Перейти до вмісту

Георгій (Кониський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Григорій (Кониський))
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кониський.
Георгій
Народився20 листопада (1 грудня) 1717, 1 грудня 1717(1717-12-01), 1717[2] або 1 жовтня 1717(1717-10-01)[1]
Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина
Помер13 (24) лютого 1795, 24 лютого 1795(1795-02-24)[1] або 1795[2]
Могильов, Російська імперія
ПохованняСпасівська церква у Могильові (Білорусь)
КраїнаРіч Посполита
 Російська імперія
Діяльністьправославний священник, eparch, Orthodox theologian, філософ
Галузьправославна церква[2], православне богослов’я[2], філософія[2] і church educationd[2]
Alma materКиєво-Могилянська академія
Знання мовросійська[2], латина[2] і польська[2]
ЗакладКиєво-Могилянська академія
Посадаєпископ і Консул Конфедерації
Конфесіяправослав'я

Гео́ргій[3][4] (в миру Григо́рій Осипович Кони́ський; 20 (9) листопада 1717, Ніжин (тепер Чернігівська область) — 13 (2) лютого 1795, Могильов, Білорусь) — філософ, письменник, проповідник, церковний і культурний діяч українського походження. Свого часу єдиний православний єпископ на території Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з шляхетської родини Кониських. Освіту здобув у Київській Академії (1728–1743).

1745 р. став професором цієї академії. Викладав піїтику, риторику, філософію[5].

1751 (за ін. даними, 1752) року став ректором Київської Академії.

1755 р. переїхав до Могильова, де був єпископом. 27 червня 1765 р. в меморіалі до короля Станіслава Августа Понятовського скаржився на діяльність місіонера-домініканця, префекта в Рожаному Стоці Вавжинця (у світі Юзефа) Овлочимського (Овлучинського) гербу Сухекомнати та єзуїта Заремби.[6]

З 1783 р. — архієпископ білоруський.

Заснував (1757 р.) та опікувався Могилівською семінарією.

Обстоював інтереси православної церкви, виступав проти унії і за навернення уніатів на православ'я.

Твори

[ред. | ред. код]

Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 р. у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860 р.). До драми додано 5 інтермедій соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова, український гумор. Йому належать численні проповіді, курс піїтики, два рукописні курси філософії.

Автор ряду історичних праць: «Prawa і wolnosci obywateluw korony Polskiey і w ks. Litewskiego…» (1767 р.), «Историческое известие о Белорусской епархии» (1776 р.), «Записка о том, что в России до конца XVI в. не было унии с Римской церковью» (1847 р.).

Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю.

Твори Кониського були видані у Петербурзі 1835 року у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892-го.

Деякі історики приписували Г. Кониському авторство «Історії Русів».

Видання творів

[ред. | ред. код]

Пам'ять, канонізація

[ред. | ред. код]

26 серпня 1993 р. рішенням Синоду Білоруської Православної Церкви Георгія Кониського було причислено до лику місцевошанованих святих.

Беручи до уваги рішення Синоду Білоруської Православної Церкви (у складі Московського Патріархату) від 26 серпня 1993 р. про причислення святителя Георгія (Кониського), архієпископа Могилівського і Білоруського, до лику місцевошанованих святих Білоруської Православної Церкви, враховуючи прохання Чернігівської єпархії, уродженцем якої був святитель Георгій, Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив місцеве шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського).[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 118–120. — ISBN 5-02-028095-X
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Кониський Григорій Осипович [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.] // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ
  4. ↑ Осучаснене ім'я Юрій в 11 томі виправлене на Георгій, див. Кониський Юрій (світське ім'я Григорій) // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Том 3. — Париж; Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — С. 805—1200. Літери Кон [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; Журнали засідання Священного Синоду 26 липня 2014 р. [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] Журнал 21: шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського) // Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)
  5. ↑ Діденко Л. В. Онтологічно-антропологічна модель філософування Ґеорґія Кониського: Монографія. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. — С. .
  6. ↑ Świętochowski R. Owłoczymski (Obłoczymski, Obłoczyński, Owłoczyński) Józef, imię zakonnę Wawrzyniec h. Suche Komnaty (1724—1763) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/4, zeszyt 103. — S. 659. (пол.)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Георгій_(Кониський)&oldid=43944768