Перейти до вмісту

Сільвія Тестю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сільвія Тестю
Sylvie Testud
Сільвія Тестю на Каннському МКФ, 2018
Дата народження17 січня 1971(1971-01-17) (53 роки)
Місце народженняЛіон, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка, кінорежисер
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран[1]
Роки активності1991 — наш час
IMDbID 0856500
Нагороди та премії
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
«Сезар» (2001, 2004)
«Премія «Люм'єр»» (2004)
Сільвія Тестю у Вікісховищі

Сільвія Тестю́ (фр. Sylvie Testud; нар. 17 січня 1971, Ліон, Франція) — французька акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сільвія Тестю народилася в Ліоні у сім'ї італійки, що емігрувала до Франції, та француза. Коли Сільвії було два роки, її батько залишив сім'ю. Виросла в Ліонському районі Круа-Рус серед іммігрантів з Італії та Іспанії. Закінчила Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва.

Дебютувала в кіно у 1991 році у короткометражній стрічці «Скрипаль». Потім знялася у кількох малопомітних повнометражних фільмах. Перші помітні ролі з'явилися у Сільвії Тестю у другій половині 1990-х, а 1999 року Тестю стала популярною у Франції завдяки головній ролі у драмі режисера Томаса Венсана «Карнавал».

За головну роль у фільмі «За гранню тиші» (1996) режисера Кароліни Лінк акторці було присуджено німецьку національну кінонагороду «Лола» за найкращу жіночу роль[2].

Однією з найвідоміших робіт Сільвії Тестю у кіно стала роль психопатки-вбивці Крістіни Папен з кримінальної драми «Убивчі рани» (2000). За цю роль вона отримала премію «Сезар» у номінації «Найперспективніша акторка».

У 2003 році випустила автобіографічну книгу «Існує не так вже багато зірок сьогодні». У 2004 році Сільві Тестю отримала «Сезара» в номінації «Найкраща акторка» за головну роль у драмі «Страх і трепет», заснованій на бестселері бельгійської письменниці Амелі Нотомб.

У 2008 році стала кавалером Національного ордену «За заслуги»[3]. У 2016 році нагороджена Орденом Мистецтв та літератури (офіцер)[4].

У 2012 як режисер поставила на основі свого автобіографічного роману повнометражний художній фільм «Інше життя жінки» з Жюльєт Бінош, Матьє Кассовіцем та Ор Атіка у головних ролях.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Акторка має від двох різних батьків двох дітей: сина Рубена (народився 15 лютого 2005-го) та доньку Естер (народилася 25 січня 2011 року)[5].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1996 ф За гранню тиші Jenseits der Stille Лара
1997 ф Згорілі в раю Flammen im Paradies Естер
1998 ф Нещастя Маргарет The Misadventures of Margaret молода черниця
1999 ф Карнавал Karnaval Беа
1999 ф Крапочка й Антон Pünktchen und Anton Лоренс
2000 ф Полонянка La captive Аріана
2000 ф Сад Sade Рене де Сад
2000 ф Убивчі рани Les blessures assassines Крістіна Папен
2001 ф Замок The Château Ізабель
2001 ф Я йду додому Je rentre à la maison Аріель
2002 ф Шануй батька свого Aime ton père Вірджинія
2003 ф Страх і трепет Stupeur et tremblements Амелі
2003 ф Ох вже ці доньки! Filles uniques Тіна
2003 ф Лабіринти Dédales Клод
2004 ф Завтра переїжджаємо Demain on déménage Шарлотта
2006 ф Спадок L’héritage Патрисія
2007 ф Життя у рожевому кольорі La môme Момона
2007 ф Франція La France Камілла
2007 ф Таємниця Антуана Ватто Ce que mes yeux ont vu Люсі Одібер
2008 ф Саган Sagan Франсуаза Куаре (Саган)
2008 ф Ідіот L’idiot Дарина Олексіївна
2009 ф Відплата Fu chou Ірен Томпсон
2009 ф Лурд Lourdes Крістіна
2009 ф Щасливчик Люк Lucky Luke Джейн-катастрофа
2010 ф Облава La rafle Белла Циглер
2012 ф Офірний цап The Scapegoat Бела, художниця
2012 ф Інше життя жінки La vie d'une autre
2014 ф Дві жінки Mesyats v derevne Єлизавета Богданівна
2014 ф Красуні у Парижі Sous Les jupes де Filles Сам
2017 ф Останній портрет Final Portrait Аннетт Арм
2017 ф Наречений на двох Jour J
2018 ф Суспірія Suspiria місс Гріффіт

Визнання

[ред. | ред. код]
На церемонії вручення «Сезара», 2008
Нагороди та номінації Сільвії Тестю[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Лола»
1997 Найкращий акторка у головній ролі За гранню тиші Перемога
Кінофестиваль «Актори кіно» (Acteurs à l'Écran), Франція
1999 Приз Мюзідори найкращій акторці Прилив Номінація
2000 Приз Мішеля Сімона найкращій акторці Карнавал Перемога
Премія «Сезар»
2000 Найперспективніша акторка Карнавал Номінація
2001 Убивчі рани Перемога
2004 Найкраща акторка Страх і трепет Перемога
2008 Найкраща акторка другого плану Життя у рожевому кольорі Номінація
2009 Найкраща акторка Саган Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2000 Найкраща акторка Полонянка Номінація
2010 Лурд Перемога
Кінофестиваль у Карлових Варах
2003 Найкраща акторка Страх і трепет Перемога
Премія «Люм'єр»
2004 Найкраща акторка Страх і трепет Перемога
2008 Таємниця Антуана Ватто Номінація
Золота зірка кіно
2004 Найкраща акторка Страх і трепет Перемога
Кришталевий глобус (Франція)
2009 Найкраща акторка Саган Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=2
  2. Awards for Sylvie Testud (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 3 травня 2015.
  3. Décret du 14 novembre 2008 portant promotion et nomination (фр.). Legifrance - Le service public de l'accès au droit. 15 листопада 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
  4. Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2 лютого 2017. [Архівовано 2016-06-05 у Wayback Machine.]
  5. Sylvie Testud : L'actrice est maman pour la seconde fois ! (фр.). Purepeople.com. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
  6. Повний перелік нагород та номінацій Сільвії Тестю на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]