Ореовець (община Македонський Брод)
| Село Ореовець мак. Ореовец | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Країна |  Північна Македонія
|
| Регіон | Південно-Західний |
| Община | Македонський Брод |
| Населення | 75 осіб (перепис 2021) |
| Географічні координати | 41°29′44″ пн. ш. 21°07′49″ сх. д. / 41.49556° пн. ш. 21.13028° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 760 м |
| Карта | |
  Ореовець | |
Ореовець (мак. Ореовец; іноді його також називають Ореоец) — село в общині Македонський Брод, у районі Дольно Кичево, неподалік від міста Македонський Брод.
Село розташоване в районі Дольно Кичево, в південно-західній частині території муніципалітету Македонський Брод, безпосередньо на лівому березі річки Треска. Околиця села прилягає до території Кичевської міської ради.[1] Село горбисте, на висоті 760 метрів. Це 10 кілометрів від міста Македонський Брод.[1]
Атар займає площу 8,3 км2. Переважають ліси на площі 391 га, пасовища становлять 275 га, рілля 96 га.[1]
Повз село проходить регіональна дорога Македонський Брод - Кичево. Згідно з кадастром північна частина регіональної дороги належить до території села Ореовець. Через це частина новозбудованих будинків мешканців села Пласниця, на самому перехресті в бік цього села, входить до території села Ореовець.
У XIX столітті Ореовець був селом у Кичевській казазі Османської імперії.
В основному село має сільськогосподарсько-лісогосподарське призначення.[1]
За даними Василя К'нчова («Македонія. Етнографія і статистика ») за 1900 рік, в селі Ореовец проживало 144 жителі, всі македонці.[2] За даними секретаря Болгарського екзархату Димитара Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne»), у 1905 році в Ореовці проживало 128 жителів.[3]
Село невелике, в якому в 1961 році проживало 153 жителі, з них 152 македонці і 3 турки. У 1994 році чисельність зменшилася до 85 жителів, з яких 52 турки і 33 македонці.[1]
Згідно з переписом 2002 року в селі Ореовець проживало 155 осіб, з них 26 македонців, 128 турків [4] і 1 інший.
За даними останнього перепису населення Македонії 2021 року, Ореовец має 75 мешканців.
| Рік | 1900 | 1905 | 1948 | 1953 | 1961 | 1971 | 1981 | 1991 | 1994 | 2002 | 2021 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 144 | 128 | 175 | 193 | 153 | 108 | 56 | 77 | 85 | 155 | 75 |
- Джерело за 1900 р.: Македонија. Етнографија и статистика.[5]; за 1905 р.: La Macédoine et sa Population Chrétienne.[6]; за 1948-2002 рр.: Државен завод за статистика на Република Македонија.[7]; за 2021 р.: Државен завод за статистика на Република Македонија.[8]
Село є частиною общини Македонський Брод, який був змінений новим територіальним поділом Македонії в 2004 році, і до нього було додано колишню общину Самоков. У період з 1996 по 2004 рік село входило до складу колишньої общини Самоков.
У 1950-1952 роках село входило до колишньої Русяцької общини, до складу якої входили села Ореовець і Русяці.
У період 1952-1955 років село входило до складу тодішньої общини Іжиште, в якому, окрім села Ореовець, були села Дворці, Іжиште, Лісікани, Пласниця, Преглево та Русяці.
У період 1955-1957 років село входило до складу тодішньої общини Брод.
У період 1957-1965 рр. село знаходилося в колишній общині Брод.
У період 1965-1996 років село входило до складу великої общини Брод.
- Археологічні пам'ятки [9]
- Мал Рід — церква і некрополь середньовіччя
- Церква «Святого Архангела Гавриїла» — головний храм села, збудований у 1628 році
- Церква «Святого Миколая» — монастирська церква, збудована у 1595 році
- Монастирі
- Ореовицький монастир — монастир
-
Будинки в селі -
Сільський цвинтар -
Дорожній вказівник
.JPG)
- ↑ а б в г д Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF). Скопје: Патрија. с. 199. Процитовано 27 октомври 2017.
- ↑ Васил К’нчов. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900, стр. 257.
- ↑ D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, р. 154-155.
- ↑ Изјаснетите Турци живеат во куќите на раскрсницата со селото Пласница, кои катастарски се наоѓаат во атарот на селото Ореовец.
- ↑ К’нчов, Васил. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900
- ↑ Brancoff, D.M. „La Macédoine et sa Population Chrétienne“. Paris, 1905.
- ↑ „Население по возраст и по пол, по населени места, според пописите спроведени во Република Македонија по Втората светска војна“ [Архівовано 2022-02-16 у Wayback Machine.]. Државен завод за статистика.
- ↑ „Вкупно резидентно население на Република Северна Македонија според етничката припадност, по населени места, Попис, 2021“ [Архівовано 2022-12-24 у Wayback Machine.]. Државен завод за статистика.
- ↑ Коцо, Димче (1996). Археолошка карта на Република Македонија. Скопје: МАНУ. ISBN 9789989101069
- ↑ Русјачка парохија. Дебарско-кичевска епархија. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 29 октомври 2017.
- ↑ Јелена Павловска, Наташа Ниќифоровиќ и Огнен Коцевски (2011). Валентина Божиновска (ред.). Карта на верски објекти во Македонија. Менора - Скопје: Комисија за односи во верските заедници и религиозните групи. ISBN 978-608-65143-2-7.
.svg){kind=small}