Гармонічний осцилятор
Гармонічний осцилятор | |
Гармонічний осцилятор у Вікісховищі |
Гармоні́чний осциля́тор — система (у класичній механіці), яка у разі зміщення зі стану рівноваги під дією певної сили (чи суперпозиції сил), повертається до попереднього стану під дією зворотної сили, пропорційної зміщенню (наприклад, за законом Гука у випадку з механічними коливаннями):
де — додатна константа, що описує жорсткість системи.
Якщо — єдина сила, що діє на систему, то систему називають простим або консервативним гармонійним осцилятором. Вільними коливаннями такої системи, є періодичний рух навколо стану рівноваги (гармонійні коливання). Частота і амплітуда при цьому постійні, причому частота не залежить від амплітуди.
Якщо є ще й сила тертя (відбувається згасання коливань), пропорційна швидкості руху (в'язке тертя), то таку систему називають згасаючим або дисипативним осцилятором. Коли тертя не дуже велике, то система робить майже періодичний рух — синусоїдальні коливання з постійною частотою і експоненціально спадною амплітудою. Частота вільних коливань згасаючого осцилятора виявляється дещо нижче, ніж у подібного осцилятора без тертя.
Якщо осцилятор існує сам собою, то кажуть, що він робить вільні коливання. Якщо ж є зовнішня сила (що залежить від часу), то говорять, що осцилятор виконує вимушені коливання.
Також, можна дати еквівалентне означення гармонічному осцилятору — це фізичний об'єкт, еволюція якого з часом описується диференціальним рівнянням
- ,
де — узагальнена координата гармонічного осцилятора, — час, — характерна частота гармонічного осцилятора. Дві крапки над змінною означають другу похідну за часом. Величина здійснює гармонічні коливання.
Задача про гармонічний осцилятор має центральне значення як у класичній, так і у квантовій фізиці.
Велика кількість фізичних систем поводять себе як гармонічні осцилятори у разі незначного відхилення від рівноваги. До них належать математичний маятник (з малими кутами відхилення), фізичний та торсіонний маятники, вантаж на пружині, коливання атомів у молекулах і твердих тілах. Серед прикладів, варто вирізняти електричні коливальні контури, оскільки з ними ми стикаємося у сучасному житті повсякчас — це майже всі електротехнічні прилади, з якими ми знайомі ледь не від народження (наприклад ліфти, електронні системи в автомобілях, комп'ютери, акустичні системи, кавоварки).
Кінетична енергія гармонічного осцилятора задається виразом
- .
Потенціальна енергія гармонічного осцилятора задається виразом
- .
Відповідно, вважаючи величину узагальненою координатою, функція Лагранжа гармонічного осцилятора записується
- .
Функція Гамільтона
- .
Під дією зовнішньої періодичної сили із частотою, яка не обов'язково збігається із власною частотою гармонічного осцилятора, осцилятор здійснює гармонічні коливання, аплітуда яких визначається величиною зовнішньої сили і співвідношенням зовнішньої частоти й власної частоти осцилятора.
Вимушені коливання гармонічного осцилятора із частотою під дією сили з частотою описуються рівнянням
- ,
де — амплітуда зовнішньої сили.
Частинний розв'язок цього рівняння, який описує вимушені коливання має вигляд
- .
Гармонічний осцитор під дією зовнішньої сили здійснює гармонічні коливання з амплітудою . При амплітуда вимушених коливань прямує до нескінченості. Це явище називається резонансом.
При врахуванні сил тертя чи супротиву іншого роду, який призводить до дисипації енергії осцилятора й перетворенні її в тепло, рівняння гармонічного осцилятора змінюються. Зокрема дуже поширений випадок, коли сили супротиву пропорційні швидкості зміни величини . Тоді рівняння гармонічного осцилятора набирає вигляду
- .
Такі коливання затухають із часом згідно із законом
- .
При дії періодичної зовнішньої сили навіть при затуханні для осцилятора встановлюються гармонічні коливання із амплітудою, яка залежить від прикладеної сили, співвідношення частот, а також від величини затухання.
Амплітуда вимушених коливань із врахуванням затухання визначається формулою
- .
Це скінченна величина при всіх частотах зовнішньої сили.
Математичний маятник при невеликому початковому відхиленні від вертикалі здійснює гармонічні коливання з частотою
- ,
де g — прискорення вільного падіння, l — дожина маятника.
Тіло масою m на пружині із жорсткістю k, є гармонічним осцилятором з частотою
Коливальний контур є гармонічним осцилятором, із частотою
- ,
де L — індуктивність, C — ємність.
Детальніше див. Квантовий осцилятор.
Гамільтоніан гармонічного осцилятора отримується заміною у функції Гамільтона імпульсу на
- .
Спектр гармонічного осцилятора знаходиться із стаціонарного рівняння Шредінгера й задається формулою
- .
Тут — квантове число, яке пробігає значення від нуля до нескінченості. Енергетичні рівні гармонічного осцилятора еквідистантні. Характерною особливістю гармонічного осцилятора є те, що навіть у основному стані гармонічний осцилятор має відмінну від нуля енергію
- .
Ця найнижча енергія називається енергією нульових коливань.
Власні функції гармонічного осцилятора, які відповідають квантовому числу задаються формулами
- ,
де , а — поліноми Ерміта.
При парному власні функції гармонічного осцилятора парні, при непраному — непарні. Гамільтоніан гармонічного осцилятора комутує із оператором заміни на (оператором парності), а тому має спільні власні функції з цим оператором.
Якщо визначити оператор народження
- ,
то
- .
Оператори народження та знищення задовільняють комутаційному співвідношенню:
- .
Власні функції гармонічного осцилятора тоді мають вигляд
- ,
або, використовуючи нотацію кет і бра-векторів:
- .
Загалом дія оператора народження на гармонійний оператор у стані |n> призводить до переходу в стан |n+1>:
- .
Дія оператора знищення на стан |n> призводить до переходу в стан |n-1>:
Оператор
називають оператором числа частинок, оскільки для нього справедливе співвідношення.
При випромінюванні чи поглинанні фотона дозволеними переходами для гармонічного осцилятора є такі, при яких квантове число n змінюється на одиницю. Враховуючи еквідистантність рівнів, це правило відбору призводить до того, що, незважаючи на нескінченне число рівнів, у спектрі оптичного поглинання чи випромінювання гармонічного осцилятора є лише одна лінія з частотою .
У реальних коливних спектрах молекул можливі відхилення від цього правила, зумовлені ангармонічністю реального потенціалу міжатомної взаємодії, квадрупольними переходами і т. д.
- Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.
- Федорченко А.М. (1993). Теоретична фізика. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика. Т.2. Київ: Вища школа., 415 с.
- Юхновський І.Р. (2002). Основи квантової механіки. Київ: Либідь.