Перейти до вмісту

Гуревич Яків Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуревич.
Гуревич Яків Григорович
рос. Гуревич Яков Григорьевич
Народився13 (25) січня 1843
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер16 (29) березня 1906 (63 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна Російська імперія
Діяльністьвидавець, історик, вчитель, викладач університету, меценат
Галузьісторія[1], меценатство[1] і видавнича справа[1]
Alma materісторико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Знання мовросійська[1]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
ДітиYakov Gurevichd і Гуревич Любов Яківна
Автограф
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Яків Григорович Гуревич (1 (13) січня 1841 — 3 (16) березня 1906) — російський історик, педагог, благодійник. Дійсний статський радник (із 27.12.1887).

Біографія

[ред. | ред. код]
Реклама гімназії, училища та журналу Я. Г. Гуревича, 1896 рік
Герб роду дворян Гуревичів внесений до Частини 15 Загального гербовника дворянських родів Російської імперії, стор. 143

Народився в Одесі у єврейській родині. Закінчив Одеську 2-гу гімназію (1860)[2] та історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету (1868). У 1868—1871 роках викладав історію та географію в Новгородській гімназії.

Член навчального комітету Імператорського людинолюбного товариства (1877—1891). У 1883 році як директор очолив навчальний заклад, який з цього часу став іменуватися Гімназією та реальним училищем Гуревича. Приват-доцент Санкт-Петербурзького університету (1885—1889), де читав лекції з історії Стародавніх Риму та Греції.

Із 1890 року — видавець журналу «Русская школа». Член Російського літературного товариства, голова комісії по допомозі голодуючим учням Санкт-Петербурзького комітету грамотності, член правління Товариства сприяння фізичному розвитку дітей, член правління петербурзького Педагогічного товариства взаємної допомоги, член правління каси взаємодопомоги при «Літературному фонді» — товаристві для допомоги нужденним літераторам та учням[3].

Член Товариства допомоги колишнім вихованцям Київського університету, Товариства допомоги бідним жінкам (Олександрівський притулок), петербурзького Фребелівського товариства[4]. Член Союзу взаємодопомоги російських письменників та Літературно-художнього товариства, голова петербурзьких Зборів педагогів[5]. Товариш голови каси взаємодопомоги колишніх студентів Санкт-Петербурзького університету[6].

Похований на Микільському цвинтарі[7].

Сім'я та родичі

[ред. | ред. код]

Дружина Я. Г. Гуревича — Любов Іванівна Ільїна (бл. 1842—1922[8]). Племінник дружини — релігійний мислитель Іван Олександрович Ільїн, племінниця дружини — письменниця Наталія Юльївна Жуковська-Лісенко (1874—1940), дочка публіциста Юлія Галактіоновича Жуковського (1822—1907) та перекладачки Катерини Іванівни Жуковської (1841—1913).

Дочка — літератор Любов Яківна Гуревич, сини — педагог Яків Якович Гуревич і лікар, професор Григорій Якович Гуревич-Ільїн (автор «Загальної лікарської техніки», що багаторазово перевидавалася). Інша дочка — Катерина Яківна — мати відомого літератора Іраклія Луарсабовича Андронікова та грузинського фізика Елевтера Луарсабовича Андронікашвілі.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Происхождение войны за испанское наследство и коммерческие интересы Англии. — СПб.: тип. В. С. Балашева, 1884. — 183 с.
  • Обзор главных явлений средней истории по векам. — СПб., 1885. — 175 с.
  • История Греции и Рима. — СПб.: тип. М-ва пут. сообщ. (А. Бенке), 1876. — 382 с. — сочинение было отмечено Министерством народного просвещения малой премией имени императора Петра Великого
  • Значение царствования Людовика XIV и его личности: Вступ. лекция, чит. в С.-Петерб. ун-те 20 сент. 1885 г. прив.-доц. Я. Г. Гуревичем. — СПб.: тип. В. С. Балашева, 1886. — 20 с.
  • Историческая хрестоматия по русской истории. — СПб., 1877—1889. — Ч. 1—3 (составитель)
  • Историческая хрестоматия по новой и новейшей истории. — СПб., 1893—1895. — Т. 1—2 (составитель)
  • К вопросу о реформе системы среднего образования, в особенности же классических гимназий. — СПб.: тип. И. Н. Скороходова, 1900. — 55 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Пятидесятилетие Одесской 2-й гимназии: историческая записка о состоянии Одесской 2-й гимназии с 1848 по 1898 г. — Одесса, 1898. — С. 227.
  3. ↑ Учреждения // Адресная книга города С.-Петербурга на 1894 год / Под ред. П. О. Яблонского. — СПб. : Лештуковская паровая скоропечатня П. О. Яблонского, 1894. — С. 863, 864, 873, 907, 908.
  4. ↑ Алфавитный указатель жителей… // Весь Петербург на 1898 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга. — СПб. : Товарищество А. С. Суворина, 1898. — С. 158. — ISBN 5-94030-052-9.
  5. ↑ Алфавитный указатель жителей… // Весь Петербург на 1901 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга. — СПб. : Товарищество А. С. Суворина, 1901. — С. 163. — ISBN 5-94030-052-9.
  6. ↑ Алфавитный указатель жителей… // Весь Петербург на 1905 год, адресная и справочная книга г. С.-Петербурга / Ред. А. П. Шашковский. — СПб. : Товарищество, 1905. — С. 186. — ISBN 5-94030-052-9.
  7. ↑ Гуревич, Яков Григорьевич // Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — СПб. : Типография, 1912. — Т. 1 (А—Г). — С. 706.
  8. ↑ Скончалась в Петрограде 9 декабря 1922 г., похоронена на кладбище Александро-Невской лавры (ЦГА СПб. Ф. Р-6143.— Оп.2.— Д. 1268.— Л. 16—16 об.).

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуревич_Яків_Григорович&oldid=41458904