Очікує на перевірку

Риківська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Риківська волость
Центр Риков
Площа 19 561 (1885)
Населення 8281 осіб (1885)
Густота 38.8 осіб / км²

Риківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Риков.

Станом на 1885 рік складалася з 24 поселень, 29 сільських громад. Населення — 8281 особа (4143 чоловічої статі та 4138 — жіночої), 1483 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 11449 4873
Приватної власності 7003 4780
Казенної власності 413
Іншої власності 696 284
Загалом 19561 13537

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Риков — колишнє державне й власницьке село за 15 верст від повітового міста, 933 особи, 175 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, постоялий будинок, 3 вітряних млини, 2 крупорушки. За 9 і 15 верст — поташні заводи.
  • Багринівка — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 494 особи, 90 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.
  • Горбове — колишнє державне село при річці Десна, 647 осіб, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 2 постоялих будинки.
  • Гірки — колишнє державне село при річці Десна, 615 осіб, 139 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 крупорушки.
  • Дігтярівка — колишнє державне село при струмкові, 934 особи, 170 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, вітряний млин, крупорушки, 2 поташних заводи, щорічний ярмарок.
  • Комань — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 494 особи, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
  • Кудлаївка — колишнє державне село при річці Десна, 766 осіб, 135 дворів, православна церква, 2 водяних млини, крупорушка.
  • Стахорщина — колишнє державне й власницьке село при річці Малотеча, 542 особи, 114 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Форостовичі — колишнє державне й власницьке село, 967 осіб, 195 дворів, православна церква, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
  • Чулатів — колишнє державне й власницьке село при річках Десна й Команка, 339 осіб, 73 двори, православна церква, вітряний млин.

1899 року у волості налічувалось 26 сільських громад, населення зросло до 11 773 особи (6004 чоловічої статі та 5769 — жіночої)[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 94-95 (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 116 (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)

Джерела

[ред. | ред. код]