Ервін Клаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Клаузен
нім. Erwin Clausen
Народився5 серпня 1911(1911-08-05)[1]
Штегліц, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецький Райх
Помер4 жовтня 1943(1943-10-04)[1] (32 роки)
Північне море
·загиблий у бою
Країна Німецький Райх
Діяльністьвійськовий льотчик
УчасникДруга світова війна
Військове званняМайор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті з підвіскою «500»
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Ервін Клаузен (нім. Erwin Clausen; 5 серпня 1911, Берлін — 4 жовтня 1943, Північне море) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе (посмертно). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1931 році вступив у ВМФ, в 1935 році переведений в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища зарахований в 3-тю ескадрилью 2-ї навчальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також битви за Британію. З 1 лютого 1941 року — командир 1-ї ескадрильї 2-ї навчальної ескадри. Учасник Балканської кампанії, під час якої здобув 2 повітряні перемоги, та Німецько-радянської війни. 6 січня 1942 року на основі його ескадрильї була сформована 1-ша ескадрилья 77-ї винищувальної ескадри (на той момент на рахунку Клаузена були 18 збитих літаків). 9 березня 1942 року протягом одного дня збив 5 ворожих літаків. 22 червня 1942 року здобув 100-ту перемогу. 1 лютого 1943 року переведений в навчальну групу «Південь». 20 червня 1943 року призначений командиром 1 групи 11-ї винищувальної ескадри, з якою брав участь у боях на Заході. В липні 1943 року збив 8 чотиримоторних бомбардувальників. 4 жовтня 1943 року літак Клаузена (FW.190A-5) був протаранений В-24 і він загинув.

Всього за час бойових дій здійснив 561 бойовий виліт і збив 132 літаки, з них 14 чотиримоторних бомбардувальників В-17 і В-24 і 114 радянських (включаючи 17 Іл-2).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в TracesOfWar