Ганс Байссвенгер
Ганс Байссвенгер | |
---|---|
нім. Hans Beißwenger | |
Народився | 8 листопада 1916 Швебіш-Галль |
Помер | 6 березня 1943 (26 років) Стара Русса, Ленінградська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | ас |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | оберлейтенант |
Нагороди | |
Ганс «Байссер» Байссвенгер (нім. Hans „Beißer“ Beißwenger; 8 листопада 1916, Швебіш-Галль, Німецька імперія — 6 березня 1943, Стара Русса, РРФСР) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант резерву люфтваффе, унтерштурмфюрер СС (9 листопада 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Син вчителя народної школи. Після закінчення реальної гімназії вступив в СС (посвідчення № 277 463) і був зарахований у 79-й штандарт СС. Після проходження стажування в Імперській службі праці 2 листопада 1937 року вступив в люфтваффе, служив у зенітній артилерії. Після початку Другої світової війни в 1939 році направлений на навчання в училище винищувальної авіації. В жовтні 1940 року зарахований в 6-у ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри. Свою першу перемогу здобув 7 квітня 1941 року під час Балканської кампанії. Учасник Німецько-радянської війни. З червня 1942 року — командир 6-ї ескадрильї 54-ї винищувальної ескадри. 26 вересня 1942 року здобув свою 100 перемогу. В бою 6 березня 1943 року його літак (Bf.109G-2) атакували 10 радянських винищувачів. Байссвенгеру вдалося збити 2 ЛаГГ-3, а потім його літак був протаранений винищувачем старшого лейтенанта Івана Холодова і впав в озеро Ільмень.
Всього за час бойових дій здійснив понад 500 бойових вильотів та збив 152 літаки.
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Нагрудний знак пілота
- Залізний хрест
- 2-го класу (6 травня 1941)
- 1-го класу (16 серпня 1941)
- Почесний Кубок Люфтваффе (9 серпня 1941)
- Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «500»
- в золоті (20 серпня 1941)
- Німецький хрест в золоті (15 або 17 жовтня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (9 травня 1942) — за 47 перемог і 265 бойових вильотів.
- дубове листя (№ 130; 3 жовтня 1942) — за 100 перемог.
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
- OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
- Народились 8 листопада
- Народились 1916
- Померли 6 березня
- Померли 1943
- Померли в Ленінградській області
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Нагороджені Німецькою імперською відзнакою за фізичну підготовку
- Нагороджені Нагрудним знаком пілота
- Нагороджені Почесним Кубком Люфтваффе
- Унтерштурмфюрери СС
- Німецькі аси Другої світової війни
- Оберлейтенанти люфтваффе
- Загинули в боях Німецько-радянської війни