Дангулов Абрам Христофорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Абрам Дангулов
Особисті дані
Народження 5 серпня 1900(1900-08-05)
  Армавір, Російська імперія
Смерть 19 червня 1967(1967-06-19) (66 років)
  Москва, СРСР
Поховання Вірменське кладовище (Москва)
Громадянство СРСР СРСР
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1919 Росія «Уніон» (Єкатеринодар) ? (?)
1920–1934 СРСР «Динамо» (Армавір) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1934–1937 СРСР «Динамо» (П'ятигорськ)
1939–1941 СРСР «Стахановець» (Сталіно)
1944–1948 СРСР «Крила Рад» (Москва)
1949–1951 СРСР «Спартак» (Москва)
1952–1954 СРСР «Спартак» (Москва) (пом.)
1955–1956 СРСР «Спартак» (Єреван)
1956 Вірменська РСР
1958 СРСР «Шахтар» (Донецьк)
Звання, нагороди
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Абрам Христофорович Дангулов (вірм. Աբրահամ Քրիստափորի Դանգուլով, 5 серпня 1900, Армавір — 19 червня 1967, Москва) — радянський футболіст. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Працював журналістом у тижневику «Футбол».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вірменин за походженням[1]. У дорослому футболі дебютував 1919 року виступами за команду «Уніон» (Єкатеринодар), а з наступного року став виступати за ЦРК/СТС/«Динамо» (Армавір). Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за цю команду у 1934 році.

Характеризувався як «технічний лівий нападник, який показав прекрасне розуміння гри, філігранну техніку і сильний удар»[2].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1934 року, очоливши тренерський штаб клубу «Динамо» (П'ятигорськ).

1939 року став головним тренером команди «Стахановець» (Сталіно), тренував команду зі Сталіно два роки.

У 1944 році призначений головним тренером московських «Крил Рад», а в 1949 році очолив «Спартак» (Москва). На чолі московського «Спартака» став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1949 року[3] і володарем Кубка СРСР 1950 року[4]. З 1952 року увійшов до тренерського штабу Василя Соколова, свого наступника на посаді головного тренера «Спартака», пропрацювавши там до 1954 року[5][6].

1955 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Спартак» (Єреван). Влітку 1956 року керував збірною Вірменської РСР, що взяла участь у першій Спартакіаді народів СРСР, посівши на ній 5 місце. Залишив єреванську команду 1956 року.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Шахтар» (Донецьк), головним тренером команди якого Абрам Дангулов був протягом 1958 року.

Помер 19 червня 1967 року на 67-му році життя у місті Москва. Похований на місцевому вірменському кладовищі[7]..

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Спартак» (Москва): 1950

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Григорян А. Из истории армянского футбола: От Босфора до Каспия. — типография «Амарас» — 211 с. — ISBN 99930-1-046-4
  2. ↑ Э. Нисенбойм, В. Расинский и др. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — М., 2002. — с. 557
  3. ↑ ФК Спартак Москва - Официальная история - год 1949 - Fanat1k.ru. fanat1k.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2019.
  4. ↑ ФК Спартак Москва - Официальная история - год 1950 - Fanat1k.ru. fanat1k.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2019.
  5. ↑ Зал Славы Спартак Москва — ДАНГУЛОВ Абрам. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  6. ↑ Дирижеры футбольной игры — Ноев ковчег. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  7. ↑ Спортивный некрополь. Дангулов Абрам Христофорович (1900—1967). Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 26 лютого 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Григорян А. Г. Создатель спартаковского стиля — Газета «Урарту» — № 29 2000 г.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дангулов_Абрам_Христофорович&oldid=39111424