Нодія Гіві Георгійович
 | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Гіві Георгійович Нодія | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 січня 1948[1] | |||||||||||||||||||||||||
| Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 7 квітня 2005 (57 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Тбілісі, Грузія | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 168 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 66 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
  | |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Гі́ві Гео́ргійович Но́дія (рос. Гиви Георгиевич Нодия, груз. გივი ნოდია, нар. 2 січня 1948, Кутаїсі — пом. 7 квітня 2005, Тбілісі) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та грузинський футбольний тренер. Майстер спорту (1966), майстер спорту міжнародного класу (1972), заслужений тренер Грузинської РСР (1983)
Більшу частину ігрової кар'єри провів у «Динамо» (Тбілісі), з яким чотири рази ставав бронзовим призером чемпіонату СРСР, а також у складі національної збірної СРСР став фіналістом чемпіонату Європи 1972 року.
Вихованець груп підготовки кутаїського «Торпедо». Перший тренер — Карло Павлович Хурцидзе.
У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за «Торпедо» (Кутаїсі), в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Динамо» (Тбілісі), до складу якого приєднався на початку 1967 року. Відіграв за тбіліських динамівців наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі тбіліського «Динамо», був основним гравцем атакувальної ланки команди, допомігши команді виграти чотири бронзові медалі чемпіонату. Крім того, Гіві був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості і у сезоні 1970 року з 17 голами навіть став найкращим бомбардиром чемпіонату.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Локомотив» (Москва), за команду якого виступав протягом 1976–1978 років.
Молодший брат Леван виступав за «Торпедо» (Кутаїсі) і «Динамо» (Тбілісі). Майстер спорту (1967). В єврокубках провів вісім матчів[2][3].
21 листопада 1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в грі проти збірної Нідерландів, яка завершилась перемогою «помаранчевих» з рахунком 3:1.
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, чемпіонату світу 1970 року у Мексиці та чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії, де разом з командою здобув «срібло».
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 21 матч, забивши 5 голів.
З 1980 року був асистентом тренера в «Динамо» (Тбілісі). У 1982 та 1984—1986 роках працював головним тренером у «Торпедо» (Кутаїсі), але обидва рази повертався до «Динамо».
1988 року очолив «Руставі», з яким увійшов у перший чемпіонат Грузії 1990 року і пропрацював до 1992, після чого став головним тренером «Динамо» (Тбілісі).
1995 року став головним тренером «Локомотива» (Санкт-Петербург), з яким в першому ж сезоні вийшов до другого за рівнем дивізіону Росії, де протягом кількох років успішно боровся за виживання. Але 2000 року клуб зайняв останнє 20 місце та вилетів у нижчий дивізіон і Нодія покинув клуб, очоливши одноклубників із Тбілісі.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Динамо» (Тбілісі), команду якого Гіві Нодія очолював як головний тренер з 2001 до 2003 року.
Помер 7 квітня 2005 року на 58-му році життя у Тбілісі.
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (4) : 1967, 1969, 1971, 1972 (у складі «Динамо» Тбілісі)
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1970 (17 голів)
- Чемпіон Європи (U-18): 1966
- Віце-чемпіон Європи: 1972
- Член клубу Григорія Федотова — 113 голів
- Чемпіон Грузії (2): 1993-94, 2002-03 (у складі «Динамо» Тбілісі)
- Володар кубка Грузії (2): 1993-94, 2002-03 (у складі «Динамо» Тбілісі)
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Леван Нодія [Архівовано 2019-08-15 у Archive.is] / Історія «Динамо» (Тбілісі)
- ↑ Леван Нодія / Сайт КЛИСФ «Наши в еврокубках»
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» (рос.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 2 січня
- Народились 1948
- Уродженці Кутаїсі
- Померли 7 квітня
- Померли 2005
- Померли у Тбілісі
- Майстри спорту СРСР міжнародного класу
- Майстри спорту СРСР
- Радянські футболісти
- Гравці збірної СРСР з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1968
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1972
- Футбольні тренери СРСР
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1970
- Футболісти «Торпедо» (Кутаїсі)
- Футболісти «Динамо» (Тбілісі)
- Футболісти «Локомотива» (Москва)
- Тренери ФК «Торпедо» (Кутаїсі)
- Тренери ФК «Металург» (Руставі)
- Тренери ФК «Динамо» (Тбілісі)
- Тренери ФК «Локомотив» Санкт-Петербург
- Тренери ФК «Локомотив» (Тбілісі)
- Грузинські футбольні тренери
- Члени клубу Григорія Федотова
- Заслужені тренери Грузинської РСР