Чомів
Село
.JPG) Координати 50°46′16″ пн. ш. 23°57′53″ сх. д. / 50.77121° пн. ш. 23.96486° сх. д.
|
Чомів[2][3] (або Чамів[2], Чумув, пол. Czumów) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 282 особи (2011[1]).
1733 року вперше згадується унійна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869 року під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. Близько 1875 року греко-католицька церква переведена на православ'я[3].
У 1921 році село входило до складу гміни Міняни Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
У липні-серпні 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2][3].
Під час проведення операції «Вісла» в період 16-20 липня 1947 року з Чумова було вивезено на «землі одзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство, Нижньосілезьке воєводство, Любуське воєводство) 5 людей української національності[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 67 будинків та 344 мешканці, з них[5]:
- 163 чоловіки та 181 жінка;
- 336 православних, 8 римо-католиків;
- 335 українців, 9 поляків.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 137 | 31 | 93 | 13 |
| Жінки | 145 | 30 | 90 | 25 |
| Разом | 282 | 61 | 183 | 38 |
-
с.Чумів на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р. -
с.Чумів на німецькій військовій мапі з 1915 року -
с.Чумів на військовій німецькій мапі з 1916р -
с.Чумів на мапі польського військового географічного інституту 1933р. -
с.Чумів на окупаційній німецькій мапі з 1940 р. -
с.Чумів на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.
_1916r._Mapa_niemiecka.jpg)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чомів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 151.
- ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 341. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 32. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 2003. — 1246 с. — ISBN 9788393542901.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Грубешів | ||
| Села | Аннополь • Богородиця • Бялоскури • Волайовиці • Волиця • Городок • Гусине • Дяконів • Кобло • Козодави • Космів • Кулаковичі Перші • Кулаковичі Другі • Кулаковичі Треті • Масломичі • Міняни • Метелин • Монятичі-Колонія • Монятичі • Морочин • Новосілки • Обровець • Сьверщув • Сліпче • Степанковичі • Тептюків • Турколувка • Убродовичі • Тихобіж • Черничин • Чомів • Чортовичі • Шпиколоси • Янки |  |
| Поселення | ||
