Ганноверський штадтбан

Ганноверський штадтбан
Опис
Країна	Німеччина
Місто	Ганновер
Дата відкриття	29 вересня 1975
Сайт	Офіційний сайт
Власник	Infra Infrastrukturgesellschaft Region Hannover GmbHd
Оператор	üstrad
Маршрутна мережа
Довжина мережі	127 км (19 км в тунелі)
Основні типи рухомого складу	TW 6000, TW 2000d і TW 3000d
Ширина колії	європейська колія
Електрифікація	600 В постійним струмомd
Схема маршрутів
Ганноверський штадтбан у Вікісховищі

Ганноверський штадтбан (нім. Stadtbahn Hannover) — мережа ліній штадтбану в місті Ганновер, Німеччина. У мережі використовується стандартна ширина колії та багатосекційні потяги, що живляться від повітряної контактної мережі. Керує системою компанія üstra Hannoversche Verkehrsbetriebe AG.

Схема центральної дільниці

Історія

Перший трамвай на кінній тязі з'явився в місті 1872 року, надалі дві приватні компанії розширяли маршрути конки. У 1892 році компанії злилися в одну, і вже наступного року почалася електрифікація ліній, яка тривала до 1903 року.

У ті часи мережа активно розвивалася, постійно відкривалися нові лінії, так що вже у 1901 році довжина маршрутів становила 163 км.

Проблеми почалися в середині 1950-х років. Зі збільшенням кількості автомобілів у місті трамваям стало тісно на вузьких центральних вулицях міста, почалися затори на дорогах. Щоб розв'язати цю проблему, почали розробляти проєкти перенесення трамвайних колій у центрі під землю. Перші проєкти передбачали будівництво одноколійного кільцевого тунелю під центром міста, від якого б розходилися врізнобіч лінії. Але розрахунки довели, що пропускна спроможність такого тунелю буде недостатньою для Ганноверу, тому вирішили будувати декілька тунелів, що перетинатимуться в центрі. Будівництво розпочалося 16 листопада 1965 року, спочатку проєктом передбачалося будівництво класичного метрополітену. На початку 1970-х років через дуже велику вартість робіт проєкт змінили на користь будівництва метротраму з підземними ділянками в центрі та реконструйованими колишніми трамвайними лініями на околицях. Більшість тунелів у місті будували відкритим способом. Перша нова лінія відкрилася у 1973 році, але до 1975 року використовувалася як частина трамвайної лінії 1.

Перший тунель відкрито у вересні 1975 року, тоді ж офіційно відкрилася перша лінія штадтбану. Надалі поступово адаптували наявні трамвайні лінії під потреби штадтбану, будували високі платформи для потягів ЛРТ та відокремлювали від проїжджої частини колії.

Лінії

Мережа ліній штадтбану охоплює майже все місто та сполучає Ганновер з найближчими містами Гарбзен, Ізернгаген, Лаатцен та іншими, що входять до району Ганновер. Зі 127 км мережі 19 прокладені в тунелі, 88 км наземні, що проходять по відокремленій від іншого транспорту ділянці та 20 км по проїжджій частині. Основу системи становлять три тунелі в центрі, що позначаються літерами А, B, C та кольором. У місті 12 постійно працюючих ліній і ще 2 лінії, що працюють нерегулярно. Наземні платформи довжиною 70 метрів, більшість підземних станцій мають платформи завдовжки 88 метрів, але декілька підземних станцій мають платформи по 103 метри.

Режим роботи

Штадтбан працює з 4:00 до 1:00, у ніч проти суботи й проти неділі — цілодобово без нічної перерви. Інтервал руху на околицях від 15 хвилин, тоді як у центрі, де сходяться всі лінії, іноді не перевищує 2 хвилин.

Галерея

• 
  Підземна станція «Крепке», тунель «B»
• 
  Потяг на підземній станції «Егідінторплац»
• 
  Потяг на наземній дільниці поблизу станції «Лорцингштрасе»
• 
  Рухомий склад серії TW 3000 біля станції «Лінден-Зюд»

Посилання

• Ганноверський штадтбан [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
• Транспортна асоціація міста [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]