Германова Євдокія Олексіївна
Германова Євдокія Олексіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | рос. Евдокия Алексеевна Германова | |||
Народилася | 8 листопада 1959[1] (65 років) Москва, СРСР | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка, театральна режисерка, освітянка | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
IMDb | nm0314568 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Германова Євдокія Олексіївна у Вікісховищі | ||||
Євдокія Олексіївна Германова (нар. 8 листопада 1959, Москва, СРСР) — радянська і російська акторка театру і кіно, режисерка, педагогиня.[2] Заслужена артистка Росії (1995).[3] Лауреатка ряду вітчизняних і зарубіжних фестивалів.
Народилася 1959 року в Москві, в родині професора, доктора геологічних наук.
- Батько: Германов Олексій Іванович. (нар. 25.10.1915) — доктор геологічних наук, професор.
- Мати: Спиридонова Галина Іванівна. (нар. 14.05.1936) — хімік за освітою.
- Сестра: Германова Любов Олексіївна (нар. 1961, Москва) — радянська і російська акторка кіно, дублювання і телебачення.[4]
Дітей не має. Раніше виховувала хлопчика Колю з дитячого будинку, однак через кілька років відмовилася від нього, оголосивши психічно хворим.[5] Багато років потому Коля в ефірі програми «Нехай говорять» спростував звинувачення колишньої прийомної матері, розповівши свою версію скасування усиновлення — вона просто не впоралася з вихованням дитини, оскільки майже не приділяла йому часу.[6]
- У 1972—1974 роках співала в хорі Ансамблю імені Локтєва Московського Палацу Піонерів і школярів
- У 1976 році закінчила середню школу № 5 міста Москви
- Займалася в незалежних театральних студіях
- 1979 р. в одному з самодіяльних спектаклів її побачив головний режисер Московського театру на Таганці Юрій Любимов і запросив вчорашню школярку до свого колективу.
- 1981—1986 рр. — навчалася на акторському факультеті в ГІТІСі (курс О. Табакова і А. Леонтьєва). Через рік була прийнята до трупи театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
- Грає у виставах МХТ імені А. П. Чехова і незалежних театральних проектах.
- У кіно дебютувала в 1975 році. Зіграла більше 70 ролей у фільмах та серіалах. Знімалася в картинах українських кіностудій.
- Лауреатка престижних кінофестивалів і премій. Яскрава драматична, характерна і комедійна акторка.
- Педагогиня.[7] У 2000 -х рр. працювала викладачкою в Школі-студії МХАТ, майстерня Костянтина Райкіна і в Міжнародному слов'янському інституті
- З 2012 року — керівниця майстерні театрального факультету Московського інституту телебачення і радіомовлення «Останкіно» і Вищої Школи Кіно і Телебачення «Останкіно».[8]
- У 2016 році була запрошеною викладачкою в Гарварді (Акторська Школа Станіславського)
- Має диплом психолога і міжнародний сертифікат НЛП-практик.
- З 2017 року Євдокія Германова керує майстернею Театрального факультету Університету Синергія[9]
- З 2018 року завідувачка кафедрою театральної майстерності факультету театру, кіно та телебачення Університету Синергія
Театр на Таганці [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- 1979 — «Година Пік» Єжи Ставінський. Режисер А. Буров — Ева
- 1979 — «Ромео і Джульєтта», Вільям Шекспір. Режисер А. Демидов — Бенволіо
- 1980 — «Будинок на набережній» Юрій Трифонов. Режисер Юрій Любимов
- 1984 — «Прищучив» Баррі Кифф. Режисер Олег Табаков — Лінн
- 1987 — «Жайворонок» Жана Ануя. Режисер Олег Табаков— маленька королева Жанна д'Арк[10]
- 1987— «Крісло» Юрій Поляков. Режисер Олександр Марін — Мілочка[11]
- 1987 — «Дві стріли» — Люди племені
- 1987 — «Алі-Баба та інші» — Фатіма, дружина Касима
- 1987 — «Прощайте… і рукоплещите» Олексій Богданович Режисер Олег Табаков — Теодора Медебак, актриса [Архівовано 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
- 1987 — «Білоксі-Блюз» Ніла Саймона. Режисер Олег Табаков — Дезі
- 1987 — «Віра. Любов. Надія» Едена фон Хорвата — Елізабетт
- 1988 — «Дірка» Режисер Олександр Галін — Пардо[12]
- 1989 — «Затоварена бочкотара» В. П. Аксьонов. Режисер Е. Каменькович — Степанида Юхимівна
- 1991 — «Ревізор» Миколи Гоголя. Режисер Сергій Газаров — Ганна Андріївна[13]
- 1995 — «Псих» А. Мінчін. Режисер Андрій Житинкін — Ліна Дмитрівна[14]
- 1995 — «Останні» Максима Горького. Режисер А. Шапіро — Пані Соколова[15]
- 2000 — «Сто йен за послугу» Мінору Бецуяку. Режисер Олена Невежина — Вона[16]
- 2000 — «На дні» М. Горького. Режисер А. Шапіро — Анастасія[17]
- 2000 — «Ще Ван Гог». Режисер В. Фокін — мати[18]
- 2002 — «Місто». Євген Гришковц. Режисер Олександр Назаров — Тетяна
- 2004 — «Коли я вмирала» У. Фолкнер. Режисер Міндаугас Карбаускіс - Адді Бандрен[19]
- 2005 — «Болеро» П. Когоут. Режисер Володимир Петров — Герміна
- 2007 — «Процес» Ф. Кафка. Режисер Костянтин Богомолов — Фрау Груба, Директорка канцелярії[20]
- 2007 — «Затоваренная бочкотара» В. П. Аксьонов. Режисер Євген Каменькович — Степанида Юхимівна[21]
- 2017 — «Ночі Кабірії». Режисери Олена Лаптєва та Яніна Колесніченка — Бомба[22]
- 2004 — «Вишневий сад» А. П. Чехов. Режисер Адольф Шапіро — Шарлотта Іванівна, гувернантка[23]
- 2006 — «Остання помилка Моцарта» Д. Мінчек. Режисер Ю. В. Єрьомін — Констанція[24]
Антрепризні вистави
- 1992 — «Титул» Олександр Галін (Італія).
- 1993 — «Mystery» — вистава англійською мовою
- 1994 — «Тачка у плоті» (Петро Гладилін). Режисер Євген Каменькович. Російсько-французький театральний центр «Сафо», автосалон «Нью-Йорк моторс») —[25]
- 1997 — «Мертва мавпа» Режисер А. В. Парра
- 1999 — "Афінські вечори"Петро Гладилін. Режисер Микола Чіндяйкін.
- 2012 — «Я Едмон Дантес» Мюзикл. Режисер Єгор Дружинін. Музика Лора Квінт. — Елоїза Вільфор [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- 2014 — «Фаїна. Птах, ширяюча в клітці». Режисер Станіслав Євстигнєєв — Любов Орлова[26]
- 2014 — «Гра уяви» Еміль Брагінський. Режисер В'ячеслав Невинний - Рита[27]
- 2017 — «Тріумфальна Арка» Еріх Марія Ремарк. Режисер Лев Рахлін — Ежені
- 2018 — «Учитель Танців». Лопе Де Вега. Режисер Лев Рахлін[28]
- 2014 — «Скок в ліжко» Марселя Мітуа. Студія «25-й ряд»[29]
- 2015 — «Несвяті». Студія «25-й ряд»[30]
- 2016 — "Експрес «Каліфорнія»[26] Джозефіна Лоуренс. Вистава компанії ФІТ
- 2017 — «Розбуди себе»[31]. (МІТРО)
- 1975 — В очікуванні дива — донька Сидоркіна
- 1976 — Неповнолітні — Віра
- 1976 — Розіграш — Даша Розанова
- 1976 — Стажер — подруга Каті Савельєвої
- 1977 — Повернення сина — Тоня
- 1977 — Подарунок долі — ткаля (Одеська кіностудія)
- 1977 — Портрет з дощем — Марина Куликова
- 1978 — На дні (короткометражний) — Наташа (в титрах — Д. Германова)
- 1979 — Сцени з сімейного життя — Ліля, подруга Каті
- 1980 — Накажи собі — Надя Ромашкіна
- 1980 — Дивна відпустка (Кіностудія ім. О. Довженка)
- 1982 — Пічники — Льоля, дружина Олексія Трофимовича
- 1982 — Весільний подарунок — Оксана (Одеська кіностудія)
- 1985 — Нам не дано передбачити… (новела «Манька») — Таня Агєєва
- 1987 — Крісло / Kreslo (фільм-спектакль) — Мілочка
- 1987 — Чи ми це? — Вона
- 1987 — Чоловічі портрети — Алла Осенєва, актриса театру
- 1988 — Коментар до прохання про помилування — Рижа
- 1988 — Нові пригоди янкі при дворі короля Артура — Сенді (Кіностудія ім. О. Довженка)
- 1988 — Казки про Італію
- 1988 — Подія в Утіноозьорську — Альбіна Василівна
- 1989 — Ось вона — воля! / Itt a szabadság! (Угорщина) — Дуся
- 1989 — Маракута (к/м)
- 1989 — Життя за лімітом — Свєтка
- 1989 — Крейзі (к/м) — Віра
- 1991 — Ближнє коло — вихователька в дитячому будинку
- 1991 — Кікс — Жанна Плавська
- 1991 — Мертві без поховання, або Полювання на щурів
- 1991 — Ніагара — Лариса («Ніагара») (Кіностудія ім. О. Довженка)
- 1991 — Стару-ха-рмса — дама
- 1991 — Ревізор (фільм-спектакль) — Ганна Андріївна, дружина городничого
- 1992 — Божевільні макарони, або Помилка професора Буггенсберга — «Сонька — Золота ручка»
- 1993 — Вишневий сад — Шарлотта
- 1993 — Спосіб вбивства — Вірджинія Додж (Кіностудія ім. О. Довженка)
- 1994 — Серп і молот — Віра Раєвська
- 1995 — Мусульманин — Вірка
- 1995 — Це — ми! —
- 1997 — «Смугла леді сонетів» (фільм-спектакль) — королева Єлизавета
- 1998 — Падіння вгору (Білорусь)
- 2000 — Власна тінь — Рита
- 2000 — Щоб пам'ятали (документальний)
- 2001 — Сищики — Дар'я
- 2001 — Емігрантка, або Борода в окулярах і бородавочник — Тузік
- 2001 — 2004 — Ростов-папа — Варвара, клієнтка поета
- 2002 — Головні ролі — Руссо
- 2003 — Варвар (США) — Barbarian Witch, відьма
- 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — Жаклін
- 2003 — Найкраще місто Землі — Чусова
- 2003 — Подаруй мені життя — Наташа, мати Ольги
- 2003 — Спас під берестами — Тамара Сугробова («Любов Орлова»)
- 2004 — Моє велике вірменське весілля — Ліля
- 2004 — Російське — Раїса Федорівна, мати Їжа
- 2004 — Вузький міст — епізод
- 2004—2005 — Обережно, Задов! — сестра
- 2004 — Останні (фільм-спектакль)
- 2005 — Час збирати каміння — Нюра
- 2005 — Псих — Ліна Дмитрівна, лікар-убивця
- 2006 — Мисливець — Валентина, відьма в минулому, співробітниця редакції
- 2006 — Колір неба — жінка зі шпилькою
- 2007 — Іванко — директор будинку дитини
- 2007 — Гілка бузку — Сатіна
- 2007 — 2009 — Вогонь любові — Клавдія / тітка Катя
- 2008 — І світить, і гріє (режисерська курсова робота Ольги Кормухіної)[32] — головна роль
- 2008 — Дівчинка — Ірина Вадимівна Ярцева, мати Олени
- 2008 — Спадщина — Валентина Семенівна, мати Сергія
- 2008 — Новорічна сімейка — Наталя Степанівна Старгородська (Україна)
- 2008 — Розіграш — мати Таї
- 2009 — Барвиха — Жанетт, прибиральниця
- 2009 — Журов (фільм № 7 «Смертельний номер», серії 13-14) — Амалія Берулава (до шлюбу — Данилова), артистка цирку, донька відомого клоуна Олега Данилова
- 2009 — Сорок третій номер — мати Андрія
- 2009 — Дах — баба Нюра
- 2010 — Дівич-вечір — Альбіна Матвіївна
- 2010 — Будинок сонця — керівник туристичної групи
- 2010 — Одружити мільйонера! — Клара Степанівна, мати Семена
- 2010 — Олег Табаков. Запалює зірки (документальний)
- 2010 — У кожного своя війна — тітка Катя, мати Гавроша
- 2010 — Смерть в пенсне, або Наш Чехов — Шарлотта
- 2010 — Сорок третій номер — мати Андрія
- 2010 — Квіти від Лізи — Маргарита Миколаївна
- 2010 — Жила-була одна баба — Феклуша
- 2011 — На все життя — Люся
- 2012 — Злочин у спадок — Рина мати Пашки
- 2012 — Петрович — Раїса Степанівна Нікітіна / Тамара Степанівна Нікітіна, вчителька старших класів, сестра-близнюк Раїси
- 2012 — Вишневий сад (фільм-спектакль) — Шарлотта Іванівна, гувернантка
- 2013 — Секс, кава, сигарети — Флора Варфоломіївна, професорка
- 2013 — Дві зими і три літа — Софія
- 2015 — Леді зникають опівночі — Рената Немирівська, подруга Геннадія
- 2017 — Анна Кареніна. Історія Вронського — графиня Картасова
- 2017 — Анна Кареніна — Графиня Картасова
- 2017 — А. Л. Ж. И. Р. — # 2018 — Свєта з того світу — Олена, мати Світлани та ін.
- 1986 — V Всесоюзний фестиваль молодих кінематографістів: Гран-Прі за найкращу жіночу роль у фільмі «Нам не дано передбачити…» (1985) реж. О. Наруцькой
- 1991 — Київський Міжнародний кінофестиваль «Молодість»: Приз глядацьких симпатій і Приз журі за найкращу жіночу роль у фільмі «Ніагара» (1991) реж. А. Візиря
- 1992 — МКФ у Карлових Варах: Гран-Прі «Кришталевий глобус» за найкращу жіночу роль у фільмі «Кікс» (1991) реж Сергій Лівнєв
- 1992 — Кінофестиваль «Сузір'я»: Головний приз за найкращу жіночу роль у фільмі «Кікс»
- 1994 — МКФ у Салоніках: Спеціальна згадка журі (фільм Серп і молот)
- 1995 — Заслужена артистка Росії[3]
- 2000 — Лауреатка Міжнародної премії Станіславського за роль Насті у виставі «На дні» Максима Горького
- 2002 — Приз Віри Холодної, як самій граціозній актрисі
- 2005 — Приз «Найкраща жіноча роль другого плану» на Третьому міжнародному фестивалі воєнного кіно імені Ю. Озерова (фільм «Час збирати каміння» 2005).
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ evdokiyagermanova.com — Evdokiya Germanova (рос.). evdakiyagermanova.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
- ↑ а б Почётное звание присвоено указом Президента России № 411 от 25 апреля 1995 года. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Евдокия Германова в передаче «Диферамб». echo.msk.ru. 8 липня 2006. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Євдокія Германова: «Я раптом стала втрачати Колю…». Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Микола Єрохін: «Я ці 8 років не міг зрозуміти, чому від мене відмовилися… Мені було прикро…». Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Ksusha Kachenko (22 травня 2017). Профессия: человек.Евдокия Германова (документальный фильм). Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ МИТРО Московский Институт Телевидения и Радиовещания Останкино — Институт Телевидения — Актерское искусство — Мастерская Евдокии Германовой. www.mitro-tv.ru. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Университет Синергия (2001-2015). Курс Е.А. Германовой в музее-квартире Мейерхольда – Университет СИНЕРГИЯ (рос.). synergy.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ Московский театр п/р О. Табакова — Жаворонок. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Кресло. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Дыра. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Ревизор. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Псих. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Последние. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ 100 йен за услугу. www.smotr.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — На дне. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Еще Ван Гог…. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Когда я умирала. Театр п/р Олега Табакова. Пресса о спектакле. www.smotr.ru. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Процесс. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова — Затоваренная бочкотара. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Московский театр під керівництвом О. Табакова" — Официальный сайт театра. www.tabakov.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ МХТ им. А. П. Чехова: Вишневый сад. www.mxat.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ МХТ им. А. П. Чехова: Последняя ошибка Моцарта. www.mxat.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Театральная премьера в автосалоне. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ а б В Москве поставили спектакль про великую Раневскую (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Игра воображения. www.afisha.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Moscow Show (рос.). moscowshow.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ Скок в постель / DeBosh (рос.). debosh.net. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ «Пять вечеров» пролетели как миг. www.pafnuty-abbey.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Новости Института МИТРО - MEDIA NEWS. www.mitro-tv.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Официальный сайт Ольги Кормухиной: Съемки фильма «И светит и греет», 2008 (фото). Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 3 квітня 2019.
- Євдокія Германова на сайті МХТ ім. [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] А. П. Чехова [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Євдокія Германова на сайті Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Євдокія Германова на каналі «Москва 24» (інтерв'ю Євгену Додолеву («Правда-24»)) (рос.)
- Євдокія Германова. [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)Мій герой. [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 8 листопада
- Народились 1959
- Уродженці Москви
- Випускники Російського інституту театрального мистецтва
- Заслужені артисти Росії
- Лауреати Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах
- Радянські діти-актори
- Акторки XXI століття
- Акторки XX століття
- Російські акторки
- Радянські акторки
- Російські театральні педагоги
- Педагоги Школи-студії МХАТ
- Театральні педагоги XXI століття