Городоцький район (Львівська область)
| Городоцький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Район на карті  Львівська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Львівська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 4620900000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 68 707 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 727 км² | ||||
| Густота: | 94.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3231 | ||||
| Поштові індекси: | 81500—81574 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Городок | ||||
| Міські ради: | 2 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 29 | ||||
| Міста: | 2 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 77 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Більовський Володимир Михайлович | ||||
| Голова РДА: | Саган Іван Іванович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Городоцька РДА Городоцька райрада | ||||
| Адреса: | 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Б. Хмельницького, 2 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Городо́цький райо́н — колишній район України у центрі Львівської області на захід від обласного центра міста Львова. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Городок. Населення становило 68 707 осіб (на 1 січня 2019). Площа району 727 км². Утворено 17 січня 1940 року. Межує з Яворівським, Пустомитівським, Миколаївським, Дрогобицьким, Самбірським та Мостиським районами.
| Мостиський район | Яворівський район | Львів |
| Самбірський район | 
|
Пустомитівський район |
| Самбірський район | Дрогобицький район | Миколаївський район |
Територією Городоччини протікає кілька річок, найбільшою серед яких є Верещиця, що утворює на своєму шляху десятки (понад 84) ставів. У надрах району є поклади гончарної глини, вапняку, сірки, торфу, а також родовища природного газу. В економіці Городоччини домінує сільське господарство, основний його напрямок — тваринництво.
Орографічно Городоцький район лежав на стику кількох географічних районів. Південно-західна частина району межує зі західною окраїною Подільської височини (Подільське горбогір'я) у межах рівнинної території Опілля з абсолютними висотами 290—320 м н. р. м. Більша частина району лежала у північно-західній частині Передкарпаття у межах полого-хвилястої Сянсько-Дністровської вододільної рівнини з абсолютними висотами 270—290 м н. р. м. (в окремих випадках понад 300 м, наприклад біля сіл Галичани і Речичани) та акумулятивної плоскої, місцями заболоченої, терасової рівнини — Верхньодністровської улоговини з абсолютними висотами нижче 260 м н. р. м. Поверхня району рівнинна. Рівнини Городоччини за висотою над рівнем моря належать до височин, а за зовнішньою будовою — до хвилястих горбисто-увалистих та зандрових рівнин, розчленованих долинами річок Бистриця Тисменицька, Верещиця і Ставчанка, що є притоками Дністра різного порядку (басейн Чорного моря), а також річки Вишня, Раків, Глинець і Гноєнець, що є притоками Сяну (басейн Балтійського моря). Через територію району проходить Головний європейський вододіл[2].
Геоструктурно Городоччина належить до стику двох значних тектонічних структур — Західноєвропейської платформи (північно-східна частина району) та Карпатської складчастої системи (решта території району). Тектонічна межа між ними проходить за лінією Немирів—Городок—Розвадів. На цій межі розташований населений пункт Городоччини: Лісновичі.
 | Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Городок (Львівська область)#Історія, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2020. |
Місто Городок розташоване над річкою Верещицею, лівою притокою Дністра, за 25 км від Львова. Основа постійного заселення міста почалась в період Київської Русі та інтенсивно розвивалась за часів Галицько-Волинського князівства (XI—XIV ст).
Вже на початку XIII ст Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Річка Верещиця була в минулому повноводною і судноплавною. Природно Городок лежав на важливому торговельному шляху, пов'язував Схід із Заходом, Південь із Північчю. На той час місто мало величезне господарське значення, як важливий центр торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний».
Галицько-Волинський літопис зафіксував, що у 1227 році новгородський князь Мстислав Удатний стояв зі своїм військом в Городку. Йому на допомогу прийшов зі своїм військом князь Данило Романович, щоб разом боронити Галицьке князівство від польсько-угорської навали.
Після загарбання Галичини шляхетською Польщею у XIV ст., вже 1387 р. Городок як окреме королівське місто увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства. За період p 1387 по 1434 р великий князь литовський і король Польщі Владислав II Ягайло часто навідувався і надовго зупинявся в Городку, тут він і помер у 1434 році. За Ягайла Городок входить до складу Руського воєводства як окреме королівське місто. В 1389 р. воно одержало магдебурзьке право, надання якого означало створення в місті органів самоврядування. На той час Городок розростався, окрім центральної частини ринку розбудовується передмістя — Львівське і Черлянське. У XV і на початку XVI ст. місто зазнало настільки сильних руйнувань і грабунку від татар, що змогло стати на ноги лише у XVI ст.
Поступово у місті відроджуються і розвиваються торгівля та промисли. Городок отримав право торгувати сіллю і став центром соляних складів. Важливим предметом експорту була риба, яку віддавна розводили в місцевих ставах.
У 1591 р. українці Городка створили церковне братство — Городоцьке братство — громадську організацію українських міщан, яка обстоювала національні права і виступала проти національного гніту, вела просвітницьку діяльність.
Адміністративно-територіально район поділявся на 2 міські ради, 1 селищну раду та 29 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів і підпорядковані Городоцькій районній раді. Адміністративний центр — місто Городок[3].
Районом проходить автошлях E40.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 34 600 | 7337 | 5407 | 10 872 | 7214 | 3615 | 155 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 370 | 7016 | 5515 | 10 481 | 8323 | 7480 | 555 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, національний склад населення був таким[5]:
| національності | Кількість осіб | % |
|---|---|---|
| українці | 72 890 | 98,53 |
| росіяни | 654 | 0,88 |
| поляки | 295 | 0,40 |
| білоруси | 51 | 0,07 |
| німці | 11 | 0,01 |
| молдовани | 10 | 0,01 |
| інші | 63 | 0,09 |
| всього | 73 974 | 100 |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городоцького району було створено 74 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 82,89 % (проголосували 46 784 із 56 443 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 74,51 % (34 859 виборців); Юлія Тимошенко — 9,80 % (4 586 виборців), Олег Ляшко — 6,59 % (3 085 виборців), Анатолій Гриценко — 4,37 % (2 046 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.[6]
- Пам'ятки історії Городоцького району
- Пам'ятки архітектури Городоцького району
- Пам'ятки монументального мистецтва Городоцького району
- ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 494/2019-рп «Про призначення І.Сагана головою Городоцької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Природа Львівської області / За ред. проф. К. І. Геренчука. — Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Городоцького району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ [1][недоступне посилання]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2016.
- Офіційний сайт Городоцького району [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Книжка Андрейко І. М. Природа Городоччини [Архівовано 29 березня 2010 у Wayback Machine.]
- «Львівська область. Історико-природничі нариси з краєзнавства», ст. 22, 45; (Львів, 1994)
- Природа Львівської області / За ред. проф. К. І. Геренчука. — Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972 [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
.png){kind=small} Населені пункти колишнього Городоцького району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Андріянів • Артищів • Бар • Бартатів • Березець • Бірче • Братковичі • Бучали • Велика Калинка • Вишня • Вовчухи • Воля-Бартатівська • Галичани • Годвишня • Грабине • Градівка • Грімне • Добряни • Долиняни • Дроздовичі • Дубаневичі • Заболоття • Заверешиця • Завидовичі • Залужани • Залужжя • Зашковичі • Зелений Гай • Зушиці • Катериничі • Керниця • Кліцько • Коропуж • Косівець • Литовка • Лівчиці • Лісновичі • Любовичі • Мавковичі • Малий Любінь • Мальованка • Мильчиці • Милятин • Молошки • Монастирець • Мости • Мшана • Нове Село • Паланики • Переможне • Підзвіринець • Підмогилка • Піски • Побережне • Повітно • Поляна • Поріччя • Поріччя Задвірне • Поріччя-Грунтове • Путятичі • Речичани • Родатичі • Романівка • Стоділки • Суховоля • Татаринів • Тершаків • Тулиголове • Тучапи • Угри • Хишевичі • Черляни • Черлянське Передмістя • Чуловичі • Шоломиничі • Якимчиці |
| Міські ради: | .png) | |
|---|---|---|
| Селищні ради: | ||
| Сільські ради: | Бартатівська • Братковицька • Бучалівська • Вишнянська • Галичанівська • Градівська • Грімненська • Добрянська • Долинянська • Дубаневицька • Завидовицька • Керницька • Кліцьківська • Коропузька • Мильчицька • Монастирецька • Мшанська • Новосільська • Переможненська • Підзвіринецька • Повітненська • Речичанська • Родатицька • Суховільська • Татаринівська • Тулиголівська • Тучапська • Угрівська • Шоломиничівська | |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |