Гліптини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інгібітори дипептидилпептидази-4 і GLP1

Гліптини або інгібітори дипептидилпептидази-4 — це клас пероральних цукрознижуючий лікарських засобів, які інгібують фермент дипептидилпептидазу-4. Вони застосовуються для лікування цукрового діабету ІІ типу. Перший препарат цього класу — ситагліптин — був схвалений FDA у 2006 році.[1] Глюкагон підвищує рівень глюкози в крові, а інгібітори гліптини знижують рівень глюкагону та глюкози в крові. Механізм дії гліптинів полягає у збільшенні рівня інкретинів (GLP1 та GIP)[2][3][4], які пригнічують вивільнення глюкагону, що, у свою чергу, збільшує секрецію інсуліну, зменшує спорожнення шлунка, та знижує рівень глюкози в крові.

Метааналіз 2018 року не виявив впливу гліптинів на збільшення смертності від усіх причин, на збільшення смертності від серцево-судинних захворювань, частоту інфаркту міокарда чи інсульту у хворих із діабетом ІІ типу.[5]

Склад групи

[ред. | ред. код]

До класу гліптинів відносяться наступні препарати:

Інші хімічні речовини, які можуть інгібувати DPP4, включають берберин, алкалоїд, який міститься в рослинах роду Berberis, який пригнічує дипептидилпептидазу-4, що може принаймні частково пояснити його цукрознижувальний ефект.[18]

Побічні ефекти

[ред. | ред. код]

У тих, хто вже одночасно приймає похідні сульфонілсечовини, існує підвищений ризик гіпоглікемії під час одночасного прийому гліптинів.[19] Самостійними побічними ефектами препаратів групи є назофарингіт, головний біль, нудота, серцева недостатність, реакції гіперчутливісті та шкірні алергічні реакції.

FDA попереджає, що ліки від цукрового діабету ІІ типу, зокрема ситагліптин, саксагліптин, лінагліптин і алогліптин, можуть спричинити захворювання суглобів, яке може бути значно вираженим, і спричинити в подальшому розвиток інвалідності. FDA додало нове попередження та обрамлене застереження щодо цього ризику до інструкцій усіх ліків цього класу препаратів, які називаються інгібіторами дипептидилпептидази-4 або гліптинами.[20] Однак дослідження, що оцінювали ризик ревматоїдного артриту серед хворих, які приймали гліптини, не дали остаточних результатів.[21]

Огляд 2014 року виявив підвищений ризик серцевої недостатності при застосуванні саксагліптину та алогліптину, що спонукало FDA у 2016 році додати обрамлене застереження до інструкцій препаратів.[22]

Метааналіз 2018 року показав, що використання інгібіторів DPP4 було пов'язане з підвищенням ризику розвитку гострого панкреатиту на 58 % порівняно з плацебо або без лікування.[23]

Попередні висновки дослідження 2018 року показало підвищений ризик розвитку запальних захворювань кишечника (зокрема, виразкового коліту), який досягає піку після 3—4 років застосування, та зменшується після більш ніж 4 років застосування.[24]

Кокранівський систематичний огляд 2020 року не виявив достатньо доказів зниження смертності від усіх причин, серйозних побічних ефектів, смертності від серцево-судинних захворювань, нелетального інфаркту міокарда, нелетального інсульту або термінальної стадії ниркової недостатності при порівнянні монотерапії метформіном із застосуванням метформіну в поєднанні з гліптинами для лікування цукрового діабету ІІ типу.[25]

Рак

[ред. | ред. код]

У відповідь на повідомлення про передракові зміни в підшлунковій залозі щурів і донорів органів, які отримували інгібітор DPP4 ситагліптин[26][27], FDA США та Європейське агентство з лікарських засобів провели незалежні перевірки всіх клінічних і доклінічних даних, пов'язаних з можливим зв'язком гліптинів з розвитком раку підшлункової залози. У спільному листі до «New England Journal of Medicine» агентства заявили, що вони ще не дійшли остаточного висновку щодо можливого причинно-наслідкового зв'язку.[28] Мета-аналіз 2014 року не виявив доказів підвищення ризику раку підшлункової залози у пацієнтів, які отримували гліптини, але через незначну кількість доступних даних не вдалося повністю виключити можливий ризик.[29]

Комбіновані препарати

[ред. | ред. код]

Деякі гліптини отримали схвалення FDA для використання разом із метформіном з додатковим ефектом для підвищення рівня глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP1), який також зменшує глюконеогенез у печінці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FDA Approves New Treatment for Diabetes (Пресреліз). U.S. Food and Drug Administration. 17 жовтня 2006. Процитовано 17 жовтня 2006. (англ.)
  2. ↑ McIntosh CH, Demuth HU, Pospisilik JA, Pederson R (червень 2005). Dipeptidyl peptidase IV inhibitors: how do they work as new antidiabetic agents?. Regulatory Peptides. 128 (2): 159—65. doi:10.1016/j.regpep.2004.06.001. PMID 15780435. (англ.)
  3. ↑ Behme MT, Dupré J, McDonald TJ (квітень 2003). Glucagon-like peptide 1 improved glycemic control in type 1 diabetes. BMC Endocrine Disorders. 3 (1): 3. doi:10.1186/1472-6823-3-3. PMC 154101. PMID 12697069.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  4. ↑ Dupre J, Behme MT, Hramiak IM, McFarlane P, Williamson MP, Zabel P, McDonald TJ (червень 1995). Glucagon-like peptide I reduces postprandial glycemic excursions in IDDM. Diabetes. 44 (6): 626—30. doi:10.2337/diabetes.44.6.626. PMID 7789625. (англ.)
  5. ↑ Zheng SL, Roddick AJ, Aghar-Jaffar R, Shun-Shin MJ, Francis D, Oliver N, Meeran K (квітень 2018). Association Between Use of Sodium-Glucose Cotransporter 2 Inhibitors, Glucagon-like Peptide 1 Agonists, and Dipeptidyl Peptidase 4 Inhibitors With All-Cause Mortality in Patients With Type 2 Diabetes: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA. 319 (15): 1580—1591. doi:10.1001/jama.2018.3024. PMC 5933330. PMID 29677303. (англ.)
  6. ↑ SITAGLIPTIN (JANUVIA) (англ.)
  7. ↑ VIDAGLIPTIN (GALVUS) (англ.)
  8. ↑ FDA approves new treatment for Type 2 diabetes. Fda.gov. 2 травня 2011. Процитовано 15 квітня 2013. (англ.)
  9. ↑ LG Life Science. Lgls.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 15 квітня 2013. (англ.)
  10. ↑ New Drugs Approved in FY 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2013. Процитовано 7 серпня 2013. (англ.)
  11. ↑ Bronson J, Black A, Dhar TM, Ellsworth BA, Merritt JR (2012). Teneligliptin (Antidiabetic). To Market, To Market. Annual Reports in Medicinal Chemistry. 48: 523—524. doi:10.1016/b978-0-12-417150-3.00028-4. ISBN 9780124171503. (англ.)
  12. ↑ Merck MARIZEV Once-Weekly DPP-4 Inhibitor For Type2 Diabetes Approved In Japan. NASDAQ. 28 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015. (англ.)
  13. ↑ Sheu WH, Gantz I, Chen M, Suryawanshi S, Mirza A, Goldstein BJ, Kaufman KD, Engel SS (листопад 2015). Safety and Efficacy of Omarigliptin (MK-3102), a Novel Once-Weekly DPP-4 Inhibitor for the Treatment of Patients With Type 2 Diabetes. Diabetes Care. 38 (11): 2106—14. doi:10.2337/dc15-0109. PMID 26310692. (англ.)
  14. ↑ Dong-A ST's DPP4 inhibitor, SUGANON, got approved for type 2 diabetes in Korea. pipelinereview.com. 2 жовтня 2015. (англ.)
  15. ↑ SatRx LLC Announces First Registration in Russia of SatRx (gosogliptin), an Innovative Drug for Treatment of Type 2 Diabetes (Пресреліз). SatRx LLC. (англ.)
  16. ↑ Forest Splits With Phenomix (англ.)
  17. ↑ Maslov IO, Zinevich TV, Kirichenko OG, Trukhan MV, Shorshnev SV, Tuaeva NO, Gureev MA, Dahlén AD, Porozov YB, Schiöth HB, Trukhan VM (лютого 2022). Design, Synthesis and Biological Evaluation of Neogliptin, a Novel 2-Azabicyclo[2.2.1]heptane-Based Inhibitor of Dipeptidyl Peptidase-4 (DPP-4). Pharmaceuticals. 15 (3): 273. doi:10.3390/ph15030273. PMC 8949241. PMID 35337071.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  18. ↑ Al-masri IM, Mohammad MK, Tahaa MO (жовтень 2009). Inhibition of dipeptidyl peptidase IV (DPP IV) is one of the mechanisms explaining the hypoglycemic effect of berberine. Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry. 24 (5): 1061—6. doi:10.1080/14756360802610761. PMID 19640223. (англ.)
  19. ↑ Salvo F, Moore N, Arnaud M, Robinson P, Raschi E, De Ponti F, Bégaud B, Pariente A (травень 2016). Addition of dipeptidyl peptidase-4 inhibitors to sulphonylureas and risk of hypoglycaemia: systematic review and meta-analysis. BMJ. 353: i2231. doi:10.1136/bmj.i2231. PMC 4854021. PMID 27142267. (англ.)
  20. ↑ DPP-4 Inhibitors for Type 2 Diabetes: Drug Safety Communication - May Cause Severe Joint Pain. FDA. 28 серпня 2015. Процитовано 1 вересня 2015. (англ.)
  21. ↑ Kathe N, Shah A, Said Q, Painter JT (лютий 2018). DPP-4 Inhibitor-Induced Rheumatoid Arthritis Among Diabetics: A Nested Case-Control Study. Diabetes Therapy. 9 (1): 141—151. doi:10.1007/s13300-017-0353-5. PMC 5801239. PMID 29236221. (англ.)
  22. ↑ Diabetes Meds Containing Saxagliptin and Alogliptin Linked to Increased HF. Pharmacy Practice News. квітень 2016. (англ.)
  23. ↑ Zheng SL, Roddick AJ, Aghar-Jaffar R, Shun-Shin MJ, Francis D, Oliver N, Meeran K (квітень 2018). Association Between Use of Sodium-Glucose Cotransporter 2 Inhibitors, Glucagon-like Peptide 1 Agonists, and Dipeptidyl Peptidase 4 Inhibitors With All-Cause Mortality in Patients With Type 2 Diabetes: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA. 319 (15): 1580—1591. doi:10.1001/jama.2018.3024. PMC 5933330. PMID 29677303. (англ.)
  24. ↑ Abrahami D, Douros A, Yin H, Yu OH, Renoux C, Bitton A, Azoulay L (березень 2018). Dipeptidyl peptidase-4 inhibitors and incidence of inflammatory bowel disease among patients with type 2 diabetes: population based cohort study. BMJ. 360: k872. doi:10.1136/bmj.k872. PMC 5861502. PMID 29563098. (англ.)
  25. ↑ Gnesin F, Thuesen AC, Kähler LK, Madsbad S, Hemmingsen B (червень 2020). Metformin monotherapy for adults with type 2 diabetes mellitus. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2020 (6): CD012906. doi:10.1002/14651858.CD012906.pub2. PMC 7386876. PMID 32501595. (англ.)
  26. ↑ Matveyenko AV, Dry S, Cox HI, Moshtaghian A, Gurlo T, Galasso R, Butler AE, Butler PC (липень 2009). Beneficial endocrine but adverse exocrine effects of sitagliptin in the human islet amyloid polypeptide transgenic rat model of type 2 diabetes: interactions with metformin. Diabetes. 58 (7): 1604—15. doi:10.2337/db09-0058. PMC 2699878. PMID 19403868. (англ.)
  27. ↑ Butler AE, Campbell-Thompson M, Gurlo T, Dawson DW, Atkinson M, Butler PC (липень 2013). Marked expansion of exocrine and endocrine pancreas with incretin therapy in humans with increased exocrine pancreas dysplasia and the potential for glucagon-producing neuroendocrine tumors. Diabetes. 62 (7): 2595—604. doi:10.2337/db12-1686. PMC 3712065. PMID 23524641. (англ.)
  28. ↑ Egan AG, Blind E, Dunder K, de Graeff PA, Hummer BT, Bourcier T, Rosebraugh C (лютий 2014). Pancreatic safety of incretin-based drugs--FDA and EMA assessment. The New England Journal of Medicine. 370 (9): 794—7. doi:10.1056/NEJMp1314078. PMID 24571751. (англ.)
  29. ↑ Monami M, Dicembrini I, Mannucci E (січень 2014). Dipeptidyl peptidase-4 inhibitors and pancreatitis risk: a meta-analysis of randomized clinical trials. Diabetes, Obesity & Metabolism. 16 (1): 48—56. doi:10.1111/dom.12176. PMID 23837679. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гліптини&oldid=42748990