Грем'яцька волость
Зовнішній вигляд
Грем'яцька (Кам'янсько-Слобідська) волость | ||||
Центр | Кам'янська Слобода → Грем'яч | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 29 866 (1885) | |||
Населення | 7908 осіб (1885) | |||
Густота | 24.2 осіб / км² | |||
Грем'яцька волость (Кам'янсько-Слобідська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Кам'янська Слобода (містечку Грем'яч).
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 19 сільських громад. Населення — 7908 осіб (3923 чоловічої статі та 3985 — жіночої), 1479 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 12803 | 9789 |
Приватної власності | 16766 | 6168 |
Іншої власності | 297 | 249 |
Загалом | 29866 | 16206 |
Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:
- Кам'янська Слобода — колишнє власницьке село при річці Ревна за 37 верст від повітового міста, 1098 осіб, 221 двір, православна церква, лавка, 3 вітряних млини, цегельний завод. За 14 верст — винокурний завод з 2 водяними млинами й 2 маслобійних заводи. За 8 верст — цегельний і винокурний заводи з водяним млином.
- Бучки — колишнє державне й власницьке село при річці Вара, 808 осіб, 169 дворів, православна церква, постоялий будинок, поташний завод, щорічний ярмарок.
- Грем'яч — колишнє державне й власницьке містечко при річці Судость і Грем'ячка, 2171 особа, 428 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 11 лавок, водяний млинам, 6 ярмарків на рік.
- Камінь — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 790 осіб, 156 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, цегельний завод.
- Ковпинка — колишнє державне й власницьке село, 346 осіб, 57 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Михальчинська Слобода — колишнє власницьке містечко при річці Рогозня, 746 осіб, 154 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Пушкарі — колишнє державне село при річці Десна, 668 осіб, 132 дворів, 2 православні церкви, крупорушка.
На початку 1890-х волосне правління перенесено до містечка Грем'яч й назву волості змінено на Грем'яцька.
1899 року у волості налічувалось 12 сільських громад, населення зросло до 12 277 осіб (6159 чоловічої статі та 6118 — жіночої)[3].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 94-95 (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |