Тихобіж
Село
.JPG) Координати 50°42′57″ пн. ш. 23°58′36″ сх. д. / 50.71583333° пн. ш. 23.97666667° сх. д.
|
Тихобіж[2] (або Тихобуж[3], Тистобужа[3], Ціхобуж, пол. Cichobórz) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 415 осіб (2011[1]).
У XVII столітті вперше згадується церква східного обряду в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Міняни Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 46 українців[2].
Під час проведення операції «Вісла» в період 16-20 червня 1947 року з Тихобіжа було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство, Нижньосілезьке воєводство, Любуське воєводство) 36 людини, залишилося 64 людей польської національності, а також залишилося 16 людей української національності з мішаних родин[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 84 будинки та 441 мешканець, з них[5]:
- 222 чоловіки та 219 жінок;
- 382 православні, 54 римо-католики, 5 юдеїв;
- 367 українців, 74 поляки.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 213 | 42 | 145 | 26 |
| Жінки | 202 | 46 | 108 | 48 |
| Разом | 415 | 88 | 253 | 74 |
- Михайло Прокопчук («Дубина»; 1925—1992) — член ОУН, вояк УПА.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 32. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 2003. — 1246 с. — ISBN 9788393542901.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тихобіж
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Грубешів | ||
| Села | Аннополь • Богородиця • Бялоскури • Волайовиці • Волиця • Городок • Гусине • Дяконів • Кобло • Козодави • Космів • Кулаковичі Перші • Кулаковичі Другі • Кулаковичі Треті • Масломичі • Міняни • Метелин • Монятичі-Колонія • Монятичі • Морочин • Новосілки • Обровець • Сьверщув • Сліпче • Степанковичі • Тептюків • Турколувка • Убродовичі • Тихобіж • Черничин • Чомів • Чортовичі • Шпиколоси • Янки |  |
| Поселення | ||
