Глущенко Сергій Миколайович

Глущенко Сергій Миколайович
Глущенко Сергій Миколайович
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
26 лютого 2020 — 02 червня 2021
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Олексій Гончарук
Нині на посаді
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
1-й Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
1 липня 2015 — 13 січня 2016
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Попередник	Немає
Наступник	Володимир Лапа
Народився	18 липня 1979(1979-07-18) (45 років) смт Райгородок, Слов’янського району Донецької обл., Українська РСР, нині Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Освіта	Три вищі освіти, які здобув у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана: - юридична ( правове регулювання економіки); - економічна (облік і аудит в управлінні банками, викладач економіки); - управлінська (менеджмент організацій)
Діти	донька Анастасія
Релігія	Християнство
Висловлювання у Вікіцитатах

Сергі́й Микола́йович Глу́щенко (нар. 18 липня 1979, смт Райгородок Слов’янського району Донецької обл., Українська РСР, нині Україна) – український держслужбовець, економіст і правник. Перший Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (липень 2015 – січень 2016). Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (лютий 2020 – червень 2021).

До вступу на держслужбу працював у спеціалізованій установі ООН – International Finance Corporation (IFC), The World Bank Group (жовтень 2006 – березень 2015).

Радник Міністра аграрної політики та продовольства України (березень 2015 – червень 2015); Міністра Кабінету Міністрів України (червнень 2022 – по теперішній час); віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (листопад 2022 – по теперішній час).

За не офіційними даними у серпні 2019 розглядався на посаду [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] Міністра аграрної політики та продовольства України.

Ранні роки

Народився 18 липня 1979 у смт Райгородок Слов’янського району Донецької обл., Українська РСР, нині Україна.

У 1994 р. закінчив дев’ять класів середньої загальноосвітньої школи № 5 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] міста Слов’янська з поглибленим вивченням математики.

У 1996 р. закінчив середню загальноосвітню школу № 12 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] міста Слов’янська (клас з поглибленим вивченням хімії і біології).

Освіта

Має три вищі освіти, які здобув у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана:

1. у грудні 2002 – спеціальність «Облік і аудит», магістр з обліку й аудиту в управлінні банками (магістерська робота «Облік і контроль операцій комерційного банку з платіжними картками»)
2. у червні 2007 – спеціальність «Менеджмент організацій», магістр з менеджменту організацій (магістерська робота «Організаційний контроль в акціонерному товаристві: визначення особливостей та напрямків вдосконалення»)
3. у жовтні 2012 – спеціальність «Правознавство», магістр права (магістерська робота «Правове регулювання контролю в акціонерних товариствах за законодавством України та країн СНД (порівняльний аналіз)»)

Кар’єра

У серпні 2000 прийнятий на роботу до Промінвестбанку. Працював бухгалтером відділу кореспондентських відносин та валютних операцій, а згодом – економістом відділу вкладних операцій та пластикових технологій.

У січні 2003 прийнятий на роботу до ГО «Інститут проблем законодавства імені Ярослава Мудрого». Працював спочатку спеціалістом відділу бюджетної та податкової політики, пізніше – начальником відділу економічного аналізу та прогнозування.

З жовтня 2006 по березень 2015 працював у спеціалізованій установі ООН – International Finance Corporation (IFC), The World Bank Group на посаді Асоційований операційний офіцер (Associate Operations Officer) проекту IFC «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України».

З березня по червень 2015 працював радником Міністра аграрної політики та продовольства України.

За результатами конкурсу у липні 2015 призначений першим Головою новоствореної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка повністю або частково ввібрала у себе повноваження семи контролюючих органів:

1. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.];
2. Державна інспекція з питань захисту прав споживачів;
3. Державна санітарно-епідеміологічна служба;
4. Державна пробірна служба;
5. Державна інспекція з контролю за цінами;
6. Державне агентство з туризму та курортів;
7. Державна інспекція сільського господарства.

З жовтня 2015 по грудень 2015 обіймав посади Голови комісії з реорганізації Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, а також Головою комісії з ліквідації Державної інспекції України з контролю за цінами.

Був незгоден із зміною підпорядкування [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] очолюваної ним Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (яка замислювалась і створювалась, як незалежний контролюючий орган у підпорядкуванні Кабінету Міністрів України). Внаслідок чого у січні 2016 вирішив піти з посади її Голови за власним бажанням.

Наступні три з половиною роки обіймав посаду Віце-президента Асоціації звірівників України [Архівовано 6 травня 2019 у Wayback Machine.]. Відповідав за залучення іноземних інвестицій, а також приведення умов і практики утримання в Україні сільськогосподарських тварин у відповідність до вимог законодавства ЄС.

З жовтня 2016 по липень 2017 працював Керівником юридичного сектора, Координатором інспекційної реформи Проекту міжнародної технічної допомоги «Підтримка України з боку ЄС у відновленні економіки» (EU SURE [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]).

У лютому 2020 , відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України [Архівовано 2 березня 2020 у Wayback Machine.] №159-р, призначено заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 червня 2021 №542-р звільнено із займаної посади у зв’язку із відставкою Міністра.

У липні 2022 призначений радником Міністра Кабінету Міністрів України.

У листопаді 2022 призначений радником віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Підприємництво

У період з вересня 2016 по лютий 2018, а також із травня 2018 по грудень 2019 був зареєстрований як фізична особа-підприємець і працював незалежним експертом у сферах державного нагляду (контроль), захисту прав споживачів, безпечності харчової продукції, безпечності нехарчової продукції, фітосанітарній сфері, а також у галузі ветеринарної медицини.

Досягнення

Є ініціатором і співавтором проведених в Україні реформ, спрямованих на масштабне скорочення:

1. чисельності контролюючих органів (із 85 [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.] у 2009 до 28 [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.] у 2014 рр.);
2. кількості документів дозвільного характеру (лише тільки у 2014 р. домігся скасування 115 різних видів дозволів [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]);
3. сфер господарської діяльності, які потребують отримання ліцензій (із більше 80 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] у 2009 до 30 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] у 2015 рр.);
4. переліку продукції, яка потребує проходження обов’язкової сертифікації (скасовано 11 переліків різних видів продукції [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] із 20 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], які існували на той час).

Доклав багато зусиль для покращення позицій України у міжнародному рейтингу Doing Business, завдяки чому за підсумками 2014 р. Україна посіла 96 позицію [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] серед 189 країн, замість 152-ї позиції [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.], яку вона мала за три роки до цього.

Є ініціатором і співавтором постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 р. № 442 [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.], яка передбачала скорочення в Україні надмірної кількості контролюючих органів та створення єдиного органу державного контролю у сфері захисту прав споживачів, безпечності харчової продукції, а також безпечності нехарчової продукції – Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів^{[джерело не вказане 1741 день]}.

За не офіційними даними у серпні 2019 розглядався на посаду [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] керівника аграрного Міністерства. Проте Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приєднання зазначеного міністерства до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Тому аграрне Міністерство так і не отримало свого керівника.

У листопаді 2019 за результатами конкурсу [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] на посаду Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ввійшов до п’ятірки фіналістів.

Наприкінці 2021 – початку 2022 рр. Комісія з питань вищого корпусу державної служби неодноразово визнавала Сергія Глущенка переможцем конкурсу на зайняття посади першого заступника Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (пункт 20 протоколу № 45/2021 від 07.10.2021; пункт 8 протоколу № 61/2021 від 21.12.2021; пункт 12 протоколу № 7/2022 від 14.02.2022).

Відзнаки

У 2010 році за вагомий внесок у реформування національної економіки та розвиток підприємництва відзначений грамотою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У 2014 році за вагомий особистий внесок у законодавче забезпечення розвитку підприємництва відзначений грамотою Комітету Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики.

Родина

Батько Микола Іванович Глущенко (1948 – 2010), за освітою будівельник промислових та цивільних об’єктів, керував будівництвом об’єктів різного значення і масштабів.

Мати Олена Омелянівна Глущенко (1958 р.н.), за освітою викладач фізичної культури, працювала тренером з легкої атлетики у дитячо-юнацькій спортивній школі міста Слов’янська. Пенсіонерка.

Сестра Ганна Миколаївна (1982 р.н.) – має неповну вищу медичну освіту і повну вищу економічну освіту. Домогосподарка.

Розлучений з 2019. Виховує доньку – Анастасію (2009 р.н.).

Захоплення

Гірські лижі, гірський туризм, плавання, генеалогія^{[джерело не вказане 1741 день]}.

Випадки з життя

Під час роботи в International Finance Corporation (IFC), The World Bank надавав консультації і технічну допомогу Урядам Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Киргизії, України з питань проведення реформ, необхідних для покращення інвестиційного клімату.

Підтримував скасування в Україні державного регулювання цін на харчові продукти, а також займався ліквідацією Державної інспекції України з контролю за цінами.

Автор численних прийнятих в Україні нормативно-правових актів, спрямованих на дерегуляцію, зниження адміністративного тиску контролюючих органів на суб’єктів господарювання, скорочення різних видів документів дозвільного характеру [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], скорочення переліку видів господарської діяльності, що потребують отримання ліцензій [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]^{[джерело не вказане 1741 день]}.

Активно відстоював необхідність імплементації в українське законодавство принципу мовчазної згоди [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] і декларативного принципу [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], брав активну участь у реформуванні сфери безпечності харчової продукції, а також безпечності нехарчової продукції, імплементації положень Угод СОТ [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.], Угоди про асоціацію з ЄС^{[джерело не вказане 1741 день]}.

Автор перших затверджених в Україні методик: з розробки актів перевірок у вигляді чек-листів [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] і з розроблення критеріїв [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Публікації

Співавтор «Посібника з розробки та впровадження актів перевірок (чек-листів) контролюючими органами» [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.].

Співавтор двох звітів «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес», підготовлених і виданих у International Finance Corporation (IFC), The World Bank Group за результатами проведених в Україні відповідних досліджень у 2009 [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] і 2011 роках.

Див. також

• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Посилання

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] від 10 вересня 2014 р. № 442
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення Глущенка С.М. Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] від 1 липня 2015 р. № 675-р
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] від 2 вересня 2015 р. № 667
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1110» [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] від 13 жовтня 2015 р. № 1083-р
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2014 р. № 1063» [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.] від 13 жовтня 2015 р. № 1084-р
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1110» [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] від 5 грудня 2015 р. № 1315-р
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розділу III схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України» [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.] від 18 листопада 2015 р. № 942
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2014 р. № 1063» [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] від 5 грудня 2015 р. № 1316-р
9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення Глущенка С.М. з посади Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] від 13 січня 2016 р. № 1-р
10. Офіційна фейсбук-сторінка Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]
11. Сім запитань не про роботу до Сергія Глущенко [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
12. Чому державі вигідніше відмовитись від регулювання цін [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
13. В Офісі президента додалося три кандидатури на аграрного міністра – власник холдингу, заступник губернатора та економіст [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
14. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752
15. Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752
16. «Посібник з розробки та впровадження актів перевірок (чек-листів) контролюючими органами» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], Міжнародна фінансова корпорація, Група Світового банку
17. Звіт «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], жовтень 2009, International Finance Corporation (IFC), The World Bank Group
18. Звіт «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.], жовтень 2011, International Finance Corporation (IFC), The World Bank Group
19. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] від 23 жовтня 2019 р. № 985-р