Гусинне (Грубешівський повіт)
| Село
Координати 50°50′06″ пн. ш. 23°58′45″ сх. д. / 50.835° пн. ш. 23.97916667° сх. д.
|
Гусинне[2] (пол. Husynne) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 463 особи (2011[1]).
1531 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].
У 1921 році село входило до складу гміни Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[4].
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа[5]. Під час проведення операції «Вісла» в період 21-25 червня 1947 року з Гусинного було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 5 людей українців, залишилося 715 людей польської національності[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 90 будинків та 497 мешканців, з них[4]:
- 236 чоловіків та 261 жінка;
- 447 православних, 10 римо-католиків, 40 юдеїв;
- 332 українці, 137 поляків, 28 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 228 | 49 | 154 | 25 |
| Жінки | 235 | 43 | 137 | 55 |
| Разом | 463 | 92 | 291 | 80 |
-
с.Гусинне на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р. -
с.Гусинне на німецькій військовій мапі з 1915 року -
с.Гусинне на військовій німецькій мапі з 1916р -
с.Гусинне на мапі польського військового географічного інституту 1933р. -
с.Гусинне на окупаційній німецькій мапі з 1940 р. -
с.Гусинне на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.
_1916r._Mapa_niemiecka.jpg)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 31. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 130. (пол.)
- ↑ Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Адміністративний центр: Грубешів | ||
| Села | Аннополь • Богородиця • Бялоскури • Волайовиці • Волиця • Городок • Гусине • Дяконів • Кобло • Козодави • Космів • Кулаковичі Перші • Кулаковичі Другі • Кулаковичі Треті • Масломичі • Міняни • Метелин • Монятичі-Колонія • Монятичі • Морочин • Новосілки • Обровець • Сьверщув • Сліпче • Степанковичі • Тептюків • Турколувка • Убродовичі • Тихобіж • Черничин • Чомів • Чортовичі • Шпиколоси • Янки |  |
| Поселення | ||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |