Попівка (Новгород-Сіверський район)
село Попівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Новгород-Сіверський |
Тер. громада | Новгород-Сіверська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74060030600085546 |
Облікова картка | Попівка |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Населення | 506 |
Площа | 2,35 км² |
Густота населення | 215,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16042 |
Телефонний код | +380 4658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 52°2′3″ пн. ш. 32°51′28″ сх. д. / 52.03417° пн. ш. 32.85778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
172 м |
Водойми | р. Супій |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Попі́вка (МФА: [popiŭka] ( прослухати)) — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
До 2020 орган місцевого самоврядування — Попівська сільська рада.
Населення становить 506 осіб.
За легендою село заснували 4 монахи з Новгорода-Сіверського.
За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 1184 особи (567 чоловічої статі та 627 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Фаївської волості мешкало 1137 осіб, налічувалось 240 дворових господарств, існувала православна церква[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1768 осіб (814 чоловічої статі та 954 — жіночої), з яких 1710 — православної віри[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 500 | 98.81% |
російська | 6 | 1.19% |
Усього | 506 | 100% |
Бондаренко Валерій Миколайович (1989—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни[7].
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2088)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-266. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Бондаренко Валерій Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 липня 2024.
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |