Грегорі Хайтін

Грегорі Хайтін
Народився	15 листопада 1947(1947-11-15) (76 років) Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання	Бразилія
Країна	США
Діяльність	математик, інформатик, філософ, викладач університету
Alma mater	Сіті Коледж Вища наукова школа Бронксуd
Галузь	біологія
Заклад	IBM Університет Оклендуd
Аспіранти, докторанти	Felipe Sobreira Abrahãod

Грегорі Джон Хайтін (англ. Gregory John Chaitin; 25 червня 1947(19470625), Чикаго, США) — аргентино-американський математик і інформатик, зробив внесок у метаматематику, спільно з Андрієм Колмогоровим вважається засновником алгоритмічної теорії інформації. Зокрема відомий своєю новою теоремою про неповноту, схожою за духом з теоремою Геделя про неповноту.

Біографія

Хайтін народився в Чикаго, в сім'ї аргентинських іммігрантів з Буенос-Айреса. Незабаром Хайтіни переїхали в Нью-Йорк. Ще дитиною його привернула стаття Ернста Нагеля і Джеймса Ньюмена «Доведення Геделя», опублікована 1956 року в журналі Scientific American. Через два роки її автори випустили однойменну книгу, яку Хайтін читав у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. 1959 року, за вказівками з розділу Amateur Scientist в Scientific American, він побудував генератор Ван де Граафа.

Хайтін здобув освіту в Bronx High School of Science [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] і Сіті Коледжі, де він і сформулював свою теорему. 1966 року сім'я повернулась у Буенос-Айрес, де він став програмістом у IBM Argentina.

1974 року Хайтіна запросили в дослідницький центр IBM ім. Томаса Вотсона, де він працює донині. Від 1976 до 1985 він працював там програмним і апаратним інженером над проєктом IBM RISC.

1995 року йому присуджено ступінь доктора наук in honoris causa університету Мену, а 2002 року — звання почесного професора Університету Буенос-Айреса. Від 2000 року він також є запрошеним професором в університеті Окленда.

Наукова робота

Коло наукових інтересів Хайтіна лежить в галузі теорії інформації, теорії обчислюваності, основах математики. Ранні роботи Хайтіна з алгоритмічної теорії інформації паралельні раннім роботам Колмогорова.

Хайтін увів сталу Хайтіна Ω, дійсне число, цифри якого рівнорозподілені і яке іноді називають виразом ймовірності, що довільно взята програма зупиниться. Математичною властивістю Ω є те, що воно означуване, але не обчислюване.

Хайтін також займається питаннями філософії, особливо метафізикою і філософією математики, зокрема, епістемологічними проблемами математики. У метафізиці Хайтін стверджує, що алгоритмічна теорія інформації — ключ до вирішення проблем у таких галузях, як біологія (отримання формального визначення життя, його походження і еволюція) і нейробіологія (проблема свідомості і вивчення процесів мислення). Фактично, в останніх своїх працях, він відстоює позицію, відому як цифрова філософія. В епістемології математики він заявляє, що його відкриття в математичній логіці й алгоритмічній теорії інформації показали, що існують математичні факти, істинність яких не можна пояснити ніякою теорією. «Довести» ці факти можна тільки одним способом: визнати їх аксіомами без будь-яких міркувань. Хайтін пропонує математикам облишити спроби довести ці факти і прийняти квазіемпіричну методологію.

Хайтін також є автором використання хроматичного числа для розподілу регістрів під час компіляції (див. алгоритм Хайтіна).

Критика

Деякі філософи і логіки абсолютно не згодні з філософськими висновками, які Хайтін вивів зі своїх теорем. Логік Торкель Францен критикував інтерпретацію Хайтіном теореми Геделя про неповноту і сумнівне пояснення, яке дав їй Хайтін у своїх роботах.

Література

• Algorithmic Information Theory, (Cambridge University Press, 1987),
• Information, Randomness & Incompleteness, (World Scientific [Архівовано 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 1987),
• Information-Theoretic Incompleteness, (World Scientific [Архівовано 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 1992),
• The Limits of Mathematics, (Springer-Verlag [Архівовано 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 1998),
• The Unknowable, (Springer-Verlag [Архівовано 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 1999),
• Exploring Randomness, (Springer-Verlag [Архівовано 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 2001),
• Conversations with a Mathematician, (Springer-Verlag [Архівовано 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 2002),
• From Philosophy to Program Size, (Tallinn Cybernetics Institute [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.] 2003),
• Meta Math!: The Quest for Omega, (Pantheon [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] 2005),
• Thinking about Gödel & Turing, (World Scientific [Архівовано 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 2007).

Посилання

• Особиста сторінка Хайтіна (англ.)
• Список публікацій Хайтіна
• New Scientist article (March, 2001) on Chaitin, Omegas and Super-Omegas
• Короткий варіант доведення Хайтіна [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)