провідних гравців: пішли Бабунашвілі, Стуруа і Тодуа. У підсумку в чотирьох стартових матчах 2-ї половини чемпіонату кутаїсці зазнали трьох поразок при одній нічиїй і безнадійно відстали від «Динамо». Тим не менш, «Торпедо» зумів залишитися на 2-й сходинці турнірної таблиці[4]. Габелія покинув клуб після матчів Кубка УЄФА проти БАТЕ, до старту сезону 2005/06[5].

З червня 2009 по вересень 2011 року — головний тренер молодіжної збірної Грузії. Залишив посаду після поразок у матчах зі збірною Іспанії (2:7, 0:2) у відбірковому циклі чемпіонату Європи 2013 року[6].

Закінчив Інститут субтропічного господарства, спеціальність — агроном.

Батько Амвросій протягом 15 років був директором радгоспу. У Отара Габелії троє синів. Георгій — футбольний воротар.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Володар Кубка володарів Кубків 1981. В єврокубках — 32 матчі (КЄЧ — 4, КВК — 17, КУЄФА — 11).
  • Чемпіон СРСР 1978 (проте через малу кількість ігор медалі не отримав). 2-й призер чемпіонату СРСР 1977; 3-й призер 1981.
  • Володар Кубка СРСР 1979 (у післяматчевих пенальті відбив 3 удари); фіналіст Кубка 1980.
  • У списку «33-х найкращих» — № 2 (1979).
  • Кращий воротар СРСР (приз «Огонька») — 1979.
  • 2-й призер Спартакіади народів СРСР 1979.
  • У збірній СРСР (1979) — 1 матч (21 листопада 1979 проти збірної ФРН — 1:3).
  • Входить в символічний «Клуб Лева Яшина» (131 матч без пропущених голів).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кращий воротар СРСР-79 став головним тренером. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  2. ↑ Чемпіонат Грузії, 12-й тур. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 4 листопада 2016.
  3. ↑ Чемпіонат Грузії, 7-й тур. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 4 листопада 2016.
  4. ↑ За старим маршрутом. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  5. ↑ Чемпіонат Грузії, 1-й тур. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 4 листопада 2016.
  6. ↑ Отар Габелія залишив посаду головного тренера молодіжної збірної Грузії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедия «Российский футбол за 100 лет». — М.: Грэгори-Пэйдж, 1997. — ISBN 5-900493-70-9 — с.97
  • Щурко Сергей. Отар Габелия: Нечестного матча — не прощу // Спорт-Экспресс (газета). — 5 июля 1996.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Габелія_Отар_Амвросійович&oldid=43786751