Перейти до вмісту

Ганс Байссвенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс Байссвенгер
нім. Hans Beißwenger
Народився8 листопада 1916(1916-11-08)
Швебіш-Галль
Помер6 березня 1943(1943-03-06) (26 років)
Стара Русса, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна Німецький Райх
Діяльністьас
УчасникДруга світова війна
Військове званняоберлейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Ганс «Байссер» Байссвенгер (нім. Hans „Beißer“ Beißwenger; 8 листопада 1916, Швебіш-Галль, Німецька імперія — 6 березня 1943, Стара Русса, РРФСР) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант резерву люфтваффе, унтерштурмфюрер СС (9 листопада 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син вчителя народної школи. Після закінчення реальної гімназії вступив в СС (посвідчення № 277 463) і був зарахований у 79-й штандарт СС. Після проходження стажування в Імперській службі праці 2 листопада 1937 року вступив в люфтваффе, служив у зенітній артилерії. Після початку Другої світової війни в ​​1939 році направлений на навчання в училище винищувальної авіації. В жовтні 1940 року зарахований в 6-у ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри. Свою першу перемогу здобув 7 квітня 1941 року під час Балканської кампанії. Учасник Німецько-радянської війни. З червня 1942 року — командир 6-ї ескадрильї 54-ї винищувальної ескадри. 26 вересня 1942 року здобув свою 100 перемогу. В бою 6 березня 1943 року його літак (Bf.109G-2) атакували 10 радянських винищувачів. Байссвенгеру вдалося збити 2 ЛаГГ-3, а потім його літак був протаранений винищувачем старшого лейтенанта Івана Холодова і впав в озеро Ільмень.

Всього за час бойових дій здійснив понад 500 бойових вильотів та збив 152 літаки.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007