Горно-Круш'є (община Македонський Брод)
| Село Горно-Круш'є мак. Горно Крушје | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна |  Північна Македонія
|
| Регіон | Південно-Західний |
| Община | Македонський Брод |
| Населення | 44 особи (перепис 2002[1]) |
| Географічні координати | 41°34′56″ пн. ш. 21°07′51″ сх. д. / 41.58222° пн. ш. 21.13083° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 1160 м |
| Карта | |
  Горно-Круш'є | |
Горно-Круш'є (мак. Горно Крушје) — село в муніципалітеті Македонський Брод, у районі Поріччя, в околицях міста Македонський Брод.
Село розташоване в районі Поріччя, у західній високій частині території муніципалітету Македонський Брод, чий тар межує з районом муніципалітету Кичево.[2] Село гірське, на висоті 1160 метрів. Розташоване за 17 кілометрів від міста Македонський Брод.[2]
Село з’єднує асфальтована дорога, яка веде з рівнинного села Слатина.
У XIX столітті Горно Круш'є було селом у складі Поречської нахії Кичевської кази Османської імперії .
Село має змішане сільськогосподарське призначення.[2]
За даними Василя К'нчова («Македонія. Етнографія і статистика») за 1900 рік, село Круш'є (Горно і Долно разом) мало 512 жителів, усі македонці.[3] Згідно з даними секретаря Болгарського екзархату Димитра Мішева (« La Macédoine et sa Population Chrétienne») у 1905 році в Круш'є (Горно і Долно разом) проживало 560 жителів. [4]
Значна частина населення виїхала з Горно-Круш'є. Так, в 1961 році в селі проживало 382 жителі, а в 1994 році кількість зменшилася до 66 жителів, македонське населення.[2]
За даними останнього перепису населення 2002 року, село Горно Крушє мало 44 жителі, усі македонці.
| Рік | 1900[5] | 1905[6] | 1948 | 1953 | 1961 | 1971 | 1981 | 1991 | 1994 | 2002 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 512 | 560 | 417 | 419 | 382 | 327 | 192 | 80 | 66 | 44 |
- Джерело за 1948-2002 г.: Државен завод за статистика на Република Македонија.[7]
Горно-Круш'є — суто македонське православне село. Усі родини в селі – переселенці. Спочатку село було розташоване вище, тому звідти спустилися родини Тодевців і Главевців, які заснували село на теперішньому місці.[8]
Роди в Горно-Круш'є:
- Поселенці: Джуаловці, Огняновці і Главевці (5 тис.) — це один рід, який поселено з якогось місця в Косові. Існує також інший переказ про Огненовців та Джуаловців, згідно з якою вони переселилися з Касторії до Егейської Македонії.[9] ; Тодевці переселилися з переміщеного міста Закамен в околицях Ельбасана (як кажуть жителі цього роду).
Село є частиною общини Македонський Брод, який був змінений новим територіальним поділом Македонії в 2004 році, і до нього було додано колишню общину Самоков. У період з 1996 по 2004 рік село входило до складу колишньої общини Македонський Брод.
У період 1950-1952 рр. село було частиною колишньої общини Слатіна, до якої входили села Грешніца, Горно-Круш'є, Долно-Круш'є та Слатіна.
У період 1952-1955 рр. село входило до складу тодішньої общини Долні-Манастирець, у якій, крім села Горно-Круш'є, були села Горні-Манастирець, Долні-Манастирець, Долно-Круш'є, Драгов Дол, Слатіно, Томіно Село і Топольніца.
У період 1955-1957 рр. село входило до складу тодішньої общини Манастирець.
У період 1957-1965 рр. село знаходилося в колишній общині Брод.
У період 1965-1996 років село входило до складу великої общини Брод.
В селі є виборча дільниця № 0234 за даними Державної виборчої комісії, яка знаходиться в окремому приміщенні.[10]
На місцевих виборах 2017 року на цій дільниці зареєстровано 36 виборців.[11] На президентських виборах 2019 року на цій дільниці зареєстровано 34 виборці.[12]
- Церкви [13]
- Церква Св. Талалея — головна сільська церква.
- ↑ Загальне населення відповідно до етнічної приналежності, рідної мови та релігії — Перепис населення в Республіці Македонія 2002 року (мак.)(англ.) [Архівовано з першоджерела 27 вересня 2021.]
- ↑ а б в г Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF). Скопје: Патрија. с. 79. Процитовано 29 септември 2017.
- ↑ Васил К’нчов. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900, стр. 257.
- ↑ D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, р. 156-157.
- ↑ К’нчов, Васил. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900
- ↑ Brancoff, D.M. „La Macédoine et sa Population Chrétienne“. Paris, 1905.
- ↑ „Население по возраст и по пол, по населени места, според пописите спроведени во Република Македонија по Втората светска војна“ [Архівовано 2022-02-16 у Wayback Machine.]. Државен завод за статистика.
- ↑ Јовановиќ, Петар (1935). Порече. Белград: Српски етнографски зборник. с. 316.
- ↑ Вражиновски, Танас (1986). Македонски народни преданиа, книга I. Скопје: Институт за фолклор „Марко Цепенков“.
- ↑ Описи на ИМ. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 16 октомври 2017.
- ↑ Локални избори 2017. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 16 октомври 2017.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=dead(довідка) - ↑ Претседателски избори 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 мај 2019.
- ↑ Јелена Павловска, Наташа Ниќифоровиќ и Огнен Коцевски (2011). Валентина Божиновска (ред.). Карта на верски објекти во Македонија. Менора - Скопје: Комисија за односи во верските заедници и религиозните групи. ISBN 978-608-65143-2-7.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
.svg){kind=small}